Рішення

від 06.12.2024 по справі 639/992/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 639/992/24

Провадження № 2/639/699/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Рубіжного С.О.,

секретаря судового засідання Чубенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2024 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Єлісєєва Д.О. з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зазначивши зацікавленою особою Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання батьківства.

В позовній заяві позивач просить суд визнати позивача батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язати Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківській області Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції внести зміни до актового запису.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з кінця вересня 2020 року позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав з відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу. За час перебування у фактичних шлюбних відносинах у позивача і відповідача народилась спільна дитина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час перебування у фактичних шлюбних відносинах із позивачем, відповідач ОСОБА_2 , перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_3 . Проте фактично шлюбні відносини припинені вже тривалий час, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вели спільне господарство та проживали окремо.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2023 року у цивільній справі №639/6036/23, шлюб між сторонами було розірвано.

З метою встановлення батьківства позивач із заявою звернувся до Богодухівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Проте отримав відмову у внесенні відомостей, оскільки актовий запис про батьківство дитини внесено Богодухівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2023 року у цивільній справі №639/6036/23.

Отже, права позивача стосовно батьківства відносно сина, ОСОБА_4 , порушені. Позивач визнає своє батьківство щодо цієї дитини, тому звертається до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 29 лютого 2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі. Призначено підготовче судове засідання.

28 березня 2024 року в підгтовочому судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 усно заявила про визнання позову.

Суд ухвалив, відповідно до вимог ст. 259 ЦПК України, без виходу до нарадчої кімнати, відмовити у прийнятті визнання відповідачем ОСОБА_2 позову, на підставі ч. 4 ст. 206 ЦПК України, оскільки визнання позову порушує права, свободи чи інтереси інших осіб та продовжує судовий розгляд.

08 квітня 2024 року представником заявника уточнені заявлені позовні вимоги, щодо внесення змін до актового запису про народження дитини.

22 квітня 2024 року на адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи.

21 травня 2024 року представником позивача подано клопотання про призначення судової генно-молекулярної експертизи ДНК, проведення якої просить доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України

Ухвалою суду від 20 червня 2024 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

До суду з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшло клопотання експерта № СЕ-19/121-24/19630-БД від 18.07.2024 про надання додаткових матеріалів для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за матеріалами справи № 639/992/24.

07 серпня 2024 року судом направлено копію клопотання експерта для відома та виконання.

09.09.2024 року з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичний центру МВС України надійшов висновок експерта №СЕ-19/121-24/19630-БД, складений 27.08.2024.

Ухвалою суду від 11 вересня 2024 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства. Призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 04 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства.

Призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача адвокат Єлісєєв Д.О. подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, посилаючись на доводи, що викладені у позовній заяві. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Представник третьої особи Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції просив розглянути справу без її участі, про що зазначив у поданій до суду заяві.

Відповідачі по справі в судове засідання не з`явились, про день, час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома. Клопотання про відкладення справи до суду не надходили. Відзиви на позовну заяву до суду також не надходили. У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивач по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть учать у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2 та 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

За положеннями ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. ст. 122 та 125 цього Кодексу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 записані: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 , актовий запис №203 від 19.12.2023 року, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 19.12.2023 (а.с.8, 9).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.12.2023 у справі №639/6036/23, яке набрало законної сили 11.01.2024, позовну заяву ОСОБА_2 задоволено. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований 30 січня 2020 року Віддлом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис №54 (а.с.10 -12). Зазначеним вище судовим рішення встановлено, що сторони від шлюбу дітей не мають, перестали спілкуватись, не цікавляться життям один одного, кожен має своє коло інтересів.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною третьою статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статями 76, 77, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За змістом ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як зазначив позивач, з вересня 2020 року він перебуває з ОСОБА_2 у фактично шлюбних відносинах, за цей час у них народилась спільна дитина, яку він визнав та виховує, на підтвердження вищезазначених обставин, надав світлини з своїм зображенням та неповнолітнього ОСОБА_4 ( а.с. 14).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення (стаття 89 ЦПК України).

Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.

Рішення щодо визнання батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них.

Згідно з ч. 2 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування у справах про визнання батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норм СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення батьківства. Отже, доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати такий факт.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18), від 25 серпня 2020 року у справі №478/690/18 (провадження №61-18333св19), від 30 вересня 2021 у справі №715/2537/19 (провадження №61-16191св20).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/121-24/19630-БД Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру в результаті проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи від 27.08.2024 року, сформульовані висновки, відповідно до яких громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 може бути біологічним батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ймовірність даної події складає становить не менше 99,9999999997 % (а.с.144-148).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт того, що позивач є батьком дитини, знайшов своє підтвердження під час судового провадження, та підтверджується належними та допустимими доказами, тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання батьківства підлягають задоволенню.

Крім того, як вбачається з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у резолютивній частині рішення про визнання батьківства мають міститися всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до ст. 134 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Згідно з п. 2.13.1 Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , з метою усунення можливих перешкод в наступній реалізації рішення суду, є необхідність задоволення позовних вимог і в частині внесення відповідних змін про батька дитини до актового запису про її народження.

Питання щодо стягнення судового збору з відповідача позивачем не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 129, 134 СК України, ст. ст. 12, 76-81, 200,206, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 203 про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складеного 19 грудня 2023 року Богодухівським відділом реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції:

в графі «батько» виключитивідомості про батька дитини « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина Республіки Ірак»;

в графі «батько» внестивідомості про батька, зазначивши батьком дитини «ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України»;

в графі по-батькові дитини змінити з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_6 ».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянин Республіки Ірак, остання відома адреса: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Богодухівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, код ЄДРПОУ 04058953, адреса місцезнаходження: 62103, Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, пл. Соборності, 1.

Повний текст рішення складено 06.12.2024.

Суддя С.О. Рубіжний