Постанова

від 06.12.2024 по справі 700/747/24

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 700/747/24

Провадження № 3/700/436/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 року селище Лисянка

Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Чорненька О.І., у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши матеріали, які надійшли від начальника сектору поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції головного управління Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

До Лисянського районного суду Черкаської області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 2 статті 173-2 КУпАП, які передані у провадження судді Чорненької О.І.

Вивченням матеріалів про адміністративне правопорушення встановлено, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 143062 від 06 жовтня 2024 року. Відповідно до вказаного протоколу, 06 жовтня 2024 року о 12 годині 17 хвилин ОСОБА_1 , перевував за адресою: АДРЕСА_2 , порушивши обмеження ТЗП АА 113320, з явними ознаками алкогольного сп"яніння, вчиняв домашнє насильство у психологічній формі відносно доружини ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано як вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав.

До матеріалів адміністративного провадження щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП, працівниками поліції надано наступні докази:

протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №143062 від 06 жовтня 2024 року, який підписаний останнім;

протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 06.10.2024;

письмове пояснення ОСОБА_2 від 06.10.2024, відповідно до якого її колишній чоловік ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного спяніння ображав її нецензурною лайкою, поводився неадекватно;

довідка СПД №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності протягом 2020, 2023, 2024 року;

постанова Лисянського районного суду Черкаської області від 13.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173 КУпАП з наступних підстав.

У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з конституційного принципу поділу влади, завдань та функцій судочинства, будь-яка зміна формулювання суті правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не допустима і є порушенням встановленого у державі правового порядку, а також порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №143062 від 06.10.2024 року дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфікуються за чатиною 2 статті 173-2 КУпАП як вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Частиною першою статті 173-2 визначено адміністративним правопорушенням - вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

В матеріалах адміністративної справи не містяться належні докази, притягнення протягом року ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме постанови суду про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення. До протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції долучено лише довідку, в якій зазначено, що ОСОБА_1 неодноразово протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка не може прийнятися судом як належний доказ, оскільки відсутні самі постанови суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності, які набрали законної сили.

Суд наголошує, що Постановою Лисянського районного суду Черкаської області від 17 жовтня матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП були повернуті до сектору поліцейської діяльності №2 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області на доопрацювання.

Працівниками поліції до матеріалів справи додано постанову Лисянського районного суду Черкаської області від 13.02.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП та повторно направлено до суду.

Суд зазначає, що дана постанова не може бути прийнята як належний доказ притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки дана постанова винесена 13.02.2023 року. Разом з тим, протокол про адміністративн правопорушення відносно ОСОБА_1 винесено 06.10.2024 та за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП може бути притягнута особа, яка протягом року вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, тобто в межах з 06.10.2023 по 06.10.2024. Постанова, яка надана правоохоронним органом виходить за межі вказаного строку, а отже є неналежним доказом у вказаній справі.

При цьому, суд звертає увагу, що обов`язок щодо належного складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку ст. 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження і на провадження у справах про адміністративні правопорушення.

При цьому, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Разом з тим, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з принципу верховенства права, конституційна презумпція невинуватості особи поширюється і на обвинувачення її у вчиненні адміністративного правопорушення.

Це вимога закону, звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Такої позиції дотримується і Європейський Суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно першою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальна), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суд трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За змістом статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Виходячи з конституційного принципу поділу влади, завдань та функцій судочинства, будь-яка зміна формулювання суті правопорушення, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, не допустима і є порушенням встановленого у державі правового порядку, а також порушення права на захист особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Таким чином, справа розглядається в межах складу та обставин адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відтак, провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, а саме у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статтею 173-2 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 173-2, 247, 251, 252, 256,280, 284 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження усправі проадміністративне правопорушеннявідносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду через Лисянський районний суд Черкаської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Олена ЧОРНЕНЬКА

Постанова суду набирає законної сили