Ухвала

від 19.11.2024 по справі 757/49363/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49363/24-к

пр. 1-кс-42207/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

прокурора - ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням Приватного акціонерного товариства «Вінницяпобутхім» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22022020000000027 від 18.03.2022,

ВСТАНОВИВ:

23.10.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ПрАТ «Вінницяпобутхім»про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17303/22-к, у кримінальному провадженні № 22022020000000027 від 18.03.2022.

В обґрунтуванні клопотання зазначено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється розслідування кримінального провадження № 22022020000000027 від 18.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 445, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 388 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17303/24-к накладено арешт на товарно - матеріальні цінності, виробниче обладнання, комп`ютерну техніку, володільцем яких є ПрАТ «Вінницяпобутхім» (код 30684913) які вилучено під час проведення обшуку в офісних, складських та виробничих приміщеннях за адресою: м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, 4 в період з 07.07.2022 по 08.07.2022, в яких здійснює господарську діяльність ПрАТ «Вінницяпобутхім» (код 30684913). 24.07.2024 рішенням Вищого актикорупційного суду України у судовій справі №991/5120/24 позов Міністерства юстиції України задоволено та застосовано до АТ «Невська косметика» санкцію, передбачену пунктом 1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про санкції» та стягнуто в дохід держави актив, який належить АТ «Невська косметика», а саме частку у3 розмірі 100% акцій статутного капіталу ПрАТ «Вінницяпобутхім». Враховуючи, що арешт на майно товариства є пепрешкодою для подальшого виконання рішення Вищого актикорупційного суду України у судовій справі №991/5120/24, у зв`язку з чим з чим арешт майна підлягає скасуванню.

Представник власника майна в судовому засіданні клоптання підтримав та просив його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, заслухавши позицію учасників судового розгляду, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, приходить наступного висновку.

Судовим розглядом за наданими матеріалами встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється розслідування кримінального провадження № 22022020000000027 від 18.03.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 445, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 388 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що 24.02.2022 на території України указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено військовий стан, який продовжено відповідним указом №341/2022 від 17.05.2022 до 25.08.2022.

Законом України «Про основні засади примусового вилучення в Україні обєктів права власності Російської Федерації та її резидентів» №2116-IX від 03.03.2022 визначено перелік майна, яке підлягає примусовій конфіскації, у тому числі майно ПрАТ «Вінницяпобутхім», бенефіціарним власником якого є АТ «Невська Косметика» (РФ, м. Санкт - Петербург).

Усвідомлюючи вказаний факт, посадові особи ПрАТ «Вінницяпобутхім», діючи за попередньою змовою з бенефіціарним власником ТОВ «НКС-Груп», розробили злочинний план, метою якого було незаконне вивезення з території складського приміщення ПрАТ «Вінницяпобутхім», розташованого за адресою: м. Вінниця, вул. Академіка Янгеля, 4 готової продукції на не підконтрольну територію України.

З метою реалізації вказаного злочинного плану, 18.03.2022 посадові особи ПрАТ «Вінницяпобутхім», використовуючи транспортний засіб марки DAF, н.з.т.з. НОМЕР_1 із напівпричепом н.з.т.з. НОМЕР_2 , здійснили спробу вивезення готової продукції вказаного товариства, використовуючи при цьому символіку Червоного Хреста без наявних на те відповідних документів, з метою прикриття їх протиправної діяльності та безперешкодного проходження блокпостів на території України.

Водночас, того ж дня, працівниками УСБУ у Вінницькій області виявлено вказаний факт та після вільного проходження блокпосту на межі м. Вінниці вказаний транспортний засіб було зупинено та викликано СОГ з метою фіксації вказаного факту.

На виконання ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 30.06.22 у справі №757/15691/22-к, в період з 07.08.2022 по 08.07.2022 проведено обшук в офісних, складських та виробничих приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 , в яких здійснює господарську діяльність ПрАТ «Вінницяпобутхім» (код 30684913). Зокрема в ході обшуку виявлено та вилучено товарно - матеріальні цінності, виробниче обладнання, комп`ютерну техніку товариства.

У рамках вказаного кримінального провадження, 29.07.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/17303/22-к за клопотанням прокурора Офісу Генерального прокурора накладено арешт на на товарно - матеріальні цінності, виробниче обладнання, комп`ютерну техніку, володільцем яких є ПрАТ «Вінницяпобутхім» (код 30684913) які вилучено під час проведення обшуку в офісних, складських та виробничих приміщеннях за адресою: АДРЕСА_1 в період з 07.07.2022 по 08.07.2022, в яких здійснює господарську діяльність ПрАТ «Вінницяпобутхім» (код 30684913).

Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить висновку про наявність в заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.07.2022 при накладенні арешту слідчий суддя дійшов висновку, що вбачається наявність правових підстав для накладення арешту на майно, оскільки вилучене майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98, ч. 2 ст. 167 КПК України, містить на собі сліди кримінального правопорушення та метою такого арешту є забезпечення зберігання речових доказів.

При накладенні арешту на майно з метою збереження речових доказів, слідчий суддя самостійно перевіряє відповідність ознак майна критеріям, передбаченим ст. 98 КПКУ України

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Отже, арешт з метою забезпечення речових доказів, по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

При дослідженні матеріалів клопотання про скасування арешту, слідчим суддею не встановлено обґрунтованості заявлених вимог, оскільки не доведено, що викладені обставини в клопотанні базуються на об`єктивних фактах і правових підставах.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки за встановлених обставин вбачається, що підстави, на які посилається заявник, які свідчать про необхідність скасування вказаного арешту, є предметом перевірки органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження № 22022020000000027 від 18.03.2022.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даного клопотання за наданими матеріалами, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у право власності ПрАТ «Вінницяпобутхім» обумовлене законними критеріями, тобто вчинено з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідно принципу верховенства права. Також слідчим суддею встановлено, що на даний час забезпечується справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав ПрАТ «Вінницяпобутхім» та відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються органом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що заявником на даній стадії кримінального провадження в силу принципу змагальності сторін не доведено необґрунтованості накладення арешту на майно та не доведено відсутність потреби в продовженні дії такого заходу, а відтак слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання Приватного акціонерного товариства «Вінницяпобутхім» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22022020000000027 від 18.03.2022- залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1