Рішення

від 26.11.2024 по справі 185/3434/24

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/3434/24

Провадження № 2/185/2517/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача: ОСОБА_2 ,

відповідача: ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, суд -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини, в якій просив суд визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з ним, за адресою: АДРЕСА_1 .

Позиція позивача

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з відповідачкою перебував у зареєстрованому шлюбі, та заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року шлюб між ними розірвано. Сторони від шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина зареєстрована за місцем проживання матері, але фактично проживає разом з батьком. Батьком створені усі умови дла належного проживання, навчання, виховання та розвитку дитини. Проте, сторони перебувають у неприязнених конфліктних стосунках щодо дитини, що підтверджується багаторазовими зверненнями позивача до Павлоградського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області, з приводу конфлікту з колишньою дружиною, вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 , знущання та залякування дитини, порушеннями термінового заборонного припису ОСОБА_3 , хуліганства з боку ОСОБА_3 . Тому, вважає, що є законні підстави для визначення місця проживання дитини разом з батьком.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Відповідачка, у порядку ст. 178 ЦПК України, не скористалась своїм правом щодо подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 31 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі.

У судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги на доводах та підставах викладених у позові.

Відповідачка у судовому засіданні не заперечувала щодо проживання дитини разом з батьком, за місцем його проживання: АДРЕСА_1 , так як це бажання їх дитини та вона там постійно проживає, але не погоджувалась зі зняттям з реєстрації дитини за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та реєстрацією дитини за місцем проживання батька, мотивуючи тим, що позивач потім буде чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Павлоградської міської ради у судове засідання не з`явилась, відповідно до поданої заяви просила розгляд справи без її участі, при ухваленні рішення просила врахувати висновок органу опіки та піклування, та захистити права та інтереси малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У порядку ст. 232 ЦПК України, в присутності батьків, була допитана дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка в судовому засіданні повідомила суд про те, що вона навчається у 7 класі та проживає разом з батьком. Розповіла суду те, що налякана тим, що її матір може силою забрати її до себе за місцем проживання у гуртожиток, де проживає. Також повідомила суд про те, що її матір психічно хвора людина та розказує їй про якість жахіття, а також силоміць водила її до церкви, яку сама відвідує. Висловила бажання проживати разом з батьком, який піклується про неї та виховує.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.03.2012 року. Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 червня 2021 року шлюб між сторонами розірвано.

У шлюбі сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_1 виданого повторно 03.05.2023 року Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровької області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Спір між сторонами, які розлучені, окремо проживають один від одного, виник з приводу місця проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за місцем проживання та реєстрації матері, а саме, за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, судом встановлено, що сторони перебувають у неприязнених конфліктних стосунках, що підтверджується багаторазовими зверненнями позивача до Павлоградського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області у період з 05.02.2023 року до 07.02.2024 року, з приводу конфлікту з колишньою дружиною, вчинення домашнього насильства ОСОБА_3 , знущання та залякування дитини, порушення термінового заборонного припису ОСОБА_3 , хуліганства з боку ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційним листом Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області № 48-3046 від 21.02.2024 року та, як наслідок, неодноразове притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (справи № № 185/13554/23; 185/852/24).

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та має наступний склад сім`ї: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - брат; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - племінник (зазначені особи зареєстровані, але фактично не проживають).

Позивач працює у ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» «ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» на посаді електрослюсаря підземного, та його посадовий оклад складає 11 330,00 грн, як вбачається з довідки про доходи № 80 від 22.02.2024 року, виданої ВСП «Шахтоуправління імені Героїв Космосу» «ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Крім того, відповідно до наданих характеристик, позивач позитивно характеризується, як за місцем роботи, так і за місцем проживання; на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (гуртожиток), та має наступний склад сім`ї: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , - мати; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - донька.

ОСОБА_3 працює у ТОВ «Санаторій «Сонячний» на посаді медичної сестри, та її дохід за період з 01.07.2024 року по 31.08.2024 становив 11 912,86 грн, відповідно до довідки про доходи № 094 від 06.09.2024 року ТОВ «Санаторій «Сонячний».

Крім того, відповідно до наданих характеристик, відповідачка позитивно характеризується, як за місцем роботи, так і за місцем проживання.

Як вбачається з інформаційного листа КНП «Павлоградська міська лікарня № 1 ПМР № 2188 від 12.11.2024 року, ОСОБА_3 знаходилась на обліку у лікаря-психіатра КНП «Павлоградська міська лікарня № 1» ПМР з 24.06.2020 року по 12.07.2023 року з діагнозом: гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії. За вказаний період неодноразово лікувалася в психіатричному відділенні КНП «Павлоградська міська лікарня № 1» ПМР та з 2023 року в КП «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» ДОР». З 12.07.2023 року хвора передана під нагляд лікаря-психіатра КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР за місцем проживання.

Між батьками, на час розгляду справи, відсутній спір щодо утримання дитини.

Малолітня дитина сторін - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається у ліцеї № 12 Павлоградської міської ради, та є ученицею 7-Б класу, фактично проживає з березня 2023 року разом з батьком, без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги м. Павлограда» № 510 від 07.08.2024 року ОСОБА_8 спостерігається лікарем-педіатром амбулаторії ЗПСМ № 3 Репною О.Р. , щеплена за календарем, на «Д» не перебуває. На прийоми стосовно лікування, обстеження та щеплення приходе з батьком.

Як вбачається з інформації директора ліцею № 12 Павлоградської міської ради № 01-32/233 від 08.08.2024 року, ОСОБА_8 навчається у цьому закладі з першого класу. За час навчання зарекомендувала себе як здібна, розумна дитина. Має середній та достатній рівень досягнення у начанні, бере активну участь у позаурочному житті класу. ОСОБА_10 завжди охайна, самостійна, привчена до самообслуговування. Батько, ОСОБА_1 , займається розвитком та вихованням дитини, регулярно відвідує батьківські збори, цікавиться життям дитини. Мати, ОСОБА_3 , з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не бере. З класним керівником на зв`язок не виходила, на батьківські збори не з`являється. Дитина проживає разом з батьком, де створені усі умови для проживання, навчання і виховання.

Крім того, відповідно до психологічної характеристики ОСОБА_4 , складеної практичним психологом ОСОБА_11 за місцем навчання дитини, вбачається, що дівчинка не схильна до агресивних проявів поведінки, не конфліктна; відкрита, доброзичлива, товариська, має друзів і подруг серед однокласників, з адекватною самооцінкою, впевнена у собі, стримана, здатна управляти соїми емоціями. Під час співбесіди з психологом - хвилювання і тривожність прояляла лише при згадуванні і розповіді про маму, пояснюючи це тим, що її боїться, багато гарних слів говорила про свого татка. ОСОБА_4 спокійна, рідко засмучується через дрібниці, має позитивний, оптимістичний погляд на життєві проблеми, які зараз є в її родині. Навички самообслуговування досить добре розвинені.

Спеціалістами Служби у справах дітей Павлоградської міської ради було проведено обстеження умов проживання як батька, де проживає дитина, так і матері дитини.

Відповідно до складеного акту спеціалістами служби у справах дітей Павлоградської міської ради від 12.08.2024 року у житловому будинку АДРЕСА_1 , для виховання та розвитку дитини відведена окрема кімната, з необхідними меблями, телевізором, ком`ютером; дитина має необхідний одяг, взуття, шкільне приладдя. Крім того, житловий будинок має газо-водо-постачання, обладнаний усим необхідним для проживання, умови проживання є задовільними.

Відповідно до складеного акту спеціалістами служби у справах дітей Павлоградської міської ради від 16.10.2024 року, житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (гуртожиток) складається з однієї кімнати, опалення централізоване, ванна кімната та санвузол загальний, для дитини не створені умови для проживання, навчання та розвитку.

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Павлоградської міської ради № 2620/0/2-24 від 19.08.2024 року, з урахуванням того, що батько дитини позитивно характеризується, має самостійний дохід, створив умови проживання, виховання та розвитку дитини, а також враховуючи вік дитини, її думку, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 , з подальшою реєстрацією дитини за своїм місцем проживання.

Норми права, які застосував суд, та висновки

Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з частиною першою статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частин першої, другої статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19 СК України встановлено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2019 року у справі № 377/128/18 (провадження № 61-44680св18) зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18) зроблено висновок про те, що «Декларація прав дитини не є міжнародним договором у розумінні Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 23 травня 1969 року та Закону № 1906-IV, а також не містить положень щодо набрання нею чинності. У зв`язку із цим Декларація прав дитини не потребує надання згоди на її обов`язковість Верховною Радою України і не є частиною національного законодавства України. Разом з тим, положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Визначаючи проживання малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком, суд погоджується з висновком органу опіки та піклування Павлоградської міської ради № 2620/0/2-24 від 19.08.2024 року про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком.

У контексті першочергового врахування найкращих інтересів дитини, які переважають над інтересами батьків, суд бере до уваги наступне.

ОСОБА_4 , якій виповнилось 12 років, у судовому засіданні висловила бажання проживати разом з батьком, який про неї піклується та створив усі умови для її проживання, навчання, виховання та розвитку.

Крім того, дитина проживає з батьком достатньо тривалий час, та саме між батьком та дочкою склалися довготривалі усталеві відносини, в яких батько проявляє турботу, захист та любов до дочки.

Належне виконання позивачем своїх батьківських обов`язків, відповідно до наданих письмових доказів, не викликає сумнів у тому, що останнім створені для дитини необхідні умови для її проживання, навчання, виховання та розвитку.

Суд також враховує позитивні характеристики на батька та його самостійний постійний дохід, а також відсутність виключних обставин, які б унеможливлювали проживання дитини з батьком, чи негативно впливали на її виховання, навчання та розвиток.

Судом не встановлено інших вагомих обставин, за яких, у разі зміни місця проживання дитини, вони будуть мати більш позитивний на неї вплив.

Крім того, суд вважає неприятним можливість проживання дитини в умовах однокімнатного житлового приміщення в гуртожитку, із загальними санітарними умовами, яким користуються як мати дівчинки, так і бабуся, а також враховує ту обставину, що відповідачка знаходиться під наглядом лікаря-психіатра за місцем проживання.

Мати дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про її здоров`я, стан розвитку, незалежно від того, з ким дитина буде проживати.

Суд, при розгляді цієї справи, не вирішує питання про розлучення матері з дитиною, оскільки мати дитини, у разі визначення місця проживання дитини з батьком, не може бути обмежена у своєму праві на спілкування з дитиною, турботи відносно дитини та участі у вихованні дитини. Більше того, виходячи з положень статей 157, 181 СК України, той з батьків, хто проживає окремо, зобов`язаний так само брати участь у вихованні та утриманні дитини, як і той, хто проживає з дитиною, останній до того ж не має права перешкоджати у такому спілкуванні. А отже, при визначенні місця проживання дитини з батьком, мати не позбавляється можливості спілкування з дитиною та прийняття участі у її вихованні та утриманні. Мати дитини може реалізувати свої права шляхом досягнення нових домовленостей з батьком дитини щодо встановлення часу спілкування у позасудовому порядку або за судовим рішенням, у разі порушення її прав.

Беручи до уваги обставини цієї справи, враховуючи вислухану судом думку дитини, а також висновок органу опіки та піклування, суд дійшов до висновку про те, що малолітня дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повинна проживати разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , так як це буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме її повноцінному вихованню, навчанню та розвитку.

У разі зміни обставин у відносинах сторін спору, в першу чергу, відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною, визначене у цій справі місце проживання дитини може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263, 264, 265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.

Визначити місце проживання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , понесені судові витрати по справі, а саме суму сплаченого судового збору у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Третя особа - Служба у справах дітей Павлоградської міської ради, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 42-а, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21946193.

Повний текст рішення складено 06 грудня 2024 року.

Суддя В.М. Бондаренко