Ухвала

від 04.12.2024 по справі 757/56486/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/56486/24-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2024 р. Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі - Брачуні О. О.,

вирішуючи у судовому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана заява, у якій заявник просила в порядку вжиття заходів забезпечення позову до його пред`явлення накласти арешт на:

- квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2674515580000, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

- квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2674523980000, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 набула у власність 2 (двох) кімнатну квартиру що розташована на АДРЕСА_3 . Проте, ТОВ «ДЕЛЬМАР АРЕНА» не забезпечило передачу у власність ОСОБА_1 вказаної квартири. В подальшому, позивач дізналася, що її квартира продана іншій особі - ОСОБА_2 , який у свою чергу, здійснив її поділ на дві окремих квартири. ОСОБА_2 згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, поділив вказану квартиру на: квартиру АДРЕСА_1 , площею 57, 4 кв.м. та квартиру АДРЕСА_1 , площею 36, 3 кв.м.

За правилами ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд проводить розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд дослідивши обставини справи, приходить до висновку про обґрунтованість вимог заяви про забезпечення позову, враховуючи при цьому, що вказані заходи носять тимчасовий характер, обмежують права лише в частині, забезпечуючи позивачу право на ефективний захист.

Під час розгляду заяви судоми встановлено, що 21 квітня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬМАР АРЕНА» (Сторона-1) та ОСОБА_3 (Сторопа-2) укладено договір №03ЛА відповідно до якого Сторона-2 здійснює пайову участь у будівництві 27- поверхового цегляного будинку по АДРЕСА_3 , а Сторона-1 у порядку та на умовах визначених цим Договором, передає у власність Сторони-2 приміщення, зазначені в пункті 1.4 цього Договору, а саме:

№ Поверх Номер приміщення Кількість кімнат Загальна проектна площа (кв.м.)

1. 17 103 2 98,18 кв.м.

2. 17 269 1 68, 24 кв.м.

3. 16 98 3 128, 20 кв.м.

4. 9 208 3 128, 20 кв.м.

Актом від 29 квітня 2015року Сторони підтвердили, що внаслідок здійснення платежу у розмірі 2 325 510, 00 гри. за Договором №03 ЛА, укладеного 21 квітня 2015 року, ОСОБА_3 набула право вимоги на передачу у власність у майбутньому (майнові права) на вищезазначені приміщення у будинку за адресою: АДРЕСА_3 . Пунктом 2 такого Акту Сторони підтвердили, що ОСОБА_3 повністю виконала свої зобов`язання.

20.03.2017 року між ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_1 ( ОСОБА_5 ) укладено Договір цесії, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Багдасаровою О.М., згідно якого Цедент відступив за плату Цесіонарію, а Цесіонарій набув право вимоги, а саме майнове право на квартиру, визначену в п.1.2 цього Договору, за Договором №03ЛА від 21 квітня 2015 року, який було укладено між Цедентом і Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬМАР АРЕНА».

05 грудня 2022 року (вже після введення об`єкта в експлуатацію) між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено Договір №1705 купівлі- продажу майнових прав, згідно умов якого Продавець продає, а Покупець купує Майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідач згідно висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна, поділив вказану квартиру на: квартиру АДРЕСА_1 , площею 57, 4 кв.м. та квартиру АДРЕСА_1 , площею 36, 3 кв.м.

Те, що квартира, набута Позивачем є тією ж самою квартирою, що у власності Відповідача підтверджується Висновком експерта за результати проведення будівельно-технічної експертизи від 04.11.2024 року №1948/11-2024, складеним на замовлення представника позивача.

У зв`язку із викладеним, ОСОБА_1 має намір звернутися до Печерського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_2 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, відповідно до роз`яснень у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача. Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

Судом враховано, що заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити, є співмірними із позовними вимогами, а їх невжиття у вигляді накладення арешту на квартири може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист і поновлення порушених прав і інтересів позивача, що унеможливить або суттєво ускладнить захист прав заявника у випадку задоволення позову, адже протягом часу розгляду справи відповідач може відчужити вказані об`єкти нерухомості третім особам, що в свою чергу може ускладнити виконання рішення суду в майбутньому.

Вивчивши заяву про забезпечення позову, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, співмірність заходів забезпечення позову із позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви.

Враховуючи те, що обраний заявником спосіб забезпечення позову не передбачає збитків відповідача, а також відсутність обставин визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до його пред`явлення - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2674515580000, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2674523980000, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, її оскарження не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення для виконання ухвали три роки.

Стягувач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Боржник: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя С. В. Вовк