Рішення

від 06.12.2024 по справі 229/5977/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 229/5977/24

Провадження № 2/229/1968/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 р. м.Дружківка,Донецької області

Дружківський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Феняка О.Р., за участю секретаря судового засідання Солодовник Д.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дружківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківської міської територіальної громади в особі Дружківської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дружківського міського суду Донецької області з позовною заявою, в якій просить: визначити їй додатковий строк, в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_2 . Після смерті чоловіка відкрилась спадщина у вигляді будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Факт сімейних відносин позивачки з чоловіком підтверджується свідоцтвом про шлюб. Коли позивачка звернулась у серпні 2023 року до приватного нотаріуса Гнатенко В.Л. Краматорського районного нотаріального округу Донецької області у м. Дружківка, після смерті чоловіка, з метою оформити спадщину у вигляді будинку на себе, нотаріус пояснив, що позивачкою був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, та було роз`яснено що вона має право звернутись до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Зазначає, що позивачка не позбавлена права оформити спадщину за законом. Вважає, що строк для подання нею заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, а саме: позивачка тривалий час до смерті чоловіка, знаходилась поруч і тому вважала, що після смерті автоматично прийняла спадщину і є повноправним власником майна, позивачка не має юридичної освіти і тому у питаннях про спадщину не усвідомлена, також позивачка не знала в якій термін необхідно подавати відповідну заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори. Також у зв`язку з російською агресію проти України з 24.02.2022 р. та активних бойових дій на території Донецької області, побоюючись за своє життя позивачка евакуювалася в інше місто на території України, тому не змогла прийняти спадщину встановлений законом строк.

За вказаних обставин єдиним можливим способом забезпечення позивачу можливості подати заяву про прийняття спадщини після спливу встановленого ст.1270ЦК України шестимісячного строку є звернення з відповідним позовом до суду.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 05 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 09 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судово розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, в матеріалах справи є заява позивача в якій вона просить розглядати справу за її відсутності.

Відповідач Дружківська міська територіальна громада в особі Дружківської міської військової адміністрації, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечила. Разом із тим, до суду надійшло клопотання від начальника Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Боєвського С. про розгляд справи без його участі. Також він зазначив, що заперечень щодо задоволення позовних вимог не має.

На підставі ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, в разі неявки всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

До відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною 3 статті 1223 ЦК України визначено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Дружківка Донецької області, громадянка України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серія НОМЕР_1 виданого Дружківським МВ УМВС України в Донецькій області 28 листопада 1996 року.

Згідно свідоцтва про одруження серія НОМЕР_2 від 27 лютого 1966 року виданого міським бюро ЗАГС м. Дружківка Донецької області між ОСОБА_2 , 1939 року народження, та ОСОБА_3 , 1943 року народження, було укладено шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану про одруження 27 лютого 1966 року зроблено відповідний актовий запис №63, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Гнідин Бориспільського району Київської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про актовий запис про смерть № 21511 від 16 грудня 2023 року.

За відомостями Вих. № 0116/10018 від 25.11.2024 року наданими начальником Дружківської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області Боєвським С., згідно даних реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 09.09.2009 року по час надання інформації зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину №79173600 від 15.11.2024 року та інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №79173613 від 15.11.2024 року, наданих приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Гнатенко В.Л. у Спадковому реєстрі відсутня інформація про реєстрацію спадкової справи та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину, також відсутня інформація про заповіти/спадкові договори.

Судом встановлено, що спадкову справу не було зареєстровано, заповіти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не складалися, до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом виданим 11 вересня 2002 року завідуючою Дружківської державної нотаріальної контори Гнатенко В.Л., ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_5 , успадкував одноповерховий цегловий жилий будинок АДРЕСА_3 , що знаходиться на земельній ділянці, яка належить Дружківській міській раді. Спадкова справа №250, зареєстровано в реєстрі за №1-1698. Право власності на вказаний будинок зареєстровано за ОСОБА_2 Дружківським міським бюро технічної інвентаризації 23 грудня 2002 року за № 10726 в книзі 63.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу Гнатенко В.С. № 448/01-16 від 03.12.2024 року ОСОБА_1 при зверненні до нотаріуса щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано роз`яснення, що оскільки ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , до нотаріальної контори в установлений законом строк не подала та на момент його смерті не була зареєстрована за однією й тією ж адресою з померлим, вона пропустила строк для прийняття спадщини.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті чоловіка за законом. Однак, позивач не може реалізувати його у зв`язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право позивача підлягає захисту в судовому порядку.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18), від 28 березня 2022 року у справі №750/2158/21 (провадження № 61-753св22), від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Цим же пунктом передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 758/13293/18 (провадження № 61-13061св22) Верховний Суд зазначив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, у тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустила встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв`язку із об`єктивними, непереборними труднощами, що стало перешкодою до реалізації її спадкових прав та пропуску шестимісячного строку.

З урахуванням введення на території України правового режиму воєнного стану та низки складнощів, які у зв`язку з цим виникли у позивача, похилий вік та необізнаність позивача, суд дійшов висновку про виникнення об`єктивних та істотних труднощів для своєчасного звернення до нотаріуса після смерті її чоловіка, що може вважатись поважною причиною та підставою для встановлення додаткового строку на прийняття спадщини.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, зважаючи на те, що відповідач не заперечує проти задоволення позову, що в силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 4, 5, 10-13, 81, 89, 206, 247, 259, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , два місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Олександр ФЕНЯК