Рішення

від 06.12.2024 по справі 307/5142/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/5142/24

Провадження № 2-а/307/52/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Бряник М.М.

секретар судового засідання Немеш Д.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Плиска Ю.С.

представника відповідача Фекете

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тячів у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В позові зазначає, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №3833 від 11 листопада 2024 року на нього накладено адміністративне стягнення, за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 34 000 гривень.

Відповідно до обставин правопорушення викладених у вище наведеній постанові, його притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що: "11 листопада 2024 року, о 12 год. 00 хв., встановлено, що на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2 жовтня 2024 року № 12710/6, відповідальною особою виконнання якого в Усть-Чорнянській селищній раді є ОСОБА_1 , який не організував збір інформації стосовно підприємств, установ та організацій, які знаходяться на території адміністративної відповідальності Усть-Чорнянської ТГ до 17 жовтня 2024 року та не проінформувала ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання письмово (День виявлення порушення 28 жовтня 2024 року. День вчинення порушення 18 жовтня 2024 року) та не надав інформацію по даним підприємствам, установам та організація в розрізі кількості та за кожне ПУО список персонального військового обліку (додаток 5 ПКМУ № 1487) до 18 жовтня 2024 року (День виявлення порушення 28 жовтня 2024 року. День вчинення порушення 19 жовтня 2024 року), чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП."

Вказану постанову вважає, незаконною з підстав безпідставного його притягненння до адміністративної відповідальності, а тому така на його думку підлягає визнанню протиправною та скасуванню, виходячи з наступних мотивів.

Частиною третьою статті 210-1 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Відтак, диспозиція статті 210-1 КУпАП має бланкетний характер та зобов`язує посилатися на відповідний нормативно-правовий акт, однак у постанові начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 не вказано, який саме нормативно-правовий акт нею порушено, тобто начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 не здійснено правову кваліфікацію його дій відповідно до чинного законодавства. Постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 № 3833 від 11 листопада 2024 року, про вчинення ним інкримінованого правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП має поверхневий і загальний характер, відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи (у постанові відсутні місце вчинення адміністративного правопорушення), резолютивна частина постанови не містить висновку про прийняте рішення визнання його винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а лише зазначення розміру штрафу. Оскаржувана постанова не містить жодної інформації про зібрані під час розгляду справи докази, на підставі яких уповноважена особа прийшла до висновку про його винність у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як і спростування його пояснень, як зазначалося вище щодо не визнання нею вини.

Також зазначає, що відповідно до статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Оскаржуване ним рішення відповідача було винесено 01 листопада 2024 року, а йому вручено особисто за допомогою поштового зв`язку 23 листопада 2024 року, що стверджується трекінгом з Укрпошти, за штрих кодом на конверті, за номером 9050000032948.

Заходи досудового врегулювання спору у даній справі не проводилися, та законом не визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання такої категорії спорів.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 3833 від 11 листопада 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34 000 гривень; провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрити, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) грн 60 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 29.11.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, які беруть участь у справі. Копію даної ухвали надіслано сторонам та запропоновано відповідачу надати суду відзив на позовну заяву та копію відзиву одночасно надіслати позивачеві.

Постановленою в судовому засіданні 6.12.2024 року ухвалою задоволено клопотання позивача про залишення без розгляду заявленого ним у позовній заяві клопотання про витребування з ІНФОРМАЦІЯ_2 для огляду у судовому засіданні, матеріалів справи, з підстав їх подання відповідачем разом з відзивом на позовну заяву.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому, вказує по відсутність у відповідача обов`язку відбирати пояснення від особи відносно якої складений протокол, якщо така особа не бажає скористатися таким правом і його реалізувати. Звертає увагу на наявність підпису позивача у протоколі, що свідчить про розяснення останньому його прав передбачених ст. 286 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Наявні в матеріалах справи докази на думку відповідача підтверджують вчинення позивачем адміністративного правопорушення, зокрме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Плиска Ю.С. в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності №3833 від 11.11.2024 року.

Представник відповідача, ОСОБА_3 в судовому засіданні посилаючись на заперечення викладені у відзиві на позовну заяву просив у задоволенні позову відмовити повністю. Звернув увагу на невірність математичних обрахунків викладених представником позивача у акті опису складеного 28 листопада 2024 року.

Заслухавшипояснення сторінта їхпредставників тадослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою по справі про адміністративне правопорушення №3833 від 11.11.2024 року, прийнятої начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАПта застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн.

Як вбачається зі змісту викладеного в оскаржуваній постанові порушення, 11 листопада 2024 року, о 12 год. 00 хв., встановлено, що на виконання мобілізаційного розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 2 жовтня 2024 року № 12710/6, відповідальною особою виконнання якого в Усть-Чорнянській селищній раді є ОСОБА_1 , який не організував збір інформації стосовно підприємств, установ та організацій, які знаходяться на території адміністративної відповідальності Усть-Чорнянської ТГ до 17 жовтня 2024 року та не проінформувала ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання письмово (День виявлення порушення 28 жовтня 2024 року. День вчинення порушення 18 жовтня 2024 року) та не надав інформацію по даним підприємствам, установам та організація в розрізі кількості та за кожне ПУО список персонального військового обліку (додаток 5 ПКМУ № 1487) до 18 жовтня 2024 року (День виявлення порушення 28 жовтня 2024 року. День вчинення порушення 19 жовтня 2024 року), чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано копію справи про адміністратвинеправопорушення №3833 з наявними в ній копією квитанції поштового відправлення позивачу 14.11.2024, оскаржувану постанову, протокол №3833 про адмінстратвине правопорушення від 7.11.2024 та лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.10.2024.

З вказаних матеріалів вбачається, що згідно протоколу №3833 про адміністративне правопорушення від 7 листопада 2024 року, складеного головним спеціалістом мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , встановлено, що на виконання розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14 жовтня 2024 року № 12904/7, відповідальною особою за організацію та ведення військового обліку в Усть-Чорнянській селищній раді є ОСОБА_1 , який не організував збір інформації стосовно підприємств, установ та організацій, які знаходяться на території адміністративної відповідальності Усть-Чорнянської ТГ до 17 жовтня 2024 року та не проінформувала ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання письмово (День виявлення порушення 28 жовтня 2024 року. День вчинення порушення 18 жовтня 2024 року) та не надав інформацію по даним підприємствам, установам та організація в розрізі кількості та за кожне ПУО список персонального військового обліку (додаток 5 ПКМУ № 1487) до 18 жовтня 2024 року (День виявлення порушення 28 жовтня 2024 року. День вчинення порушення 19 жовтня 2024 року), чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Письмових пояснень ОСОБА_1 даний протокол не містить. Разом з цим містить підпис ОСОБА_1 , який останній ці фатки в судовому засіданні не заперечував про те, що йому розяснено зміст прав визначених ст. 268 КУпАп та ст. 63 Конституції України. Також повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться о 12 год. 00 хв. 11 листопада 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 у кабунеті №20.

Із вимоги начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 14 жовтня 2024 року, адресованої голові Усть-Чорнянської територіальної громади П. Костяку відомо, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою якісного виконання вимог Постанови КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів" (без зазначення пункту, тобто конкретної норми), розпорядження голови Тячівської районної військової адміністрації від 07 лютого 2023 року № 11 "Про стан військового обліку на території Тячівського району у 2023 році та завдання щодо його поліпшення на 2024 рік" (без зазначення пункту, тобто конкретної норми), вимагає організувати збір інформації стосовно підприємств, установ та організацій, які знаходяться на території адміністративної відповідальності Усть-Чорнянської ТГ, до 12 год. 00 хв. 17 жовтня 2024 року проінформувати ІНФОРМАЦІЯ_3 про виконання (письмово); До 12 год. 00 хв. 18 жовтня 2024 року надати інформацію по даним підприємствам, установам та організаціям в розрізі кількості та за кожне ПУО список персонального військового обліку (додаток 5 ПКМУ № 1487). Дана вимога отримана ОСОБА_6 .

Поряд з цим, суд дослідивши матеріали справи зазначає, що вони не містять доказів, які б відповідали вимогам ст. ст. 73 - 76 КАС України та належно підтверджували факт отримання вказаної вимоги позивачем. Окрім цього в судовому засіданні позивач заперечував факт отримання ним цієї вимоги, а відтак і обізнаність про необхідність виконання такої. Також матеріали справи не містять посилання на конкретний нормативно - правовий акт, порушення якого стало підставою про приятгнення позивача до адімнітсратвиної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Розглядаючи даний спір, суд виходив з наступних мотивів та норм права.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частина 2 цієї статті встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Відповідно до ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Відповідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливим періодом є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оборону України" визначено, що оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту також готовності населення і території держави до оборони.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (ч. 8 ст. 4 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію").

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, та діє на час розгляду даної справи.

Частина 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період.

Диспозиція даної частини статті, є бланкетною нормою, не встановлює певних правил поведінки, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативних актах, у яких сформульовані конкретні правила поведінки.

Серед ознак суті адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, обов`язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності.

При складенні адміністративних матеріалів щодо позивача дані законодавчі приписи не були дотримані. При цьому заявляючи в судовому засіданні про порушення позивачем п.п. 9 п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 якою передбачено, що з метою забезпечення персонально-первинного військового обліку виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють подання до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на їх вимогу відомостей щодо призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік яких вони ведуть, представник відповідача не спромігся надати логічні та зрозумілі пояснення про причини відсутності посилання на цей нормативно правовий акт в оскаржуваній постанові.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд констатує факт неможливості самостійно відшукувати нормативно-правовийакт,яким встановлюютьсявідповідні правилата якогоне дотриманоособою,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності та не відсутності права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У розумінні статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини першої статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Оскаржувана постанова містить відомості про те, що було вчинене адміністративне правопорушення, однак не містить посилань на нормативно-правовий акт, який, нібито, порушив позивач. При цьому, окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Крім цього слід зазначити, що вимогу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 14 жовтня 2024 року, адресовану голові Усть-Чорнянської територіальної громади П. Костяку, отримала ОСОБА_6 , і жодних доказів того, що позивач був ознайомлений із даною вимогою, тобто знав про її існування та необхідність її виконання, суду не подано.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що у оскаржуваній постанові не зазначено нормативно-правовий акт, який порушив позивач, а суд не вправі самостійно його відшукувати; відсутні докази про те, що позивач знав про існування вимоги начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 від 14 жовтня 2024 року, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що постанова за таких обставин підлягає скасуванню, оскільки вона винесена без достатніх доказів, а позовна заява в цій частині підлягає задоволенню.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено ст. 286 КАС України.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наведеного та виходячи із встановлених обставин, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю та скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності по справі про адміністративне правопорушення №3833 від 11.11.2024 року, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 34000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Стаття 132 КАС України встановлює, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату правничої допомоги слід зазначити наступне.

В судовому засіданні встановлено, що надані представником позивача акт опис приймання передачі з наданих послуг відповідно до Договору № б/н про надання правової допомоги від 28.11.2024 містить невірність математичних обрахунків цих судових витрат. Зокрема при визначенні однакових одиниць виміру у рядках під номером «1» та «3» по різному проведено розрахунки у графах «Обсяг послуг (робіт) годин, хвилин» та «Вартість послуг (робіт) за одиницю, грн.» і «сума всього грн. Так в одному випадку обраховано вартість за 30 хв. а в іншому за одну годину, що зумовлює неможливість обрахунку таких витрат та їх співмірності, а відтак у задоволені вимог у цій частині, слід відмовити.

Разом з цим, понесення позивачем судових витрат у частині сплаченого судвого збору під час подання позову, підтверджені належними та допустими доказами, а відтак у цій частині вимоги позивача підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст.9, 210, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5-11, 13-15, 72-79, 90, 268-271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву задовольнити.

Постанову № 3833 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 01 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 34 000 грн. 00 коп. скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

У задоволенні вимог про стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - ІНФОРМАЦІЯ_1 в користь ОСОБА_1 витрат за надання правничої допомоги в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. відмовити.

Копії рішення суду негайно вручити особам, які брали участь у справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 .

Головуючий М.М.Бряник