Ухвала

від 05.12.2024 по справі 548/2405/24

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2405/24

Провадження №4-с/548/7/24

У Х В А Л А

05.12.2024 м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі головуючого - судді Лідовець Т. М., за участю секретаря судового засідання - Листопад В. Л., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Хорол скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Павелка Руслана Сергійовича на дії/бездіяльність органу примусового виконання, заінтересовані особи: Хорольський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувача ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Хорольського районного суду Полтавської області зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо відмови у знятті арешту з майна у виконавчому провадженні № АСВП 31082281. В обґрунтуванні вимог скарги представник покликається на те, що на виконанні Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № АСВП 31082281 по виконанню виконавчого листа № 1628/74/12 від 30.01.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Черкаської ( ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.01.2012.

За час знаходження виконавчого документа на виконанні стягнення аліментів проводилось несистематично і не в повному обсязі, внаслідок чого починаючи з квітня 2021 року у ОСОБА_1 виникла заборгованість по сплаті аліментів.

Станом на 01.06.2023 у ОСОБА_1 існувала заборгованість з виплати аліментів у розмірі 41 505 грн 50 копійок, що послугувало підставою винесення державним виконавцем Барановською С. В. постанови про арешт всього майна боржника від 20.06.2023 та зареєстровано обтяження в Реєстрах. Зокрема, було накладено арешт на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 33,9 кв.м, житловою площею, 19,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , а також накладено арешт на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами:№5324884600:00:010:0043 площею 2 га; №5324886500:00:010:0043 площею 4,9424 га; № 5324880300:00:039:0004 площею 3,9 га; №5324880300:00:041:0031 площею 3,9004 га.

Станом на 01.08.2024 року заборгованість з виплати аліментів становила 79295 грн. 15.08.2024 на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли кошти в сумі 85800 грн, сплачені в рахунок погашення заборгованості та в якості оплати аліментів за серпень місяць 2024 року.

01.11.2024 при зверненні до Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з проханням зняти арешт з майна відповідно до Постанови від 31.10.2023, ОСОБА_1 було відмовлено Листом №28231 від 01.11.2024. Керуючись статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження», необхідністю у підписанні додаткових угод оренди земельних ділянок і внесення змін до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вважаючи бездіяльність державного виконавця порушенням здійснення права власності на майно, представник ОСОБА_3 , з урахуванням уточнених вимог у скарзі на бездіяльність органу примусового виконання, просить зобов`язати державного виконавця частково зняти арешт з майна, а саме із земельних ділянок з кадастровими номерами: № 5324880300:00:039:0004 площею 3,9 га; №5324880300:00:041:0031 площею 3,9004 га, накладений відповідно до Постанови начальника виконанні Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 31.10.2023.

Скаржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги.

Представник скаржника адвокат Павелко Р. С. в судове засідання не з`явився, у заяві просив проводити розгляд справи без його участі та участі ОСОБА_1 , скаргу підтримує, просить задовольнити.

Начальник Хорольського ВДВС ОСОБА_2 у відзиві на скаргу про бездіяльність органу примусового виконання щодо незняття арешту просить відмовити в її задоволенні з огляду на те, що у матеріалах виконавчого провадження не має інших джерел доходів у ОСОБА_1 , крім орендної плати, скаржник офіційно не працює. Відповідно до пункту 7 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття арешту майна боржника є погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника. Через відсутність інших можливостей у ОСОБА_1 забезпечити виконання рішення суду про стягнення аліментів, зняття арешту з майна боржника позбавить стягувача ОСОБА_2 гарантовано отримувати аліменти на утримання дитини.

Відповідно до частини другої статті 247ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши скаргу та додані до неї письмові матеріали, суд встановив такі обставини.

На виконанні Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист № 1628/74/12, виданий Хорольським районним судом від 30.01.2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 ( ОСОБА_5 аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі /4 частини його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 19.01.2012 і до досягнення дитиною повноліття.

07.02.2012 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

20.06.2023 начальником Хорольського ВДВС Барановською С. М. У ВП № 3108228 винесено постанову про арешт рухомого та нерухомого майна, що належить боржнику ОСОБА_1 , через наявність заборгованості з виплати аліментів, що складає 41505,50 грн станом на 01.06.2023 (а. с. 13).

У зв`язку з прийняттям вказаної постанови до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості щодо речових прав ОСОБА_1 про обтяження № 50684085 (спеціальний розділ) від 20.06.2023, а саме арешт всього нерухомого майна (а.с. зворот 15).

Згідно з витягом № 401145401 від 28.10.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_1 на праві приватної власності належить: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 33,9 кв.м, житловою площею, 19,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ; земельні ділянки за кадастровими номерами:№5324884600:00:010:0043 площею 2 га; №5324886500:00:010:0043 площею 4,9424 га; № 5324880300:00:039:0004 площею 3,9 га; №5324880300:00:041:0031 площею 3,9004 га (а.с. 14-15).

У відповідь на заяву скаржника про зняття арешту від 30.11.2024 Начальником Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відмовлено у знятті арешту майна у зв`язку з відсутністю інших можливостей забезпечення виконання рішення суду про стягнення аліментів, що викладено у Листі №28231 від 01.11.2024 (а.с. 28).

Додатково у Листі №28231 від 01.11.2024 зазначено, що станом на 01.06.2023 заборгованість з виплати аліментів становила 41505,50 грн. Заборгованість станом на 01.08.2024 складала 79295 грн.

15.08.2024 на депозитний рахунок відділу державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшли кошти у розмірі 85800 грн, сплачених в рахунок заборгованості та аліментів за серпень місяць 2024 року.

Довідкою державноївиконавчої службиу Лубенськомурайоні Полтавськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції№ 24.12-37/27281від 21.10.2024засвідчено відсутністьзаборгованості повиплаті аліментівстаном на21.10.2024(а.с. зворот16).

Довідкою державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 24.12-37/24448 від 23.09.2024 засвідчено відсутність заборгованості по виплаті аліментів станом на 23.09.2024 (а.с. 16).

Суд вважає, що скарга не підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Пунктом 9 частини другоїстатті 129Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК Українисудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Згідно зі статтею 1Закону Українивід 02червня 2016року «Провиконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною першою статті 5Закону України«Про виконавчепровадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до частини першоїстатті 18Закону України«Про виконавчепровадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно зі статтею 447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною другою статті 71Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до статті 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктом 7 частинами четвертої статті 59Закону України«Про виконавчепровадження» передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості зі сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

У постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 490/6309/16 та у справі № 646/7134/19 від 20 грудня 2021 року зроблено висновок про те, що за змістом пункту 7 частини четвертої статті 59Закону України«Про виконавчепровадження» таке забезпечення виконання рішення, яким передбачено стягнення періодичних платежів, зокрема аліментів, має бути реальним, а не декларативним.

Звертаючись до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Хорольського відділу державної виконавчої служби у Лубенськомурайоні Полтавськоїобласті Східногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиціїскаржник посилався на відсутність заборгованості зі сплати аліментів на момент звернення до суду і вказував на наявність підстав для зняття у зв`язку з цим частково арешту з належного йому майна.

Разом з тим скаржник не надав суду доказів того, що подальше виконання рішення суду може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Виходячи з принципу та презумпції обов`язковості для виконання судових рішень, що набрали законної сили (частина першастатті 18 ЦПК України), саме на боржнику лежить тягар доведеності того, що виконання рішення зі сплати аліментів забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Сама по собі сплата за певний період заявником аліментів після того, як він допустив наявність заборгованості, не свідчить про те, що виконання рішення є забезпеченим в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника у розумінні пункту 7 частини четвертоїстатті 59Закону України«Про виконавчепровадження» (Постанова ВС від 23 вересня 2022 року у справі № 554/1119/21).

Отже, зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність коштів у скаржника, стабільного щомісячного доходу для гарантованого забезпечення виконання рішення суду, а також зважаючи на те, що скаржник не є офіційно працевлаштованим, неодноразово допускав заборгованість у сплаті аліментів, суд вважає дії державного виконавця правомірними у відмові у знятті арешту на майно, оскільки відсутні підстави вважати, що виконання рішення є забезпеченим в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Доводи представника ОСОБА_3 про те, що часткове зняття арешту не вплине на виконання рішення суду, оскільки арешт іншої частини майна боржника буде достатнім для забезпечення реального виконання рішення суду, суд відхиляє з огляду на відсутність належних доказів у матеріалах справи про можливість застосування державним виконавцем іншого способу забезпечення виконання рішення суду, окрім звернення стягнення на майно боржника.

Отже,суд доходитьдо висновку,що заявникомне доведенопідстав длязняття державнимвиконавцем арештущодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами: № 5324880300:00:039:0004 площею 3,9 га; №5324880300:00:041:0031 площею 3,9004 га, а не зняття державним виконавцем арешту майна боржника ОСОБА_1 , накладеного постановою від 20.06.2023 року, не свідчить про порушення державним виконавцем вимогЗакону України «Про виконавче провадження», а тому в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись статтями450-452,260261,353355, ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні скарги ОСОБА_1 - боржника у виконавчому провадженні, поданої через представника ОСОБА_3 , стягувач - ОСОБА_2 , оскаржувана особа -Хорольський відділ державної виконавчої служби у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Т. М. Лідовець