Ухвала

від 05.12.2024 по справі 577/1661/24

КОНОТОПСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 577/1661/24

Провадження № 1-кп/577/252/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2024 р.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Конотопі кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024202500000022 від 05 лютого 2024 року по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст.116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.

Пунктом б ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

06.02.2015 року ОСОБА_5 на підставі наказу Головного управління Держземагенства в Сумській області № 18-5089/16-14 СГ від 17.11.2014 року отримав безоплатно у власність земельну ділянку, площею 1,7445 га з кадастровим номером 5922083300:02:001:1306 для ведення особистого селянського господарства на території Жовтневської сільської ради Конотопського району Сумської області, таким чином скориставшись своїм правом на безоплатну приватизацію земель державної власності сільськогосподарського призначення. Проте, в подальшому у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме: на повторне, у порушення норм ст. 116, 118 Земельного кодексу України, отримання у власність земельної ділянки державної форми власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації. Усвідомлюючи, що він не має права на отримання земельної ділянки для особистого селянського господарства вдруге, переслідуючи корисливі мотиви, спрямовані на заволодіння земельною ділянкою державної форми власності шляхом обману, ОСОБА_5 20.03.2018 року звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області з письмовою заявою про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів на території на території Шевченківської сільської Конотопського району Сумської області (на даний час Попівська сільська рада) та надання йому у власність даної земельної ділянки. Будучи введеними в оману, посадові особи ГУ Держгеокадастру в Сумській області 20.03.2018 року видали наказ № 18-1215/14-18-СГ на виготовлення проекту землеустрою щодо виготовлення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_5 . У подальшому, будучи введеними в оману посадові особи ГУ Держгеокадастру в Сумській області, наказом від 15.06.2018 року № 18-4584/18- СГ затвердили проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_5 , для ведення особистого селянського господарства, розташованої за межами населених пунктів на території Шевченківської сільської ради Конотопського району Сумської області (на даний час Попівська сільська рада) та надано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 2,0 га, кадастровий номер 5922089000:03:002:0145, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Шевченківської сльської ради Конотопського району Сумської області (на даний час Попівська сільська рада). Право власності ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку з кадастровим номером 5922089000:03:002:0145 зареєстровано 19.07.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, вказаними умисними злочинними діями ОСОБА_5 незаконно отримав у власність земельну ділянку площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5922089000:03:002:0145, спричинивши державі, в особі Попівської сільської ради Конотопського району, майнову шкоду згідно висновку про вартість майна від 18.03.2024 року у сумі 52 400 грн.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та настання суспільно- небезпечних наслідків, з метою легалізації незаконно набутої у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5922089000:03:002:0145, 14.04.2021 року, перебуваючи у приватного нотаріуса Конотопського міського нотаріального округу Сумської області ОСОБА_7 , уклав договір купівлі- продажу земельної ділянки № 983, який зареєстрований в реєстрі за № 57652713 з ОСОБА_8 , відчуживши земельну ділянку з кадастровим номером 5922089000:03:002:0145 площею 2 га за 2000 доларів США. Таким чином ОСОБА_5 розпорядився земельною ділянкою з кадастровим номером 5922089000:03:002:0145 площею 2 га, яка розташована на території Попівської сільської ради Конотопського району Сумської області, шляхом вчинення правочину - відчужив її ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що таке майно одержане злочинним шляхом. Здійснюючі вказані дії, ОСОБА_5 усвідомлював суспільний небезпечний характер своїх дій, передбачав суспільно небезпечні наслідки і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином вина обвинуваченого ОСОБА_5 повністю доведена і його дії суд кваліфікує: за ст. 190 ч. 1 КК України заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство); за ст. 209 ч. 1 КК України розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом.

Прокурор Конотопської окружної прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190 КК України на підставі ст. 49 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності.

Представник потерпілого ОСОБА_4 проти заявленого клопотання не заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, проти заявленого клопотання прокурора не заперечують.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави в особі відповідного суду від офіційного осуду, призначення покарання та визнання судимою особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у випадках, передбачених КК та у порядку, встановленому КПК.

Застосування інституту давності обумовлене зменшенням суспільної небезпечності кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила внаслідок спливу певного проміжку часу.

Санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України, вказане кримінальне правопорушення згідно класифікації відноситься до кримінального проступку.

Приписами ст. 49 КК України, передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз`яснюється право на таке звільнення.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку (ст. 285 КПК).

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК).

Згідно із роз`ясненнями, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», закриття кримінальної справи зі звільненням особи від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав.

Судом встановлено, що за обвинувальним актом кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, вчинене ОСОБА_5 , згідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_5 протягом зазначеного строку до кримінальної відповідальності не притягувався, а отже перебіг давності відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 КК України не переривався. Також перебіг давності у даному кримінальному провадженні не зупинявся.

На час розгляду судом 05 грудня 2024 року кримінального провадження зазначені строки давності притягнення ОСОБА_5 до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, минули.

ОСОБА_5 погодився на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності та закриття провадження за ч. 1 ст. 190 КК України, розуміючи своє право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави та наслідки такого заперечення.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження за ч. 1 ст. 190 КК України щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, ст.ст. 284-286, 372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього № 42024202500000022, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 лютого 2024 року, за ч. 1 ст. 190 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом семи днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1