Ухвала

від 05.12.2024 по справі 398/3584/21

ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 398/3584/21

провадження №: 2-п/398/31/24

УХВАЛА

Іменем України

"05" грудня 2024 р. м. Олександрія

Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Стручкової Л.І.,

з участі секретаря судового засідання Дудченко О.Ю.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2023 року у справі №398/3584/21 за позовом Комунального підприємства «Житлогосп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги управління будинком,

ВСТАНОВИВ:

15.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2023 року у справі №398/3584/21 за позовом Комунального підприємства «Житлогосп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги управління будинком.

В обґрунтування вимог заяви зазначає, що заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2023 року у справі №398/3584/21 задоволено позовні вимоги КП «Житлогосп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги управління будинком. Зазначає, що про існуваннявказаного рішеннявін дізнавсялише 09.12.2023року,коли отримавпоштою.Звертає увагу, що позивач на обґрунтування своїх позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги управління будинком посилався на рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 19.12.2018 року №787 «Про призначення управителів з управління багатоквартирними будинками на території міста Олександрія та сел. Пантаївка»,яким було призначено КП «Житлогосп» управителем багатоквартирних будинків та території західного та східного районів міста Олександрія з відповідною ціною за послуги по кожному будинку окремо. Однак, на момент ухвалення вказаного рішення на сайті виконкому рішення виконавчого комітету Олександрійської міської ради від 19.12.2018 року №787 мало статус «втратило чинність». Крім того, заявник не погоджуєтьсяз нарахованимитарифами.Просить скасувати вказане заочне рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2023 року.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, 15.01.2024 року справу № 398/3584/21 розподілено судді Олександрійськогоміськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті Нероді Л.М.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення та призначено до розгляду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.09.2024 року № 644-р про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 25.09.2024 року зазначена справа розподілена судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Стручковій Л.І.

Ухвалою суду від 30.09.2024 року зазначену заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання для її розгляду.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в заяві про перегляд заочного рішення просив провести її розгляд без його участі.

КП «Житлогосп» в судове засідання свого представника не направило, про час, дату та місце розгляду справи повідомлене належним чином.

Дослідивши обґрунтування поданої заяви та матеріали цивільної справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2023 року у справі №398/3584/21 задоволено позовнівимоги КП«Житлогосп» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза наданіпослуги управліннябудинком, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунального підприємства «Житлогосп» заборгованість за послуги управління будинком 6006,60 грн., судові витрати 2270,00грн., а всього 8276,60 грн.

З матеріалів справи вбачається, що зазначене заочне рішення було направлено на адресу відповідача ОСОБА_1 , на адресу суду конверт не повернувся. Відповідач не знав про дану справу та не був ознайомлений із рішенням суду.

Встановлення таких обставин є достатнім для поновлення пропущеного строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду.

Ухвалою суду від 12.08.2024 року було прийнято заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення та призначено до розгляду.

Перевіряючи обґрунтованість вимог заяви в частині скасування заочного рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Згідно із частиною 2, 7 ст.285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача. До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

Підстави для скасування заочного рішення визначені ч.1 ст. 288 ЦПК України, перелік яких є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Так, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Наявність наведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із положеннями частини першої, п`ятої, шостої ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме, такі належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, а сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Судом у справі було ухвалено заочне рішення про задоволення позовних вимог на підставі аналізу доказів, які знаходились в матеріалах справи.

Так, закон визначає, що підставою для перегляду заочного рішення є наявність заперечень відповідача проти вимог позивача, та вимагає від відповідача надати докази на підтвердження цих заперечень. Відповідач вказує докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.

Суд вважає, що заява відповідача про перегляд заочного рішення не містить посилання на докази, які могли б мати істотне значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.

Частиною 4 ст. 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 260, 287, 284, 288 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2023 року у справі №398/3584/21 за позовом Комунального підприємства «Житлогосп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги управління будинком залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Л.І. Стручкова