Ухвала

від 05.12.2024 по справі 359/4411/24

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/4411/24

Провадження № 1-кп/359/488/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2024 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12024116100000125 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2024, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, по обвинуваченню,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Як вбачається із обвинувального акту, у невстановлених досудовим розслідуванням період часу та місці ОСОБА_4 отримав підроблене міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику на власні анкетні дані, нібито видане Комунальним некомерційним підприємством «ЦПМСД №3» (код ЄДРПОУ 30083840), яке є документом, що звільняє від обов`язку перебування на самоізоляції в запобіганні поширення СОVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом СОVID-19 на території України.

Після чого, 01.12.2021 приблизно о 23 год. 20 хв. ОСОБА_4 під час проходження паспортного контролю після здійснення авіаційного перельоту літаком рейсу № 4310 сполученням «Анталія-Київ», перебуваючи у пункті пропуску для міжнародного авіаційного сполучення «Бориспіль», що в терміналі «D» ДП «МА «Бориспіль» за адресою: АДРЕСА_2 , усвідомлюючи значення та суспільно-небезпечний характер власних дій та керуючи ними, діючи умисно, з метою звільнення від обов`язку перебування на самоізоляції в запобіганні поширення СОVID-19 та зменшення кількості хворих з тяжким перебігом СОVID-19, в порушення вимог підпункту 3 пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», зі змінами та доповненнями, як підставу звільнення від обов`язку перебування на самоізоляції на території України, надав працівнику Окремого контрольно-пропускного пункту «Київ» Державної прикордонної служби України завідомо підроблений документ, а саме міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику коронавірусної хвороби СОVID-19 на власні анкетні дані, достовірно знаючи, що він не проходив установленої законом процедури отримання такого документу та що таке є підробленим, адже воно Комунальним некомерційним підприємством «ЦПМСД №3» (код ЄДРПОУ 30083840) не видавалось і не посвідчувалось, чим здійснив використання завідомо підробленого документу.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

05.12.2024 обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116100000125 від 26.04.2024, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Йому роз`яснено, що закриття кримінального провадження відносно нього не є реабілітуючою підставою.

Також обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив, що процедура та наслідки закриття кримінального провадження йому роз`яснені та зрозумілі. Тому просив його клопотання задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не заперечував. Вважав, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки воно відповідає вимогам закону.

Суд, ознайомившись зі змістом клопотання, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в необхідному обсязі, прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 виходячи із наступного.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України закріплено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового нетяжкого злочину, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

У ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК закріплено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Зі змістуобвинувального актавбачається,що ОСОБА_4 обвинувачується увчиненні кримінальногопроступку,передбаченого ч.4ст.358КК України,тобто увикористанні завідомопідробленого документа, карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Відповідно дост. 12 КК Україникримінальне правопорушення, передбаченеч. 4 ст. 358 КК Українивідносяться до кримінальних проступків.

Так, кримінальний проступок, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 вчинено ним 01.12.2021.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами кримінального провадження, станом на день розгляду цього клопотання, з дня вчинення інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, минуло три роки.

При цьому протягом цього строку ОСОБА_4 не вчинив нового кримінального правопорушення, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".

Даних про те, що в зазначені строки ОСОБА_4 ухилявся від слідства чи суду матеріали кримінальних проваджень не містять. Вказаний строк не зупинявся та не переривався.

Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, яка є нереабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений бажає бути звільненим від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.

Також суд зазначає, що за змістомстатей 284288 КПКпідставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положеньст. 63 Конституції Українитаст. 18 КПКжодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності її згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ним своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме такої правової позиції притримується Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, справа № 552/5595/18, справа № 203/241/17, 730/67/16-к, 552/5595/18).

З огляду на викладене, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для цього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Застосування вказаних положень кримінального закону для суду є обов`язковими і носять імперативний характер. В разі встановлення судом закінчення визначеного строку, безпідставної відмови у звільненні від відповідальності не допускається. Незгода потерпілого, не може бути підставою для відмови у звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням його прав, що є неприпустимим виходячи з позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 26.03.2020 (справа № 730/67/16-к).

Таким чином, норма ст. 49 КК України передбачає, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки. При цьому, заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто не реабілітує його за вчинені дії.

До того ж сама норма ст. 49 КК України у своєму змісті закріплює те, що від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності особа може бути звільнена, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки.

Тобто, обов`язковою умовою звільнення особи саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання, на підставі ст. 49 КК України, є визнання факту, що така особа вчинила кримінальне правопорушення. Лише в такому випадку можливо обчислити відповідні строки давності.

При цьому за умови, що обвинувачений наполягає на звільненні його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, однак не визнає вину за пред`явленим обвинуваченням, не звільняє суд від обов`язку невідкладно розглянути таке клопотання та задовольнити його за наявності для цього підстав, та позбавляє можливості досліджувати докази у справі, враховуючи, що розгляд такого клопотання для суду є першочерговим.

З огляду на те, що на момент розгляду клопотання закінчився строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, та беручи до уваги наявність його беззаперечної згоди, він підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за такий злочин на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони обвинуваченого, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання обвинуваченого про звільнення від кримінальної відповідальності підлягає задоволенню, а кримінальне провадження належить закрити, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжні заходи не обирались, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного, згідно із ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2021 на міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику коронавірусної хвороби СОVID-19 на власні анкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ч. 4 ст. 358 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 350, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 12024116100000125 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2024 року, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, на підставі ст.49КК України, у зв`язку із закінченням строків давностіпритягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024116100000125 від 26.04.2024, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Захід забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного, згідно із ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06.12.2021 на міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику коронавірусної хвороби СОVID-19 на власні анкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасувати.

Речовий доказ, міжнародне свідоцтво про вакцинацію/профілактику коронавірусної хвороби СОVID-19 на власні анкетні дані ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження № 12024116100000125 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.04.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1