Рішення

від 29.11.2024 по справі 574/990/23

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/990/23

Провадження №2/574/14/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2024 року м. Буринь

Буринський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Гука Т.Р.,

з участю секретаря судового засідання Кошелєвої Н.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи служби у справах дітей Березанської міської ради Рябухи Я.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Березанської міської ради, служба у справах дітей Буринської міської ради про встановлення факту незаконної зміни місця проживання дитини, зобов`язання негайного повернення малолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Березанської міської ради, Служба у справах дітей Буринської міської ради про встановлення факту незаконної зміни місця проживання дитини, зобов`язання негайного повернення малолітньої дитини.

Позов мотивує тим, що 22.06.2023 року його дружиною ОСОБА_2 за попередньою змовою разом з її братом ОСОБА_3 було викраденого його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Про що він дізнався лише 01.07.2023 року після того, як звернувся до поліції. Вони утримують дитину за адресою АДРЕСА_1 та перешкоджають йому, як батьку спілкуватися та виховувати сина. Дитина перебуває за вказаною адресою без його згоди, проти його волі і хоча разом зі своєю матір`ю, але без відповідної реєстрації. Його постійно провокують на вчинення протиправних дій, ображають, погрожують фізичною розправою та застосовують проти нього грубу фізичну сили.

25.08.2023 року він подав до поліцію заяву про невиконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків відносно сина ОСОБА_4 , проте на звернення не надано жодної відповіді, тоді, як його дружина і надалі продовжує грубо порушити його права, а саме не надає доступу до дитини, не повідомляє про місцезнаходження їхнього сина.

Місцем декларації дитини є АДРЕСА_2 , за цією ж адресою дитина обліковується і отримує всі необхідні медичні послуги (повинна утримувати) в сімейного лікаря в КНП «Березанська міська лікарня Березанської міської ради».

Його теща ОСОБА_5 (в будинку якої його дружина переховується разом з їхнім сином) на його запитання стосовно місцезнаходження дитини відповідає в грубій нецензурній формі, а 11.09.2023 року накинулася на нього з палицею та намагалася нанести тілесні ушкодження внаслідок чого було пошкоджено його майно, а саме мобільний телефон.

Його дружиною не виконуються покладені законом батьківські обов`язки. А саме: дитині вчасно не проводяться планові медичні огляди, а деякі взагалі пропущені без поважних підстав; не проведена обов`язкова періодична вакцинація; сину не надають якісних медичних послуг, дружина самовільно, не дочекавшись повного одужання дитини залишила лікувальний заклад 14.08.2023 року, опівдні, та протиправно без його відома та згоди забрала з собою хворого сина не оформивши належним чином медичної документації; постійна психологічна напруга в сім`ї, яка штучно створюється його дружиною наносить психологічну травму дитині.

Вважає, що в діях його дружини проглядаються ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.184 КУпАП, а саме ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

14.07.2023 року ним було подано заяву до служби у правах дітей Буринської міської ради, але у встановлений законом строк не було її розглянуто та не визначено місця проживання дитини з кимось із батьків.

Під час спільного проживання ним було створено найкращі умови для проживання та розвитку їхньої дитини, він не перешкоджав дружині у спілкуванні з дитиною та не обмежував її батьківські права. При визначенні місця проживання їхнього сина та його повернення до законного місцезнаходження він зобов`язується надавати вільний і безперешкодний доступ дружині до їхнього сина.

Також позивач вказує, що він працює приватним підприємцем і має необхідний рівень заробітку для того, щоб забезпечити свою сім`ю всім необхідним, тоді як його дружина тривалий час не має самостійного доходу. Дружина проживає в с. Олександрівка Конотопського району Сумської області разом з матір`ю, яка працює соціальним працівником в Буринській міській раді та отримує мізерну заробітну плату.

Враховуючи обставини справи, практику Європейського суду з прав людини, думку дитини, а також те, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від її прав та інтересів на гармонійний розвиток та належне виховання, вважає, що дитина повинна проживати з батьком, визнавши саме там її місце проживання.

На підставі викладеного, позивач просить суд встановити факт незаконної зміни місця проживання ОСОБА_2 їхньої спільної дитини ОСОБА_4 та повернути дитину до попереднього місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 03.10.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

25.10.2023 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заявлений позов не визнає, вважає його безпідставним, необґрунтованим, а заявлені обставини не відповідають дійсності та не підтверджені належними доказами, тому позов не підлягає задоволенню.

Вказує,що позивачемне наданодоказів незаконностізміни проживаннядитини,оскільки вона,як матималолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,дійсно виїхалана проживаннядо своїхбатьків,оскільки зпозивачем вонине знаходятьспільної мовиз різнихпитань,тим пачеза попередніммісцем проживанняв будинкупозивача постійновиникали сваркиміж йогобатьками,та сваркиміж батькамита їїчоловіком,а томудіючи їйінтересах своєїдитини вонавирішила виїхатив більшспокійне місцедо своєїматері в АДРЕСА_1 ,про щопозивач переконливознав ізнав хтоїї забирає(ріднийбрат)з речамина вказануадресу.А томуніякого фактувикрадення дитининемає,тим паче,мати неможе фактичновикрасти власнудитину. Син ОСОБА_6 не зареєстрований за адресою свого батька, тому може проживати як за адресою матері та і за адресою батька. Місце проживання дитини не визначено, ні службою у справах дітей, ані рішенням суду, хоча на розгляді Березанського міського суду Київської області є цивільна в якій відкрите провадження і призначене підготовче засідання.

Вважає, що в її діях не має протиправності, вони з позивачем перебувають в зареєстрованих шлюбних зносинах, хоча дійсно фактично припинили шлюбні відносини і спільне проживання, мають намір в подальшому розлучитись, після того, як сину виповниться рік. Позивач знає де проживає вона та їхній син, не позбавлений можливості його відвідувати, але тільки в її присутності, оскільки вона має всі підстави побоюватись, що він його у неї забере. Дійсно у них виникають, сварки і нерозуміння з чоловіком, коли він приїжджає за місцем її фактичного проживання та реєстрації, однак всі конфлікти це саме ініціатива позивача.

Під час подачі позову не було рішення служби у справах дітей щодо визначення часів побачення батька з дитиною. Тому вона не може на першу вимогу надавати маленьку дитину, якій ще не виповнилось 1 року, чоловіку, оскільки дитина має свій режим дня. Сну, може погано себе почувати та навіть просто вередувати.

Позивач заявляє, що 22.06.2023 року з її вини виник конфлікт і вона самовільно без його дозволу, без будь-яких на те підстав, виїхала в інше місце з дитиною. Однак обставини того дня стосовно вчинення домашнього насилля з боку позивача замовчуються ним та встановлені в постанові Березанського міського суду Київської області від 25.09.2023 року і не підлягають доказуванню.

Твердження позивача про те, що вона не виконує свої батьківські обов`язки, у зв`язку з тим, що дитина не отримує необхідні медичні послуги і не проходить планові щеплення та огляди, не відповідає дійсності, оскільки син ОСОБА_6 перебуває на обліку у лікаря-педіатра КНП «Буринська лікарня ім. Проф. М.П. Новаченка» і щомісяця спостерігається педіатром та проходить щеплення згідно графіку щеплень.

Позивач зазначає, що у дитини не має належних умов для проживання, що вона їх не створила, однак дитина усім забезпечена, навіть без матеріальної допомоги батька.

Позивач вказує на те, що вона має проблеми зі здоров`ям і її психологічний стан є нестабільним, долучає однак вона ніяк не могла звертатись до психіатричної лікарні, оскільки перебувала на стаціонарному лікуванні з дитиною з 08.08.2023 року по 14.08.2023 року.

Позивач також долучає до позову безліч різних відповідей з поліції, начебто її родичі йому погрожують і вчиняють протиправні дії щодо нього та його майна. Однак саме він постійно її та її рідню ображає, незаконно проникає на територію подвір`я, якщо закриті двері на подвір`я вибиває їх, спричиняє тілесні ушкодження її матері та близьким.

Позивач щоденно вчиняє психологічний тиск на неї, надсилає різного роду СМС- повідомлення з погрозами їй та її родичам, просто принижує її та залякує. А коли постало питання сплати аліментів, позивач не бажає виконувати свій обов`язок в цій частині.

З наведених підстав відповідачка просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову за безпідставністю та вирішити питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області 25.10.2023 року зупинено провадження по даній справі відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, до набрання законної сили судовим рішенням у справі №574/858/23 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яке не заявляє самостійних вимог на предмет спору, служба у справах дітей Буринської міської ради Сумської області про визначення місця проживання дитини.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 24.05.2024 року провадження у даній справі поновлено в зв`язку із залишенням судом без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

30.05.2024 року від відповідачки ОСОБА_2 надійшли додаткові пояснення у справі. В яких вона заявлений позов не визнає. Та зазначає, що позивачем не надано доказів незаконності зміни місця проживання дитини, оскільки він сам надав дозвіл на реєстрацію дитини через додаток Дія. На сьогоднішній день їхній малолітній син прожзиває з нею та знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні, отже ніякого факту викрадення дитини не має і не може бути.

В серпні 2023 року мало місце нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 її матері ОСОБА_5 , у зв`язку з чим було порушено кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.162 КК України, з тих причин неможливо проживати з позивачем за однією адресою.

Просила відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 22.07.2024 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити. Також ОСОБА_1 пояснив, що раніше він з дружиною ОСОБА_2 та їх малолітнім сином ОСОБА_6 проживали разом з його батьками за адресою: АДРЕСА_2 , де його син і був зареєстрований. Однак, в червні 2023 року дружина без будь-яких пояснень та без його дозволу забрала дитину і повезла в невідомому напрямку. Де знаходиться його дитина йому стало відомо лише в серпні 2023 року коли син потрапив у лікарню в м. Суми, куди він одразу приїхав і дружина повідомила йому, що проживає з дитиною в своєї матері в с. Олександрівка. В грудні 2023 року дружина з дитиною повернулась проживати до нього в м. Березань, проте в квітні чи травні 2024 року без пояснення причин знову поїхала з дитиною до своєї матері, де залишається по даний час та не дає йому спілкуватися з сином, на телефонні дзвінки майже не відповідає. Вважає, що така поведінка ОСОБА_2 викликана наявними в неї психічними розладами.

Коли він приїздить в с. Олександрівка до будинку своєї тещі, вона йому повідомляє, що дитини там нема, хоча він чує дитячий плач з будинку. З приводу перешкоджання ОСОБА_2 та її матір`ю у його спілкуванні з дитиною він неодноразово звертався до поліції та до органу опіки та піклування, яким йому було встановлено графік спілкування з дитиною, однак відповідачка його не виконує.

Від відповідачки ОСОБА_2 до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вона просила відмовити позивачу у задоволенні позову за безпідставністю.

Представник третьої особи служби у справах дітей Березанської міської ради Рябуха Я.І. в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не підтримала, оскільки дитина може проживати як з батьком, так і з матір`ю.

Від представника третьої особи служби у справах дітей Буринської міської ради надійшла заява про розгляд справи без участі їхнього представника , при прийнятті рішення покладається на розсуд суду.

З врахуванням положень ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності учасників справ, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши пояснення позивача, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони що сторони у справі перебували у шлюбі, який було зареєстровано 02.09.2022 року Березанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис №131, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.11).

Від шлюбу сторони мають малолітню дитину сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії свідоцтва про народження (а.с.12).

Згідно Витягу про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданого ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 за зазначеною адресою зареєстровані: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.9).

З листа КНП «Березанська лікарня Березанської міської ради» №394 від 02.08.23 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває (а.с.13).

Аналогічне вбачається з довідки КНП «Березанська лікарня Березанської міської ради» від 11.08.23 (а.с.17).

Згідно характеристики на ОСОБА_1 виданої ФОП ОСОБА_11 , за час роботи зарекомендував себе як відповідальний і дисциплінований працівник. Має спеціальність електротехніка і педагогічного працівника. Взаємовідносини з колективом склалися хороші, підтримував співробітників в складний період, але при цьому дотримується корпоративних правил і норм. Справедливий, відстоює свою думку, принциповий. Зауважень не мав (а.с.14).

Згідно характеристики (з місця проживання) №577 від 17.07.2023, виданої депутатом Березанської міської ради ОСОБА_12 , ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживає в АДРЕСА_2 , з 1997 р. За період з 1997 р. до сьогодні 17.07.2023 року скарг, заяв, вимог до ОСОБА_1 як в письмовій, так і в усній формі до нього, як депутата Березанської сільської Ради, не надходило. Із сусідами підтримує добрі взаємини. До алкогольних напоїв підходить як людина зі здоровим глуздом. Ставлення до наркотичних засобів категорично негативні (а.с.15).

З акту обстеження умов проживання від 19.07.2023 Служби у справах дітей Березанської міської ради, проведеного на підставі заяви ОСОБА_1 від 17.07.2023, за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що умови проживання відповідні санітарно гігієнічним нормам (а.с.16).

Відповідно довідки виданої Березанською міською радою №10-13-853 від 30.08.2023 року ОСОБА_1 жителю АДРЕСА_2 , про те що він згідно Акта депутата №689 від 30.08.2023 проживав за вищевказаною адресою разом зі своєю сім`єю: ОСОБА_2 дружина, ОСОБА_4 син, до того дня коли дружина ОСОБА_2 , самовільно, без дозволу батька змінила місце проживання дитини. Дружина ОСОБА_2 має статус ВПО за вищевказаною адресою (а.с.18).

З акту №543 від 04.07.2023 повторний №689 від 30.08.2023 про встановлення факту проживання дитини проведеного депутатом Березанської міської ради ОСОБА_13 по факту проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі звернення ОСОБА_1 , вбачається, що при обстеженні встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_4 за зазначеною адресою проживав зі своїми батьками в будинку, власником якого є його дідусь ОСОБА_8 та має згоду власника на реєстрацію. Будинок просторий, двоповерховий, має загальну площу 129 кв.м., 6 кімнат. В будинку зареєстровані та фактично проживають родичі дитини: 1. ОСОБА_8 , дідусь, власник; 2. ОСОБА_7 , бабуся; 3. ОСОБА_9 , тітка; 4. ОСОБА_10 , прабабуся; 5. ОСОБА_1 , батько. ОСОБА_2 мама дитини, проживала разом з родиною чоловіка і зареєстрована за цією адресою, як внутрішньо переміщена особа. Хлопчик, за бажанням батьків проживав разом з ними в кімнаті площею 13 кв.м., в якій є дитяче ліжко, дитячий комод, різноманітні технічні пристосування для зручностей та інші побутові речі. Також він має можливість проживати в окремій кімнаті. В будинку є всі умови та зручності, обладнана туалетна кімната з душем, ванною, санвузлом, кузня з усім приладдям. Є газо та електропостачання, власний водогін зі скважини. За свідченням батька, ОСОБА_2 , самовільно, без дозволу батька, змінила місце проживання дитини, що підтверджують родичі (а.с.19).

Згідно талону-повідомлення ЄО №4957 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву ОСОБА_1 від 26.08.2023 щодо нанесення тілесних ушкоджень рідним братом тещі ОСОБА_5 зареєстровано в ІТС «Інформаційний портал НП України» (журналі ЄО) ВП №1 (м.Переяслав-Хмельницький) Бориспільського РУП ГУНП в Київській обл. за №4957 (а.с.20).

Відповідно талону-повідомлення ЄО №13482 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву ОСОБА_1 від 11.09.2023, в якій він просив вжити заходів до його тещі ОСОБА_5 , яка з його слів ображала його нецензурною лайкою та била палицею, зареєстровано в ІТС «Інформаційний портал НП України» (журналі ЄО) Конотопський РВП ГУНП в Сумській області за №13482 (а.с.22).

Згідно талону-повідомлення ЄО №14132 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву ОСОБА_1 від 22.09.2023 щодо невиконання ОСОБА_2 батьківських обов`язків зареєстровано в ІТС «Інформаційний портал НП України» (журналі ЄО) Конотопський РВП ГУНП в Сумській області за №14132 (а.с.21).

З повідомлень Конотопського РВП ГУНП в Сумській області адресованих ОСОБА_1 вбачається, що в ході розгляду його звернень, а саме: №10397 від 24.07.2023, №10590 від 26.07.2023, №11047 від 03.08.2023, №11988 від 17.08.2023, №13414 від 10.09.2023, зареєстрованих в ІТС «Інформаційний портал НП України» (журналі ЄО) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області, у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень, були прийняті рішення про припинення подальшого розгляду його звернень (а.с.23-27).

11.08.2023 р. лікарем психіатром наркологом КНП «Бернезанська міська лікарня Березанської міської ради» ОСОБА_14 видано направлення на госпіталізацію №30 у психіатричну лікарню ОСОБА_2 (а.с.28, 33).

Однак,вказане направленняне можебути взятесудом доуваги,оскільки статтею 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» встановлено презумпцію психічного здоров`я, згідно якої кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно зч.2ст.6Закону України«Про психіатричнудопомогу» право на одержання і використання конфіденційних відомостей про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги має сама особа чи її законний представник.

Документи, що містять відомості про стан психічного здоров`я особи та надання їй психіатричної допомоги, повинні зберігатися з додержанням умов, що гарантують конфіденційність цих відомостей (ч.8 ст.6 Закону України «Про психіатричну допомогу»).

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» особа, яка досягла 14 років, госпіталізується до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно - на її прохання або за її усвідомленою письмовою згодою.

ОСОБА_2 заперечується звернення нею до лікаря-психіатра КНП «Бернезанська міська лікарня Березанської міської ради» для отримання направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню.

Крім того, відповідно талону-повідомлення ЄО №11953 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію заяву ОСОБА_2 від 17.08.2023 про те, що лікар психіатр Березанської міської лікарні Київської обл. Галицький А.Я., видав направлення на проходження психіатричної експертизи без відома та присутності заявниці при цьому розголосивши третім особам її персональні дані, зареєстровано в ІТС «Інформаційний портал НП України» (журналі ЄО) Конотопський РВП ГУНП в Сумській області за №11953 (а.с.80).

В судовому засіданні ОСОБА_1 також не заперечувалось, що вказане направлення лікаря-психіатра він отримав без присутності своєї дружини.

Згідно довідки про внесення відомостей до ЄДДР сформованої 28.10.2022 та витягу з реєстру територіальної громади Буринської ТГ сформованого 19.10.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 з 07.05.2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.71, 77).

Згідно постанови Березанського міського суду Київської області від 25.09.2023 року адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за ч.1 ст.173-2 закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (а.с.72-75).

Із вказаної постанови, вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 758865 від 28.06.2023 ОСОБА_1 о 11 годині 00 хвилин 22.06.2023 за місцем свого проживання вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав та ображав її нецензурною лайкою.

Відповідно акту обстеження умов проживання від 21.08.2023 року проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , дитина забезпечена всім необхідним відповідно до вікових потреб (а.с.78).

Згідно довідки КНП «Буринська лікарня ім. проф. М.П. Новаченка» від 19.10.2023 року виданої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , в тому, що він взятий на облік педіатром 23.06.23 р. Щеплений згідно календаря щеплень. Щомісячно спостерігається педіатром (а.с.76).

З виписки із медичної картки стаціонарного хворого 9477 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , вбачається, що в результаті лікування стан дитини задовільний, виписаний з одужанням (а.с.79).

Згідно довідки-характеристики виданої Олексанрівським старостинським округом Буринської міської ради №152 від 02.10.2023 р. на жительку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка фактично зареєстрована та проживає за вказаною адресою. На утриманні ОСОБА_2 знаходиться малолітній син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони. Доброзичлива, контактує зі своїми ровесниками, дітьми та людьми старшого вікую в громадських місцях веде себе добре, користується повагою серед жителів села. Нарікань у відношенні ОСОБА_2 з боку жителів села не надходило (а.с.81).

З витягу з вбачається, що 25.08.2023 року, за заявою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №12023205450000361 за ч.2 ст.162 КК України за фактом незаконного проникнення, 25.08.2023 року близько 9 год., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на територію господарства заявниці та спричинення їй тілесних ушкоджень (а.с.82).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Буринської міської ради від 29.08.2024 року комісія з питань захисту прав дитинини не вважає викладені ОСОБА_1 факти винятковими обставинами для розлучення малолітньої дитини з матір`ю (а.с. 136-137).

Відповідно до ст 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 16ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа лише в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.8ЗУ «Проохорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства»).

Згідно статті 12ЗУ «Проохорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі статтею 141СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Частиною 1 ст.160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч.1 ст.161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За змістом ст. 162 СК України, якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, або дитячого закладу (установи), в якому за рішенням органу опіки та піклування або суду проживала дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання.

Дитина може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я.

Отже, вказана стаття містить правові засади для якнайшвидшого припинення самоуправства щодо самовільної зміни місця проживання дитини. Вказана правова норма базується на юридичній презумпції правомірності поведінки того з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина.

Системний аналіз вказаної норми у контексті наявності спору батьків щодо місця проживання дитини дозволяє дійти висновку, що положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання.

Аналогічний правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19).

Позивачем не доведено існування обставин, які б свідчили, що залишення малолітньої дитини з матір`ю створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров`я, та є достатні підстави для розлучення малолітньої дитини з матір`ю.

Таким чином, оскільки на час розгляду даної справи судом місце проживання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було встановлено ні судом, ні органом опіки та піклуванн, то зміну відповідачкою місця проживання її малолітньої дитини не можна вважати незаконною, а тому вимога про відібрання дитини на підставі частини першої статті 162 СК України є передчасною та задоволенню також не підлягає.

До подібного висновку дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 201/17854/16-ц (провадження № 61-6941св19).

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.1 ст.159 СК України, я кщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Керуючись ст.ст.9, 10, 12, 18, 247, 263-265, 272, 353, 354, ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: служба у справах дітей Березанської міської ради, служба у справах дітей Буринської міської ради про встановлення факту незаконної зміни місця проживання дитини, зобов`язання негайного повернення малолітньої дитини відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , (місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Третя особа служба у справах дітей Березанської міської ради (07541, Київська область, м. Березань, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 44060975).

Третя особа служба у справах дітей Буринської міської ради (41700, Сумська область, Конотопський район, м. Буринь, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 44976410) .

Повне судове рішення складено 06.12.2024 року.

Суддя Т.Р. Гук