Ухвала

від 19.11.2024 по справі 761/41456/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/41456/24

Провадження № 1-кс/761/27386/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000625, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопоршень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 240 КК України, -

в с т а н о в и в:

05.11.2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023000000000625, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопоршень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 240 КК України, у якому слідчий, з урахуванням уточнень, зроблених прокурором, з метою забезпечення застосування конфіскації майна, як виду покарання, просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , а саме на: 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 3223783501:01:002:0010, площею 0.21 га для ведення особистого селянського господарства, що на праві власності належить ОСОБА_5 із забороною її відчуження та розпорядження.

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000625, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопоршень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 240 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , відповідно до розробленої протиправної схеми, бажаючи настання наслідків у вигляді ухилення від сплати податків, будучи обізнаний з порядком нарахування та сплати рентної плати, підписував за допомогою свого електронного цифрового підпису документи податкової звітності ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР», які подані до контролюючого органу, щодо операцій з реалізації суб`єкту господарювання ТОВ «ВО Богуславський граніт» по заниженим цінам видобутих корисних копалин (граніту), у період з 01.01.2021 по 30.09.2023, що призвело до заниження суми рентної плати ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» за користування надрами для видобування корисних копалин (граніту) на загальну суму 12 488 195,33 грн.

Встановлено, що ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з головним бухгалтером ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» ОСОБА_6 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, але не пізніше 01.01.2021, діючи всупереч як нормативним актам, що визначають правильність ведення бухгалтерського та податкового обліків, так і своїм обов`язкам як службових осіб підприємства, будучи обізнаними про порядок нарахування рентної плати з урахуванням вимог діючого податкового законодавства, з метою умисного ухилення від сплати рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин розробили схему протиправної діяльності, яка полягала у відображенні в розрахунках податкових зобов`язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин заниженого значення фактичної ціни реалізації одиниці товарної продукції гірничого підприємства (вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства) - «породи гірської скельної дробленої», всупереч визначеній кінцевій товарній продукції гірничодобувного підприємства, до якої відповідно до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій для підрахунку запасів корисної копалини для ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» належать щебінь, відсів та камінь бутовий, що відповідають установленим стандартам. Вказане у свою чергу вплине на величину податкового зобов`язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за звітний період, внаслідок чого рентна плата буде сплачена не в повному обсязі, порівняно з сумою рентної плати, що підлягала б сплаті при правильному відображенні у податкових деклараціях вартості одиниці товарної продукції гірничого підприємства та її фактичних цін реалізації, тобто при правильному відображенні об`єктів оподаткування - обсягу товарної продукції гірничого підприємства (видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що має бути результатом господарської діяльності з видобування корисних копалин ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» (щебеню, відсіву та каменю бутового, а не «породи гірської скельної дробленої»).

ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» є підприємством, яке здійснює діяльність пов`язану з видобутком корисної копалини - гранітів, придатних для виробництва щебеню та каменю бутового на території ділянки Дешки Богуславського родовища, 1,0 км від східної околиці м. Богуслав, Богуславського району, Київської області та являється платником рентної плати.

Протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин № 3788 від 26.12.2016 ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» затверджено, що товарною продукцією підприємства, за яку ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» має сплачувати рентну плату є щебінь із гранітів та мігматитів уманського комплексу, що відповідає ДСТУ Б В.2.7-75-98 «Будівельні матеріали. Щебінь і гравій щільний природній для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт. Технічні умови», камінь бутовий, який відповідає ДСТУ Б В.2.7-241:2010. «Камінь бутовий. Технічні умови», продукт із відсівів дроблення природнього каменю, що відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-210:2010 «Пісок із відсівів дроблення вивержених гірських порід для будівельних робіт. Технічні умови».

Досудовим розслідуванням встановлено, що всупереч зазначеному, ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» у період з 01.01.2021 по 31.10.2023 видобуті корисні копалин реалізовувало виключно на користь ТОВ «ВО БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТ» (код ЄДРПОУ 39178081) (далі - ТОВ «ВО БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТ») як «породу гірську скельну дроблену», об`ємом 1 603 144,5 тон, за ціною від 16 до 58 грн за тону, тобто за цінами, які фактично нижче ринкових порівняно з цінами готової товарної продукції: щебеню, відсіву та каменю бутового, на загальну суму 46 381 936,8 грн, всупереч визначеній кінцевій товарній продукції гірничодобувного підприємства, до якої відповідно до техніко-економічного обґрунтування постійних кондицій для підрахунку запасів корисної копалини для ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» належать щебінь, відсів та камінь бутовий, що відповідають вищенаведеним установленим стандартам.

У подальшому ТОВ «ВО БОГУСЛАВСЬКИЙ ГРАНІТ» придбану продукцію у ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» реалізувало як «камінь бутовий» (код УКТЗЕД 2516) та «щебінь різної фракції» (код УКТЗЕД 2517) за ринковими цінами, а саме від 136 до 269 грн за тону.

Отже, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , відповідно до розробленої протиправної схеми, бажаючи настання наслідків у вигляді ухилення від сплати податків, будучи обізнаний з порядком нарахування та сплати рентної плати, підписував за допомогою свого електронного цифрового підпису документи податкової звітності ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР», які подані до контролюючого органу, щодо операцій з реалізації суб`єкту господарювання ТОВ «ВО Богуславський граніт» по заниженим цінам видобутих корисних копалин (граніту), у період з 01.01.2021 по 30.09.2023, що призвело до заниження суми рентної плати ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» за користування надрами для видобування корисних копалин (граніту) на загальну суму 12 488 195,33 грн.

28 жовтня 2024 року директору ПРАТ «БОГУСЛАВСЬКИЙ КАР`ЄР» ОСОБА_5 повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства незалежно від форми власності, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухомого майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником наступних об`єктів нерухомості:

земельна ділянка з кадастровим номером 3223783501:01:002:0010, площею 0.21 га для ведення особистого селянського господарства.

Слідчий ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася. Прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4 надіслав на адресу суду заяву про розгляд справи без своєї участі, у якій уточнив вимоги клопотання та долучив до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно та копію актового запису про шлюб.

Враховуючи те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, не було тимчасово вилучено, а розгляд справи без повідомлення власника є необхідним з метою забезпечення арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність здійснення розгляду вищевказаного клопотання без повідомлення власника майна про час та місце судового засідання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, згідно зі статтями 131 та 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 5 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, долучені слідчим до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про те, що підозра оголошена ОСОБА_5 є обґрунтованою в достатній мірі.

Санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 передбачає покарання зокрема і у виді конфіскації майна, тому наявні достатні підстави вважати, що суд у випадку доведення вини підозрюваного може призначити йому покарання у виді конфіскації майна.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 3223783501:01:002:0010, площею 0.21 га для ведення особистого селянського господарства, що на праві власності належить ОСОБА_5 із забороною її відчуження та розпорядження , з метою забезпечення можливої конфіскації майна.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -

у х в а л и в:

Клопотання старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_3 , що погоджене з прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000000625, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 квітня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопоршень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 240 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на 1/2 земельної ділянки з кадастровим номером 3223783501:01:002:0010, площею 0.21 га для ведення особистого селянського господарства, що на праві власності належить ОСОБА_5 із забороною її відчуження та розпорядження .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1