Справа № 766/6347/17
н/п 2/766/217/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2024 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
за участю секретаря: Кирпиченко І.А.,
представника позивача та представника третьої особи ОСОБА_1 : ОСОБА_2 ,
відповідача: ОСОБА_3 ,
представника відповідача: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , Перша Херсонська державна нотаріальна контора, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання шлюбу недійсним, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування рішень про державну реєстрацію права власності,
в с т а н о в и в:
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області перебуває зазначена цивільна справа.
14.10.2024 року ОСОБА_2 надав до суду клопотання про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи. Зазначив, що у даній справі була проведена первинна комісійна посмертна судово-психіатрична експертиза ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висновок № 133 від 12.02.2024 року. Після ознайомлення з даним висновком експертів зазначаю, що він не відповідає вимогам Закону України «Про судову експертизу», Інструкції про проведення судово-медичної експертизи, Порядку проведення судово-медичної експертизи, ст.ст.72 ч.3, ст.102 ч.ч.1,2 ЦПК України. Експерти не врахували об`єктивні відомості з медичної картки амбулаторного хворого (МКАХ) №1965, де зазначено, що ОСОБА_7 вперше був оглянутий психіатром 03.03.1972 р., йому був встановлений діагноз: «олигофрения в степени выраженной дебильности вследствие родовой травмы». Тобто, психічне захворювання у ОСОБА_7 виникло з дня народження, а не з «раннього дитячого віку». Таким чином, висновок експертів щодо часу виникнення захворювання є необґрунтованим. Експерти встановили, що підекспертний у 1990 році був знятий з обліку дільничного психіатра як соціально адаптований. При цьому, експерти не врахували, що такий висновок дільничного психіатра є необґрунтованим, оскільки не опирається на результати обстеження та огляду хворого, аналізи, або інші об`єктивні дані, які б свідчили про будь-яку зміну у протіканні хвороби. Єдиною підставою для такого висновку стали записи в медичній карті про те, що на неодноразові відвідування хворого за місцем проживання, ніхто двері не відчиняв. Зазначене свідчить про відсутність аналізу експертів щодо підстав зміни дільничним психіатром перебігу хвороби ОСОБА_7 та, як наслідок у безпідставному прийнятті факту його соціальної адаптації. Експерти встановили, що ОСОБА_7 був обраний у члени правління садівничого товариства, де характеризувався вкрай позитивно. Зазначене не відповідає обставинам справи. Так, експерти взяли до уваги виключно покази свідків відповідача та надану ними характеристику ОСОБА_7 та повністю проігнорували покази свідків позивача про те, що засідання садівничого кооперативу по обранню ОСОБА_7 членом правління не проводилося взагалі. В члени правління його вписав дядя ОСОБА_8 , який був головою правління. Тобто для такого висновки експерти взяли покази свідків відповідача та безпідставно відхилили покази свідків позивача. Зазначене свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості експертів при проведенні експертизи. Експерти встановили, що ОСОБА_7 також позитивно характеризувався по місцю проживання. При цьому експерти проігнорували відповідь МВС про те, що надання характеристики з місця проживання працівниками МВС є незаконним. Зазначене свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості експертів при проведенні експертизи. Експерти встановили, що в 2011 році ОСОБА_7 пройшов навчання в автошколі та отримав водійські права, після чого керував автомобілем. При цьому експерти проігнорували довідку диспансера про те, що ОСОБА_7 не видавалася довідка про перебування на обліку для вступу на курси водіїв. Зазначена довідка є обов`язковою для навчання в автошколі та отримання водійського посвідчення. Тобто, ніякого навчання в автошколі ОСОБА_7 не проходив, а водійські права йому фактично видав його дядя ОСОБА_9 завдяки своїм корупційним зв`язкам, про що і зазначили свідки позивача. Зазначене свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості експертів при проведенні експертизи. Експерти зробили висновок, що в матеріалах цивільної справи відсутні дані, що на час укладення шлюбу у ОСОБА_7 відмічалися будь-які значно виражені порушення з боку психіки, а саме: значно виражені порушення інтелекту, мислення, пам`яті, настрою, продуктивна психопаталогічна симптоматика. При цьому експерти не взяли до уваги та не дали оцінку факту зловживання ОСОБА_7 спиртними напоями, починаючи з 2012 року, коли помер його фактичний опікун ОСОБА_9 , до укладення шлюбу у 2013 році та після нього. Свідки зі сторони позивача повідомили, що в цей період підекспертний зловживав спиртними напоями. Зазначене свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості експертів при проведенні експертизи. Експерти взагалі не взяли до уваги, не описали та не проаналізували обставини життя та протікання хвороби ОСОБА_7 з 1979 року, коли його дядя ОСОБА_8 забрав із сім`ї у 15 річному віці, та прожив разом з ним, удвох, до самої своєї смерті у 2012 році. Між тим, цей період часу максимально наближений до дати укладення шлюбу у 2013 році, а тому має велике значення для визначення психічного стану підекспертного. Зазначене свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості експертів при проведенні експертизи та її повноти. Експерти зробили висновок, що думки групи свідків позивача «не корилюють» з об`єктивними даними, які містяться в цивільній справі ( відсутність на той момент будь-якої медичної документації, факт зняття з обліку у дільничого психіатра, трудова діяльність, позитивні характеристики). Згідно словника української мови, слово «корелювати» означає 1. Поміщати щось в ситуацію, в якій воно знаходиться у відомому співвідношенні з іншими речами. 2. Обчислювати коефіцієнт кореляції. // Знаходити співвідношення, відповідність, взаємозв`язок предметів або понять. Тобто в даному випадку експерти зробили висновок про те, що думки групи свідків позивача не знайшли співвідношення, відповідність, взаємозв`язок з об`єктивними даними, які містяться в цивільній справі (відсутність на той момент будь-якої медичної документації, факт зняття з обліку у дільничого психіатра, трудова діяльність, позитивні характеристики). Даний висновок експертів є неповним, необ`єктивним та необґрунтованим. Неповний він тому, що крім словосполучення «не корелюється», у експертів не знайшлося інших пояснень не врахувати покази свідків позивача. Цього явно замало для висновку про те, що думки свідків позивача не співпадають з картиною захворювання підекспертного, а думки свідків відповідача корелюють, або відповідають їй. Необґрунтований він тому, що жодного обґрунтування для такого висновку експертами не надано. Тобто не надано оцінки які свідчення яких свідків та чому не відповідають об`єктивним даним. Необ`єктивний він тому, що експерти безпідставно пристали на сторону свідків відповідача, хоча ті взагалі не характеризують підекспертного за ознаками будь-якого психічного захворювання. З їх слів той взагалі був цілком нормальною людиною, веселим, спілкувався, доброзичливо відносився до оточуючих, алкоголем не зловживав, добре виконував свої робітничі обов`язки, самостійно керував автомобілем. Експерти необґрунтовано, а тому безпідставно проігнорували надані позивачем характеристики з місця проживання та роботи підекспертного, що свідчить про порушення принципу об`єктивності та неупередженості експертів при проведенні експертизи та її повноти. Експерти проігнорували той факт, що все своє життя підекспертний взагалі не цікавився жінками. Жодного факту будь-яких відносин з жінками не було. Увесь аналіз психічного стану підекспертного, разом з висновками експертизи займає об`єм пів сторінки друкованого тексту, що явно недостатньо для належного висновку даного виду експертизи, де має бути докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові. Дослідницька частина висновку не містить застосовані методи (методики) дослідження та умови їх застосовування, що є порушення пункту 4.13. Інструкції №53/5. З наведеного вище вбачається, що висновок судово-психіатричної експертизи №133 від 12.02.2024 року суперечить матеріалам справи, сам собі, не відповідає зазначеним вимогам законодавства, а тому викликає сумніви в його правильності. Відтак наявні підстави для призначення повторної експертизи. При цьому, враховуючи кількість запитань, що виносяться на експертизу, та складність такої, слід призначити колегіальну експертизу. З урахуванням викладеного, ОСОБА_2 просив призначити у справі № 766/6347/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_1 та ОСОБА_6 про визнання недійсними шлюбу, свідоцтв про право власності та скасування рішень державного нотаріуса, повторну посмертну колегіальну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проведення експертизи доручити експертам Одеської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (65006, Україна, Одеська область, місто Одеса, вулиця Академіка Воробьйова, 9, код ЄДРПОУ 44918338). На вирішення експертизи поставити питання: 3.1. Чи страждав ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день реєстрації шлюбу 12.07.2013 року з ОСОБА_10 , 1960 р.н., психічним розладом або психічною хворобою, які позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними? 3.2. Чи міг ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент реєстрації шлюбу 12.07.2013 року з ОСОБА_10 , 1960 р.н.? Зокрема, чи розумів ОСОБА_7 що утворює сімейний союз жінки та чоловіка, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки ?
Представник позивача та представник третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлене клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували проти клопотання, вважали його необґрунтованим, просили відмовити у його задоволенні.
Представник третьої особи - Першої Херсонської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника, покладався на розсуд суду.
Представник третьої особи - Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Херсоні Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу.
Інші сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Заслухавши думку осіб, що приймали участь у справі, дослідивши клопотанням про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 22.04.2020 року задоволено заяву представника позивача про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи частково. Призначено посмертну судово-психіатричну експертизу по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання шлюбу недійсним, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування рішень про державну реєстрацію права власності. Під час проведення експертизи поставлено питання: чи страждав померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день реєстрації шлюбу 12.07.2013 року з ОСОБА_10 , 1960 р.н., психічним розладом або психічною хворобою, які позбавляли його здатності усвідомлювати сповна значення своїх дій і (або) керувати ними? чи міг ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій і (або) керувати ними на момент реєстрації шлюбу 12.07.2013 року з ОСОБА_10 , 1960 р.н.? В решті заяву залишено без задоволення. Проведення даної експертизи доручено Херсонському відділенню філії Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України» (м.Херсон, с.Степанівка, вул.Дж.Говарда, 65). Провадження по справі зупинено.
Ухвалою суду від 30.09.2020 року поновлено провадження у справі для зміни назви установи, якій доручено проведення експертизи, на «Державна установа «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю Міністерства охорони здоров`я України».
Ухвалою суду від 05.10.2020 року виправлено описку в ухвалі суду від 22.04.2020 року за цивільною справою №766/6347/17, вказано вірно установу, якій доручено проведення посмертної судово-психіатричної експертизи як «Державна установа «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров`я України» замість невірного «Херсонське відділення Філії «Центру судово-психіатричних експертиз» Державної установи «Центр психічного здоров`я і моніторингу наркотиків та алкоголю» Міністерства охорони здоров`я України». Провадження за справою зупинено.
Ухвалою суду від 05.04.2021 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 03.06.2021 року доручено проведення посмертної судово-психіатричної експертизи, призначеної ухвалою суд від 22.04.2020 року, експертам КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги», попередивши експертів про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України. Під час проведення експертизи поставлено питання: чи страждав ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день реєстрації шлюбу 12.07.2013 року з ОСОБА_10 , 1960 р.н., психічним розладом або психічною хворобою, які позбавляли його здатності усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними? чи міг ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміти значення своїх дій та керувати ними на момент реєстрації шлюбу з 12.07.2013 року з ОСОБА_10 , 1960 р.н.? Провадження по справі зупинено.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 12.07.2021 року ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2021 року змінено в частині доручення проведення посмертної судово-психіатричної експертизи КП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги». Доручено проведення посмертної судово-психіатричної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , треті особи на стороні позивача без самостійних вимог: ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , Перша Херсонська державна нотаріальна контора про визнання шлюбу недійсним, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину за законом та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, експертам Державної установи «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».
05.03.2024 року на адресу суду від адміністрації ДУ «ІСП МОЗ України» надійшло повідомлення про завершення проведення експертизи по цивільній справі № 766/6347/17 та направлено висновок судово-психіатричного експерта № 133 від 12.02.2024 року відносно ОСОБА_7 , 1964 р.н.
Згідно резолютивної частини висновку судово-психіатричного експерта №133 від 12.02.2024 року, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день реєстрації шлюбу (12.07.2013 року) страждав на легку розумову відсталість (згідно з МКХ-10:F 70.0); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 , а саме 12.07.2013 року, за своїм психічним станом усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Ухвалою суду від 06.03.2024 року поновлено провадження у справі та призначено до судового розгляду.
Судова експертиза це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до положень статті 102 ЦПК України,висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
За правилом статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Відповідно до частини 1статті 104 ЦПК України,про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, підставою для призначення судової експертизи є саме необхідність з`ясування таких обставин, які потребують спеціальних знань, тобто тих, які виходять за межі знань осіб, які беруть участь у справі, та судді, який розглядає справу.
Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження.
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Таким чином, процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта. Проведення повторної експертизи може бути доручено тільки іншому експертові.
Отже, проведення повторної експертизи можливе у випадку, коли: 1) висновок експерта недостатньо обґрунтований; 2) висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи; 3) наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Звертаючись з клопотанням про проведення у справі повторної судово-психіатричної експертизи представник позивача посилався на те, що висновок судово-психіатричного експерта №133 від 12.02.2024 року суперечить матеріалам справи, сам собі, не відповідає зазначеним вимогам законодавства, а тому викликає сумніви в його правильності.
При цьому, в обґрунтування заявленого клопотання представником позивача не зазначено у чому саме полягає необґрунтованість висновку судово-психіатричного експерта №133 від 12.02.2024 року, що саме у цьому висновку суперечить іншим матеріалам справи, а також що саме у висновку викликає сумніви в його правильності. Не наведено достатніх підстав та обґрунтованих мотивів для висновку про необхідність призначення у цій справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи.
Суд зауважує, що судово-психіатричну експертизу з наданням висновку від 12.02.2024 року проведено судовими експертами на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Аналіз тексту висновку свідчить, що висновок судово-психіатричного експерта №133 від 12.02.2024 року, про те, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день реєстрації шлюбу (12.07.2013 року) страждав на легку розумову відсталість (згідно з МКХ-10:F 70.0); ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 , а саме 12.07.2013 року, за своїм психічним станом усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними, зроблений на підставі наявних у медичній документації відомостей щодо стану здоров`я ОСОБА_7 . Експерти дійшли до висновку, що ОСОБА_7 на день реєстрації шлюбу з ОСОБА_10 , а саме 12.07.2013 року, за своїм психічним станом усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Також, суд не приймає до уваги доводи представника позивача, що наявний у матеріалах справи висновок судово-психіатричного експерта суперечить показам допитаних у справі свідків, з тих підстав, що викладені у висновку покази свідків, в тому числі ті, якими обґрунтовано експертами висновок, повністю відповідають показам, які надавалися свідками під час їх допиту судом.
Висновок в експертизі зроблений судовими експертами вищого класу з великим стажем експертної роботи, тобто судова експертиза у цій справі проведена атестованими судовими експертами, які мають відповідну освіту та стаж, необхідні для проведення таких експертиз. Крім того, експерти були попереджені про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок. У висновку експертизи експертами зазначений докладний опис проведених досліджень, в тому числі зроблені в результаті його висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.
У частині 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Стороною позивача в заяві про призначення повторної комісійної судово-психіатричної (посмертної) експертизи щодо необхідності призначення у справі повторної експертизи не наведено доказів того, що наявний в матеріалах справи висновок не відповідає обставинам справи, є помилковим чи неправильним.
Тому доводи представника позивача, що висновок є необґрунтованим, неповним, суперечить матеріалам справи і показам свідків, судом відхиляється.
Отже, висновок судово-психіатричного експерта № 133 від 12.02.2024 року, складений експертами Державної установи «Науково-дослідний інститут психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», є повним, чітким та конкретним. Експерти дослідили всі надані матеріали. Сумнівів у правильності вказаного висновку не виникає.
Повторна експертиза за клопотанням сторони може призначатися судом не в будь-якому випадку, коли сторона буде вважати це необхідним, а лише за наявності передбачених законом умов, із яких формується предмет дослідження судом при розгляді клопотання про призначення експертизи.
При цьому, необхідно зазначити, що незгода сторони позивача з висновком проведеної експертизи не може бути підставою для призначення у справі додаткової, повторної або іншої судової експертизи.
Згідно зі статтею 110 ЦПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для призначення повторної судово-психіатричної експертизи, а тому в задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 108-111, 113, 258, 259, 268, 354, 355 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про призначення повторної комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи за необґрунтованістю.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на рішення суду.
Повний текст ухвали суду виготовлений 14.11.2024 року.
Суддя С.І. Майдан
Суд | Херсонський міський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 08.11.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123564403 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Херсонський міський суд Херсонської області
Майдан С. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні