Рішення

від 04.12.2024 по справі 948/573/24

МАШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 948/573/24

Номер провадження 2/948/337/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Косик С.М.,

за участю: секретаря Ткач Н.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Машівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав,

відповідно до ч. 1 ст. 268 ЦПК України в судовому засіданні 04.12.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частину Рішення,-

у с т а н о в и в:

у липні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі вказаним позовом, в якому посилається на те, що з 2015 р. відповідачка з дітьми не спілкується, не виконує свої батьківські обов`язки, не цікавиться станом здоров`я, фізичним, духовним розвитком, не виявляє інтересу до внутрішнього світу дітей, у неї з`явилася маленька дитина та інший чоловік. Шлюб між сторонами у 2015 році розірвано. За рішенням суду у 2019 р. з відповідачки стягнуто аліменти. Сторони не спілкуються і де наразі знаходиться відповідачка позивачу невідомо.

Позивач зазначає, що наразі змінити поведінку відповідачки в кращу сторону є неможливим, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей він вважає, що його вимога щодо позбавлення батьківських прав є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, при цьому позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, так як не позбавляє таку особу спілкуватися і бачитися з дитиною, як це передбачено законом, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Одночасно повідомив, що він не перешкоджав і не перешкоджатиме відповідачці при її бажанні у спілкуванні із дітьми.

На підставі вищевикладеного, позивач просив позбавити батьківських прав ОСОБА_3 стосовно синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою від 02.08.2024 суд відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання. Одночасно залучив до участі в справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Службу у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області та зобов`язав відповідно до ч. 5 ст. 19 Сімейного кодексу України, подати до суду письмовий висновок щодо розв`язання спору (доцільності чи недоцільності позбавлення батьківських прав відповідачку) (а.с. 22).

Своєю ухвалою від 12.09.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті (а.с.38).

У судовому засіданні позивач та його представник наполягали на задоволенні позову, покликаючись на те, що відповідачка самоусунулася від виконання батьківських обов`язків стосовно синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з 2015 року не цікавиться життям та здоров`ям дітей, їхніми успіхами в навчанні, не допомагає матеріально.

Позивач також повідомив, що він не перешкоджає ОСОБА_3 бачитися з дітьми, відповідачка не цікавиться дітьми, не вітає їх з Днем народження, не відвідує, не телефонує, не допомагає коштами, аліменти не сплачує.

Відповідачка в судове засідання тричі не з`явилася, про розгляд справи повідомлялась належним чином та завчасно, за зареєстрованим місцем проживання, натоміть поштові конверти повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» та «адресат вибула» (а.с.45,46,56,57,64,65) та через офіційний портал «Судова влада» вебсторінки Машівського районного суду Полтавської області (а.с.55,63), причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, натомість разом з поданням висновку про доцільність позбавлення батьківських прав просив розглянути справу без участі представника Служби у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради (а.с.48).

Суд, заслухавши позивача та його представника, з`ясувавши думку дітей сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дослідивши надані письмові докази, встановив такі обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, що позивач та відповідачка є батьками неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та повнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 09.10.2006 та серії НОМЕР_2 від 16.02.2009 р. (а.с. 8,9).

За інформацією Витягів з реєстру територіальної громади №2023/006067307 від 07.08.2023 р., №2023/006120587 від 08.08.2023 р. та №2022/002097075 від 15.12.2022 р. позивач ОСОБА_1 та його сини ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5-7).

Згідно з інформацією з Єдиного державного демографічного реєстру №716893 від 01.08.2024 р. відповідачка ОСОБА_3 зареєстрована в АДРЕСА_2 (а.с.21).

Відповідно до заочного рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 10.06.2015 р. шлюб між сторонами було розірвано (а.с. 10).

За рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 21.03.2019 р. стягнуто з ОСОБА_3 - відповідачки по справі на користь ОСОБА_1 - позивача по справі аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частки всіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, з 08.07.2017 р. не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини певного віку, починаючи з 17.10.2016 р. і до досягнення дітьми повноліття (а.с.11-13).

Актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 №09-31/409 від 12.06.2024 р. в АДРЕСА_1 , де мешкають ОСОБА_1 та його сини: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , дана квартира знаходиться у власності ОСОБА_1 , в помешканні мають меблі, побутова техніка, предмети домашнього вжитку старого та нового зразка, із доходів сім`я отримує заробітну плату та стипендію. Також зазначено, що вказану інформацію засвідчили сусіди (а.с.14).

Також актом обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 27.05.2024 р. проведеного за участю депутата Карлівської міської ради ОСОБА_8 , у присутності представників громадськості: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проживають по сусідству з ОСОБА_1 в ході якого встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають троє осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 (а.с.16).

За характеристикою наданої директором ТОВ «Елеваторремкомплект» позивач ОСОБА_1 працює електрозварювальником у ТОВ «Елеваторремкомплект» протягом 8 років, де зарекомендував себе з позитивної сторони (а.с.15).

Відповідно до характеристики, наданої депутатом Карлівської ОТГ Шенгер С. - ОСОБА_1 позивач по справі зареєстрований по АДРЕСА_1 , розлучений, виховує двох синів, є відповідальним батьком, переймається проблемами дітей, турбується про їх побут, цікавиться усім, що пов`язане з їхнім навчанням, весь свій вільний час проводить спілкуючись з ними, працьовитий і працює на Карлівському елеваторі в Ремкомплекті електрозварювальником, якого характеризують позитивно. За роки проживання за даною адресою проявив себе з позитивного боку та у спілкуванні дотримується морально-етичних норм, користується авторитетом в оточуючих (а.с.18).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 навчається у 9-А класі Карлівського ліцею №3, виховується у неповній сім`ї, проживає разом з батьком та старшим братом та за час навчання характеризується позитивно. Його батько систематично цікавиться успішністю сина, що підтверджується характеристикою наданою директором Карлівського ліцею №3 (а.с.17).

Відповідно до висновку Служби у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , стосовно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.09.2024 р. зазначено, що зважаючи на те, що після розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 діти залишились проживати з батьком, ОСОБА_3 з дітьми не спілкується, із сім`єю не проживає, участі у вихованні не бере, із класним керівником на зв`язок не виходила жодного разу, на батьківські збори не з`являлась, за останнім відомим місцем проживання в с-щі Машівка вона не проживає. При цьому при спілкуванні з батьком дітей ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_3 не спілкується з дітьми з 2015 року, не цікавиться ними, зокрема і здоров`ям, навчанням, не піклується про фізичний, духовний та моральний розвиток, не допомагає матеріально та свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, так як їй відоме місце проживання та навчання дітей. При цьому діти проживають з батьком, де створені належні умови для проживання, забезпечені одягом і речами і їхнім вихованням займається виключно батько.

За вказаних обставин, Служба у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 стосовно дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.49,50).

У судовому засіданні з`ясовано думку повнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітньогоОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які повідомили, що позов вони підтримують, оскільки мати з ними не проживає, коли її бачили, не пам`ятають, вона не приймає участі в їхньому житті, батько самостійно їх утримує, одягає, забезпечує харчуванням, допомагає в навчанні. Негативного ставлення вони зараз до матері не мають, образа на неї пройшла, але бачити її не хочуть.

Так, дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч. 7 ст. 7 СК України).

Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-ХІІ, батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основної уваги.

Вимогами ст. 27 цієї Конвенції передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, нести основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей та фінансових можливостей рівень життя, необхідний для розвитку дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї (ст. 9 Конвенції про права дитини).

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, як це передбачається вимогами ст. 155 Сімейного кодексу України.

Статтями 150, 151 СК України передбачені обов`язки та права батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, обов`язок забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. При цьому батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно з пунктами 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття, і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Суд враховує також і практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі "М.С. проти України" від 11.07.2017, де вказано, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16.07.2015 року у справі "Мамчур проти України").

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Враховуючи те, що наявні у справі докази у їх сукупності підтверджують те, що відповідачка ОСОБА_3 тривалий час свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по догляду, вихованню, утриманню свого неповнолітнього сина ОСОБА_7 , та повнолітнього на даний час сина ОСОБА_6 , який продовжує навчання, не піклується про них, не проявляє до синів щонайменшої материнської турботи, зацікавленості у їхній долі, що свідчить про те, що відповідачка свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов`язків та не бажає їх виконувати в подальшому, з метою забезпечення якнайкращих інтересів дітей сторін, суд вважає за необхідне позбавити відповідачку ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її синів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Верховний Суд в постанові від 29.01.2024 у справі № 185/9339/21 виснував, що приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття.

При досягненні повноліття особа втрачає правовий статус дитини в розумінні закону, проте сімейні відносини між батьком/матір`ю та сином/дочкою після досягнення дитиною повноліття не припиняються, між ними зберігається правовий зв`язок як батьків та дитини. Це відповідно означає й існування між ними взаємних особистих немайнових та майнових прав і обов`язків, які є чинними впродовж усього життя, а окремі з них - навіть після смерті одного з них. Тож навіть після досягнення дитиною повноліття батьки, які не позбавлені батьківських прав стосовно такої дитини, зберігають певні права та обов`язки відносно неї, які ґрунтуються на факті їх кровного кровному спорідненні. Із повноліттям дитини «з`являються» права батьків на утримання і піклування з боку повнолітніх сина/дочки та виникають відповідні кореспондуючі їм обов`язки. Батьки, не позбавлені батьківських прав, є спадкоємцями за законом своєї дитини.

Таке нормативне регулювання сімейних відносин між батьками та повнолітніми сином/дочкою є втіленням моральних засад суспільства, за яких батько та матір, які належно виконували свої обов`язки щодо власної дитини протягом тривалого часу (від народження і до досягнення дитиною повноліття, а в певних випадках навіть після досягнення повноліття), мають право на утримання від повнолітніх сина/дочки, а також на спадкування за законом. Відповідно, позбавлення матері чи батька батьківських прав стосовно їхньої дитини, за умови доведеності факту невиконання ними своїх батьківських обов`язків, унеможливлює існування, зокрема, права на утримання та спадкування, в майбутньому.

У разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини суд не може відмовити у такому позові з тієї підстави, що під час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття.

Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених статтею 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.

Як убачається з матеріалів справи, на час подання позову- 31.07.2024, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , був неповнолітнім.

Суд уважає що надані позивачем докази підтверджують наявність обставин, які свідчать, що відповідачка не бажає і не має наміру спілкуватися з синами та брати участь у їх вихованні, остаточно і свідомо самоусунулася від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, які проживають з батьком.

Позбавлення відповідачки ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її неповнолітнього сина ОСОБА_7 сприятиме забезпеченню якнайкращих інтересів дитини та можливості призначення в подальшому йому піклувальника і отримання права на соціальне матеріальне забезпечення з боку держави.

Позбавлення відповідачки ОСОБА_3 батьківських прав стосовно її повнолітнього сина ОСОБА_6 сприятиме захисту прав та інтересів останнього та унеможливить безпідставне використання відповідачкою у майбутньому своїх прав матері, які ґрунтуються на їх кровному спорідненні, які є чинними навіть після досягнення дитиною повноліття, впродовж усього життя.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-18, 81, 141, 209-245, 259, 264, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно її дітей: ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Карлівка, Карлівського району, Полтавської області, Україна, актовий запис №125 від 09 жовтня 2006 року, та ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 в м.Карлівка, Карлівського району, Полтавської області, Україна, актовий запис №21 від 16 лютого 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Карлівської міської ради Полтавської області, місцезнаходження: вул. Полтавський шлях, 85, м. Карлівка, Полтавського р-ну, Полтавської обл., ЄДРПОУ 44136551.

Повний текст Рішення складений 06.12.2024.

Суддя С. М. Косик