Справа № 585/2195/23
Номер провадження 2/585/22/24
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2024 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді - Євтюшенкової В.І.,
з участю секретаря судового засідання - Зубко К.В.,
Справа № 585/2195/23, провадження № 2/585/22/24
Позивач: Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз»»
Відповідач: ОСОБА_1 ,
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Радосвіт»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку загального позовного провадження в режимі відеоконференції справу про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
Представник позивача: Формов Володимир Володимирович, який діє на підставі довіреності від 28.12.2023 №4-1223.
Представник відповідача: ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 13.06.2023.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання послуг.
В обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «СУМИГАЗ» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу в межах території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області. Відповідно до глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу. Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору. За адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, індексний номер 329917662 від 21.04.2023 власником будинку АДРЕСА_1 є відповідач.
Факт приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу підтверджується наступним: заява про припинення розподілу природного газу від споживача не надходила; відповідно до Розрахунку річної замовленої потужності споживачем здійснюється споживання природного газу; 05.07.2021 співробітниками Оператора ГРМ здійснене контрольне зняття показань лічильника газу; 31.05.2021 абонентом здійснена оплата за послугу з розподілу природного газу у розмірі 178,20 грн.; відповідно до інформаційної довідки 329917662 від 21.04.2023 споживач є власником житлового приміщення за вищевказаною адресою.
АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» свою частину умов договору щодо надання послуг з розподілу природного газу побутовим споживачам виконало у повному обсязі, в належній формі та межах річної замовленої потужності з урахуванням вимог Кодексу ГРМ. Відповідач свого обов`язку щодо оплати позивачу послуг з розподілу природного газу у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 у розмірі 1600,18 грн. З урахуванням боргу, інфляційні збитки за період січня 2020 року по січень 2022 року складають 239,64 грн., 3 % річних за період з 01.01.2020 року по 31.01.2022 року складають 75,53 грн. Посилаючись на норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, просить стягнути з відповідача на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» вказану заборгованість та сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн..
У відзиві на позов ОСОБА_1 не погоджується з позовом та вказує, що основним доказом, на підставі якого представником позивача обґрунтовуються обставини виникнення боргових зобов`язань перед АТ «Сумигаз» побутового споживача з об`єктом споживання природного газу - житлової споруди за адресою: АДРЕСА_1 є документи довідка за підписом фахівця відділу з продажів АТ «Сумигаз» ОСОБА_8 на 1 арк. та Розрахунок річної замоленої потужності для ОСОБА_2 за особовим рахунком № НОМЕР_1 за підписом фахівця відділу з продажів АТ «Сумигаз» ОСОБА_8 на 2 арк. При цьому остання початком боргових зобов`язань відповідача визначає січень 2020 року, безпідставно, без відповідних доказів, називаючи її власником особового рахунку НОМЕР_1 не зважаючи на те, що це абсолютно не відповідає дійсності, так як власником цього об`єкту споживання природного газу відповідач стала лише в липні 2020 року, а офіційно наданням засвідченої копії Витягу є ЄДР речових прав на нерухоме майно, в жовтні 2020 року. На січень 2020 року природний газ зазначеному вище об`єкту споживання постачався побутовому споживачу ОСОБА_3 за Договором про надання населенню послуг з газопостачання НОМЕР_15 від 28.07.2015, який орендував це житло за Договором оренди житла №1310160ОЖ від 16.10.2013 у власника ТОВ «Радосвіт».
Згідно п.42 цього Договору він укладався на строк 5 років, тобто до 29.07.2020, набирав чинності з дня його підписання і вважався щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде заявлено про намір його розірвання. Номер цього договору вважався особовим рахунком побутового споживача. В даному випадку ОСОБА_3 був присвоєний особовий рахунок НОМЕР_1 від 28.07.2015 і підтверджувався постійно іншими сторонами цього Договору. Так в серпні 2020 АТ «Сумигаз» надала побутовому споживачу ОСОБА_3 квитанцію від 07.08.2020 на оплату особового рахунку за розподіл (доставку) природного газу за серпень 2020 року, в вересні 2020 року ТОВ «Сумигаз збут» також надала побутовому споживачу ОСОБА_3 квитанцію від 06.09.2020 на оплату спожитого природного газу за серпень 2020. Цими двома квитанціями, які були надані після закінчення терміну дії Договору , ці сторони підтвердили чинність зазначеного вище договору №12000380226 від 28.07.2015, так як сторони, в тому числі побутовий споживач ОСОБА_3 на умовах п.42 Договору не заявили письмово про намір його розірвання. З 08.07.2020 по 09.07.2023 була чинна Довіреність, якою відповідач уповноважував ОСОБА_3 представляти інтереси відповідача як власника та користуватися належним відповідачу нерухомими майном - житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 . Тобто з липня і по теперішній час ОСОБА_3 є законним індивідуальним споживачем ( в сенсі визначень ст. 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги » та замовником ( в сенсі визначень ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу») і тому із дозволу відповідача та на підставі зазначеної вище довіреності ОСОБА_3 не було потреби відмовлятися від комунальної послуги розподілу природного газу, яку надавало АТ «Сумигаз».
В жовтні 2020 року АТ «Сумигаз» підтвердило, що ОСОБА_3 є власником особового рахунку № НОМЕР_2 і суб`єктом ринку природного газу - замовником послуги розподілу природного газу, надавши йому Досудове попередження від 05.10.2020 р. за нібито боргові зобов`язання станом на 01.10.2020. Листом від 12.10.2020 року ОСОБА_3 дав відповідь, в якій письмово повідомив АТ «Сумигаз», що з лютого 2020 року оплачує помісячно послугу з розподілу(доставки) природного газу за фактично використаний (спожитий) природний газ, надавши при цьому засвідчені копії квитанцій щодо оплати за розподіл (доставку) спожитого природного газу за період січень - вересень 2020 року, а також повідомив про зміну власника житлової забудови за адресою: АДРЕСА_1 , надавши засвідчену копію Витягу з ЄДР речових правна на нерухоме майно. На цей лист АТ «Сумигаз» надало відповідь, що особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито на ОСОБА_3 , і при цьому підтвердило продовження розподілу природного газу за об`єктом споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Знаючи про зміну власника об`єкта споживання природного газу АТ «Сумигаз» з жовтня 2020 року по теперішній час не зверталося з пропозицією про укладання нового договору про надання комунальних послуг або внесення змін до існуючого до нового власника - відповідача, так як не надало письмово відповідачу проект відповідного договору (змін до існуючого), складений згідно з типовим договором, як того вимагав припис абзацу 1 частини 4 статті 13 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» в редакції, чинній до 01.05.2021. Відповідач розцінив такі дії АТ «Сумигаз» як волю здійснювати надання комунальної послуги з розподілу природного газу до його житлового будинку на підставі особового рахунку ОСОБА_3 за умовами існуючого з ним договору на відповідну комунальну послугу. Ця воля АТ «Сумигаз» була підтверджена цим суб`єктом ринку природного газу присвоєнням з початку 2021 року ОСОБА_3 персоніфікованого ЕІС-коду НОМЕР_12, який ідентифікував його як замовника комунальних послуг (саме ОСОБА_3 ) та об`єкта споживання природного газу та наданням з початку 2021 року відповідних квитанцій на оплату цих комунальних послуг за особовим рахунком НОМЕР_1 АТ «Сумигаз» на умовах оплати, запропонованих відповідачем в розрахункових документах. В середині травня 2021 року (після 01.05.2021) АТ «Сумигаз» знову звернулось персонально до ОСОБА_3 з досудовим попередженням, що саме він не в повному обсязі виконує зобов`язання щодо оплати. 07.06.2021 відповідач звернувся до ТОВ «Сумигаз збут» та АТ «Сумигаз» із заявами щодо укладання з ним відповідних угод про постачання природного газу та його транспортування (доставку) до житлового будинку АДРЕСА_1 . Проте ці заяви проігноровані. З травня 2022 року постачальником природного газу для побутових споживачів став «Нафтогаз» і АТ «Сумигаз» передало йому персональні дані побутового споживача. «Нафтогаз» присвоїло побутовому споживачу ОСОБА_3 особовий рахунок НОМЕР_3 і почав саме йому надавати квитанції на оплату спожитого природного газу за цим особовим рахунком персоніфікованим ЕІС-кодом НОМЕР_13, який саме ОСОБА_3 ідентифікує як замовника послуг розподілу природного газу.
В січні 2023 року відповідач в черговий раз звернувся з листом від 24.01.2023, в якому повідомив АТ «Сумигаз», що з липня 2020 добросовісно сплачує за фактично спожитий природний газ за тарифами ТОВ «Сумигаз збут», а потім «Нафтогаз» та доставку цього фактично спожитого природного газу за тарифами, встановленими АТ «Сумигаз». Також відповідач повідомив, що жодного разу не замовляв ніяких потужностей об`єму газу на постачання та доставку на чергові календарні роки, користувався тільки фактично спожитим (доставленим) природним газом та просив надати інформацію по структурі боргу по особовому рахунку НОМЕР_1 за послугу природного газу. Відповідач також запропонував АТ «Сумигаз» укласти з ним договір надання послуги щодо доставки природного газу до житлового будинку по АДРЕСА_1 , додавши документи на підтвердження права власності. АТ «Сумигаз» в чергове проігнорувало пропозицію.
У зв`язку із суттєвим погіршенням здоров`я відповідач надав ОСОБА_3 нотаріально засвідчену Довіреність, дійсну до 13.06.2026, за якою уповноважив останнього представляти інтереси відповідача з питань користування та експлуатації належним йому на праві власності указаним житловим будинком та з питань, зокрема, пов`язаних із наданням послуг газопостачання. До кінця дії Довіреності відповідача влаштовує, що постачання природного газу та послуга його розподілу на цей житловий будинок буде здійснюватись за особовими рахунками ОСОБА_3 та його персоніфікованим ЕІС-кодом. ОСОБА_3 не заперечує проти цього.
Намагаючись підтвердити факт нібито приєднання відповідача у 2021 році (після 01.05.2021) до умов публічного Типового договору розподілу природного газу позивач не враховує приписи законодавства, зокрема частини 5 статті Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції з 01.05.2021 р. згідно якої публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. Типовий договір розподілу природного газу АТ «Сумигаз» був розміщений на офіційному веб-сайті цього виконавця послуги ще 23.12.2017 року і виконавець фізично не міг вчинити дій (або не вчинити дій) щодо відключення (відмови) від комунальної послуги розподілу природного газу у вказані цим Законом 30 днів, так як власником житлового будинку став тільки в липні 2020 року, тобто, коли ця норма Закону не була чинна. На квитанціях на оплату послуг розподілу(доставки) природного газу, які надає АТ «Сумигаз» власникам особових рахунків з липня 2020 року не розміщується повідомлення про місце опублікування тексту цього публічного Типового договору. Що таке індивідуальний (садибний) житловий будинок відповідач не розуміє, так як цього визначення в законодавстві України не існує.
Позивач для обґрунтування свої позовних вимог надав до позовної заяви документи, які є неналежними, недостовірними та недостатніми доказами за приписами статей 77, 79, 80 ЦПК України і тому немає сенсу їх коментувати. Вони заперечуються відповідачем самим фактом їх неналежності, недостовірності та недостатності як доказів, що обґрунтовують позовні вимоги.
При обґрунтуванні позовних вимог (факту приєднання до умов договору розподілу природного газу) позивач посилається на обставини, які не підтверджені відповідними доказами. Наприклад, заявляючи, що відповідач здійснив 31.05.2021 оплату за послугу з розподілу природного газу, позивач не надає документального підтвердження: вимогу на цю оплату - квитанцію, банківську виписку про оплату відповідачем цієї вимоги також не надає. Проте ця оплата була здійснена відповідачем не за розподіл природного газу за травень 2021 року, а за доставку фактично спожитого природного газу в квітні 2023 року. Не підтверджено також доказом факт нібито здійснення 05.07.2021 року співробітником Оператора ГРМ контрольного зняття показань лічильника газу, тому голослівне твердження позивача про це не може бути документальним підтвердженням споживання природного газу відповідачем.
Доказом того, що АТ «Сумигаз» систематично отримує оплату за послугу розподілу (доставку) природного газу тільки за фактично спожитий природний газ є надані відповідачем до відзиву на позовну заяву відповідні розрахункові банківські документи за 2021 рік в призначенні платежу яких чітко вбачається цей запропонований в письмовому вигляді виконавцю комунальної послуги - АТ «Сумигаз» принцип оплати. Так як АТ «Сумигаз» після 31.05.2021 року (першої оплати послуги розподілу природного газу відповідачем після 01.05.2021 року за цим принципом) протягом 30 днів не припинив надання комунальної послуги за особовими рахунком № НОМЕР_2 , то відповідач вважає, що згідно абзацу 2 частини 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги на умовах оплати, запропонованих відповідачем. Цей принцип оплати застосовує відповідач до теперішнього часу і вважає його справедливим та законним, так як споживання природного газу на об`єкту споживання природного газу, який ідентифікується Е1С- кодом НОМЕР_12 здійснюється не відповідно до розрахунку річної замовленої потужності (так як відповідач не надавав індивідуального замовлення АТ «Сумигаз» з цього питання, як того вимагає Закон України «Про захист прав споживачів»), а за фактом постачання природного газу постачальником (в 2021 році - ТОВ «СУМИГАЗ ЗБУТ», а зараз «Нафтогаз»), за який відповідач розраховуються в повному обсязі в місяць, наступний за споживанням. Доставити природний газ АТ «Сумигаз» може тільки той, який спожитий (куплений у постачальника на умовах місячної відстрочки платежу), а авансовий платіж за послугу, яка ще не надана, відповідач може здійснювати за власним бажанням, а не за вимогами виконавця комунальної послуги розподілу природного газу, які не передбачені законодавством України.
ОСОБА_1 є неналежним відповідачем, що підтверджується платіжним документом (квитанцією) на оплату послуг за розподіл (доставку природного газу за червень 2023 року , якою позивач визначає саме ОСОБА_3 відповідальним за зобов`язаннями з надання указаних послуг.
У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що згідно інформації, викладеної відповідачем у відзиві на позовну заяву, за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 та ТОВ «Сумигаз Збут» (постачальник природного газу з 01.07.2015 року) укладено договір № 1200380226 про надання населенню послуг з газопостачання від 28.07.2015 року. Відповідач не заперечує, що за адресою АДРЕСА_1 відбувається споживання природного газу. При цьому, з липня 2020 року власником житлового приміщення за зазначеною адресою є відповідач. Законом України «Про ринок природного газу» здійснено розмежування діяльності щодо постачання природного газу та розподілу природного газу, згідно п.п. 28, 35 ч.1 ст. 1 зазначеного Закону терміни вживаються в такому значенні: - постачання природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів - розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу Таким чином, постачання та розподіл природного газу є окремими видами господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Посилаючись на п.11 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу», вимоги ч.1 ст. 40 ЗУ «Про ринок природного газу», абзацу 2 ч.1 ст. 40 ЗУ «Про ринок природного газу» , вказує, що взаємовідносини між операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу, в тому числі побутовими, регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1379/27824 зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс ГРМ). Твердження відповідача про недійсність Кодексу ГРМ не знаходять свого підтвердження. Порядок укладання договору розподілу природного газу регламентовано главою 3 розділу VI Кодексу ГРМ. На виконання вимоги п.1 глави 3 розділу VI кодексу ГРМ договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ. Згідно з п. 3, 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ та пункту 1.3 розділу І, п.12.1 розділу ХІІ Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (далі - Типовий договір), договір розподілу природного газу є публічним і є договором приєднання та укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, на невизначений строк. Відповідно до абзацу 11 пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт. Згідно положення абзацу 3 п.1 глави 3 розділу VI кодексу ГРМ здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається. Використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу є окремими видом порушення, яке передбачене п.п.6 п.1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ. Таким чином, у разі, якщо споживач не уклав з Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, або у разі, якщо за ініціативою споживача розірвано договір розподілу природного газу, споживач не має права здійснювати відбір (споживати) газ з газорозподільної системи. При цьому згідно п. 1.2. розділу І Типового договору розподілу природного газу, умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494. Відповідач стверджує, що не замовляв річної потужності та здійснює оплату за послугу доставки газу не на підставі наданої Оператором ГРМ квитанції, в якій зазначено обсяги річної замовленої потужності, встановлену ціну за одиницю об`єму природного газу, а здійснює самостійно розрахунок на підставі спожитого обсягу природного газу за місяць, в якому відбулось таке споживання. При цьому порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу визначений главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ та розділом VI Типового договору розподілу природного газу. Пунктом 6.1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу визначено, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. При цьому величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ (п.6.3. розділу VI Договору). Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п.6.4. Договору). Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором згідно абзацу 2 пункту 6.6 розділу VІ Типового договору розподілу природного газу здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Зазначене кореспондується з вимогами Кодексу ГРМ.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності. (п.1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ). При цьому річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік згідно вимог пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Газовий рік згідно п. 4 глави 1 розділу I Кодексу ГРМ - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року Таким чином, споживач в певному календарному році здійснює оплату за послугу з розподілу природного газу, якою він вже фактично скористався в попередньому газовому році на підставах та умовах, визначених Типовим договором розподілу природного газу та Кодексу ГРМ.
Таким чином, розрахована самостійно відповідачем сума, яку він сплачує за послугу з розподілу природного газу з фактичної суми спожитого об`єму природного газу в певному місяці, не завжди є достатньою для повної оплати послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого на час звернення до суду з відповідною позовною заявою утворилась заявлена позивачем сума заборгованості, яка підлягає оплаті відповідачем.
Твердження відповідача що він не приєднався до умов договору розподілу природного газу не знаходить свого відображення, оскільки відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факту споживання природного газу та систематичної оплати за послугу з розподілу природного газу, що підтверджується наданими відповідачем документами .
Таким чином відповідач системно здійснював оплату за послугу з розподілу природного газу.
Також факт приєднання підтверджується контрольним зняттям показників лічильника газу 26.09.2022, 17.02.2023, 17.07.2023 та здійсненням споживачем оплати за послугу з розподілу природного газу 31.05.2021 в розмірі 178,20 грн.
Просить позовні вимоги Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» задовольнити в повному обсязі.
У запереченнях на відповідь на відзив ОСОБА_1 вказує, що із аргументами та доводами, викладеними позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву, не погоджується. Зазначає, що позивач не заперечує, що за адресою: АДРЕСА_1 з ОСОБА_3 укладений договір НОМЕР_15 «Про надання населенню послуг з газопостачання» відд 28.07.2015, але свідомо ігнорує той факт, що цей договір є трьохстороннім: постачальник природного газу - ТОВ «Сумигаз Збут», газорозподільне підприємство - ПАТ «Сумигаз», споживач - ОСОБА_3 , який на умовах цього договору став власником особового рахунку НОМЕР_1 по постачанню природного газу. З 21.05.2019 у суб`єкта господарювання за кодом ЄДРПОУ 03352432 змінилось найменування: з ПАТ по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» на АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» (позивача). З січня 2020 року по теперішній час позивач надає за об`єктом споживання природного газу за указаною адресою квитанції на власника особового рахунку НОМЕР_4 ОСОБА_3 , на якого з січня 2021 року позивач оформив персоніфікований ЕІС код, яким ідентифікував його як замовника комунальної послуги та ідентифікував об`єкт споживання природного газу за вказаною адресою. Згідно граматики української мови, якщо поняття має множину альтернативних значень, для таких понять в круглих скобках надається підмножина цих понять, зокрема для цілей однозначного трактування контрагентами в договірних відносинах. Позивач з січня 2020 року по теперішній час в зобов`язаннях (квитанціях) на оплату послуги, яку він надає індивідуальному споживачу ОСОБА_3 добровільно сам трактує цю послугу як послугу доставки природного газу ним, як виконавцем.
Виходячи із суті зобов`язань постачальника природного газу та індивідуального споживача природного газу, доставка природного газу позивачем індивідуальному споживачу є послугою доставки товару(природного газу), який не належить позивачу, а належить постачальнику цього товару(природного газу). Право власності на цей товар (природний газ) переходить до індивідуального споживача після його споживання цим індивідуальним споживачем, тобто вже після надання позивачем послуги доставки товару(природного газу) цьому індивідуальному споживачу в об`ємі спожитого природного газу згідно показанням лічильника газу, який ідентифікований в персоніфікованому ЕІС-коді індивідуального споживача. Отже, в сенсі положення статті 901 ЦКУ, позивач надає послугу доставки товару(природного газу) індивідуальному споживачу, а індивідуальний споживач споживає цю послугу тільки під час вчинення певної конкретної дії: здійсненням лічильником газу фіксації доставленого позивачем індивідуальному споживачу об`єму належного постачальнику природного газу. Споживання індивідуальним споживачем цього доставленого об`єму - це вже дія господарювання самого індивідуального споживача, спрямована на споживання вже належного йому на праві власності товару(природного газу) і не є споживанням послуги розподілу(доставки) природного газу в сенсі приписів статті 901 ЦКУ, як пробує переконати суд позивач, посилаючись на підзаконні акти: Кодекс газорозподільних систем та Типовий договір розподілу природного газу, які суперечать законодавству України, про що відповідач аргументував у своєму відзиві на позовну заяву. В зв`язку з вищевикладеним відповідач вважає, що послуга позивача по розподілу (доставці) природного газу індивідуальному споживачу за адресою об`єкту споживання: АДРЕСА_1 , як її трактує позивач, є послугою поставки (транспортування), належного постачальнику природного газу до індивідуального споживача на підставі договірних відносин між постачальником природного газу та оператором газотранспортної системи за приписами статті 712 та глави 65 ЦКУ. Такі договірні відносини були передбачені в договорі позивача № 1200380226 «Про надання населенню послуг з газопостачання» від 28.07.2015 року, який до цих пір не анульований сторонами: позивач не надав суду доказів того, що даний договір не дійсний на теперішній час. Послуга, яку надає позивач, є послугою виробничого характеру по доставці товару (природного газу) в одиницях виміру - один метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов. Якщо позивач списує місячні витрати по не за фактично доставлений об`єм природного газу, а за середньомісячну нібито замовлену потужність за результатами попереднього газового року, він занижує чистий прибуток і не доплачує прибутковий податок в бюджет держави . Якщо ж позивач списує місячні витрати за фактично доставлений об`єм природного газу, тоді позивач таким чином визнає, що він надає послуги з розподілу (доставки) природного газу для індивідуального позивача тільки за фактично спожитий цим споживачем об`єм природного газу і не може вимагати оплати за більший об`єм фактично не наданих індивідуальному споживачу послуг.
Відповідач добровільно, за спільною згодою подружньої пари, оплачує послугу доставки природного газу за зобов`язаннями (квитанціями) на оплату цієї послуги, яка надається позивачем індивідуальному споживачу ОСОБА_3 , персоніфікованому згідно ЕІС-коду НОМЕР_14, але тільки в об`ємі фактично наданої послуги позивачем згідно показів лічильника газу. Після суттєвого погіршення здоров`я на початку 2023 року відповідач не планує звертатись до позивача щодо зміни на себе власника особового рахунку НОМЕР_1 та персоніфікованого ЕІС-коду.
Відповідачу не відомі факти фото фіксації контрольних показників лічильника газу, копії документів яких долучені до відповіді на відзив.
Копія наданих представником позивача документів не засвідчені належним чином, тому не можуть бути достовірними.
Відповідач є неналежним відповідачем у справі.
Просить у позові відмовити, судові витрати покласти на позивача.
04.01.2024 від відповідача надійшли пояснення на підставі вимог і заперечень відповідача щодо предмету позову, в яких вказано на неналежність відповідача з посиланням на те, що платіжні документи (квитанції), які надавались ОСОБА_3 з січня 2020 року по жовтень 2023 , що наявні в матеріалах справи об`єктивно підтверджують для суду, що саме ОСОБА_3 позивач вважає замовником послуг розподілу природного газу. Також відповідач звертає увагу, що позивач не надав суду в якості доказу засвідченої копії примірника договору розподілу природного газу, підписаного уповноваженою особою позивача до якого нібито приєднався відповідач. Надана позивачем суду, а судом - відповідачу не засвідчена копія газети «Сумщина» за №49 від 30.12.2015 з текстом «Типовий договір на розподіл природного газу» взагалі не читаємо і з цього документа не можливо встановити дійсні предмети та умови договору, його сторін та які ж зобов`язання порушив відповідач і коли він приєднався до договору. Відповідач вважає, що згідно законодавства, зокрема Закону України «Про ринок природного газу», обов`язок споживачів природного газу укладати договір природного газу взагалі не передбачений. Спроби позивача нав`язати відповідачу який навіть не є на даний час побутовим споживачем, боргові зобов`язання і примусити його до дій, які не є обов`язковими для нього згідно законодавства, є протиправними. Позовні вимоги не можуть бути задоволені. Типовий договір розподілу природного газу з його порядком оплати за послуги розподілу природного газу - прикриття підзаконними актами протиправна система грабунку споживачів природного газу - громадян України, яка придумана режимом Порошенка, реалізована через НКРЕКП та яка протиправно продовжується здійснюватися до теперішнього часу.
04.06.2024 від представника відповідача - ОСОБА_3 надійшли пояснення (додаткові), в яких останній вказує, що ОСОБА_1 власником об`єкту споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 стала на початку липня 2020 року за договором купівлі-продажу між ТОВ «Радосвіт» і нею. З 01.01.2020 по дату цього договору ТОВ «Радосвіт» не був споживачем природного газу, ні з АТ «Сумигаз», як виконавцем послуг розподілу газу для цього об`єкту постачання природного газу (ТОВ «Радосвіт» не був замовником послуг розподілу газу) і не мав ніяких боргових зобов`язань за комунальні послуги перед АТ «Сумигаз», а доказів противного позивач суду не надав. З 01.01.2020 по вересень 2023 року включно побутовим споживачем за даним об`єктом споживання природного газу був ОСОБА_3 з власним особовим рахунком НОМЕР_1 та персоніфікованим ЕІС-кодом. З 01.01.2020 по червень 2020 року включно ОСОБА_3 , як побутовий споживач отримував від АТ «Сумигаз» послугу доставки (не розподілу) спожитого природного газу, оплачував цю послугу в повному обсязі і боргів за комунальні послуги не мав ні перед ТОВ «Сумигаз збут», ні перед АТ «Сумигаз». Доказів, що відповідач є замовником послуги з розподілу природного газу за об`єктом споживання природного газу в с. Перекопівка і в нього є договірні відносини з АТ «Сумигаз» позивач суду не надав. Просить відмовити в позові і покласти судові витрати на позивача.
У письмових поясненнях щодо позову, наданих третьою особою ТОВ «Радосвіт» в особі директора Миколенка Р.О. щодо позову, останнім зазначено, що позивач у своїй позовній заяві оперує поняттям «споживач», «побутовий споживач», «боржник» без зазначення персоніфікованих даних, а саме П.І.Б., тому не зрозуміло, чи має відповідач ОСОБА_1 відношення до цієї особи. З позовної заяви не зрозуміла дата факту приєднання міфічного «споживача» до умов договору розподілу природного газу, послуги з якого надає позивач для об`єкту споживання. Сам Договір позивач не надав, а ксерокопія газети «Сумщина» від 30.12.2015 №49 з текстом Типового договору нечитаєма. Додатки до позовної заяви (перераховує) без дати і вихідного номера та без засвідчення особою, яка може представляти АТ «Сумигаз» у відносинах з третіми особами, та не відповідає дійсності і не підтверджується необхідними документами, які позивач не надав суду, зокрема: копіями квитанцій на оплату послуг розподілу газу та засвідченими копіями банківських виписок по оплаті послуг розподілу газу по особовому рахунку № НОМЕР_5 . На початку січня 2020 року ТОВ «Радосвіт», який на той час був власником об`єкту споживання природного газу, через свого представника ОСОБА_3 , який є дотепер побутовим споживачем природного газу, звернувся до АТ «Сумигаз» через Роменську ФЕГГ з пропозицією укласти договір на надання послуг розподілу природного газу. Дана пропозиція була проігнорована і з січня 2020 року АТ «Сумигаз» почав надавати за об`єктом по АДРЕСА_1 послугу доставки природного газу побутовому споживачу ОСОБА_3 , що відображалось у відповідних квитанціях. На момент підписання договору купівлі-продажу будинку по АДРЕСА_1 09.07.2020 побутовий споживач природного газу за цим об`єктом ОСОБА_3 показав сторонам підписантам цього договору щомісячні квитанції на оплату спожитого газу з січня по червень 2020 року від постачальника ТОВ «Сумигаз збут» за особовим рахунком № НОМЕР_5 , помісячно банківські виписки на оплату спожитого природного газу для ТОВ «Сумигаз збут» за цим особовим рахунком за цей період, чим підтвердив, що на момент оформлення договору він не має заборгованості по сплаті комунальних послуг з постачання та доставки природного газу. Претензій фінансового плану по комунальним послугам за цей період між продавцем ТОВ «Радосвіт» та покупцем ОСОБА_1 немає. Під час оформлення Договору купівлі-продажу приватним нотаріусом Онищенко М.О. була також оформлена Довіреність від ОСОБА_1 , якою вона доручала ОСОБА_3 користуватись купленим будинком в АДРЕСА_1 , в тому числі здійснювати комунальні платежі за особовим рахунком НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_3 до теперішнього часу. Тому ОСОБА_1 є неналежним відповідачем. Вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, суду пояснив, що надання послуг з розподілу природного газу - окремий вид діяльності, який підлягає ліцензуванню. Розподіл природного газу здійснювався і за адресою АДРЕСА_1 , де було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За весь час поки здійснювався розподіл природного газу скарг і зауважень від абонента на АТ «Сумигаз» не надходило. Враховуючи, що абонент не своєчасно та не в повному обсязі сплачував за послуги, утворилась заборгованість за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 у розмірі 1600,18 грн. ОСОБА_1 є власником названого житлового приміщення. Згідно ст. 322 ЦК України обов`язок утримання майна покладено на власника цього майна. Природний газ споживався за даною адресою протягом всього періоду, зазначеного в позові. Те, що за даною адресою споживався природний газ підтверджується і договором який надано відповідачем про постачання природного газу за 2015 рік. Таким чином з моменту 2015 року абонент є таким що споживає природний газ для власних потреб. В результаті того, що послуга оплачувалась не у повному обсязі за період з січня 2020 року по січень 2022 року було нараховані інфляційні збитки у розмірі 239,64 грн. та 3% річних - 75,53. Дане нарахування не є штрафними санкціями. Сумигаз направляв споживачеві досудове попередження, задля вирішення питання погашення заборгованості в досудовому порядку, але воно залишилось без відповіді. Систематично абонент сплачував за послугу розподілу природного газу, проте не в тих сумах, які виставляв оператор, сума визначалась відповідачем самостійно зі своїх міркувань, суми були меншими, ніж фактична заборгованість. Просив стягнути з відповідача указану в позові суму боргу, інфляційні збитки та 3% річних у зазначеному в позовній заяві розмірі та сплачений судовий збір 2684 грн.
Крім того пояснив, що абонентом є ОСОБА_1 , вона ж і споживач, оскільки вона є власником приміщення з 2020 року, по термін, який зазначено в позовній заяві. Можливо, хтось ще є споживачем за указаною адресою, йому така інформація не відома, тому з позовом звернувся саме до ОСОБА_1 .
Щодо особового рахунку, то він відкривається за поштовою адресою, за даною поштовою адресою, власником будинку є ОСОБА_1 , відповідно вона і є власником особового рахунку.
Договір про постачання укладений у 2015 році, а позивач надає послуги з розподілу природного газу. Договір про постачання підписувався з ОСОБА_3 . До договору про розподіл природного газу абонент приєднався у січні 2020 року. Цей договір не потребує двостороннього підписання, оскільки є договором приєднання - всі абоненти з 2015 ознайомлені через ЗМІ у друкованому виданні, в газеті з умовами договору. Умови договору також опубліковані на сайті АТ «Сумигаз», якщо є якісь питання, можна пошукати у відкритих джерелах. АТ «Сумигаз» належно виконує свої обов`язки, не може односторонньо внести зміни в умови договору. Договір є типовим, однаковим і обов`язковим для всіх абонентів без виключення для якогось окремого споживача.
Відповідач є споживачем послуги з липня 2020 року, але у зв`язку з тим, що попередній власник також не сплачував за послугу розподілу природного газу, за указаним особовим рахунком була заборгованість в сумі 755 грн. За клопотанням позивача Договір купівлі-продажу відповідачем наданий не був, не відомо чи узгоджували з власником питання щодо заборгованості за житлово комунальні послуги, відповідач не надавав Договору. Тому вони позбавлені можливості дізнатись щодо переводу боргу від старого до нового власника. Отже, слід вважати, що новий споживач був обізнаний про майно і заборгованості і вона має можливість звернутись з регресним позовом до попереднього власника за період з січня 2020 року по липень 2020 року.
Питання щодо обов`язковості перевірки заборгованості при купівлі-продажу нерухомого майна, щодо переведення боргу було викладено у постанові ВС у справі №201/11206/2.
На момент звернення до суду було відомо, що будинок придбала ОСОБА_1 . В подальшому саме з метою встановлення всіх обставин справи ним заявлялось клопотання про витребування такого договору у відповідача, проте представник зазначив, що Договір втрачений. Йому на момент звернення до суду було не відомо, хто попередній власник.
Досудове попередження направлялось на ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 зачитав письмові пояснення до підстав вимог і заперечень відповідача щодо предмету позову, які долучив до матеріалів справи (а.с.203-205 т.1).
Відповідаючи на запитання вказав, що відповідач не вносила авансові платежі, так як боргові зобов`язання виставлялись не їй, а іншому громадянину - ОСОБА_3 і ніколи не виставлялись відповідачу ОСОБА_1 , до теперішнього часу.
На момент придбання будинок був газифікований, він належав юридичній особі ТОВ «Радосвіт» і ним на праві договору оренди до 31.12.2019 користувався ОСОБА_3 . ТОВ «Радосвіт» зверталось до ТОВ «Сумигаз» з пропозицією укласти договір, але така пропозиція була проігнорована. Рахунки продовжували надходити на ОСОБА_3 . При укладанні договору купівлі-продажу нотаріус піднімала питання щодо боргів по оплаті комунальних послуг за попередній період. З 01 січня по червень 2020 року нотаріусу були надані квитанції про оплату розподілу (доставки) природного газу. Дані послуги є не розподілом природного газу, а саме доставкою (спожитого) природного газу. Нотаріус ознайомилась з документами, з актами цивільного законодавства і встановила, що покупець має повне право на купівлю цього приміщення без урахування тих, так званих, боргових зобов`язань для гр. ОСОБА_3 , бо ці зобов`язання не підтверджувались актами законодавства, а були просто видумані АТ «Сумигаз». З оригіналом Договору ОСОБА_1 звернулась до Роменського відділення і їй було відмовлено. Копії цих документів в АТ «Сумигаз» є.
Договір, укладений у 2015 році між ОСОБА_3 та АТ «Сумигаз», не розірваний до цього часу, змінилась юридична особа, яка надає послуги. З жовтня 2023 року послуги на розподіл газу надаються від імені Сумської філії газорозподільної мережі ОСОБА_3 А АТ «Сумигаз» не зверталось з пропозиціє розірвати договір до ОСОБА_3 ОСОБА_1 до «Сумигаз» також не зверталась, бо не було потреби, так як вона не є побутовим споживачем. Позивач не є замовником послуги розподілі природного газу. Побутовим споживачем є ОСОБА_3 , хоча він за укладенням відповідного договору до відповідача також не звертався.
Вони з ОСОБА_1 проживають разом в одному будинку з початку війни.
Показали нотаріусу квитанції за доставку фактично спожитого газу. В січні 2020 року він звертався до АТ «Сумигаз» щоб переукласти договір на юридичну особу, що було проігноровано. Довідку про відсутність боргу не отримували.
Квитанції з січня 2020 року по серпень 2023 року надавались АТ «Сумигаз», яке самовільно змінило назву послуги. Згідно закону, послуга називається «розподіл природного газу», а так як виконавець послуги самовільно залишив як доставку газу, нотаріусу були подані документи, що за доставку фактично спожитого газу все сплачено і нотаріус знайомилась з ними і зрозуміла, що порушень закону немає та прийняла рішення реєструвати договір купівлі-продажу будинку.
В квитанції про оплату був указаний борг, довідку про відсутність боргу вони не отримували.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
01 червня 2023 року судом справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання (а.с.20 т.1).
05 червня 2023 року постановлено ухвалу про проведення підготовчого засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.29 т.1).
16 червня 2023 року постановлено ухвалу про проведення підготовчого засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.54 т.1).
27 липня 2023 року постановлено ухвалу про проведення підготовчого засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.141 т.1).
31 серпня 2023 року постановлено ухвалу про проведення підготовчого засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.166 т.1).
22 вересня 2023 року підготовче засідання закрито, справа призначена до судового розгляду по суті (а.с.173 т.1).
26 вересня 2023 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.179 т.1).
23 жовтня 2023 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.188 т.1).
27 листопада 2023 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.193 т.1).
09 січня 2024 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.220 т.1).
09 січня 2024 року постановлено ухвалу про витребування доказів (а.с.223 т.1).
13 лютого 2024 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.188 т.1).
19 березня 2024 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.256 т.1).
30 квітня 2024 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.10 т.2).
05 червня 2024 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача в режимі відеоконференції (а.с.33 т.2).
15 серпня 2024 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.41 т.2).
23 вересня 2024 року постановлено ухвалу про проведення судового засідання з представником позивача а в режимі відеоконференції (а.с.49 т.2).
ТОВ «Радосвіт» явку представника до суду не забезпечило, про час і місце розгляду справи повідомлено належним чином.
Інші процесуальні дії, передбачені п.3 ч.3 ст. 265 ЦПК України, у справі судом не застосовувались.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
16.10.2013 між ТОВ «Радосвіт» (Орендодавець) в особі директора Миколенка Р.О. та ОСОБА_3 (Орендар) укладено Договір №131016ОЖ, відповідно до умов якого орендодавець передає у тимчасове користування орендарю житло для проживання, а орендар зобов`язується сплачувати встановлену орендну плату та виконувати інші умови, встановлені договором. Під житлом розуміється житловий будинок, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.75 т.1 ).
Згідно умов Договору купівлі-продажу житлового будинку від 09.07.2023 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Онищенко О.М. ТОВ «Радосвіт» в особі директора Миколенка Р.О. продав, а ОСОБА_1 придбала житловий будинок по АДРЕСА_1 . В договорі зазначено, що на момент його оформлення не має заборгованості по сплаті комунальних послуг, послуг за користування електроенергією, послуг зв`язку та інших послуг, пов`язаних з користуванням житлового будинку. Продавець стверджує, що документи, які підтверджують його право власності на житловий будинок та всі надані ним відомості відносно зазначеного житлового будинку є достовірні та правдиві. В разі коли документи чи відомості щодо вищезазначеного житлового будинку виявляться недостовірними, неправдивими, продавець зобов`язаний відшкодувати заподіяні покупці збитки та витрати у повному обсязі (а.с.235-236 т.1).
Вартість будинку на момент продажу становила 116500 грн.(а.с.241 т.1).
Станом на 08.07.2020 за адресою АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не було (а.с.242 т.1).
До 16.07.2013 указаний житловий будинок належав ОСОБА_7 , з яким ТОВ «Радосвіт» в особі директора ОСОБА_4 уклали договір купівлі-продажу будинку з розстроченням платежу (а.с.238-239 т.1).
Стороною відповідача суду надано копію Договору НОМЕР_15 про надання населенню послуг з газопостачання від 29.07.2015, укладеного між ОСОБА_3 (Споживач) та ТОВ «Сумигаз збут» (Постачальник), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався постачати природний газ споживачеві, членам його сім`ї та іншим особам, зареєстрованим у житловому будинку…Характеристика об`єкту споживання на момент укладення цього Договору, місцезнаходження: АДРЕСА_1 . Договір укладено на 5 років, і він набирає чинності з дня його підписання і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення строку однією із сторін не буде заявлено про намір його розірвати. Договір за погодженням сторін може бути розірваний достроково (а.с.72-74 т.1).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, індексний номер 329917662 від 21.04.2023 власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку, серія та номер 457, від 09.07.2020 є ОСОБА_1 (а.с.15 зворот, а.с.14 т.1).
Позивачем було надано суду копії витягів з друкованого видання, в якому міститься текст типового договору розподілу природного газу та змін до нього.
Так, 30.12.2015 в газеті «Сумщина» у №49 опубліковано Типовий договір на розподіл природного газу, в якому предмет договору: «Оператор ГРМ зобов`язується надати Споживачу послуги з розподілу природного газу, а Споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та оплатити її вартість, у розмірі, строки та порядку, визначеному цим Договором. Договір визначає умови передачі природного газу Споживачу, якість природного газу, що передається Споживачу, порядок обліку природного газу, що передається Споживачу, порядок розрахунків, Права та обов`язки сторін, тощо . Додатком 1 до Договору є Заява-приєднання до умов Договору розподілу природного газу (для побутового споживача).
У випадку незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт.
Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови цього Договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (п.п.1.1, 1.2 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 № 2498) (а.с. 10-11).
Як зауважує представник відповідача зазначена копія Витягу з друкованого видання - газети «Сумщина», що долучена суду та надіслана судом відповідачу, не належної якості, при цьому, суд вважає, що відповідач (її представник) не позбавлені можливості ознайомитись з Типовим договором розподілу природного газу через мережу Інтернет, на офіційному сайті позивача, доступ до якого не обмежений. Надаючи копію друкованого видання позивач позбавлений можливості змінити шрифт тексту, збільшивши його. Крім цього в листі-роз`ясненні на заяву ОСОБА_1 , яку долучив до відзиву представник відповідача, направленому на адресу по АДРЕСА_1 , ТОВ «Сумигаз збут» повідомляло адресата ( ОСОБА_1 ), що Типовий договір на постачання природного газу було розміщено на офіційному веб-сайті постачальника ТОВ «Сумигаз збут» та оприлюднено в газеті «Сумщина» №49 від 30.12.2015. Роз`яснено, що є підставами для постачання природного газу побутовим споживачам та запропоновано для вирішення питання звернутись до Клієнтського сервісу 104.ua за адресою: м. Ромни, вул. Г.Мазепи, 2А , вказано години та дні для звернення (а.с.116 т.1).
До позовної заяви долучено розрахунок суми, на яку збільшується борг внаслідок інфляційних процесів, з якого вбачається, що за період з січня 2020 року по січень 2022 розмір простроченого платежу становить 1984,36 грн., сума, на яку збільшується борг внаслідок інфляційних процесів - 239,64 грн. та розрахунок трьох відсотків річних з простроченої суми за період з 21.01.2020 по 21.01.2022, згідно якого розмір простроченого платежу становить 1984,36, сума річних за указаний період 75,53 (а.с.7 зворот, 8).
Також до позову долучено розрахунок річної замовленої потужності щодо особового рахунку НОМЕР_1 , відкритого за адресою: АДРЕСА_1 , де вказано, що опалювальна площа - 69,6 м.кв., лічильник 4 ОКТАВА G4№91195, річна замовлена потужність на 2020 рік - 2302 куб.м, щомісячна 191,8391 куб.м, на 2021 рік - 1326,90 кубм., щомісячна 110,5750 куб.м, на 2022 рік - 881, 53 куб.м, щомісячна - 73,4608 куб.м, на 2023 рік - 1188,14 куб.м, щомісячна - 99.0116 куб.м (а.с.13 зворот, а.с.12).
Представник відповідача зазначає, що указані розрахунки не завірені стороною позивача належним чином, при цьому, даний позов надійшов до суду через систему «Електронний суд», при зверненні через яку не можливо долучити копії документів, не підписавши їх відповідним цифровим підписом. А тому такі зауваження представника відповідача щодо цих розрахунків, та інших документів, які, як він вважає, не завірені належним чином, судом не приймаються.
У довідці фахівця відділу з продажів АТ «Сумигаз» ОСОБА_8 вказано, що в березні 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 споживачу була надана квитанція на оплату спожитих послуг та два екземпляри належним чином оформлених заяв-приєднання з додатками, відповідно до умов договору розподілу природного газу (для побутових споживачів) на ім`я ОСОБА_1 (о/р НОМЕР_1 ) . Другий екземпляр заяви-приєднання на адресу АТ «Сумигаз» не надходило, але споживачем 30.11.2021 в телефонному режимі були передані показники лічильника газу в об`ємі 264,24 м куб., 05.07.2021 контролером газорозподільної організації за підписом споживача були зняті показники лічильника газу в об`ємі 86,64 м куб, 31.05.2021 здійснена оплата послуг з розподілу природного газу в розмірі 178,20 грн. через відділення «Ощадбанку», що в свою чергу являється фатом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (а.с.15).
26.04.2023 за вих. №400-Пя-4604-0423 АТ «Сумигаз» на адресу відповідача - ОСОБА_1 направлено досудове попередження з вимогою сплатити протягом 5 календарних днів заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 1600, 18 грн. (а.с.14 зворот).
Вказана обставина стверджується квитанцією Укрпошти, описом вкладенням в цінний лист та відповідним поштовим повідомленням (а.с.13).
Представником відповідача долучено копію квитанції, виписаної АТ «Сумигаз» Роменське відділення на його ім`я - ОСОБА_3 по особовому рахунку № НОМЕР_1 від 07.08.2020 за серпень 2020 за розподіл (доставку) природного газу, в якій вказано, що станом на 01.08.2020 заборгованість становить 755,23 грн., плата за серпень складає 197,98 грн. Інша квитанція від ТОВ «Сумигаз збут» Роменський відділ реалізації на оплату за спожитий природний газ за серпень 2020 року, з якої вбачається про проведену оплату послуги за спожитий природний газ у серпні 2020 в сумі 73,63 грн., нараховано за серпень 117 грн. (а.с.76 т.1).
З 08.07.2020 по 09.07.2023 була чинна Довіреність, якою відповідач уповноважував ОСОБА_3 представляти інтереси відповідача, як власника та користуватись належним відповідачу нерухомим майном, а саме житловим будинком АДРЕСА_1 (а.с.77 т.1).
АТ «Сумигаз» на ім`я ОСОБА_3 направило лист, в якому повідомило, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 обліковується заборгованість перед АТ «Сумигаз» в сумі 1098,55 грн (а.с.78 т.1)
За вих. №40001.1-Пя-5127-1020 начальником Роменського відділення АТ «Сумигаз» ОСОБА_3 направлено досудове попередження на суму 1098,355 грн. (а.с.78 зворот).
Листом від 12.10.2020 на адресу Роменського відділення АТ «Сумигаз» ОСОБА_3 направлено листа на указане досудове попередження, в якому останній повідомив, що в січні 2020 року він особисто тричі звертався до газових спеціалістів за адресою вул. Гетьмана Мазепи, 2В в м. Ромни з проханням укласти угоду щодо надання послуг розподілу (доставки) газу з ТОВ «Радосвіт» власником житлової забудови за адресою: АДРЕСА_1 , де він мешкав на правах орендаря, надаючи контакти ТОВ «Радосвіт». Угода не була укладена, з лютого 2020 року він почав оплачувати послугу з розподілу (доставки) газу за фактично використаний з початку 2020 року газ ним, як споживачем (ос.р.НОМЕР_15), так як угода про розподіл (доставку) газу з ним також не була укладена. На даний час за спожитий газ та за його розподіл (доставку) за указаним особовим рахунком заборгованість відсутня. З 09.07.2020 змінився власник житлової забудови за указаною адресою. В листі зазначено про додатки: копії квитанцій щодо оплати за спожитий природний газ за січень-серпень 2020 року, копії квитанцій щодо оплати за розподіл (доставку) спожитого природного газу за січень-вересень 2020 року та копія Витягу з ЄДР речових прав на нерухоме майно (а.с.79 т.1).
12.10.2020 указаний лист отримано адресатом .
У відповідь на цей лист ОСОБА_3 надано відповідь про те, що взаємовідносини між постачальником газу, операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу, в т.ч. побутовими, регулюється Кодексом ГРС, затвердженим постановою НКРЕКП України від 30.09.2015 №2494. Роз`яснено, як проводяться розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу і від чого залежить розмір плати. Повідомлено про тарифи. Доведено до відому адресата, що станом на 15.10.2020 по о/р НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_3 заборгованість за розподіл природного газу складає 1296,53 грн. Роз`яснено, яким чином укладається Договір розподілу природного газу (спрощена процедур). Повідомлено, що газопостачання за указаною адресою не припинено (а.с.80 т.1).
Стороною відповідача долучені квитанції щодо оплати за розподіл (доставку) природного газу з січня 2021 по грудень 2021 року, з яких вбачається про не повну оплату надавачу цих послуг за надані послуги, із зазначенням сум заборгованостей та сум проведеної оплати (а.с.81-93 т.1) та копії квитанцій про оплату за спожитий природний газ за період з грудня 2020по листопад 2021, з яких вбачається повна оплата за спожитий природний газ (а.с.81-93 т.1).
До матеріалів справи на підтвердження проведеної оплати за спожитий газ з урахуванням коригувань (отримувач ТОВ «Сумигаз збут» долучені відповідні квитанції, згідно яких послуги оплачувала ОСОБА_1 (а.с.93-113 т.1).
Стороною відповідач долучене до відзиву на позов досудове попередження від АТ «Оператор ГРС «Сумигаз до ОСОБА_3 , в якому зазначено про існуючий борг у зв`язку з неповною оплатою за надані АТ «Сумигаз» послуги розподілу природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 в сумі 1424,56 грн (а.с.114 т.1).
07.06.2021 ТОВ «Сумигаз збут» зареєстрована заява від імені ОСОБА_1 з проханням укласти з нею Угоду щодо постачання природного газу до житлового будинку, в якому вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . Серед долучених додатків (в копіях): Договір купівлі-продажу, Витяг з Державного реєстру речових прав, паспорт, картка платників податків, паспорт на лічильник газу, витяг з техпаспорту газового котла та витяг з технічних умов на газопостачання і довідка Андріяшівської сільської ради (а.с.115 т.1).
На зазначену заяву ОСОБА_1 надано відповідь з посиланням на Правила постачання природного газу, затверджені постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496 та ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України зазначено, що Договір постачання природного газу побутовим споживачам було розміщено на офіційному веб-сайті постачальника ТОВ «Сумигаз збут» та оприлюднено в газеті «Сумщина» №49 від 30.12.2015. Роз`яснено, що є підставами для постачання природного газу побутовим споживачам та запропоновано для вирішення питання звернутись до Клієнтського сервісу 104.ua за адресою: м. Ромни, вул. Г.Мазепи, 2А , вказано години та дні для звернення (а.с.116 т.1).
Квитанція за спожитий природний газ за травень 2022 та квитанція за розподіл природного газу по о/р № НОМЕР_1 за червень 2023 року по о/р НОМЕР_1 надійшли на ім`я ОСОБА_3 (а.с.117, 122 т.1).
Квитанція щодо оплати за розподіл (доставку) природного газу по о/р НОМЕР_1 за січень 2020 була виписана на ОСОБА_3 , з неї вбачається про проведену оплату у розмірі 174,96 грн. у вічні 2020, до сплати нараховано 349,92 грн. (а.с.82 т.2)
Рахунок за послуги з розподілу природного газу за вересень 2023 виписаний на ім`я ОСОБА_3 , до сплати 2007,09 грн.(а.с.185 т.1).
04.08.2022 суддею Роменського міськрайонного суду відмовлено АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» у видачі судового наказу щодо стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за послуги з розподілу природного газу (п.9 ст. 165 ЦПК України - не вдалось встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника) (а.с.17 т.2 ).
Із долученої копії заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надання послуг ЖКГ з ОСОБА_3 вбачається про заявлення вимог щодо стягнення заборгованості за розподілу природного газу по о/р НОМЕР_1 за період з 01.01.2020 по 30.06.2022 (а.с.18-20 т.2).
30.01.2024 АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» звертався до Роменського міськрайонного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р № НОМЕР_1 в сумі 796,05 грн. за період з 01.05.2023 по 30.09.2023 (а.с.23-25 т.2).
05.02.2024 у видачі судового наказу відмовлено на підставі ч.9 ст. 165 ЦПК України (не вдалось встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника) (а.с.22 т.2).
Стороною відповідача до справи долучена заява до Голови правління АТ «Сумигаз» від імені ОСОБА_1 , датована 24.01.2023 , в якій вона повідомляє, що є власником будинку по АДРЕСА_1 , що не має угоди про доставки природного газу до її домогосподарства, добросовісно сплачує за фактично спожитий нею природний газ за тарифами спочатку ТОВ «Сумигаз збут», потім «Нафтогаз» та за доставку цього спожитого газу за тарифами, встановленими АТ «Сумигаз» і за її обліком не має боргів. Повідомляє, що неодноразово зверталась до спеціалістів з проханням переоформлення особового рахунку, успіхів не мала. Просить надати їй офіційну інформацію про структуру боргу по о/р № НОМЕР_1 за доставку природного газу за періоди до 01.07.2020 , з 01.07.2020 по 31.12.2022, про фактичний загальний об`єм спожитого нею природного газу за цей період, суму боргу , який нею не сплачений. Просить укласти з нею угоду щодо доставки природного газу до належного їй будинку (а.с.119 т.1).
При цьому докази отримання адресатом указаної заяви суду не надані.
Стороною відповідача до справи долучена копія Довіреності від 13.06.2023 від імені ОСОБА_1 , виданої на ОСОБА_3 щодо представництва її інтересів з питань користування та експлуатації належними їй на праві власності житловим будинком та прилеглими до нього земельними ділянками, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі пов`язаних з наданням послуг газо-постачання. Довіреність дійсна до 13.06.2026, засвідчена нотаріально (а.с.119 т.1).
З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з 14.07.1984 перебувають у шлюбі (а.с.133 т.1)
Також долучена довідка (копія) до акта огляду МСЕК №663865 серії 12ААВ , з якої вбачається, що ОСОБА_1 має другу групу інвалідності (а.с.120 т.1).
Додаток 11 (Скрін-шот сторінки веб-сайту «РГК «Сумигаз»), який долучив відповідач містить дату публікації Типового договору розподілу природного газу - 23.12.2017 (а.с.121 т.1).
На підтвердження факту приєднання відповідача до умов договору розподілу природного газу стороною позивача долучено копії лічильника газу з відповідними показниками споживання газу від 26.09.2022, 17.02.2023, 17.07.2023 (а.с.151, 152, 153 т.1).
Між сторонами виникли правовідносини щодо стягнення заборгованості за договором про надання послуг. Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Цивільним кодексом України (далі ЦК України), Законами України «Про ринок природного газу» та «Про житлово-комунальні послуги», Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ) та іншими нормативно-правовими актами України.
Норми права які застосував суд та мотиви їх застосування.
За змістом статті 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єктами ринку природного газу є: оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, споживач.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу - це правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі, побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об`єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу; доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об`єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи; оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб`єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління; споживач природного газу (споживач) - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, об`єкти якої в установленому порядку підключені до/через ГРМ Оператора ГРМ, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, зокрема, в якості сировини, а не для перепродажу.
Взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі, побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VI цього Кодексу (пункт 5 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ).
Згідно з пунктом 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ суб`єкти ринку природного газу (у тому числі, споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог цього Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
Доступ споживачів, у тому числі, побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року №2498 (далі - типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі, побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі, побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.
Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.
За змістом пунктів 3,4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України за формою Типового договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.
Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Нормами статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуги з постачання та розподілу природного газу віднесено до комунальних, а пунктом 5 частини 2 статті 7 цього ж Закону - індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому Кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу Оператор ГРМ зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити Оператору ГРМ вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.
Типовий договір розподілу газу, що затверджений постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником.
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору розподілу природного газу фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 до цього договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу, а у разі порушення або невиконання своїх обов`язків споживач несе відповідальність згідно із законом.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Згідно з ч. 3 ст. 12, ст. ст. 76, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Мотиви суду.
Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову.
Справи за позовами операторів газорозподільної системи про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, у яких надавалась правова оцінка поняттям надання послуг з постачання природного газу, приєднання до договору про надання послуг, застосування норм Кодексу ГРМ , неодноразово були предметом розгляду Верховним Судом, тому при розгляді цієї справи суд враховує висновки Верховного Суду в постановах від 14.09.2022 № 717/341/21, від 18.02.2021 року № 922/1703/20, від 10.110.2023 № 339/221/20.
Встановлено, що ОСОБА_1 з липня 2020 року є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 . До цього власником указаного житлового будинку була третя особа у цій справі - ТОВ «Радосвіт».
Згідно умов Договору купівлі-продажу житлового будинку від 09.07.2023 , посвідченого приватним нотаріусом КМНО Онищенко О.М., ТОВ «Радосвіт» в особі директора Миколенка Р.О. продав, а ОСОБА_1 придбала житловий будинок по АДРЕСА_1 . В договорі купівлі-продажу зазначено, що на момент його оформлення не має заборгованості по сплаті комунальних послуг, послуг за користування електроенергією, послуг зв`язку та інших послуг, пов`язаних з користуванням житлового будинку. Продавець при укладенні договору стверджує, що документи, які підтверджують його право власності на житловий будинок та всі надані ним відомості відносно зазначеного житлового будинку є достовірні та правдиві. В разі коли документи чи відомості щодо вищезазначеного житлового будинку виявляться недостовірними, неправдивими, продавець зобов`язаний відшкодувати заподіяні покупці збитки та витрати у повному обсязі (а.с.235-236 т.1).
Сторона відповідача стверджує, що нотаріусом перевірялась відсутність заборгованості по сплаті комунальних послуг на момент вчинення правочину, при цьому представник відповідача пояснив, що довідка про відсутність заборгованості за оплату послуги розподілу природного газу нотаріусу не надавалась, а нотаріус дійшла висновку про відсутність такого боргу за наданими їй квитанціями та аналізуючи норми законодавства України. При цьому суд зауважує, що нотаріус не наділений повноваженнями визначати наявність чи відсутність заборгованості за комунальними послугами у разі виникнення спору щодо таких. Це повноваження належить до виключної компетенції суду.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що продавцем за укладеним договором не у повному обсязі були надані відомості щодо утримання предмета договору - житлового будинку по АДРЕСА_1 .
Згідно ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав і обов`язків є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).
При цьому цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (ч.1 ст. 14 ЦК України).
Власність гарантує не лише права власників, а й зобов`язує, покладає на них певні обов`язки.
Саме про це йдеться у статтях 13 і 41 Конституції України, відповідно до яких використання власності не може завдавати шкоди людині, правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Відповідно до ч.4 ст. 219 ЦК України власність зобов`язує, а ст. 322 цього Кодексу визначено, що тягар утримання майна покладено на власника цього майна.
Оскільки саме ОСОБА_1 є власником житлового будинку, щодо утримання якого не виконані належним чином зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, а саме послуг по оплаті за розподіл (доставку) природного газу, то саме вона і є відповідачем у даній справі.
Посилання представника відповідача на те, що квитанції за оплату цих послуг із зазначенням суми боргу надходили на його ім`я, а не гр. ОСОБА_1 , і що особовий рахунок № НОМЕР_6 відкритий на його ім`я, не впливають на результат вирішення даного спору судом.
Крім цього, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Вирішуючи спір, суд дійшов висновку, що між сторонами на підставі публічного договору склалися договірні відносини щодо послуг з розподілу природного газу, з урахуванням статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України, шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору розподілу природного газу, що розміщений в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Твердження відповідача про те, що вона не приєдналась до умов Договору розподілу природного газу не знайшло свого підтвердження під час розгляду даної справи, оскільки: ні відповідач, ні її представник не заперечують, що за указаною адресою відбувається споживання природного газу; в матеріалах справи є підтвердження зняття показників лічильника газу, який належить відповідачу, що нею не оспорювалось (а.с.151-153 т.1); відповідачем ОСОБА_1 здійснюється часткова оплата за послугу з розподілу природного газу, що підтверджується долученими стороною відповідача квитанціями (а.с.93-113 т.1), що вказує на її погодження з умовами договору і здійснення дій, спрямованих на часткове його виконання.
При цьому, згідно правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.04.2019 (справа №390/34/17) - ніхто не може діяти всупереч своєї попередньої поведінки (принцип заборони суперечливої поведінки) . Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Крім цього, судом встановлено, що ні відповідач особисто, ні її представник, не заявляли про свою незгоду, як споживачів, приєднуватись до умов договору розподілу природного газу, у разі заявлення якої споживач не має права використовувати газ із ГРМ та має подати до оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об`єкт (абз.11 п.5 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ). Навпаки, представник відповідача особисто звертався до АТ «Сумигаз» з наміром укласти угоду щодо надання послуг розподілу (доставки) природного газу, яка, як він зазначає, була проігнорована. При цьому, з наданих ним же відповідей суб`єкта звернення вбачається, що йому роз`яснювався порядок укладення Договору постачання природного газу побутовим споживачам, а саме, що він укладається з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641 та 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора і що цей договір не потребує двостороннього підписання письмової форми договору. Роз`яснено, що є підставами для постачання природного газу побутовим споживачам та запропоновано для вирішення питання звернутись до Клієнтського сервісу 104 ua за адресою: м. Ромни, вул. Г.Мазепи, 2А , вказано години та дні для звернення (а.с.116 т.1).
Згідно з положеннями пунктів 6.1, 6.2 розділу VI Договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, що є побутовим до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ (абз. 2 та 3 п. 6.6. розділу VI Договору).
Згідно з вимогами п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Пунктом 6.3 розділу VI Договору встановлено, що величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності (абз. 2 п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу).
Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3039 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Сумигаз»» установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу:
1) на період з 01.01.2020 до 30.06.2020 включно - 0,76 грн. за 1 куб. м на місяць без урахування ПДВ (що у свою чергу становить 0,912 грн. за 1 куб. м на місяць з урахуванням ПДВ);
2) з 01.07.2020 - у розмірі 0,86 грн. за 1 куб. м на місяць без урахування ПДВ (що у свою чергу становить 1,032 за 1 куб. м на місяць з урахуванням ПДВ).
Відповідно до постанови НКРЕКП від 30.12.2020 № 2779 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Сумигаз»» з 01.01.2021 установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,28 грн за 1 куб. м на місяць без урахування ПДВ (що у свою чергу становить 1,536 грн. за 1 куб. м на місяць з урахуванням ПДВ).
Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 № 2766 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Сумигаз»» з 01.01.2022 установлено наступний тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,34 грн за 1 куб. м на місяць без урахування ПДВ (що у свою чергу становить 1,608 грн за 1 куб. м на місяць з урахуванням ПДВ).
Розділом VI Типового договору передбачено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.
Згідно з даними по особовому рахунку № НОМЕР_1 фактичне/планове споживання за попередній газовий рік (період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року) складає 2302,07 куб. м.
Відповідно місячна вартість послуги з розподілу газу: - за період з 01.01.2020 по 30.06.2020 складає - (2302,07 х 0,912) : 12 = 174,96 гривні. - за період з 01.07.2020 по 31.12.2020 складає - (2302,07 х 1,032) : 12 = 197,98 гривні.
Згідно з даними по особовому рахунку № НОМЕР_1 річна замовлена потужність на 2021 рік складає 1326,90 куб. м.
Відповідно місячна вартість послуги з розподілу газу: з 01.01.2021 складає - (1326,90 х 1,536) : 12 = 169,84 гривні.
Згідно з даними по особовому рахунку № НОМЕР_1 річна замовлена потужність на 2022 рік складає 881,53 куб. м.
Відповідно місячна вартість послуги з розподілу газу: з 01.01.2022 складає - (881,53 х 1,608) : 12 = 118,12 гривні.
Згідно з даними по особовому рахунку № НОМЕР_1 річна замовлена потужність на 2023 рік складає 1188,14 куб. м.
Відповідно місячна вартість послуги з розподілу газу: з 01.01.2023 складає - (1188,14 х 1,608) : 12 = 159,21 гривні.
Сторона відповідача стверджує, що відповідач не замовляла річної потужності та здійснює оплату за послугу доставки газу не на підставі наданої Оператором ГРМ квитанції, в якій зазначено обсяги річної замовленої потужності, встановлену ціну за одиницю об`єму природного газу, а здійснює самостійно розрахунок на підставі спожитого обсягу природного газу за місяць, в якому відбулось таке споживання.
При цьому порядок розрахунків за послугу з розподілу природного газу визначений главою 6 розділу VI Кодексу ГРМ та розділом VI Типового договору розподілу природного газу (указано вище).
Таким чином, розрахована самостійно відповідачем сума, яку вона сплачує за послугу з розподілу природного газу з фактичної суми спожитого об`єму природного газу в певному місяці, не завжди є достатньою для повної оплати послуги з розподілу природного газу, внаслідок чого і утворилась заявлена позивачем сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача.
Також стороною відповідача заявлено, що так як АТ «Сумигаз» після 31.05.2021 року (першої оплати послуги розподілу природного газу відповідачем після 01.05.2021 року) протягом 30 днів не припинив надання комунальної послуги за особовими рахунком № НОМЕР_2 , то відповідач вважає, що згідно абзацу 2 частини 4 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги на умовах оплати, запропонованих відповідачем.
Проте таку позицію сторони відповідача суд вважає не вірною, оскільки надсилаючи квитанції щодо оплати послуги за доставку (розподіл) природного газу, в них зазначалась сума заборгованості, отже умови оплати, запропоновані відповідачем, позивачем прийняті не були.
Отже, відповідач свого обов`язку щодо оплати позивачу послуги з розподілу природного газу у повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість за період з 01.01.2020 по 30.04.2023 в розмірі: (174,96 х 6) + (197,98 х 6) + (169,84 х 12) + (118,12 х 12) + (159,21 х 4) - 128,60 - 71,17 - 106,70 - 97,59 - 74,78 - 13,68 - 25,80 -26,84 - 54,70 - 123,84 - 54,70 - 100,10 - 192,00 - 413,60 - 178,20 - 90,70 - 44,00 - 32,50 - 135,32 - 18,30 - 223,60 - 202,80 - 255,68 - 133,50 - 353,76 - 123,82 - 117,38 - 33,77 - 49,85 -30,55 - 154,37 - 255,67 - 356,98 - 186,53 - 136,68 - 131,86 = 1 600,18 гривень.
Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми
З урахуванням цього позивачем нараховано штрафні санкції: 1) за період січень 2020 року - січень 2022 року інфляційні збитки - 239,64 грн.; 2) за період з 01.01.2020 по 31.01.2022 3% річних - 75,53 гривні.
Суд погоджується з наданим представником позивача розрахунком штрафних санкцій, такий розрахунок не спростований відповідачем, та вважає за необхідне стягнути указані суми 3% річних та інфляційних збитків з відповідача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання останньою.
Враховуючи викладене, позов АТ Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу по о/р № НОМЕР_1 в сумі 1600,18 грн., інфляційних збитків в розмірі 239,64 грн. та 3 % річних в розмірі 75,53 грн., підлягає задоволенню повністю.
При цьому слід зазначити, що відповідач ОСОБА_1 має можливість звернутись з регресним позовом щодо стягнення частини заборгованості, яка виникла до укладення Договору купівлі-продажу будинку, до його попереднього власника.
Інші доводи сторін висновків суду не спростовують, при цьому суд звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Крім цього, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем і документально підтверджені (а.с.1 т.1) судові витрати у розмірі 2684,00 грн. судового збору.
Судом також застосовані інші норми процесуального права, а саме: ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України.
Суд вирішив:
Позовні вимоги Акціонерного товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Радосвіт» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» (р/р НОМЕР_8 ; код ЄДРПОУ 03352432; МФО 337568 банк отримувача Акціонерне товариство «Ощадбанк»): заборгованість за послугу з розподілу природного газу по о/р № НОМЕР_1 в сумі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.18 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_7 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ «СУМИГАЗ» (р/р НОМЕР_9 ; код ЄДРПОУ 03352432; банк отримувача Акціонерне товариство «Банк «Кліринговий Дім»): інфляційні збитки в сумі 239 (двісті тридцять дев`ять) грн. 64 коп. ; 3% річних в сумі 75 (сімдесят п`ять) грн. 53 коп. та судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач : Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз», юридична адреса: вул. Лебединська, 13 м. Суми, 40021, поштова адреса: вул. О.Береста, 21 м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 03352432.
Представник позивача: Формов Володимир Володимирович, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , м. Суми, РНОКПП НОМЕР_10 .
Відповідач ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Представник відповідача ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_11 .
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «РАДОСВІТ», ЄДРПОУ 32733270, місцезнаходження м. Київ, вул. Т.Драйзера, буд. 4-А, кв. 11.
Повний текст рішення суду складено 05 грудня 2024 року.
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. І. Євтюшенкова
Суд | Роменський міськрайонний суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2024 |
Оприлюднено | 10.12.2024 |
Номер документу | 123559604 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них надання послуг |
Цивільне
Роменський міськрайонний суд Сумської області
Євтюшенкова В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні