Рішення

від 26.11.2024 по справі 607/195/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.11.2024 Справа №607/195/24 Провадження №2/607/42/2024

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Герчаківської О. Я.,

з участю секретаря судового засідання Баб`як Н. О.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа:Відділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Тернопільськійобласті Управліннядержавної реєстраціїЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини, а саме: виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 25 від 13 грудня 1980 року, складеного Максимівською сільською радою Збаразького району Тернопільської області про народження ОСОБА_3 (а.с. 2-3).

В обґрунтуванняпозовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається нате,що ІНФОРМАЦІЯ_1 вшлюбі упозивача тавідповідачки народився ОСОБА_3 ,у зв`язкуз чимМаксимівською сільськоюрадою Збаразькогорайону Тернопільськоїобласті 13грудня 1980року вчиненоактовий записпро народження№ 25.В графібатько зазначено« ОСОБА_1 ».Через зайнятість ОСОБА_1 часто перебуваву тривалихвідрядженнях. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер,однак причинусмерті встановитивидалось неможливимчерез різковиражені гниліснізміни трупа.Похований ОСОБА_3 в с. Максимівка, Збаразького району Тернопільська область. В 2023 році ОСОБА_1 узгодив з ОСОБА_2 перепоховання ОСОБА_3 в м. Тернополі. Рішенням Максимівської сільської ради дано дозвіл на перепоховання. Під час підготовки місця перепоховання ОСОБА_2 повідомила, що батько ОСОБА_4 - не ОСОБА_1 , а зачатий він був під час перебування позивача у відрядженні. Для ОСОБА_1 має істотне значення, чи дійсно ОСОБА_4 є сином позивача.

За встановлених обставин, позивач, звернувся з позовом про виключення відомостей про батьківство ОСОБА_1 з актового запису № 25 від 13 грудня 1980 року, складеного Максимівською сільською радою Збаразького району Тернопільської області про народження ОСОБА_3 ; призначити судову посмертну молекулярногенетичну експертизу усправі, навирішення якоїпоставити питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним сином ОСОБА_1 ?

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 січня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини. Постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження (а.с. 18).

Ухвалою суду, постановленою судом без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 02 лютого 2024 року, залучено до участі у справі у процесуальному статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 27-29).

01 березня 2024 року судом зареєстровано уточнене клопотання ОСОБА_1 про призначенняпосмертної молекулярногенетичноїекспертизи. З його змісту вбачається, що позивач просить судпро призначення судовоїпосмертної молекулярногенетичноїекспертизи усправі, навирішення якоїпоставити питання: чи є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , біологічним сином ОСОБА_1 ?; проведення експертизи доручити експертам Львівського НДЕКЦ МВС України; для забезпечення проведення експертизи провести ексгумацію трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , похованого на кладовищі села Максимівка Збаразького району Тернопільської області; доручити службовим особам відповідної ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства органу місцевого самоврядування села Максимівка Збаразького району (Збаразька міська рада) в 10 денний термін провести ексгумацію трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , похований на кладовищі с. Максимівка, Збаразького району; для проведення ексгумації та приведення після ексгумації могили в попередній стан залучити службових осіб відповідної ритуальної служби спеціалізованого комунального підприємства органу місцевого самоврядування; для проведення експертного дослідження використати: -біологічний матеріал, відібраний шляхом ексгумації від трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме стегнову кістку, яка найкраще всього збереглась; доручити експертам Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи в 10 денний термін здійснити відбирання біологічних матеріалів від трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме стегнової кістки, яка найкраще всього збереглись, необхідної для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи; зобов`язати експертів Тернопільського обласного бюро судово-медичної експертизи: - здійснити належне документальне оформлення та відповідну підготовку відібраних зразків від трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , для передачі та проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи; -передати уповноваженому експерту Львівського НДЕКЦ МВС України, з належним оформленням видачі, біологічний матеріал стегнову кістку, яка найкраще всього збереглись, від трупа ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , для проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи; надати дозвіл експертам на повне або часткове знищення об`єктів дослідження (експертизи) (а. с. 33-35).

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 березня 2024 року клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової посмертної молекулярногенетичної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини задоволено; призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини судову посмертну молекулярногенетичну експертизу; на час проведення експертизи провадження у справі зупинено (а.с. 40-42).

24 квітня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області зареєстровано клопотання експерта від 23 квітня 2024 року № СЕ-19/114-24/7827-БД/Кл-2 (а. с. 54-58).

Для його вирішення суд протокольною ухвалою 09 травня 2024 року о 15 год. 00 хв. поновив провадження у справі.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 09 травня 2024 року, суд, врахувавши заяву представника позивача, адвоката Вітіва В. А., постановив: надати дозвіл на поділ проведення молекулярно-генетичної експертизи у справі № 607/195/24 на 2 етапи: на першому етапі - встановлення ДНК-профілю наданого фрагмента кістки з трупа ОСОБА_3 , а на другому, у разі встановлення ДНК-профілю - відібрання зразків букального епітелію у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та проведення порівняльних досліджень; скерувати позивачу ОСОБА_1 рахунок-фактуру для здійснення оплати вартості проведення першого етапу молекулярно-генетичної експертизи.

08 липня 2024 року від Львівського НДЕКЦМВС України на адресу суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/114-24/7827-БД від 26 червня 2024 року (а. с. 76-86)

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 липня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини - поновлено (а.с. 89).

27 серпня 2024 року судом зареєстроване клопотання позивача ОСОБА_1 , щодо зобов`язання Львівського НДЕКЦ МВС України надати позивачу та відповідачці висновок експерта, яке судом відхилено, сторнам роз`яснено, що оригінал висновку експерта № СЕ-19/114-24/7827-БД від 26 червня 2024 року знаходиться в матеріалах справи № 607/195/24, копію цього висновку, належним чином засідчену, позивач та відповідачка можуть отримати шляхом ознайомлення з матеріалами справи та їх копіювання (а.с. 111-112).

Протокольною ухвалою від 02 вересня 2024 року, постановленою без виходу в нарадчу кімнату закрито підготовче судове засідання у справі № 607/195/24 та призначено справу до розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі, вважає висновки експерта не вірним, експерт не дослідив всіх обставин, померилий є іншою особою, не його сином.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що рішення, яке прийме суд її не цікавить.

Представник третьої особи: Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства в судове засідання не з`явилася, будучи належним чином повідомлена про час, дату та місце проведення судового засідання, проте, подала заяву про розгляд справи без участі їх представника за наявними в матеріалах справи документами (а.с. 100, 102, 108).

Відтак, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд встановив наступні обставини справи.

21 липня 1979 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб в Максимівській сільській раді, про що зроблено запис № 18, що стверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 виданого 21 липня 1979 року Збаразьким ЗАГС (а.с. 13).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, Серія НОМЕР_2 , виданим повторно 04 лютого 2020 року Збаразьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), відповідний актовий запис № 25, батько ОСОБА_1 , мати ОСОБА_2 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 18 років помер ОСОБА_3 , згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 17 серпня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Тернопільської міської ради Тернопільської області.

Рішенням Виконавчого комітету Збаразької міської ради Тернопільської області від 28 листопада 2023 року № 349, надано дозвіл ОСОБА_1 на здійснення перепоховання останків померлого ОСОБА_3 (а.с. 8-9).

Як описано вище, суд задовольнив клопотання позивача та призначив у справі № 607/195/24 судову посмертну молекулярногенетичну експертизу.

За змістром висновку експерта № СЕ-19/114-24/7827-БД від 26 червня 2024 року, ОСОБА_3 , фрагмент кістки з трупа якого надано на дослідження може бкти біологічним сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність даної події становить 99,999999999% (а.с. 77-86).

Відтак, проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов до висновку, що до виниклих спірних правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України)судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (частина перша статті 5 ЦПК України).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу україни (далі СК України) передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно зі статтею 52 Конституції Українидіти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями122та125цьогоКодексу.

Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини (частина першастатті 122 СК України).

У частинах першій та третійстатті 136 СК Українипередбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей122,124,126і127цьогоКодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини другоїстатті 136 СК Україниу разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.

Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз`яснено судам, що в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (статті 122, 124 СК України), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнавав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126, 127 СК України).

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмету доказування у такій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи.

Згідно із частиною першоюстатті 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права згідно ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (рішення ЄСПЛ у справі «Калачова проти росії» від 07 травня 2009 року, заява № 3451/05).

Таким чином, висновок генетичної експертизи має важливе значення в процесі дослідження факту батьківства. Проте його необхідно оцінювати з урахуванням положень частин другої, третьоїстатті 89 ЦПК України, згідно з якими жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказамв цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно достатті 110 ЦПК Українивисновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленимистаттею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У справі № 607/195/24 за ухвалою суду проведено посмертну судову молекулярногенетичну експертизу.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/114-24/7827-БД від 26 червня 2024 року, ОСОБА_3 , фрагмент кістки з трупа якого надано на дослідження може бути біологічним сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність даної події становить 99,999999999%.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2023 року у справі №592/4443/17 (провадження №61-9923св22) зазначено, що: «відповідно до частин першої, другої статті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Частиною першою статті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Як докази для встановлення батьківства в суді можуть бути досліджені зокрема: листи, телеграми відповідача, в яких він повідомляє про можливість народження чи народження його дитини певною жінкою; заява відповідача за місцем роботи про надання йому відпустки у зв`язку з народженням дитини; показання свідків про виявлення відповідачем турботи про дитину та її матір, обрання імені дитини тощо. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це».

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина третя та четверта статті 12 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Висновок експерта №СЕ-19/114-24/7827-БД від 26 червня 2024 року позачем не спростовано, однак суд роз`янював ОСОБА_1 право клопотати про призначення додаткової чи повторної експертизи у справі, що занесено до протоколу судового засідання. Клопотання, які передбачені ст. 113 ЦПК України, позивачем у підготовчому судовому засіданні не заявлялися, а відтак суд вирішує спір на підставі зібраних доказів, на підставі норм матеріального права та в межах предмету позовних вимог.

Так, правилами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з ч. 2 ст. 13 ЦПК України це не є обов`язком суду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що у розглянутому національному провадженні, яке розпочалося у 2012 році, суди керувалися Постановою Пленуму Верховного Суду 2006 року, яка вимагала застосування до справи заявника Кодексу про шлюб і сім`ю 1969 року, що робить доказ спільного проживання необхідним для визнання батьківства. На думку Суду, наслідки такого підходу можна порівняти з наслідками негнучких строків або інших процесуальних обмежень, які унеможливлюють встановлення або оспорювання батьківства, зокрема з використанням нових методів тестування. Суд неодноразово вказував, що такі обмеження суперечать важливості інтересу приватного життя. Хоча до функцій Суду не входить тлумачення національного законодавства або висловлення думки щодо доцільності правового регулювання, обраного законодавчим органом держави-відповідача у певній сфері, за цих обставин Суд доходить висновку, що зазначений підхід національних судів у поєднанні з їхньою нездатністю розглянути надані їм докази ДНК з достатньою ретельністю становив порушення їхніх позитивних зобов`язань за статтею 8 щодо забезпечення права заявника на повагу до його приватного життя. Відповідно, мало місце порушення статті 8 Конвенції (MOLDOVAN v. UKRAINE, №62020/14 §52-54, ЄСПЛ, від 14 березня 2024 року).

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Презумпція батьківства - це загальне правило, що відображає безумовне визначення походження дитини від свого батька. Традиційною та загальновживаною є презумпція батьківства чоловіка матері дитини, тобто в разі народження дитини у шлюбі до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним її матір`ю і батьком визначається подружжя.

Частинами 3,4СК Українипередбачено,що оспорюваннябатьківства можливелише післянародження дитиниі додосягнення неюповноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини.

Пунктами 11, 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 визначено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

За встановлених обставини, з урахуванням норм матеріального права, а також висновку експерта № СЕ-19/114-24/7827-БД від 26 червня 2024 року, суд виснує про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини у зв`язку з їх безпідставністю.

Відповідно дочастини 1,пункту 2частини 2статті 141ЦПК України,судовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Таким чином, судові витрати з розгляду справи № 607/195/24 слід віднести на рахунок ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа:Відділ державноїреєстрації актівцивільного стануу Тернопільськійобласті Управліннядержавної реєстраціїЗахідного міжрегіональногоуправління Міністерстваюстиції про оспорювання батьківства та виключення запису про особу, як батька з актового запису про народження дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільській області Управління державної реєстрації Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 04014068, адреса місця знаходження: вул. Грушевського, буд. 8, м. Тернопіль, 46021.

Повний текст рішення суду складено 06 грудня 2024 року.

Головуючий суддя Герчаківська О. Я.