Рішення

від 05.12.2024 по справі 548/2452/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2452/24

Провадження № 2-о/548/89/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.12.2024 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого- судді Лідовець Т. М.,

з участю секретаря судового засідання - Листопад В. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участі заінтересованої особи Хорольського відділу ДРАЦС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту смерті особи.

Заяву мотивує тим, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати документ, що може бути прийнятий відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до статті 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідне заявниці для державної реєстрації його смерті та отримання свідоцтва про смерть.

ОСОБА_1 прохала встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , в с. Вишняки, Хорольського району Полтавської області, був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 годині 25 хвилин в місті Керч, у віці 76 років.

06 листопада 2024 року судом відкрито провадження по справі.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, в заяві прохала справу розглянути без її участі.

Представник Хорольського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському району Полтавської області - начальник віддлу ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, направила до суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без її участі, при розгляді заяви покладається на розсуд суду.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням частини третьої статті 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини другої статті 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

З доданих до заяви документів вбачається, що станом на день смерті померлий ОСОБА_2 був чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 20 липня 1969 року (а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що Ленінським районним відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим 18.01.2022 року було видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 9).

Смерть ОСОБА_2 також підтверждується довідкою, виданою 17 січня 2022 року паталогоанатомічного відділу Державно бюджетної установи охорони здоров`я республіки крим "Керченської лікарні № 1 ім. М. І. Пирогова", копією довідки про кремацію ОСОБА_2 від 18 січня 2022 року, фото зробленого на місці поховання(а. с.8, 10).

Заявниця не має можливості отримати свідоцтво про смерть ОСОБА_2 з тих підстав, що документи, видані на тимчасово окупованій території, не мають юридичної сили на території України.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної Республіки Крим визначається як тимчасово окупована територія.

Відповідно до статтей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території України та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до пункту восьмого частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до статті 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці. Так, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Отже, суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації цілої низки прав людини, включаючи право власності (спадкування), право на повагу до приватного та сімейного життя тощо.

Отже, суд доходить до висновку про необхідність встановлення факту смерті ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України.

Частиною 4 статті 317 ЦПК України визначено, що ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 10, 12, 88, 317 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України задовольнити.

Встановити факт смерті громадянина України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: с. Вишняки, Хорольського району Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 о 16 годині 25 хвилин в місті Керч, у віці 76 років. На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення допустити до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Хорольський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дняйого складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Заінтересована особа: Хорольський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. 1 Травня 4, м. Хорол, Лубенського району Полтавської області, ЄДРПОУ 22547940.

Суддя Т. М. Лідовець