Рішення

від 27.11.2024 по справі 363/1197/24

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27.11.2024 Справа № 363/1197/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Котлярової І.Ю.,

за участі секретаря - Дрозд В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав.В обґрунтуваннясвоїх вимогвказав,що звідповідачем перебувалиу зареєстрованомушлюбі.Від шлюбумають малолітньогосина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Рішенням Вишгородськогорайонного судуКиївської областівід 27.10.2017року шлюбміж нимибуло розірвано.Позивач зазначив,що фактичношлюбні стосункиміж нимиприпинені з2016року,з відповідачемне проживає,дитина проживаєз нимта перебуваєна йогоповному утриманні.Відповідно доРозпорядження Вишгородськоїрайонної державноїадміністрації Київськоїобласті від07.02.2017року №45«Про визначеннямісця проживаннямалолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 »,місце проживаннядитини визначеноразом збатьком.Розпорядженням Печерськоїрайонної вмісті Києвідержавної адміністрації№ 290від 23.05.2017року «Провизначення участіматері увихованні малолітньогосина» визначеноучасть ОСОБА_4 у вихованнімалолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким чином:кожної суботита кожноїнеділі з09.00до 18години уприсутності батька;місцем зустрічівизначено місцепроживання батьката дитини: АДРЕСА_1 .Розпорядження щодоучасті увихованні дитинивідповідач невиконує.Згідно рішенняПечерського районногосуду містаКиєва від25.06.2018року звідповідача найого користьстягуються аліментина утриманнясина урозмірі 1000,00грн.Відповідно додовідки-розрахункузаборгованості зісплати аліментіввід 22.01.2024року №1005виданої Вишгородськимвідділом державноївиконавчої службиу Вишгородськомурайоні Київськоїобласті станомна 01.01.2024заборгованість ОСОБА_4 по аліментамстановить 94738,23грн.Ніякої участів життісина матір ОСОБА_4 не приймає,аліменти несплачує,кошти надитину невиділяє,дитина проживаєз позивачемта перебуваєна повномуйого утриманні. Син ОСОБА_6 часто має тривожний стан, коли йому телефонує матір щоб зустрітися. Син постійно відвідує психіатра та перебуває на обліку у невропатолога. Зазначив, що ОСОБА_4 часто телефонує з проханням зустрітися із сином в пізні години дня, не зважає на визначенні розпорядженням дні, інколи відповідач веде себе агресивно та неадекватно. Також вказав що його родина перебуває під соціальним супроводом Печерського районного у місті Києві центру соціальних служб з 8.02.2024 року відповідно до Наказу директора Печерського районного центру соціальних служб від 08.02.204 № 49/1 «Про надання послуги соціального супроводу сім`ї ОСОБА_1 » та відповідно до рішення Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2024 року № 49. Враховуючи, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться його життям, не відвідує його вдома чи в школі, не сплачує аліменти призначені судом та має велику заборгованість, позивач вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі викладеного звернувся до суду та просив позбавити ОСОБА_4 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 27.03.2024 року було відкрито провадження по справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 24.07.2024 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі, надали аналогічні пояснення викладеним у позові. Окрім того, позивач заначив, що в матеріалах справи наявні всі докази, що підтверджують його вимоги про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав, а також просив суд врахувати думку дитини, висловлену в судовому засіданні, про не бажання спілкування з матір`ю та висновок про доцільність позбавлення її батьківських прав. За сім останніх років відповідач не зробила нічого для дитини, проносила старі речі в дірках, штани зі стразами. Також наголосив, що через три роки дитині виповниться 14 років і він сам вирішить питання з ким йому проживати.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, в якій прохала бути відсутньою у судовому засіданні, у зв`язку із тим, що вона психосоматично не витримує і хворіє. Окрім того, подала до суду заяву, в якій зазначила, що ОСОБА_5 , її син не законно забраний від неї. ОСОБА_1 не дає можливості зустрітися із сином, перешкоджає, маючи намір змусити залишити її без нічого, будучи обізнаними, що відповідач має хворобливу матір та любить свого сина. Будучи присутньою у судовому засіданні відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала. Крім того, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що виконує всі обов`язки рідної матері по вихованню та утриманню свого неповнолітнього сина, не дивлячи на те, що її колишній чоловік позивач чинить їй перешкоди у спілкуванні з сином. Зазначила, що неодноразово зверталася до поліції із заявами, де зазначала, що колишній чоловік чинить перешкоди, не відчиняє їй двері в квартиру. Купує сину цінні дорогі речі, зокрема два сенсорних мобільних телефонів, комп`ютер та книги для розвитку дитини, продуктові набори, які пересилаються через поштове відділення Печерського району м. Києва. Також зазначила, що регулярно поповнює рахунки на мобільні телефони сина, купує сину одежу, взуття, рюкзаки. Фонд соціальної допомоги в Старих Петрівцях Вишгородського району Київських області виділяє харчі та одяг і взуття для малозабезпечених. Крім того, її матір, регулярно надавала онуку продуктові набори в ліцей за місцем навчання дитини. Відповідач стверджує, що між нею та її сином гарні та доброзичливі відносини з дня його народження та по сьогодення, а тому просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції щодо задоволення позовних вимог заперечував та просив відмовити у їх задоволенні, з підстав не надання позивачем жодних доказів на підтвердження своїх вимог, а висновок зазначив, що містить рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду, відповідач намагається налагодити зв`язок з дитиною, спілкується з нею. Окрім іншого просив суд прийняти до увагу практику Верховного Суду викладену у постанові від 29 травня 2024 року по справі № 283/94/22 (провадження № 61- 16038св23) в якій Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зокрема зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров`я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини. Також просив суд врахувати практику Європейського суду з прав людини. Стверджує, що позивачем не доведено свідоме ухиляння відповідача у виконанні своїх батьківських обов`язків перед дитиною, а також, що поведінка відповідача по відношенню до дитини є такою, що свідомо шкодить її правам та інтересам. Таким чином вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню, у зв`язку з її безпідставністю.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника за наявними в матеріалах справи документами.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. У ст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві з 30.03.2013 року про що у книзі реєстрації був зроблений актовий запис № 314, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 .

Від шлюбу сторони мають малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 04 жовтня 2013 року, відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, серія НОМЕР_2 .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 27.10.2017 року шлюб між сторонами було розірвано.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 07.02.2017 року № 45 «Про визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 290 від 23.05.2017 року «Про визначення участі матері у вихованні малолітнього сина» визначено участь ОСОБА_4 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 таким чином: кожної суботи та кожної неділі з 09.00 до 18 години у присутності батька; місцем зустрічі визначено місце проживання батька та дитини: АДРЕСА_1 . Попереджено батьків дитини, що рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася до суду за захистом своїх прав.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 25.06.2018 року призначено стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , аліменти у розмірі 1000 грн. утримання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно, починаючи з 03.05.2017 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З довідки-розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 22.01.2024 року № 1005 виданої Вишгородським відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області вбачається, що станом на 01.01.2024 року заборгованість ОСОБА_4 , по сплаті аліментів становить 94 738, 23 грн.

Відповідно до довідки виданої директором Печерської гімназії № 75 Галиною Поварчук від 14.02.2024 року № 618, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 5-Б класі Печерської гімназії № 75 Печерського району м. Києва. Батько приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його життям у школі, реагує на рекомендації класного керівника, та завжди супроводжує дитину в школу та зі школи.

З листа Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Печерського району м. Києва від 15.02.2024року № 105/46-172 вбачається, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спостерігається в амбулаторії № 4 КНП «ЦПМСД» Печерського району, декларація укладена з педіатром ОСОБА_7 з 2021 року. Дитина регулярно проходить профілактичні огляди. Щеплена за календарем. На «Д» обліку не спостерігається. Здоров`ям дитини опікується батько. Рекомендацій лікаря дотримуються. Останнє звернення до лікаря 18.12.2023 року.

З повідомлення Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, встановлено, що ОСОБА_1 призначено компенсацію фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі на період з 01.08.2023 року по 31.07.2024 року у сумі 1246,50 грн.

Також, відповідно до повідомлення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, від 14.09.2023 року ОСОБА_1 призначено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям на період з 01.08.2023 року по 31.01.2024 року у сумі 2626, 72 грн. та згідно повідомлення від 21.02.2024 року на період з 01.02.2024 року по 31.07.2024 року у сумі 4542, 72 грн.

З акту обстеження умов проживання складено комісією у складі головного спеціаліста ССДС Печерської РДА Куценко А.О., фахівцем ПРЦСС ОСОБА_8 , психологом ПРЦСС ОСОБА_9 на підставі заяви ОСОБА_4 від 18.10.2023 року вбачається, що останніми з метою підготовки документів на комісію з питань захисту прав дитини проведено обстеження умов проживання: за адресою: АДРЕСА_1 встановлено: квартира розміщена на 3 поверсі 5 поверхового будинку, складається з 3 кімнат кухні, коридору, санвузла. Загальна площа житла 78 кв.м. Умови проживання: квартира зі всіма комунальними зручностями, обладнана необхідними меблями та побутовою технікою. Зі слів ОСОБА_1 квартира належить на праві спільної власності йому, його матері та двом братам, які за даною адресою не проживають. Для дитини облаштоване окреме місце для відпочинку та навчання, в наявності окрема шафа для зберігання одягу. За даною адресою проживають і мають постійне місце реєстрації: ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Між сином та батьком гарні та доброзичливі відносини. ОСОБА_1 піклується та доглядає за сином. ОСОБА_1 заперечує щодо збільшення графіку побачень колишньої дружини з сином так, як вона не виконує діюче розпорядження.

В період з 21.11.2023 року по 27.11.2023 року фахівцем КУ Петрівської сільської ради «Центр Надання соціальних послуг» ОСОБА_11 проведено оцінку потреб ОСОБА_4 та за її результатами складеного акт оцінки потреб сім`ї / особи. На підставі даного акту складено висновок оцінки потреб сім`ї, з якого вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дієздатна, офіційно не працює, проживає з мамою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дієздатна, пенсіонерка, за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що в родині наявні складні життєві обставини, основними ознаками та чинниками яких є: психоемоційний стан ОСОБА_4 , відсутність офіційного працевлаштування та стабільного доходу, незадовільні умови проживання. Підтвердження наявної психологічної травми потребує додаткового діагностування психологом. Вплив складних життєвих обставин незадовільний, складні життєві обставини негативно впливають на стан особи, потреби задовольняються частково. ОСОБА_4 здатна до самообслуговування, але потребує підтримки в подолані складних життєвих обставин. Фактори сім`ї та середовища не сприяють розв`язанню проблем та подоланню складних життєвих обставин. Складні життєві обставини існують декілька років і більше, проблеми з часом лише накопичуються. Усвідомлює наявність проблем, але не готова до співпраці з надавачами послуг. Потребує надання соціальних послуг консультування та інформування. Кузьміна- ОСОБА_13 від підпису даного висновку відмовилася, висновок затверджено, випадок класифіковано, як середньої складності.

В періодз 16.01.2024року по17.01.2024року фахівцем Печерського районного у м. Києві центру соціальних служб ОСОБА_14 проведено оцінку потреб ОСОБА_1 та за її результатами складено акт оцінки потреб сім`ї / особи № 35-01-24. На підставі даного акту складено висновок оцінки потреб сім`ї ОСОБА_1 (батька) та ОСОБА_5 (дитини), з якого вбачається, що батько дієздатний, безробітній, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; дитина дієздатна, відвідує гімназію № НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що складні життєві обставини наявні, основними ознаками та чинниками, що спричиняють складні життєві обставини є малозабезпеченість, поведінкові розлади у дитини. Вплив складних життєвих обставин на дитину ОСОБА_5 задовільний, батько здатний долати складні життєві обставини та забезпечувати потреби дитини. Базові потреби дитини задовільні. Тривалість існування проблем декілька років і більше, батько усвідомлює проблеми та готовий до співпраці, сім`я потребує соціальний супровід. З висновком ОСОБА_1 ознайомлений, висновок затверджено, випадок класифіковано, як середньої складності.

Родина перебуває під соціальним супроводом Печерського районного у місті Києві центру соціальних служб з 8.02.2024 року, що вбачається з наказу директора Печерського районного центру соціальних служб від 08.02.2024 № 49/1 «Про надання послуги соціального супроводу сім`ї ОСОБА_1 » та рішення Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2024 року № 49.

10 квітня 2024 року спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Печерської районної в місті Києві державної адміністрації здійснено вихід за адресою проживання дитини: АДРЕСА_1 , та складено відповідний акт, відповідно до якого батьком створені належні умови для проживання, виховання та навчання сина. Під час проведення обстеження умов проживання з ОСОБА_15 проведено бесіду, в ході якої він розповів, що у нього відсутнє бажання спілкуватись з матір`ю, у зв`язку з тим, що вона постійно кричить на нього та ображає його.

З висновку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 по відношенню до дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлено, що вивчивши матеріали справи та врахувавши пропозиції комісії з питань захисту прав дитини від 07 травня 2024 року, та діючи в інтересах дитини - Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, як орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав Кузьміну- ОСОБА_13 по відношенню до малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , як таку, що ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню та догляду своєї дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд з такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (стаття 141 СК України).

Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини визначені статтею 150 СК України.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частини дев`ята-десята статті 7 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення й розвитку; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до дитини та її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти тощо.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

ЄСПЛ також зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).

Також ЄСПЛ наголошував на тому, що позбавлення особи її/його батьківських прав є особливо кардинальним заходом, який позбавляє батька/матір сімейного життя з дитиною, та не відповідає меті їх возз`єднання, зазначивши при цьому, що наявність сімейних зв`язків між подружжям та дитиною, про які вони дійсно піклуються, мають бути захищені відповідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ від 30 червня 2020 року у справі «Ілля Ляпін проти Росії», заява № 70879/11)

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання. Попри це в першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц та Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 13 березня 2019 року в справі № 631/2406/15-ц та у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17.

Доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

Суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Допитаний у судовому засіданні малолітній ОСОБА_6 в присутності представника Служби у справах дітей та сім`ї Петрівської сільської ради Вишгородського району Київської області ОСОБА_16 суду повідомив, що останнього разу бачився з матір`ю приблизно місяць тому в парку. Зазначив, що на передодні дня зустрічі він телефонує матері та з`ясовує чи будуть вони зустрічатися та матір визначає час для зустрічі. Їх зустрічі завжди відбуваються виключно в парку, де вони прогуляються та йому матір щось розповідає, а після закінчення часу зустрічі він з батьком повертається додому. Повідомив, що батько не заперечував щодо зустрічей з матір`ю. По телефону спілкується з матір`ю два рази на день та останній раз вона йому телефонувала 26.11.2024 року та запитувала, як настрій, як живе чи все добре, на що ним було повідомлено, що все добре. Також зазначив, що матір його ніколи не забирає зі школи та не цікавиться його успіхами у навчанні. З останніх подарунків, які йому дарувала матір пам`ятає, що матір принесла йому використаний стаканчик з під кави з горішками, а також пакет з під морозива, яке розтануло у неї в сумці та запропонувала його лизнути щоб скоштувати, яке воно було смачне, нащо він дуже образився та розсердився. Пам`ятає, що матір йому дарувала одяг футболку та кросівки, але це було дуже давно. Матір у нього запитувала, що йому купити може кофту, зошити, на що він повідомляв, що йому нічого не потрібно, але матір все рівно йому відправляла. Без матері йому живеться добре, не зовсім хоче з нею зустрічатися, хоча він і розуміє, що його мама хвора, так йому казав його батько. З матір`ю не хоче зустрічатися, а також інколи розмовляти по телефону, оскільки вона його доводить до істерик, через небажання дослухатися до його думки, вислуховування, часто його розмову перебиває та його не чує. З батьком та бабусею проживає 7 років. Обізнаний, що дана справа стосується позбавлення його матері батьківських прав та він не заперечує щоб його матір йому не телефонувала і нічого не присилала, бо інколи коли вона йому телефонує доводить його до істерики та псує йому нерви, а коли вона не телефонує йому добре. Також під час розмов з матір`ю бабуся в слухавку кричить викликай поліцію, що також доводить його до істерики. Останнім часом батько йому говорив контролювати свої емоції і спокійно говорити з матір`ю, щоб не довести її до істерики, але йому не завжди вдається себе контролювати. З матір`ю ні цирку, ні в зоопарку, чи будь-яких інших дитячих розвагах не був, а в цирку був виключно з батьком. Має хоббі комп`ютерна анімація (гурток, який відвідує в суботу чи в неділю за бажанням), про своє хоббі матері розповідав, але не каже матері в якому закладі та де саме він відвідує даний гурток, щоб матір до нього не прийшла та не псувала його життя. На запитання в чому проявляється псування його життя матір`ю повідомив, що були випадки коли матір проходила до школи та відволікала його з уроків, і він не засвоював навчальний матеріал, оскільки в цей час спілкувався з матір`ю Також повідомив, що був якось випадок коли до нього до школи приходила бабуся, матір його матері, принесла йому, якийсь пакет, що в ньому було він вже не пам`ятає, він її слухав, а потім вона почала його душити і кричати викликай поліцію.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема і з пояснень наданих малолітнім ОСОБА_6 у судовому засіданні, що відповідач з дитиною підтримує зв`язок, але її психоемоційна поведінка дитиною не сприймається у зв`язку із чим, він не проявляє бажання з нею спілкуватися та зустрічатися. Як наголосив малолітній ОСОБА_6 , їх зустрічі з матір`ю та телефонні розмови інколи закінчуються його істерикою, а тому йому добре коли мама йому не телефонує та він з нею не зустрічаються, про що наголошував і сам позивач, зазначаючи при цьому про неодноразове звернення до лікарів після таких істерик у дитини.

Аналіз наданих малолітнім ОСОБА_6 пояснень фактично свідчить, що він цурається психоемоційної поведінки своєї матері, що зокрема проявляться в тому, що дитина не повідомляє матері, в якому саме закладі він відвідує гурток, щоб остання до нього не прийшла.

За результатами бесіди з дитиною судом також встановлено, що він не проти щоб його матір йому не телефонувала і щоб вони не зустрічалися, оскільки йому так добре і спокійно, а також не проти щодо позбавлення її батьківських прав у відношенні до нього.

Також як встановлено, з акту оцінки потреб сім`ї, емоційний стан ОСОБА_17 ОСОБА_13 не стабільний, може змінюватися від надмірно збудженого до дуже спокійного. Щодо виховання дитини Кузьміна ОСОБА_13 повідомила, що рідко спілкується з сином, в основному в телефонному режимі. Не бере участі у вихованні сина. З її слів після розлучення їй призначена виплата аліментів, але вона їх не сплачує, оскільки вважає достатнім надання нею подарунків для сина та свідомо не сплачує аліменти. За результатами оцінювання потреб складні життєві обставини наявні, основними чинниками яких є психоемоційний стан особи, відсутність офіційного працевлаштування та стабільного доходу, незадовільні умови проживання.

Так, установлені судом обставини свідчать про те, що психоемоційна поведінка відповідача не належним чином впливає на психоемоційний стан дитини, що проявляється в його знервованості та істериках, відповідач хоч і проявляє бажання підтримувати зв`язок з дитиною, але він виключно проявляється в спілкуванні з дитиною. При цьому відповідач не піклується станом здоров`я дитини, фізичний та моральний розвиток дитини не підтримує, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу.

Доводи відповідача, щодо того, що позивачем чиняться їй перешкоди у спілкуванні та зустрічі з сином за місцем його проживання, жодними доказами не підтверджено, зокрема зверненнями до Служби у справах дітей, викликом працівників поліції чи звернень до них з відповідними заявами та складання ними відповідних протоколів чи інших документів передбачених законом, як і не встановлено під час розгляду даної справи в суді, зокрема і з пояснень наданих малолітнім ОСОБА_6 , про те, що батько йому не забороняє зустрічатися та спілкуватися з матір`ю.

Доказів того, що відповідач добровільно чи примусово виконує свій обов`язок з матеріального утримання сина ОСОБА_5 матеріали справи не містять. Навпаки, згідно із довідкою-розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 22.01.2024 року № 1005 виданої Вишгородським відділом державної виконавчої служби у Вишгородському районі Київської області станом на 01.01.2024 року заборгованість ОСОБА_4 , по сплаті аліментів становить 94 738, 23 грн. Окрім того, як зазначила, сама відповідач аліменти вона не сплачує, оскільки вважає достатнім надання нею подарунків для сина та свідомо їх не сплачує.

Долучені до відзиву фотокопії речей не можуть безпосередньо свідчити, що такі речі купувалися відповідачем для її малолітнього сина та мали постійний характер.

Також відповідачем на спростування вимог позивача до матеріалів справи долучені копії заяв свідків, однак такі судом до уваги не приймаються, оскільки такі пояснення ними були викладені без приведення їх до присяги та попередження про кримінальну відповідальність, як то визначено нормами ЦПК, а також не відібрані представником відповідача в порядку передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Лише той факт, що відповідач не визнала позов та висловила бажання брати участь у вихованні дитини, не свідчить про її інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку.

Такі висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 661/2532/17 (провадження № 61-46449св18), згідно з якими: «Самого тільки факту заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав недостатньо, щоб підтвердити наявність справжнього та належного інтересу відповідача до власної неповнолітньої дитини. Мотиви такого заперечення можуть бути різними, наприклад, це може бути пов`язане не з бажанням турбуватися про свою дитину, а з бажанням отримати у майбутньому піклування від неї. Тому до уваги мають братися всі обставини конкретної справи».

Також у постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 398/4299/17 (провадження № 61-2861св20) зроблено такий висновок: «[…] Лише зазначення відповідачем в апеляційній скарзі про його бажання піклуватися про дитину не спростовує факту його ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. […] Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав з урахуванням його поведінки не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку. Верховний Суд зазначає, що позбавлення відповідача батьківських прав, здійснене згідно із законом (пункт 2 частини першої статті 164 СК України), спрямоване на захист прав та інтересів дитини, отже, має законну мету і втручання в права відповідача є пропорційним меті позбавлення його батьківських прав».

У постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18 (провадження № 61-10531св21) Верховний Суд, залишаючи без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітньої дочки, виходив із того, що відповідач нехтує потребами своєї дочки, порушує права дитини на належне батьківське виховання та не виконує батьківських обов`язків. Він не довів зміну своєї поведінки щодо дитини, прагнення здійснювати належне піклування за нею, не спростував, що свідомо нехтував обов`язками батька щодо дочки. Факт заперечення відповідачем проти позову про позбавлення його батьківських прав не свідчить про його інтерес до дитини та реальне бажання змінити поведінку. Позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду та встановлених у цій справі обставин, саме лише заперечення відповідача проти позбавлення її батьківських прав не може розцінюватися як достатня підстава для відмови у задоволенні позовної вимоги про позбавлення батьківських прав.

При цьому судом встановлено, що психоемоційна поведінка негативно впливає на дитину, оскільки у дитини після спілкування з матір`ю виникає істерика, про, що було наголошено позивачем і зазначено самою дитиною під час його допиту в судовому засіданні.

Водночас матеріали справи не містять даних, що позбавлення відповідача батьківських прав суперечитиме інтересам дитини ОСОБА_5 , оскільки емоційний зв`язок у дитини з матір`ю відсутній, син враховуючи поведінку матері, не бажає з нею спілкуватися та зустрічатися.

Суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, але з урахуванням обставин цієї справи, враховуючи психоемоційну поведінку відповідача, та її наслідки та прояв для дитини, а також враховуючи думку дитини, суд приходить до висновку про наявність виключних обставини для застосування крайнього заходу впливу на особу, яка не виконує батьківські обов`язки - позбавлення відповідача батьківських прав.

Разом із тим суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до положень частини першої статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

З аналізу наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та позбавлення відповідача батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76-83, 88, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: Служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її малолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повний текст рішення суду виготовлений 05 грудня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , паспорт серії НОМЕР_5 виданий Печерським РУ ГУ МВС України в місті Києві, 09.12.1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

Відповідач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 виданий Вишгородським РВ УДМС України в Київській області, 22.05.2013 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ).

Третя особи: Служба у справах дітей Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (код ЄДРПОУ 37451524, адреса: 01010, м. Київ, вул. М. Омеляновича-Павленка, 15).

Суддя І.Ю. Котлярова