Ухвала від 29.11.2024 по справі 761/40713/17

Справа № 761/40713/17

Провадження № 1-кп/991/126/19

У Х В А Л А

29 листопада 2024 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,

сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення прокурор - ОСОБА_5 ,

сторони захисту:

обвинувачений - ОСОБА_6 , захисник - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинувачений - ОСОБА_9 , захисник - ОСОБА_10 ,

представник потерпілого - ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000218 від 31.03.2017 за обвинуваченням:

- ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, Кримінального кодексу України (далі - КК),

- ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК,

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів, ВАКС) перебуває зазначене кримінальне провадження.

Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається

2.Через канцелярію суду від адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах дружини обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_12 надійшло клопотання про скасування арешту майна.

3.Обґрунтовуючи клопотання про скасування арешту майна адвокат покликався на те, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.08.2017 було накладено арешт на кошти в сумі 50 000 доларів США, вилучені під час проведення 19.07.2017 детективами НАБУ обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , у сховищі для індивідуальних сейфів управління Premier-банкінгу департаменту роздрібного банкінгу АБ «Укргазбанк», у відділенні № НОМЕР_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_4 .

4.Згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва арешт на вилучені кошти накладався з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

5.На переконання адвоката, натепер існують обґрунтовані підстави для скасування арешту з цих коштів, оскільки: (1) з часу накладення арешту минуло майже сім років, однак кошти не були використані в якості речових доказів; (2) цивільний позов може бути забезпечено за рахунок іншого майна та суми внесеної застави; (3) ці кошти можна перерахувати на депозитний рахунок ВАКС в якості внесення застави за ОСОБА_13 у межах іншого кримінального провадження № 52023000000000052.

6.Окрім цього, адвокат ОСОБА_14 покликався на те, що банківський сейф № НОМЕР_1, у сховищі для індивідуальних сейфів управління Premier-банкінгу департаменту роздрібного банкінгу АБ «Укргазбанк», у відділенні № 94/26 знаходився у користуванні ОСОБА_12 та відповідно вилучені кошти на праві власності належали їй.

7.З огляду на це, адвокат стверджував, що вилучені під час проведення обшуку кошти не відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК.

8.Підсумовуючи це, адвокат ОСОБА_7 просив скасувати арешт з коштів в сумі 50 000 доларів США.

Позиція сторін у суді

9. ОСОБА_12 у судове засідання не з`явилась, її представник - адвокат ОСОБА_7 клопотання підтримав, покликаючись здебільшого на зазначені у ньому доводи.

10.Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_8 підтримали клопотання про скасування арешту майна.

11.Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник ОСОБА_10 також підтримали клопотання.

12.Прокурор ОСОБА_5 просила суд відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту. Прокурор стверджувала, що у межах цього кримінального провадження наразі заявлений цивільний позов, забезпечення виконання якого можливо буде забезпечити з цих коштів. Окрім цього прокурор зазначала, що користування банківським сейфом було оформлено на ОСОБА_6 .

13.Представник потерпілого ОСОБА_11 заперечував щодо задоволення клопотання та зазначав, що адвокатом не надано підтверджень належності цих коштів саме ОСОБА_12

Установлені судом обставини

14.Вирішуючи заявлене клопотання, суд установив такі обставини.

15.Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07.08.2017 у справі № 760/10955/17 (провадження № 1-кс/760/13742/17) було накладено арешт на кошти в сумі 50 000 доларів США, вилучені 19.07.2019 під час проведення детективами НАБУ обшуку індивідуального банківського сейфу № НОМЕР_1 , у сховищі для індивідуальних сейфів управління Premier-банкінгу департаменту роздрібного банкінгу АБ «Укргазбанк», у відділенні № НОМЕР_2 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 (т. 157 а.п. 114-118).

16.За змістом цієї ухвали арешт на кошти, накладався з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Окрім цього, в ухвалі зазначено, що вилучені кошти належать ОСОБА_6 .

17.Згідно з договором № 015/06/17/094 про приєднання до правил надання в користування Індивідуальних сейфів в АБ «УКРГАЗБАНК» від 21.07.2017, ОСОБА_6 отримав у користування індивідуальний сейф у відділенні № 94/26 місто Київ, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 (т. 94 а.п. 153).

18.Відповідно до інформації, зазначеної у картці реєстрації відкриття, користувачем індивідуального сейфу № НОМЕР_1 є ОСОБА_6 , а довіреною особою зазначено ОСОБА_12 (т. 94 а.п. 154).

19.Згідно із ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

20.Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України).

21.Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

22.Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК).

23.Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.

24.Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 цієї статті арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

25.Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (ч. 8 ст. 170 КПК).

26.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого ,їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. (ч. 1 ст. 174 КПК).

27.Отже, за змістом цих положень, суд вправі скасувати арешт тільки з підстав того, що арешт було накладено необґрунтовано або у подальшому в його застосуванні відпала потреба.

28.І хоча КПК не визначає переліку обставин, за наявності яких суд може установити такі підстави, однак логічне тлумачення відповідної норми, дає підстави дійти висновку, що, перевіряючи наявність першої підстави, суд повинен виходити з обставин, які існували на час накладення арешту, а наявність другої - з огляду на існуючі обставини, на час розгляду клопотання.

29.Водночас, відповідно до засади диспозитивності (ч. 3 ст. 26 КПК) суд виходить тільки із тих обставин, на які посилаються учасники провадження.

30.Окрім того, саме на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту покладається обов`язок довести те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

31.З огляду на це, колегія суддів зауважує, що дієвість кримінального провадження досягається лише у випадку виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК, до яких, зокрема віднесено захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

32.Згідно із п. 10 ч. 1 ст. 56, ч. 2 ст. 127 та ч. 1 ст. 129 КПК потерпілий як учасник кримінального провадження має право на відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку, передбаченому законом. Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

33.Отже, на переконання суду, дієвість кримінального провадження у цьому випадку полягатиме у забезпеченні реального відшкодування потерпілому шкоди, завданої кримінальним правопорушенням за рахунок майна осіб, які таку шкоду заподіяли та на яке судом накладено арешт з метою забезпечення такого відшкодування.

34.Водночас, винуватість особи у заподіянні шкоди і відповідно обґрунтованість заявленого цивільного позову може бути вирішено лише в остаточному судовому рішенні.

35.Судом установлено, що у цьому кримінальному провадженні потерпілим - ПАТ «Укргазвидобування» заявлено цивільний позов, згідно з яким з обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_9 потерпілий просить солідарно стягнути майнову шкоду у розмірі 44 840 739,41 грн (т. 160 а.п. 48-104).

36.З огляду на це, колегія суддів вважає, що у подальшому застосуванні арешту, накладеного під час досудового розслідування на майно ОСОБА_6 , не відпала потреба. Адже у разі, якщо за результатами розгляду цивільного позову, суд дійде висновку про його обґрунтованість, це дозволить потерпілому у найкоротші для себе строки та у повному обсязі отримати відповідне відшкодування за рахунок арештованого майна.

37.За змістом ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 07.08.2017 арешт на кошти в сумі 50 000 доларів США накладався з метою забезпечення збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

38.Водночас, у межах цього кримінального провадження ОСОБА_6 висунуто обвинувачення, в умисному з метою одержання неправомірної вигоди для інших фізичних та юридичних осіб, використанні службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК.

39.Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

40.А тому, суд погоджується з доводами адвоката ОСОБА_7 з приводу того, що арештоване майно, з якого він просить скасувати арешт, з огляду на пред`явлене обвинувачення, не може вважатись речовим доказом, оскільки не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК, а тому відповідна підстава для арешту майна відпала.

41.Отже, підсумовуючи усе вищевикладене, не визначаючи наперед будь-яких обставин, пов`язаних з доведеністю чи недоведеністю висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, доведеністю чи не доведеністю позовних вимог, заявлених до нього, колегія суддів вважає, що арешт, зокрема коштів, про які йдеться у клопотанні накладений обґрунтовано, відповідає критеріям розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження і необхідність у застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження на сьогодні не відпала.

42.Щодо доводів адвоката ОСОБА_7 про застосування щодо її батька ОСОБА_13 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 52023000000000052 у розмірі 45 000 000 грн, який є непомірним для їх родини та необхідності переведення на депозитний рахунок ВАКС коштів, з яких адвокат просить скасувати арешт, колегія суддів зазначає таке.

Кримінальне провадження № 52023000000000052 не є частиною кримінального провадження, яке розглядається цією колегією і з ним не пов`язане. Отже, твердження про непомірність визначеного розміру застави члену родини ОСОБА_12 у межах іншого кримінального провадження жодним чином не впливає на застосований захід забезпечення у межах цього кримінального провадження, оскільки у п. 33 цієї ухвали визначено дієвість накладеного арешту на кошти.

43.Слід також зауважити, що адвокатом ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , судду не надано належних та достовірних доказів того, що вилучені кошти належать їй.

44.Окрім цього, суд звертає увагу сторони захисту щодо недопущення повторного розгляду клопотань з одних і тих самих підстав, позаяк покликання сторони захисту щодо невідповідності вилучених коштів у сумі 50 000 доларів США: критеріям речових доказів; необхідності переведення на депозитний рахунок ВАКС коштів в рахунок внесення застави в іншому кримінальному провадженні; належність цих коштів ОСОБА_12 вже було предметом розгляду та ухвалою суду від 26.01.2024 це питання було вирішено.

45.Отже, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування арешту майна з вилучених коштів, а тому у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах ОСОБА_12 належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_7 , поданого в інтересах ОСОБА_12 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52017000000000218 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3