Рішення

від 28.11.2024 по справі 742/73/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/354/24

Єдиний унікальний № 742/73/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року м.Прилуки Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Циганка М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПершоїПрилуцької державноїнотаріальної контори, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру на підставі рішення суду про її витребування,

установив:

Позивач звернулась до суду з позовом до ПершоїПрилуцької державноїнотаріальної контори, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру на підставі рішення суду про її витребування.

Своїпозовні вимогимотивує тим,щорішеннямПрилуцького міськрайонногосуду Чернігівськоїобласті від24.05.2021у справіN?742/1191/20,яке набралозаконної сили01.11.2021,визнано недійснимзаповіт,складений їїматір?ю ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 .Цим жерішенням визнанонедійсним свідоцтвопро правона спадщинуза заповітомвід 13.07.2019на квартиру,розташовану заадресою АДРЕСА_1 ,та витребуваноз володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користьпозивача ОСОБА_1 зазначену квартиру. Ізданим рішеннямвона звернуласядо Прилуцькоїміської державноїнотаріальної контори,у якійзаведена спадковасправа післясмерті їїматері,щоб зареєструватиза неюв Державномуреєстрі речовихправ нанерухоме майноправо власностіна витребувануквартиру напідставі вказаногорішення суду.Однак завідувачнотаріальної конторилистом від22.12.2021за N?929/01-16відмовила їйу реєстраціїправа власностіна витребувануквартиру,з тихпідстав,що рішеннямсуду квартирувитребувано нез «чужогонезаконного володіння»,а з«володіння добросовісногонабувача».Листом від07.10.2022за N?438/01-16завідувач нотаріальноїконтори рекомендувалаїй зновузвертатися досуду длявизнання прававласності наквартиру впорядку спадкування,з чимпозивач йне погоджується. Тому, з метою захисту своїх прав вона змушена звернутися до суду з даним позовом.

18.03.2024 відповідач подала відзив на позовну заяву, в якій зазначає, що позивачка повинна була звернутися до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання за нею права власності на це майно. Проте вона звернулася з проханням про витребування майна у добросовісного набувача, але про визнання права власності мова не йшла. Що нотаріальна контора при зверненні надала позивачу лист, у якому роз`яснено процедуру проведення реєстрації права власності на нерухоме майно. Ці дані позивач (на думку відповідача) проігнорувала, хоча обставини викладені в листі є законодавчо підтверджені нормами реєстрації речового права. Тому просить відмовити у позові.

Представником позивача адвокатом Денисенком С.В. подано до суду відповідь на відзив, в якому він вказує, що згідно з нормами матеріального права ОСОБА_1 є власником квартири. І введення власника у фактичне володіння своїм майном здійснюється шляхом внесення запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (п. 9.28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі 206/4841/20, постанова Верховного Суду від 09.11.2021 у справі N?466/8649/16-Ц). Тому просить наведені у відзиві відповідача відхилити, а позовні вимоги задовольнити.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але представник адвокат Денисенко С.В. надав заяву в якій просить розглядати справу без їх участі, позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання не з`явився, проте згідно письмової заяви, просить розгляд справи проводити без його участі, просить відмовити у позові.

Треті особи в судове засідання також не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які має значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку.

Судом встановлено, відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №51151168 від 06.03.2018, зареєстрована спадкова справа за № 621058946, спадкодавець ОСОБА_5 ,номер унотаріуса №39/2018 (а.с.9).

Відповідно до листа завідувача Прилуцької міської державної нотаріальної контори від 30.12.2021, вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом після померлої " ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_5 , згідно якої 06 березня 2018 року заведено спадкову справу за N?39/2018 (а.с.10).

Згідно зрішенням Прилуцькогоміськрайонного судуЧернігівської областівід 24.05.2021у справі№ 742/1191/20,яке набралозаконної сили01.11.2021, визнано недійсним заповіт, складений ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений 05 вересня 2014 року приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу Радченко С.В., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 1226, на користь ОСОБА_4 . Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 13 липня 2019 року державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за №1-730 на квартиру АДРЕСА_2 . Витребувано з володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 (а.с.11-15).

Згідно з листами завідувача Прилуцької міської державної нотаріальної контори Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) Людмили Домашенко, позивачу відмовлено у реєстрації права власності на витребувану квартиру, оскільки рішенням судувід 24.05.2021,квартиру витребуваноне з«чужого незаконноговолодіння»,а з«володіння добросовісногонабувача» тарекомендовано звернутисядо судудля визнанняправа власностіна квартирув порядкуспадкування(а.с.19-20).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 359759297 від 23.12.2023, квартира АДРЕСА_2 , належала на праві власності: ОСОБА_2 (а.с.35).

Згідно відповіді позивачу Міністерства юстиції України від 03.07.2023 вбачається, що закон зобов?язує державного реєстратора, який виконує рішення суду щодо визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав або скасування державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав чи їх обтяжень, провести державну реєстрацію шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав чи їх обтяжень, тобто повернути відповідні права (обтяження) у стан, що існував попередньо. Водночас зазначають, що вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав визначений статтею 24 Закону (а.с.26-27).

Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюютьсяЗаконом № 1952-IV«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пункт 1 частини першоїстатті 2 Закону № 1952-IV).

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулюються Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-IV від 01.07.2004 року (надалі-Закон №1952-IV).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом першим ч.1 ст.4 Закону №1952-IVвизначено, що державній реєстрації прав підлягають: право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на майбутній об`єкт нерухомості.

Відповідно до ст.6 Закону №1952-IV організаційну систему державної реєстрації прав становлять: 1)Міністерство юстиції України та його територіальні органи; 2) суб`єкти державної реєстрації прав: виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, Київська, Севастопольська міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації; 3) державні реєстратори прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст.11 Закону №1952-IV передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Статтею 18 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1)прийняття/отримання документі в для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заявив баз і даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.19 Закону №1952-IV реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених цією статтею.

Частиною першою ст.22 Закону №1952-IV визначено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 року (надалі Порядок №1127).

Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав. Відповідно достатті 27 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-ІV(далі - Закону № 1952-ІV) в чинній редакції, державна реєстрація права власності проводиться, зокрема, на підставі укладеного в установленомузакономпорядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 та2 ст. 37 Закону №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Частиною четвертою статті 334 ЦК України встановлено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що ОСОБА_1 , як позивач у цивільній справі про визнання заповіту та свідоцтва про право на спадщину за заповітом недійсним, має статус власника в розумінні ст.2 Закону №1952-IV та відповідно має право на звернення до державного реєстратора із заявою про виконання вказаного рішення суду, яке набрало законної сили. Крім того, відповідно до копії Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №51151168 від 06.03.2018, зареєстрована спадкова справа за № 62105946, номер у нотаріуса 39/2018 спадкодавець ОСОБА_5 . Та відповідно до листа завідувача Прилуцької міської державної нотаріальної контори від 30.12.2021, вбачається, що ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом після померлої " ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_5 , згідно якої 06 березня 2018 року заведено спадкову справу за N?39/2018.

Відтак, твердження відповідача про те, що ОСОБА_1 ніколи не була власником квартири, так як свідоцтва про право на спадщину на квартиру вона не отримувала, а відповідно і запис про реєстрацію права власності за нею в Реєстр не вноситься, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, крім того слід зазначити, що позивач вже зверталася із зазначеними вимогами до Шостого апеляційного адміністративного суду після відмови Чернігівського окружного адміністративного суду (справа №620/8350/22 від 28 грудня 2022 року). Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправноювідмову Прилуцькоїміської державноїнотаріальної конториу здійсненніна підставірішення Прилуцькогоміськрайонного судуЧернігівської областівід 24.05.2021р.державної реєстраціїза неюправ власностіна квартиру АДРЕСА_2 ;та щодозобов?язання Прилуцькоїміської державноїнотаріальної конторипровести напідставі рішенняПрилуцького міськрайонногосуду Чернігівськоїобласті від24.05.2021р.державну реєстраціюза неюправа власностіна квартиру АДРЕСА_2 ;шляхом внесеннявідповідних відомостейдо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно,а самеспірні правовідносиниу справіпов`язані знеобхідністю захиступрава наоб`єкт нерухомогомайна,тобто права цивільного,тому спірне єпублічно-правовимта непідлягає розглядув порядкуадміністративного судочинства. Тобто, фактично предметом спору у цій справі є визнання право власності на нерухоме майно, оскільки зазначені позовні вимоги приводять до вирішення питання про право власності на це нерухоме майно. На підставі цього суд скасував рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року, та закрив провадження у справі.

Згідно до вимогстатті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У зв`язку зі встановленими обставинами, суд дійшов висновку, що державна реєстрація права власності на квартиру, належну матері позивача ОСОБА_5 , відбулась з порушенням чинного законодавства, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на вимогахЗаконута підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,12,13,81,258,259,263-265,268,273,315,352,354-355, п.9, п.п.15.5 п.15 розділуХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПершоїПрилуцької державноїнотаріальної контори, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору- ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про зобов`язання здійснити державну реєстрацію права власності на квартиру на підставі рішення суду про її витребування - задовольнити.

Зобов`язати Першу Прилуцьку державну нотаріальну контору внести на підставі рішення Прилуцького міськрайонного суду від 24.05.2021, ухваленого у справі з єдиним унікальним №742/1191/20, провадження №2/742/67/21, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права власності на квартиру, розташовану в АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 562319574107, загальна площа 42.1 кв.м, житлова площа 19.8 кв.м.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Максим ЦИГАНКО