Рішення

від 05.12.2024 по справі 619/8904/24

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 619/8904/24

провадження № 2/619/2114/24

РІШЕННЯ

іменем України

05 грудня 2024 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого суддіЖорняк О.М.за участю секретаря судового засідання Молотко А.В.

Справа № 619/8904/24

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Дергачівський ВДВС у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіональногоуправління міністерстваюстиції;

розглянув в порядкузагального позовногопровадження позовпро зняття арешту.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Петренко О.В., в системі «Електронний суд» звернулася до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом, в якому просить зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження №9979884, зареєстрований 29.06.2010 року Харківською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №754891 від 25.06.2010.

В обґрунтуваннязаявлених вимогпозивач посилавсяна те,що ОСОБА_1 є власникомжитлового будинку АДРЕСА_1 напідставі рішенняДергачівського районногосуду Харківськоїобласті від17.08.2006справа №2-1498/06.В червні2024року ОСОБА_1 вирішила продатибудинок длячого звернуласьдо нотаріуса,де їйповідомили пронаявність арештуна будинку.Відповідно доІнформаційної довідкивід 19.06.2024мається арештнерухомого майна-будинку заадресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номеробтяження 9979884,який зареєстрований29.06.2010Харківською філієюдержавного підприємстваІнформаційний центрМіністерства юстиціїУкраїни напідставі постановипро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуженнясерії АА№754891від 25.06.2010р.,яка виданаВДВС ДергачівськогоРУЮ (кодЄДРПОУ 34793745,62300,Харківська область,м.Дергачі,вул.Петровського,20).09.10.2024адвокат ПетренкоО.В.зробила запитдо Дергачівськоговідділу державноївиконавчої службиу Харківськомурайоні Харківськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїз проханнямповідомити пропідстави накладенняарешту набудинок ОСОБА_1 22.10.2024поштою отримановідповідь зДергачівського відділудержавної виконавчоїслужби уХарківському районіХарківської областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції від10.10.2024р.№59149,в якійповідомляється,що згідноперевірки Автоматизованоїсистеми виконавчихпроваджень:пошук ВД/ВПспецрозділ,перебували виконавчіпровадження заякими стороноює боржник ОСОБА_1 . Заборона нанерухоме майновідповідно інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна щодосуб`єкта,реєстраційний номеробтяження 9979884від 29.06.2010року буловинесено постановапро арештмайна боржниката оголошеннязаборони найого відчуження,серія АА754891,25.06.2010заявник відділдержавної виконавчоїслужби Дергачівськогорайонного управлінняюстиції,об`єкт обтяження:будинок,адреса: АДРЕСА_1 власник: ОСОБА_1 код НОМЕР_1 .Ідентифікувати причиниобтяження станомна теперішнійчас немає можливості. Наявність запису про арешт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є перешкодою в реалізації прав позивача, як власника майна, тому такі права підлягають захисту, оскільки наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту за відсутності виконавчого провадження, а також будь - яких відомостей про майнові претензії з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Ухвалою від 08.11.2024 провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 09 год 30 хв 05 грудня 2024 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, справу розглядати за його відсутності.

Представник Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надав заяву про розгляд справи за відсутності представника відділу.

Частиною 3ст.211 ЦПК Українипередбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Статтями1,2 ЦПК Українипередбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст.15,16 ЦК України,ст. 4 ЦПК Україникожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідно рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 17.08.2006 справа №2-1498/06, ОСОБА_1 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки від 19.06.2024 мається арешт нерухомого майна - будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 9979884, який зареєстрований 29.06.2010 Харківською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №754891 від 25.06.2010, яка видана ВДВС Дергачівського РУЮ (код ЄДРПОУ 34793745, 62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Петровського, 20)

Відповідно відповіді з Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10.10.2024 р. №59149, в якій повідомляється, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчих проваджень: пошук ВД/ВП спецрозділ, перебували виконавчі провадження за якими стороною є боржник ОСОБА_1 . Заборона на нерухоме майно відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, реєстраційний номер обтяження 9979884 від 29.06.2010 року було винесено постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія АА 754891, 25.06.2010 заявник відділ державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції, об`єкт обтяження: будинок, адреса: АДРЕСА_1 власник: ОСОБА_1 код НОМЕР_1 .

Наявність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна заборони на нерухоме майно, порушує її права як власника об`єкта нерухомості по володінню, розпорядженню, користуванню належним позивачу майном.

Частиною 1статті 4ЦПК Українивстановлено,що кожнаособа маєправо впорядку,встановленому цимКодексом,звернутися досуду зазахистом своїхпорушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, такий захист здійснюється у спосіб, передбачений частиною 2 статті 16 ЦК України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України.

Положеннями ст. 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 ЦК Українивстановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно з ч.1ст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст.ст.316,317,319 ЦК Україниправом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За змістом ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником цього майна, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або інший законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведений у постанові Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 757/23139/18 (провадження № 61-14832св19).

Підстави зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини визначено ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження".

Частиною першою статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За приписами ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено виключний перелік підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини.

При цьому, ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Наявність запису про обтяження у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є перешкодою в реалізації прав позивача, як власника майна, тому такі права підлягають захисту, оскільки наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту за відсутності виконавчого провадження, а також будь - яких відомостей про майнові претензії з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, на що також вказує Верховний Суд у постанові від 13.07.2022 у справі № 2/0301/806/11.

Крім того, Верховний Суд зауважив, що застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Правовий висновок ВС КЦС №947/36027/21 від 28.08.2024 р.: Збереження арештів, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження виконання судового рішення - є невиправданим втручанням у право на мирне володіння майном.

Згідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року по справі №658/715/16-ц, у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби. Спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статей 15, 16 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства (пункт 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 3 червня 2016. Відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» , особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Стаття 76 ЦПК Українипередбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2ст. 78 цього ж Кодексуобставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Згідностатті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно достатті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст.1, 2, 4, 12,13,76, 81,259,263,264ЦПК України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 доДергачівського відділудержавної виконавчоїслужби уХарківському районіХарківській областіСхідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції (м.Харків)про звільненнямайна з-підарешту задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження №9979884, зареєстрований 29.06.2010 року Харківською філією державного підприємства Інформаційний центр Міністерства юстиції України на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Дергачівського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АА №754891 від 25.06.2010.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування(ім`я)сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місцепроживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: Дергачівський відділ державної виконавчої служби у Харківському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, віл. Садова, буд. 10, код ЄДРПОУ 41430510.

Суддя О. М. Жорняк