Ухвала

від 06.12.2024 по справі 947/34718/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ

Справа № 947/34718/24

Провадження № 2-а/947/261/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без розгляду

06.12.2024 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Скриль Ю.А.,

за участю секретаря судового засідання Остапчук О.Є.,

за участю:

представника позивача адвоката Веріковської Т.А.

представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 - Ткачова А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправної та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси 29.10.2024 звернулась адвокат Веріковська Т.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою про визнання протиправної та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25.09.2024 № 197, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. У позовній заяві позивачем порушено питання про поновлення процесуального строку для звернення до суду.

Ухвалою від 01.11.2024 позовна заява були прийнята судом до розгляду та відкрито провадження.

Від представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 09.11.2024 подана заява про залишення позовної заяви без розгляду внаслідок порушення строку її подання до суду без поважних причин, яка була підтримана представником відповідача у судовому засіданні.

Представником позивача поданий відзив на позовну заяву, у якому серед іншого надані заперечення проти залишення позову без розгляду, долучено копію Виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 , як підтвердження доводів представника позивача щодо поважності причини пропуску строку на звернення до суду.

У судовому засіданні представник позивача наполягала на тому, що позов було подано із порушенням строку внаслідок незаконних дій саме відповідача, який розглянувши справу без присутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, не направив їй своєчасно копію постанови та на звернення особи та її представника про надання інформації про наслідки розгляду адміністративної справи не відповів.

Суд, при розгляді даного питання оцінив надані сторонами докази, зокрема:

-копію постанови № 197 від 25.09.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, за змістом якої вбачається що копія постанови направлена поштою 25.09.2024;

-копію протоколу № 197 від 20 вересня 2024 року складеному ТВО помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 з правової роботи ОСОБА_4 , за змістом якого ОСОБА_1 повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться о 09:00 годин 25 вересня 2024 року в кабінеті № 48 приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

-пояснення і зауваження написані особою яка притягується до адміністративної відповідальності на окремому аркуші до протоколу;

-запит на отримання публічної інформації від 30.09.2024 № 1/3000924 направлений ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання інформації про обставини справ про притягнення його до адміністративної відповідальності на підставі, зокрема протоколу від 20.09.2024 за № 197 та надання копій рішень;

-копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 76294885 від 21.10.2024;

-копію постанови про арешт коштів боржника від 21.10.2024 № 76294885;

-копію виписки із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 ;

-копію Журналу обліку відвідувачів та виданих одноразових перепусток ІНФОРМАЦІЯ_5 (розпочатий 04.09.2024), відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 26.09.2024 у період часу з 9 години 16 хвилин по 11 годину 43 хвилин;

-акт відмови ОСОБА_1 від отримання постанови про адміністративне правопорушення № 197 від 25 вересня 2024 року, складений командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 26.09.2024;

-клпію направлення ТОВ «Медикор Юг» на проведення магнітно-резонансної томографії ОСОБА_1 від 25.09.2024;

-копію Результатів досліджень "Сінево" від 24.09.2024.

Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення регламентованостаттею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до пункту 1 частини першої якої постанову адміністративної комісії по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено у виконавчий комітет (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчі органи, що виконують їх повноваження) відповідної ради або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеномуКодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення визначеностаттею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За приписами частин першої, третьоїстатті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, питання, пов`язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.

Окрім цього, частина другастатті 44 Кодексу адміністративного судочинства Українизобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першійстатті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Наведені правові нормиКодексу адміністративного судочинства Україниконкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.

У даному випадку, строк звернення до суду щодо оскарження спірної постанови по справі про адміністративне правопорушення регламентовано спеціальним актом законодавства -Кодексом України про адміністративні правопорушення, і такий строк становить десять днів та обчислюється з дня винесення постанови.

Суд звертає увагу на те, що діючим законодавством (КУпАП або КАС України) не визначено початок перебігу строку на оскарження із фактом отримання копії постанови, тобто сам факт відсутності копії постанови в особи, яка була притягнута до адміністративної відповідальності не впливає автоматично не перебіг строку оскарження.

Приймаючи до уваги положення статті 122 КАС України в частині строків оскарження суд надає оцінку самому факту відсутності у особи копії постанови та факту її обізнаності про факт винесення такої постанови.

Зі змісту самої позовної заяви та копії протоколу № 197 від 20.09.2024 вбачається що протокол щодо притягнення ОСОБА_1 складено у його присутності, таким чином позивачу було відомо про наявність самої адміністративної справи щодо порушення ним вимог мобілізації з приводу яких він надав власні пояснення та був повідомлений, як зазначено у протоколі, про те, що розгляд справи відбудеться через 5 днів після складення протоколу (25.09.2024). Вказане свідчить про наявність у особи достатнього часу для звернення за правовою допомогою або надання додаткових пояснень чи доказів у підтвердження власних заперечень та наявність права і можливості бути присутнім особисто при розгляді самої справи.

У позовної заяві, відповіді на позов стороною позивача не зазначено про наявність поважних причин того, що ОСОБА_1 не зміг бути присутнім 25.09.2024 під час розгляду справи або його не допустили до розгляду справи.

У судовому засіданні 06.12.2024 представником позивача надані додаткові пояснення та долучені копії направлення ТОВ «Медикор Юг» на проведення магнітно-резонансної томографії ОСОБА_1 від 25.09.2024 та копію результатів досліджень "Сінево" від 24.09.2024. при цьому звертаючи увагу суду на те, що 25.09.2024 він був на прийомі у лікаря ТОВ «Медикор Юг», який виписав направлення на проходження ним МРТ.

Суд ставиться критично до наданих доказів з огляду на те, що виписане направлення не містить часу його складання, підтвердження запису позивача на прийом до лікаря на конкретну годину 25.09.2024 стороною позивача не надано, у матеріалах справи відсутні. Надана копія Результатів досліджень "Сінево" свідчить про здачу аналізів 24.09.2024, тобто не у день розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Зі змісту запиту на отримання публічної інформації від 30.09.2024 вбачається що ОСОБА_1 26 та 27 вересня 2024 року, коли він приходив до особи яка склала протокол, було повідомлено про факт розгляду справи, але не надали копії постанови. Відвідування позивачем приміщення ІНФОРМАЦІЯ_1 підтверджено копією Журналу обліку відвідувачів та виданих одноразових перепусток ІНФОРМАЦІЯ_5 , та не оспорюється представником позивача.

Посилання представника позивача на те, що згідно з Випискою з медичної картки амбулаторного хворого позивач з 23.09.2024 та по теперішній час перебуває на лікуванні у медичному закладі, суд вважає необґрунтованими та спростовується самим позивачем. Зокрема амбулаторне лікування не передбачає постійного перебування пацієнта у медичному закладі, як то відбувається при стаціонарному лікуванні. Також як вказував сам позивач (запит на отримання публічної інформації від 30.09.2024) 26 та 27 вересня 2024 року він відвідував приміщення відповідача, що свідчить про те, що позивач не перебуває під постійним медичним наглядом, перебуваючи на амбулаторному лікуванні.

Надаючи оцінку наданому Акту відмови ОСОБА_1 від отримання постанови про адміністративне правопорушення № 197 від 25 вересня 2024 року, складений командиром взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_1 26.09.2024, з огляду на заперечення представника позивача з приводу дійсності вказаного документа та з приводу не складання вказаного документа до моменту подання представником позивача відповіді на відзив, суд зазначає про таке.

Ураховуючи, що аргументи представника позивача, викладені у відповіді на відзив та додаткових поясненнях від 06.12.2024, а також долучені до них додаткові докази, не були викладені у попередніх процесуальних документах наданих суду та відповідачу, у представника відповідача виникла необхідність у наданні додаткових доказів, які спрямовані на спростування аргументів позивача.

Докази, які б підтверджували твердження представника позивача про те, що вказаний акт не складався у вказану у ньому дату 26.09.2024, стороною не надано, матеріали справи не містять.

З урахуванням викладеного та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 було достеменно відомо, що у період десяти днів після винесення постанови, тобто були наявні підстави та можливості для звернення до суду з повідомленням суду про відсутність копії постанови, яка могла б бути витребувана у відповідача.

Згідно з положеннями частини четвертоїстатті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Питання, пов`язані з оцінкою поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, неодноразово вирішувалось й Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 27.05.2020 у справі №9901/546/19 висловлено правову позицію про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Також у постанові від 25.03.2020 у справі №9901/588/19 Велика Палата Верховного Суду вказала, що згідно зістаттею 17 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України», нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).

Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

На цьому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №800/474/17 (провадження №11-337заі18).

У постанові від 30 квітня 2021 року винесеної у справі 520/15510/19 Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду зазначив, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обставини які встановлені судом дозоляють дійти висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування постанови від 25.09.2024 пропущений без поважних причин, оскільки стороною позивача не наведено вагомих і переконливих аргументів, які б свідчили про наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру, що створили суттєві перешкоди ОСОБА_1 у реалізації належного йому права на звернення до адміністративного суду упродовж строку, встановленого для цього законодавством, або ж взагалі унеможливили своєчасну реалізацію позивачем такого права.

Саме через фактичну байдужість до наслідків особистої неприсутності під час розгляду самої справи та власне тлумачення поважності причин не звернення до суду у встановлений законодавством строк із позовною заявою (очікування весь цей час копії постанови) стали причиною того, що позивач звернувся до суду лише після обмеження його прав у вигляді накладення арешту на кошти виконавчою службою під час примусового виконання постанови.

Керуючись ст. ст. 240,241,248,294,295 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду задовольнити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа Малиновський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання протиправної та скасування постанови № 197 від 25 вересня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 06.12.2024.

Суддя Скриль Ю. А.