Ухвала

від 02.12.2024 по справі 922/1336/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

02 грудня 2024 року м. ХарківСправа №922/1336/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

за участю секретаря судового засідання Хруслової А.К.

розглянувши заяву Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню (вх. №29341/24 від 21.11.2024) по справі

за позовом Державного підприємства "ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ ПІВДЕННИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД ІМЕНІ О.М. МАКАРОВА" до Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) про стягнення коштів

за участю представників:

стягувача - не з`явився;

боржника - Мироненко С.С.

ВСТАНОВИВ:

21.11.2024 Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Харківської області із заявою про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню (вх. №29341/24), в якій просить суд визнати наказ Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 у справі №922/1336/24 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення попередньої оплати (авансу) в розмірі 40.332.395,22 грн з Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) на користь ДП" ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА".

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.11.2024 у справі №922/1336/24 прийнято до розгляду вищевказану заяву Науково-виробниче підприємство ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) та призначено судове засідання на 02.12.2024 о 13:00 год.

Присутній у судовому засіданні 02.12.2024 представник боржника підтримує подану заяву та просить суд її задовольнити. Зазначає, що у серпні-вересні 2024 між сторонами були підписані акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 78.899.125,91 грн, у зв`язку з чим відсутній обов`язок відповідача щодо повернення позивачу суми попередньої оплати в розмірі 40.332.395,22 грн.

Правом на участь представника в судовому засіданні 02.12.2024 стягувач не скористався, заперечень щодо поданої заяви боржника не надав, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа до електронного кабінету ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА".

Дослідивши матеріали справи та заяву боржника про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, заслухавши пояснення присутнього представника боржника, суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24 в задоволенні позову ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" відмовлено частково. Стягнуто з Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) на користь ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" попередню оплату (аванс) в розмірі 40.332.395,22 грн, пеню в розмірі 22.501.684,46 грн, штраф у розмірі 13.498.355,75 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 23.10.2024 рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24 скасовано в частині стягнення з Науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на користь ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" 21.376.600,24 грн пені та 12.823.437,96 грн штрафу; в цій частині прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24 залишено без змін.

Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено в такій редакції:

"2. Стягнути з Науково-виробничого підприємства Хартрон-Аркос ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) на користь Державного підприємства "Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова" попередню оплату (аванс) в розмірі 40.332.395,22 грн, пеню в розмірі 1.125.084,22грн, штраф у розмірі 674.917,79 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 1.059.800,00 грн."

08.11.2024 на примусове виконання рішення Східним апеляційним господарським судом був виданий відповідний наказ.

В поданій заяві про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню боржник зазначає, що на момент ухвалення рішення Господарським судом Харківської області загальний залишок робіт за Договором на виконання робіт від 31.10.2022 №190 складав 78.899.125,91 грн з ПДВ, з них роботи за передплатою на суму 40.332.395,22 грн з ПДВ були стягнуті господарським судом у межах справа №922/1336/24. В подальшому, між ДП "ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА" Науково-виробничим підприємством ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) були підписані Акти приймання-передачі виконаних робіт від 23.08.2024 №4 на суму 31.538.952,00 грн та від 30.09.2024 №5 на суму 47.360.173,91 грн. А отже, відповідачем був виконаний Договір на виконання робіт від 31.10.2022 №190 у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012).

Відповідно до частини першої статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з п. 19 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів:

19.1) оформлення і видача виконавчих документів здійснюються судом, який ухвалив відповідне рішення, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. Одночасна видача судом виконавчого документа одній і тій самій особі в паперовій та електронній формах не допускається;

19.2) оформлення і видача судових рішень, якими вносяться зміни до виконавчих документів (у тому числі про виправлення помилки у виконавчому документі; визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; стягнення на користь боржника безпідставно одержаного стягувачем за виконавчим документом; поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку чи розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання; зупинення виконання судового рішення; заміну сторони виконавчого провадження), здійснюються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, в паперовій або електронній формі за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами;

19.3) до розгляду судом заяви про виправлення помилки у виконавчому документі та/або визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд має право витребувати виконавчий документ і зупинити виконання за виконавчим документом.

Станом на даний час Єдиний державний реєстр виконавчих документів не почав функціонувати.

Таким чином, в силу приписів п. 19.2 розділу ХІ Перехідних положень ГПК України на цей час питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, здійснюється судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. У даному випадку, таким судом є Господарський суд Харківської області.

Згідно із частиною другою статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою з інших причин.

Отже, виконання судового наказу може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи імперативні приписи статті 129-1 Конституції України, статей 18, 326 ГПК України щодо обов`язковості виконання судового рішення, що набрало законної сили, положення статті 328 ГПК України визначають можливість визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню, лише за наявності для цього безумовних і безспірних підстав, тобто є процедурною нормою, що врегульовує правовідносини між боржником і стягувачем на стадії виконання рішення.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема: видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого документа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого документа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі N 755/15479/15-ц).

Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов`язується із наявністю самого обов`язку.

Подібні за змістом висновки викладено також у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15.

Відтак, при вирішенні судом питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю/частково, підлягають дослідженню обставини наявності визначених процесуальним законодавством підстав визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2018 у справі №910/9026/13, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Розгляд заяв у порядку статті 328 ГПК України є інститутом процесуального права, який не передбачає розгляду спору по суті, дослідження розміру заборгованості, надання правової оцінки розміру зобов`язання, дотримання порядку його припинення.

Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте, не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.

Таким факт має або визнаватися сторонами або підтверджуватись безпірними та однозначними засобами доказування, котрі не допускають багатозначного розуміння.

У даному випадку боржник посилається на наявність матеріально-правових підстав визнання наказу таким, що частково не підлягає виконанню, а саме: підписанням між сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт від 23.08.2024 №4 на суму 31.538.952,00 грн та від 30.09.2024 №5 на суму 47.360.173,91 грн та фактичного виконання умов Договору на виконання робіт від 31.10.2022 №190.

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги 5 "Зобов`язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599), переданням відступного (стаття 600), зарахуванням (стаття 601), за домовленістю сторін (стаття 604), прощенням боргу (стаття 605), поєднанням боржника і кредитора в одній особі (стаття 606), неможливістю виконання (стаття 607), смертю фізичної особи чи ліквідацією юридичної особи (статті 608 та 609).

Статтею 599 ЦК України унормовано, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, предметом спору в даній справі було стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати внаслідок неналежного виконання відповідачем взятого на себе зобов`язання за Договором у частині своєчасної передачі результатів робіт, а не зобов`язання відповідача виконати умови спірного Договору. При цьому рішенням Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24 присуджено для стягнення з Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) на користь ДП" ВО ПМЗ ІМ О.М.МАКАРОВА", зокрема, попередньої оплати (авансу) в розмірі 40.332.395,22 грн. В цій частині вказане рішення залишено без змін судом апеляційної інстанції.

В той же час, суд відзначає, що заявником не додано до матеріалів заяви належних та допустимих доказів на підтвердження факту виконання обов`язку зі сплати САМЕ грошових коштів у розмірі 40.332.395,22 грн, як було присуджено для стягнення рішенням суду, а відтак твердження боржника про припинення зобов`язання в частині сплати 40.332.395,22 грн внаслідок підписання Актів приймання-передачі виконаних робіт не може бути підставою для визнання наказу таким що не підлягає виконанню, оскільки як вже зазначалось судом наказ було видано на стягнення, а не на зобов`язання виконати певні дії, крім того сторони не звертались до суду з клопотанням про зміну способу виконання рішення суду, у зв`язку з чим суд не може надати оцінку актам наданим відповідачем по виконанню робіт.

Суд вважає помилковим аргументи боржника на підписання між сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт від 23.08.2024 №4 на суму 31.538.952,00 грн та від 30.09.2024 №5 на суму 47.360.173,91 грн, що свідчить про виконання останнім Договору на виконання робіт від 31.10.2022 №190 у повному обсязі, в т.ч. рішення Господарського суду Харківської області від 06.08.2024 у справі №922/1336/24. Адже, як було зазначено вище, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов`язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин рішення суду. Проте, розгляд справи по суті завершено, за результатами чого ухвалено відповідне рішення, у зв`язку з чим дослідження будь-яких нових доказів на стадії виконавчого провадження знаходиться поза межами компетенції суду.

Натомість, у даному випадку боржник намагається здійснити перегляд самого спору по суті та дослідити нові докази, котрі можуть свідчити про можливу зміну обставин з прийняттям нових відповідних висновків, чого під час розгляду заяви в порядку статті 328 ГПК України суд не має право здійснювати.

До того ж суд звертає увагу, що зі змісту наданих Актів приймання-передачі виконаних робіт від 23.08.2024 №4 та від 30.09.2024 №5 не вбачається умов, які б вказували на зменшення розміру заборгованості Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) перед стягувачем. Адже загальна сума отриманої боржником попередньої оплати становить 63.119.300,73грн, втім за наказом Східного апеляційного господарського суду від 08.11.2024 у справі №922/1336/24 стягненню підлягала сума попередньої оплати в розмірі 40.332.395,22 грн.

Обставини, на підставі яких Господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню, мають бути безспірними та безпосередньо засвідчувати факт припинення зобов`язань боржника за рішенням суду на підставі виданого наказу, адже в іншому випадку між сторонами з цього приводу виникає спір про право, який не можливо вирішити лише шляхом застосування процесуальної норми.

Матеріали поданої заяви не містять доказів в підтвердження добровільного виконання обов`язку боржником за рішенням суду, відступлення боргу, зарахування чи прощення боргу тощо.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви про часткове визнання наказу таким, що не підлягає виконанню виданим Східним апеляційним господарським судом від 08.11.2024 у справі №922/1336/24 зі сплати попередньої оплати (авансу) в розмірі 40.332.395,22 грн, оскільки по-перше предметом розгляду справи було стягнення попередньої оплати, а не зобов`язання вчинити певні дії, по-друге сторонами не було змінено спосіб виконання відповідного рішення суду.

За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) про частково визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись статтями 232-235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Науково-виробничого підприємства ХАРТРОН-АРКОС ЛТД (товариство з обмеженою відповідальністю) відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повну ухвалу підписано 05.12.2024 року.

СуддяН.С. Добреля