Рішення

від 04.12.2024 по справі 372/3195/24

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/3195/24

Провадження № 2-1584/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

за участю секретар Клименко В.Ю.

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області, Гостомельська селищна військова адміністрація Бучанського району Київської області про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини без згоди матері,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про надання дозволу на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народжнення, разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди матері- ОСОБА_5 .

В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що він проживав однією сім`єю без реєстрації шлюбу з відповідачкою ОСОБА_5 з 2014 року по літа 2019 року. Під час спільного проживання у них народилася дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З квітня 2023 року малолітня ОСОБА_4 проживає разом з батьком, а відповідач припинила спілкування з дочкою та взагалі нею не цікавиться.

30.01.2024р. позивач звернувся до Гостомельської селищної військової адміністрації із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої доньки, однак листом № 05-22/687 від 16.02.2024 року йому було відмовлено в реєстрації місця дитини, у зв`язку з тим, що відсутня згода матері.

Позивач неодноразово звертався до відповідача, з проханням надати дозвіл на реєстрацію місця проживання дочки разом з ним, однак відповідач проявляє байдужість та ігнорує прохання позивача, тому він змушений звернутися з даним позом до суду.

Ухвалою суду від 29.07.2024 року відкрито провадження у цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 23.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить провести розгляд справи за його відсутності. Не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, повідомлялася належним чином про час і місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила відзив, заяв чи клопотань до суду не надала.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Київ народилася ОСОБА_6 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11 квітня 2018 року Виконавчим комітетом Горенської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. В графі «Батько» зазначено - ОСОБА_1 , в графі «мати» зазначено - ОСОБА_5 .

З акту депутата Гостомельської селищної ради від 03.12.2021 вбачається, за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживають дві особи - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади №2023/004822165 від 28.06.2023, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.11.2001 року.

З відповіді Управління обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 10.07.2024 вбачається, що ОСОБА_5 13.06.2022 року змінила прізвище на ОСОБА_7 . Місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано з 09.11.2010.

Як зазначено у позовній заяві, місце проживання дитини - ОСОБА_4 не зареєстроване за жодною адресою з народження дитини. Позивач намагався зареєструвати місце проживання дитини за своєю адресою місця проживання та звертався за згодою до матері дитини проте, ні згоди на реєстрацію ні жодної відповіді від відповідача отримано не було.

Як вбачається з листа КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» № 2665 від 05.12.2023, об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано на частину за ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право власності, посвідченого 18.10.2000 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Сподіним І.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 4-3017 (зареєстровано в БТІ 31.10.2000 під реєстровим № 196 в книзі 1; за ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 по 1/6 частині за кожним на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 18.10.2000 державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Сподіним І.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 4-3014 (зареєстровано в БТІ 31.10.2000 під реєстровим № 196 в книзі 1).

Частиною першою статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», Декларування місця проживання дитини віком до 14 років здійснюється одним із її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Згідно ч. 5 ст. 7 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг", або засвідчується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису нотаріуса. У разі якщо місце проживання батьків або інших законних представників дитини зареєстровано/задекларовано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Відповідно до пункту 16 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 07 лютого 2022 року (далі - Порядок), місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини.

Пунктом 17 Порядку визначено, що згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. У разі ненадання одним із батьків згоди відповідно до вимог цього пункту реєстрація місця проживання дитини, яка не досягла 14 років, здійснюється відповідно до пункту 33 цього Порядку.

Згідно п. 33 Порядку, подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи віком до 14 років здійснюється одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування). Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку.

При розгляді даної справи по суті встановлено, що за відсутності між сторонами спору щодо визначення місця проживання дитини з батьком, між сторонами існує спір щодо реєстрації місця проживання дитини за адресою батька, оскільки відповідач письмової згоди на реєстрацію місця проживання дитини за місце проживання батька не надає. При цьому за відсутності письмової згоди матері дитини позивач позбавлеий можливості зареєструвати малолітню дитину за адресою свого проживання. Відсутність реєстрації місця проживання дитини породжує правову невизначеність як для позивача так і для дитини, та на переконання суду порушує права позивача на вибір зареєстрованого місця проживання дитини.

Чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку.

Так, у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021року у справі № 752/2951/20 (провадження № 61-11860св21), викладено висновок щодо застосування пункту 18 Правил реєстрації місця проживання. За змістом вказаного висновку при вирішенні спору між батьками щодо реєстрації місця проживання дитини та зняття її з реєстрації за відсутності згоди іншого з батьків з`ясуванню підлягає питання, чи була вказана відмова безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами. Якщо відсутність згоди відповідача на реєстрацію місця проживання дитини з позивачем обумовлена наявністю спору між сторонами щодо того, з ким із батьків має проживати дитина і остаточне рішення з цього приводу не ухвалене, саме рішення у справі про визначення місця проживання дитини є підставою для реєстрації місця її проживання і буде ефективним способом захисту прав дитини.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 752/11923/20 (провадження № 61-5706св21).

Так, при вирішенні цієї справи, судом не встановлено наявність між сторонами спору щодо визначення місця проживання дитини, у тому числі наявності справи щодо цього.

Статтею 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року із змінами, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789-ХІІ, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Розпорядженням Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області № 1996 від 21.11.2024 року, визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком - ОСОБА_1 .

При винесенні даного рішення суд враховує, що неможливість врегулювання питання реєстрації місця проживання малолітньої дитини без згоди матері, суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за можливе стягнути судові витрати за сплату судового збору з відповідача в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 258, 259, 263,268, 280, 352, 354 ЦПК України, ст. 29 Цивільного Кодексу України, ст. 160-161 Сімейного Кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, без письмової згоди матері- ОСОБА_5 , за місцем реєстрації та проживання батька: ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.Б. Тиханський