Ухвала

від 03.12.2024 по справі 554/6886/23

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 03.12.2024Справа № 554/6886/23 Провадження № 2/554/4510/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.12.2024 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого судді Шевська О.І.

за участю секретаря судового засідання Яценко Ж.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних на підставі 625 ЦК України,

встановив:

у провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» до ОСОБА_1 про стягнення 3% річних на підставі 625 ЦК України.

Представником відповідача по справі адвокатом Гайтотою І.М. подано клопотання про витребування доказів, а саме прохала витребувати від ТОВ «ФК «Гефест» (01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3):

- належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 , укладений 22.08.2017 року між НАТ КБ «Правекс Банк» та ТОВ «ФК «Авістар» з додатками.

- належним чином засвідчену копію договору відступлення прав вимоги N? 20191219 від 19.12.2019 року за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 , між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «Гефест» з додатками.

- належним чином засвідчені копії документів, якими визначено розмір плати, що сплачена за відступлення права вимоги за Кредитним договором N? 1936-005/07Р від 24 вересня 2007 року та Договором іпотеки N? 1936-005/07Р або N? 1936-004/07Р від 24 вересня 2007 року, укладеними між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК», право вимоги на який набуло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», код ЄДРПОУ 38904296 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», код ЄДРПОУ 42350033, по кожному окремо.

- належним чином засвідчені копії інших документів які підтверджують перехід права вимоги та копії дозволі (ліцензій) на надання фінансової послуги факторингу.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Суд також роз`яснює позивачеві, що відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у витребуванні доказів.

Керуючись ст. ст. 13, 84 ЦПК України, суддя,

постановила:

Клопотання представника відповідача про витребування доказів задовольнити.

витребувати від ТОВ «ФК «Гефест» (01042, м. Київ, вул. Брановицького Ігоря, буд. 3):

- належним чином засвідчену копію договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 , укладений 22.08.2017 року між НАТ КБ «Правекс Банк» та ТОВ «ФК «Авістар» з додатками.

- належним чином засвідчену копію договору відступлення прав вимоги N? 20191219 від 19.12.2019 року за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 , між ТОВ «ФК «Авістар» та ТОВ «Гефест» з додатками.

- належним чином засвідчені копії документів, якими визначено розмір плати, що сплачена за відступлення права вимоги за Кредитним договором N? 1936-005/07Р від 24 вересня 2007 року та Договором іпотеки N? 1936-005/07Р або N? 1936-004/07Р від 24 вересня 2007 року, укладеними між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК», право вимоги на який набуло Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», код ЄДРПОУ 38904296 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест», код ЄДРПОУ 42350033, по кожному окремо.

- належним чином засвідчені копії інших документів які підтверджують перехід права вимоги та копії дозволі (ліцензій) на надання фінансової послуги факторингу.

Роз`яснити, що відповідно до ст.84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.І.Шевська