Рішення

від 27.11.2024 по справі 299/5561/24

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Матій Н.Ю., звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору: Виноградівська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у липні-серпні ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 , який заповіту не залишив. Позивачка вказує, що як спадкоємець за законом вона прийняла спадщину до складу якої входить будинок садибного типу (з господарськими будівлями та спорудами) загальною площею 167,4 м.кв., в тому числі житловою площею 55,3 м.кв, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , однак набути право власності на спадкові речові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за законом в нотаріальній конторі не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійному спадкодавцю. За вказаних обставин державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В. у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачці відмовила. Таким чином через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно позивачка позбавлена можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку. Відповідачами по справі позивачка визначила дітей спадкодавця - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , а також його невістку ОСОБА_5 , яка є дружиною сина спадкодавця ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка та її представник у підготовче засідання не з`явилися, однак представник позивачки подала до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у їх відсутність.

Відповідачі будучи повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання не з`явилися, але подали до суду письмові заяви згідно яких просять суд розглядати справу у їх відсутність, вимоги позивачки визнають в повному обсязі та не заперечують проти їх задоволення.

Третя особа будучи повідомленою про день, час та місце розгляду справи належним чином своєчасно, в підготовче засідання не з`явилася, заяв, клопотань від неї не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідачами позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання ними позову прийнято судом.

Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов`язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачами, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що у липні-серпні ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть.

Місцем відкриття спадщини є с. Великі Ком`яти, Берегівського району.

За час свого життя чоловік позивачки заповіт не залишив.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на будинок садибного типу (з господарськими будівлями та спорудами) загальною площею 167,4 м.кв., в тому числі житловою площею 55,3 м.кв, розташований за адресою: АДРЕСА_1

Даний об`єкт нерухомості рахується за спадкодавцем на підставі записів у погосподарській книзі, згідно довідки Виноградівської міської ради від 24.07.2024 № 20.4-07/586.

Правовстановлюючі документи на спадкрве майно за життя спадкодавця не виготовлено.

За довідкою виданою Виноградівською міською радою Закарпатської області 24.07.2024 року №20.4-07/586, житловий будинок, який розміщений у в АДРЕСА_1 рахується за ОСОБА_6 , який помер липень-серпень 2012 року.

Відповідно до довідки від 22.07.2024 року №20.4-07/580, виданої Виноградівською міською радою Закарпатської області в тім, що ОСОБА_6 , який помер липень- серпень 2012 року, на день смерті разом з ним проживали та були зареєстровані за адресою в АДРЕСА_1 :

1. ОСОБА_1 (дружина - ІНФОРМАЦІЯ_3 )

2. ОСОБА_3 (син - ІНФОРМАЦІЯ_4 )

3. ОСОБА_2 (син - ІНФОРМАЦІЯ_5 )

4. ОСОБА_7 (дочка - ІНФОРМАЦІЯ_6 )

5. ОСОБА_8 (син - ІНФОРМАЦІЯ_7 ).

Суд констатує, що позивачка після смерті свого чоловіка відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, як спадкоємець за законом спадщину прийняла, оскільки на день смерті спадкодавця була зареєстрована та проживала разом з ним, а також у встановлений законодавством термін звернулася до державного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу із заявою про прийняття спадщини.

Відповідачі сини і дочка ОСОБА_6 ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 помер), ОСОБА_7 також прийняли спадщину, оскільки проживала за однією адресою з померлим.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер (свідоцтво про смерть додається), відповідачем у справі є його дружина ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Відповідачі на спадкове майно не претендують.

Згідно положень ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Верховний Суд України в п. 23Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.

В зв`язку з необхідністю прийняття спадщини, що залишилася після смерті спадкодавця, позивачка звернулася до державного нотаріуса Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., де 01.08.2024 їй було надано лист-відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом № 321/01-16, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Разом з цим спадкодавець за життя не здійснив державної реєстрації набутих майнових прав, що в свою чергу обумовлює потребу звернення позивачки до суду.

Таким чином позивачка не має можливості оформити спадщину через нотаріальну контору із-за відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до п.37 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Згідно ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 3 статті 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Технічна інвентаризація спадкового житловий будинку проведена.

Згідно довідки від 01.08.2024 року №735 виданої Комунальним підприємством «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 завершений будівництвом та вартість станом на липень 2024 року становить 242304 грн., загальною площею 167,4 м.кв., втому числі житлова площа 55,3 м.кв.

Згідно даних технічного паспорта, що загальна площа житлового будинку 167,4 м.кв., з якої 55,3 м.кв. становить житлова (основна) площа і допоміжна площа 112,1 м.кв. і рік побудови житлового будинку 1991.

Відповідно до ч.3 ст.3 Закону України від 01.07.2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Правовстановлюючих документів на спадковий будинок не оформлено, тому держава офіційно не визнає ні право власності спадкодавця на нерухоме майно, ні право власності спадкоємця, набуте в порядку спадкування.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української PCP підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих Рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих Рад. Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української PCP 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції). Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до роз`яснень «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» Вищий спеціалізованого суду: лист від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 по об`єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 05.08.1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається БТІ.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05.08.1992 року, могли за умови прийняття їх в експлуатацію відповідними комісіями отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05.08.1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи.

Крім того, відповідно до правової позиції, висловленої ВССУ у своєму листі № 24- 753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Ст. 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК). Разом з тим, у разі відсутності документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок, або відсутності державної реєстрації права власності необхідно з`ясувати причини відсутності правовстановлюючих документів, державної реєстрації права власності або документів на забудову. У разі недотримання спадкодавцем вимог законодавства щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно судами може визнаватись у порядку спадкування право на забудову, право на будівельні матеріали та інше у відповідності зі встановленим судом правовим режимом спірного майна.

Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою( ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).

Таким чином, враховуючи встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, а також оцінюючи надані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 81,200, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 5, 16, 328, 392, 1223, 1268, 1270, 1274 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинок садибного типу (з господарськими будівлями та спорудами) загальною площею 167,4 м.кв., в тому числі житловою площею 55,3 м.кв, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 06.12.2024.

ГоловуючийТ. Ю. Левко