Ухвала

від 04.12.2024 по справі 991/13117/24

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

Справа № 991/13117/24

Провадження №11-сс/991/895/24

Суддя 1 інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 ,

за ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2024 року клопотання детектива НАБУ задоволено частково: застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави у 2 000 000 грн з покладенням обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; не відлучатись із Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з підозрюваним у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_10 , зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , а також будь-якими іншими особами щодо обставин, викладених у «письмовому повідомленні про підозру у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року (крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю строком до 22 січня 2025 року, у межах строку досудового розслідування. Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України; наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вплив на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінальне правопорушення. Застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для забезпечення належної його процесуальної поведінки. Зважаючи на обставини та характер злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , узгодженість дій співучасників та значний розмір коштів, якими ймовірно могли заволодіти фігуранти провадження через пов`язану юридичну особу, а також майновий стан підозрюваного, дійшов висновку, що застава у розмірі 2 000 000 грн зможе забезпечити виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків. У задоволенні клопотання детектива НАБУ в іншій частині відмовлено.

25 листопада 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , у якій він просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати стосовно його підзахисного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. У разі відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання визначити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі, що відповідає тяжкості інкримінованого підозрюваному злочину та відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України. Вважає ухвалу слідчого судді необгрунтованою, яка підлягає скасуванню, оскільки зазначені в клопотанні детектива НАБУ ризики носять формальний характер, базуються на припущеннях. Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду відсутній, оскільки ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та постійне місце роботи за яким характеризується позитивно, має нагороди та подяки. До кримінальної відповідальності він раніше не притягувався, що свідчать про відсутність кримінальних зв`язків, які б в майбутньому могли б надати йому допомогу в переховуванні, легалізації за підробленими документами на території України та за її межами. Він не має спеціальної слідчо-оперативної освіти, яка б дала змогу знати про заходи та методи прихованого пересування та проживання у окремих місцевостях. У зв`язку з збройною агресією російської федерації та введення військового стану на території України посилився контроль за переміщенням громадян на території України, в тому числі, виїзд за її межі. ОСОБА_7 є військовим, що не дає змоги йому вільно перетнути кордон. Наявність комендантської години, чисельна кількість блокпостів та патрулів з числа правоохоронних органів та військових, унеможливлює його переховування. Після вручення йому повідомлення про підозру від 20 листопада 2024 року, в тому числі, клопотання про обрання запобіжного заходу належним чином виконує обов`язки, передбачені ст.42 КПК України. Про відсутність ризику переховування свідчить і той факт, що його не було затримано у порядку ст.208 КПК України, що прямо вказує на переконання слідчих органів про відсутність ризику втечі. Ризик незаконного впливу на свідків інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні відсутній та є припущенням органу досудового розслідування, без зазначення конкретно встановлених фактів. Крім цього, позитивні характеристики, неодноразові нагороди, сімейний стан, наявність на утриманні неповнолітніх дітей не свідчать про жорсткий характер підозрюваного, що за своїми властивостями надає змогу впливати на свідків чи іншого підозрюваного. Органом досудового розслідування до Вищого антикорупційного суду подано клопотання про відсторонення ОСОБА_7 від займаної посади та, у разі його задоволення, він не матиме можливості впливати на підлеглих та інших свідків військовослужбовців. Проте, і без відсторонення ОСОБА_7 не мав та не має на меті вчиняти такі дії. Ризик вчинення іншого кримінальне правопорушення чи продовження його вчинення також відсутні, оскільки ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання та місце роботи. Кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 не є продовжуваним і на даний час є закінченим. Наявність сталих соціальних зв`язків, позитивна характеристиказується, одруження та наявність на утриманні неповнолітніх дітей свідчать про відсутність даного ризику. Також вважає, що підозра є необгрунтованою, оскільки не прийняття комерційної пропозиції ТОВ «Укравіапром» було здійснено на законних підставах. Так, ТОВ «Укравіапром», маючи намір на незаконне заволодіння державними коштами, знаючи про потреби ЗСУ, запропоновало комерційну пропозицію щодо поставки авіаційних шин виробника «Qingdao» (Китай), проте дозвільних документів на імпорт авіаційних шин не надало. Обов`язковою умовою договору є підтвердження надійності виробника шляхом надання копії сертифікату ISO, а тому було здійснено перевірку інформації ТОВ «Укравіапром» щодо зазначеного в комерційній пропозиції виробника шин «Qingdao» (Китай). Разом з тим, під час перевірки, було встановлено, що виробника авіаційних шин «Qingdao» не існує. Провівши аналіз різних комерційних пропозицій, та порівнявши інформацію щодо виробників з відкритих джерел в інтернеті та у спілкуванні з іншими постачальниками, виникли сумніви щодо виробника «Qingdao». На його думку, ТОВ «Укравіапром» умисно використало назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », оскільки вона схожа із назвою іншої компанії, а саме «Qingdao Aotai Rubber Co., Ltd», яка позиціонує себе продавцем авіаційної шини, та яка раніше імпортувала шини в Україну. Однак, на сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначено, що компанія « ІНФОРМАЦІЯ_2 » є виробником крупногабаритних покришок OTR, які використовуються для землерийних та будівельних робіт, вантажних, промислових, сільськогосподарських шин. Компанія «Qingdao Aotai Rubber Co., Ltd» є торговою компанією посередником, яка не є виробником безпосередньо авіаційних шин, а головна її діяльність полягає у реалізації та виробництві сільськогосподарських шин та шин для наземної техніки великого навантаження. Проте, у відкритому доступі на інших торгових сайтах, фігурує пропозиція поставки компанією «Qingdao Aotai Rubber Co., Ltd» авіаційних шин під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_4 ». Інформація щодо авіаційних шин Peace Dove свідчить про те, що даний бренд належить компанії виробнику «T-RUBBER CO.,LTD, Китай». Дана компанія «T-RUBBER CO., LTD» є виробником різноманітних спеціалізованих, вантажних та авіаційних шин, проте вказана компанія не має сертифікату ISO, який би підтверджував якість виробництва авіаційної шини. Крім того, до 2022 року, через платформу Prozorro, неодноразово здійснювались закупівлі авіаційних шин, у тому числі, замовником ВЧ НОМЕР_1 , у яких постачальники на перекваліфікації, у попередні роки, скаржились, що при перевірці сертифікатів ISO компаній «T-RUBBER CO.,LTD» та «Qingdao Aotai Rubber Co., Ltd» вбачались ознаки їх підробки. Таким чином, зібраною інформацією підтверджується, що T- RUBBER CO. , LTD не має сертифікату підтвердження якості виробництва. Крім того, на даний момент компанія T- RUBBER CO. , LTD є підсанкційною у США. Отже, ТОВ «Укравіапром» використовувало для участі в тендерах підроблені документи щодо виробника авіаційний шин «Qingdao», якого не існує. Під час визначення переможця щодо закупівлі (протокол №14933 від 21 червня 2024 року), яке здійснювалось за участі директора ТОВ «Укравіапром», ним було повідомлено, що компанії, від яких він збирався поставляти авіаційні шини, не сертифіковані, і від таких компаній він повинен був би поставляти товар за контрактами №370/3/5/6/2/136, №370/3/5/6/2/141 та №370/3/5/6/2/126. Також у повідомленні про підозру не відображено мотив та мету. Розмір визначеної застави є неспівмірним встановленим органом досудового розслідування збиткам та майновому стану підозрюваного. ОСОБА_7 , від попереднього шлюбу, має неповнолітнього сина, який з ним проживає, оскільки мати дитини померла. 03 лютого 2023 року підозрюваний ОСОБА_7 уклав шлюб з ОСОБА_28 , від якого вони мають малолітню дочку 2023 року народження. Матеріальним забезпеченням сім`ї займається підозрюваний ОСОБА_7 , оскільки його дружина перебуває у декретній відпустці. Непомірно висока сума застави ставить у скрутне матеріальне положення його сім`ю, може спричинити зменшення витрат на забезпечення неповнолітніх дітей, породить боргові зобов`язання, які можуть бути у майбутньому високими до виконання. Досягнення мети кримінального провадження, на його думку, може бути здійснено і за наявності обрання підозрюваному ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Органом досудового розслідування та слідчим суддею не обґрунтовано та не доведено, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава у збільшеному розмірі, буде недостатнім для запобігання ризикам. Беручи до уваги те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, інкримінований йому злочин не спрямований проти життя та здоров`я, вина не доведена, ризики відсутні, тому визначений слідчим суддею розмір застави є необгрунтованим.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 доводи, зазначені в апеляційній скарзі, підтримав та просив вимоги апеляційної скарги задовольнити. Надав пояснення, аналогічні доводам апеляційної скарги.

Захисник ОСОБА_8 підтримав вимоги апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 та просив її задовільнити.

Підозрюваний ОСОБА_7 , підтримав позицію захисників.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вважає рішення слідчого судді законним, таким, що постановлене з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно зі ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України.

Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23 травня 2023 року за підозрою ОСОБА_10 та ОСОБА_7 за ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України.

Сторона обвинувачення кваліфікує дії ОСОБА_7 за ч.2 ст.28 ч.2 ст.364 КК України, оскільки він підозрється у тому, що, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_10 , використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби, в порушення п.7 Основних завдань Відділу ремонту управління організації забезпезпечення та відновлення авіації та протиповітряної оборони Центрального управління, п.1.8 Завдань і функцій ВЗ, п.п.1.3, 1.5, 1.10 Порядку підготовки, укладення та контролю за виконанням договорів (державних контрактів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за централізованими розрахунками Міністерства оборони України і здійснення оплати за ними в Командуванні Сил логістики Збройних Сил України, розподілу і доведення до військ виділених асигнувань, затвердженого наказом Командувача Сил логістики Збройних Сил України №12 від 10 січня 2020 року, ст.3 Закону України «Про оборонні закупівлі», п.п.3 п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» №169 від 28 лютого 2022 року, п.3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» №1275 від 11 листопада 2022 року, з метою одержання неправомірної вигоди на користь посадових осіб ТОВ «Аксарія» та інших невстановлених осіб, які діяли в інтересах вказаного підприємства, а також на користь посадових осіб ТОВ «Промтехінвест груп», вчинили дії, направлені на забезпечення перемоги вказаних підприємств при закупівлі авіаційних шин Центральним управлінням та подальшого укладення із ними державних контрактів, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді шкоди охоронюваним законом державним інтересам в особі Міністерства оборони України на загальну суму 27 315 440 грн.

Сторона захисту вказує, що ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2024 року є незаконною, оскільки підозра у вчиненні ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України, є не обґрунтованою та не підтверджується конкретними фактами та обставинами.

Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.

З поняття «обґрунтована підозра», яке міститься у п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», вбачається, що обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

З ухвали слідчого судді від 22 листопада 2024 року, вбачається, що слідчий суддя дослідив клопотання та матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце. Доводи апеляційної скарги сторони захисту, що підставою відмови в укладенні договорів з ТОВ «Укравіапром» на постачання авіаційних шин була відсутність у даного товариства сертифікату якості, є необгрунтованими, оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів. Так, з протоколу розгляду пропозицій та визначення переможця щодо закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти №11847 від 06 жовтня 2024 року вбачається, що комісією по розгляду пропозицій та визначенню виконавців договорів під час дії правового режиму воєнного стану (далі - Комісія) за результатом розглянутих цінових пропозицій встановлено, що ТОВ «Укравіапром» спроможне виконати постачання авіаційних шин (за специфікацією) у термін до 01 квітня 2023 року, цінову пропозицію даного підприємства акцептовано та прийнято рішення про укладення з ТОВ «Укравіапром» договору постачання за державні кошти, авіаційних шин (за специфікацією) на суму 5 100 000 грн, з терміном постачання товару до 01 квітня 2023 року. При цьому, жодних відомостей щодо відсутності сертифікату якості у ТОВ «Укравіапром» вказаний протокол не містить. Відповідно до завдань і функцій управління забезпечення та відновлення авіації та протиповітряної оборони Центрального управління, ОСОБА_7 як начальник відділу ремонту Управління організації зобов`язаний здійснювати контроль за станом виконання та супроводження укладених від імені Міноборони державних контрактів (договорів) на ремонт та купівлю за визначеними групами військового майна. Крім того, завданням відділу є організація та здійснення заходів технічного оснащення ЗСУ, утримання, відновлення (ремонту), прийняття на озброєння ОВТ та ВТМ закріпленої номенклатури за ІІ класом постачання для потреб ЗСУ, їх зберігання та використання. Таким чином, на думку колегії суддів, у разі відсутності сертифікату якості ОСОБА_7 був зобов`язаний повідомити про відсутність сертифікату якості у ТОВ «Укравіапром», проте таких дій не вчинив, про що свідчать докази, які містяться у матеріалах справи. Наданий протокол №14933 від 21 червня 2024 року не має відношення до інкримінованих ОСОБА_7 подій, оскільки не стосується обставин кримінального провадження. До клопотання додано копії матеріалів, якими детектив НАБУ обґрунтовує зміст клопотання, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту щодо недоведеності причетності ОСОБА_7 до вчинення інкримінованого йому злочину, є необґрунтованими.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 (ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України), який є тяжким злочином, відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; його вік та стан здоров`я; розмір збитків, які завдано Міністерству оборони України; вчинення злочину під час дії воєнного стану; обставини кримінального провадження, зокрема закупівля товарів оборонного призначення, які є необхіднимидля відсічі та стримування збройної агресії російської федерації; відомості, які зазначені у протоколах НСРД, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризиків, зазначених у п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та наявністю підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки підстави для застосування особистого зобов`язання, в тому числі інших, менш суворих запобіжних заходів ніж застава, відсутні, у тому числі, з врахуванням майнового та сімейного стану та його соціальний статус. Умови та підстави застосування запобіжного заходу у вигляді застави визначено ч.4 ст.182 КПК України, та не залежить, у даному випадку, від об`єкту посягання.

Доводи сторони захисту, що ризик впливу на свідків та підозрюваного відсутній, оскільки ОСОБА_7 відсторонений від займаної посади, є необґрунтованими, оскільки при встановленні ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Згідно з ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії здійснення досудового розслідування при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від зазначених осіб та дослідження їх судом.Крім того, як свідчать матеріали справи, підозрюваний ОСОБА_7 , за показаннями свідка ОСОБА_26 , здійснюював на нього вплив з метою зміни ним закупівельних цін, що підтверджується наявність двох різних цінових пропозицій, тому, на думку колегії суддів, даний ризик наявний.

Доводи щодо відсутності ризику переховування ОСОБА_7 від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на введення в Україні воєнного стану, є безпідставними, оскільки відповідно до Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №573 від 08 липня 2020 року, для забезпечення контролю за здійсненням заходів під час запровадження комендантської години створюється система пропускного режиму та за рішенням коменданта (за погодженням з військовим командуванням) особам видаються перепустки. Перепустка є документом, що видається в комендатурі із зазначенням строку дії та пред`являється, в тому числі, військовослужбовцем Збройних Сил разом із службовим посвідченням. Статусу військовослужбовця ОСОБА_7 не позбавлений, а тому на думку колегії суддів за наявності перепустки він може безперешкодно переміщатися територією України. Обмеження, які наразі діють в Україні стосовно перетину кордону чоловіків, які підлягають призову та не затримання ОСОБА_7 в порядку ст.208 КПК України, не свідчать про відсутність вказаного ризику, а тому доводи апеляційної скарги сторони захисту в цій частині також є безпідставними.

Запобіжний захід у вигляді застави є пропорційним меті забезпечення кримінального провадження та за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_7 та запобіганню ризикам, доведеним прокурором.

Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що слідчим суддею не в повній мірі було враховано обставини, які зазначені у ч.4 ст.182 КПК України, з огляду на таке.

Підставою визначення слідчим суддею застави у розмірі 2 000 000 грн були обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду; характер злочину, у вчиненні якого він підозрюється; узгодженість дій співучасників та значний розмір коштів, якими ймовірно могли заволодіти фігуранти провадження через пов`язану юридичну особу. Разом з тим, слідчий суддя не в повній мірі врахував майновий стан підозрюваного, та не врахував його сімейний стан, зокрема наявність у нього родини й утриманців, а також те, що його малолітній син від першого шлюбу, знаходиться лише на його утриманні.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у період з 2020 року по 2024 рік ОСОБА_7 отримав доходів у сумі 2 805 573 грн. На праві власності йому належать: земельна ділянка площею 2 га (кадастровий номер 4820682600:01:000:0403); земельна ділянка площею 0,12 га (кадастровий номер 3221888600:18:042:0116) та квартира загальною площею 66,3 кв.м. у АДРЕСА_2 . Згідно з відомостями декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_7 за 2023 рік у його власності перебувають готівкові кошти у сумі 50 000 грн, а також у 2023 році він отримав дохід від відчуження рухомого майна у сумі 360 000 грн. На праві власності йому належить автомобіль NISSAN QASHQAI, 2021 року випуску. Дружині підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_28 на праві власності належать автомобіль VOLKSWAGEN T-ROC 2021 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 та TOYOTA AURIS 2014 року виписку.

З матеріалів справи вбачається та у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_7 підтвердив, що на його утриманні знаходять двоє дітей, 2011 та 2023 року, та дружина, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Обов`язок батьків утримувати свою неповнолітню дитину належить до конституційних обов`язків і передбачений ч.2 ст.51 Конституції України, в якій зазначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Такий обов`язок також передбачений ст.180 СК України, відповідно до якої батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а в окремих випадках - і своїх повнолітніх дітей. Крім того, ст.55 СК України визначено, що дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї. Докази, які містяться у матеріалах справи підтверджують, що на утриманні підозрюваного ОСОБА_7 знаходяться малолітні діти та дружина, він єдиний, хто дбає про матеріальне забезпечення своєї сім`я, а тому визначення слідчим суддею застави у розмірі 2 000 000 грн є необгрунтованим.

Враховуючи рівень майнового та сімейного стану підозрюваного ОСОБА_7 , обставини справи, зокрема, що йому інкриміновано вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.364 КК України; вчинення злочину у період воєнного стану в Україні, який пов`язаний із розкраданням коштів на закупівлю товарів оборонного призначення, у результаті чого підірвано рівень боєздатності підрозділів Збройних Сил України, а також створено перешкоди у підготовці до виконання покладених на них Конституцією України завдань, зокрема стримування та відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності; наслідки від відсутності достатнього озброєння Збройних Сил України та неможливість використання коштів для їх потреб, колегія суддів вважає, що має місце виключний випадок та застава у розмірі 1 000 000 грн здатна забезпечити його належну поведінку.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.

Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, у тому числі, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 слід задовільнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову, якою підозрюваному ОСОБА_7 визначити розмір застави в сумі 1 000 000 грн.

Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - ОСОБА_9 задовільнити частково.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2024 року скасувати в частині визначення розміру застави та постановити в цій частині нову, якою підозрюваному ОСОБА_7 визначити розмір застави в сумі 1 000 000 (один мільйон) грн 00 коп.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4