Постанова

від 20.11.2024 по справі 314/4214/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 20.11.2024 Справа № 314/4214/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/4214/23 Головуючий у 1-й інстанції: Капітонов Є.М.

Провадження № 22-ц/807/1393/24 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Кухаря С.В.,

Онищенка Е.А.

при секретарі Остащенко О.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу заапеляційною скаргою Фермерського господарства «Агронікс» на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2024 року у справі за позовом Фермерського господарства «Агронікс» до ОСОБА_1 , Сільського (фермерського) господарства «Лещенко В.М.», третя особа - Державний реєстратор Шевченко Алла Іванівна, про визнання договору оренди землі недійсним та проведення реєстрації укладеного договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2023 року представник ФГ «Агронікс» звернувся до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що 01 березня 2011 року між Фермерським господарством «Агронікс» та власником земельної ділянки (згідно Державного акту серія ЯГ №718282 від 12 вересня 2007 року) ОСОБА_1 було укладено Договір оренди землі сільськогосподарського призначення площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004 на 10 років.

Договір оренди зареєстровано у відділі Держкомзему Вільнянського району, про що у державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 23 березня 2012 року за № 232150004000418.

Відповідно до п. 43 даного договору зазначено, що даний договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, тобто його 10-ти річний строк спливав 23 березня 2022 року.

У 2021 році стало відомо, що під час дії зазначеного договору, а саме 29.09.2021 року, Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Жук Юлією Володимирівною проведено державну реєстрацію, номер запису про інше речове право: 44285330 від 29.09.2021p., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60733419 від 04.10.2021р. договору оренди земельної ділянки площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, який був укладений між ОСОБА_1 та Селянським (фермерським) господарством « ОСОБА_2 » строком на 10 років, до 29.09.2031р. з автоматичним продовженням дії договору.

Фермерське господарство «Агронікс» вважало, що уклавши в 2021 році спірний договір оренди та здійснивши державну реєстрацію права оренди, відповідачі порушили право позивача як чинного орендаря на володіння, користування земельною ділянкою, а також право на пролонгацію даного договору відповідно до п. 8 та ст. 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки договір оренди, укладений у 2011 році строком на 10 років з моменту його підписання та державної реєстрації (п. 43) між ФГ «Агронікс» та ОСОБА_1 , є чинним і свою дію не припинив.

Оскільки право на оренду землі за чинним договором було порушеним, Фермерське господарство «Агронікс» звернулося до Вільнянського районного суду Запорізької області з відповідним позовом.

01.12.2022 року рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області у справі № 314/5206/21 позов Фермерського господарства «Агронікс» до ОСОБА_1 , Селянського (фермерського) господарства «Лещенко В.М.», третя особа: державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування реєстраційного запису, усунення перешкод у користуванні та поновлення права на користування земельною ділянкою були задоволені повністю.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та Селянським (Фермерським) господарством « ОСОБА_2 », серія та номер 2679, виданий 29.09.2021, та скасовано реєстрацію, яку проведено Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Жук Юлієї Володимирівною, номер запису про інше речове право: 44285330 від 29.09.2021, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60733419 від 04.10.2021 на земельну ділянку площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, що розташована на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області.

Визнано припиненим за ОСОБА_3 » право оренди земельної ділянки, площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, що розташована на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізькі області, номер запису про інше речове право: 44285330 від 29.09.2021.

Визнано за Фермерським господарством «Агронікс» право оренди земельної ділянки, площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, розташованої на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області на умовах, передбачених договором оренди від 01 березня 2011 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агронікс», з моменту набуття рішенням суду законної сили та стягнуто з Селянського (Фермерського) господарства « ОСОБА_2 » та ОСОБА_1 судовий збір по 3405,00 грн. з кожного.

За наслідком розгляду апеляційної скарги СФГ « ОСОБА_2 » на вищевказане рішення суду першої інстанції постановою Запорізького апеляційного суду від 02.08.2023 року апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства «Лещенко В.М.» задоволено частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2022 року у цій справі в частині визнання за Фермерським господарством «Агронікс» права оренди земельної ділянки, площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, розташованої на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області на умовах, передбачених договором оренди від 01 березня 2011 року, який був укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Агронікс», з моменту набуття рішенням суду законної сили скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог Фермерського господарства «Агронікс» відмовлено та стягнуто судові витрати. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Касаційна скарга ФГ «Агронікс» не подавалася.

Після закінчення дії попереднього договору оренди землі (закінчився 23.03.2022 року), сторони, а саме Орендодавець ОСОБА_1 та ФГ «Агронікс» дійшли згоди і 24.03.2022 року уклали новий договір оренди землі площею 3,5490 га з відповідним кадастровим номером строком на 10 років.

ФГ Агронікс» не зверталося до реєстраційної служби з вимогою про реєстрацію договору оренди від 24.03.2022 року, оскільки на той час справа № 314/5206/21 ще не була розглянута, і не було вирішено питання про незаконність та скасування реєстраціїпопереднього договору між ОСОБА_1 та СФГ « ОСОБА_2 » від 29.09.2021 року (остаточне рішення ухвалено Запорізьким апеляційним судом 02.08.2023 року у справі № 314/5206/21, провадження № 22-ц/807/1047/23).

Після набрання рішенням законної сили ФГ «Агронікс» звернулося до державного реєстратора Вільнянської міської ради Запорізької області з відповідною заявою та договором оренди землі від 24.03.2022 року разом з додатками та рішеннями судів про його реєстрацію, але рішенням № 69147643 від 05.09.2023 року в реєстрації вищевказаного договору було відмовлено, оскільки виявилося, що СФГ « ОСОБА_2 » вже після укладеного 24.03.2022 року між ФГ «Агронікс» та ОСОБА_1 договору оренди, було укладено інший договір на цю ж саму земельну ділянку між ОСОБА_1 та СФГ « ОСОБА_2 » 01.08.2022 року, який пройшов державну реєстрацію 04.08.2022 року (державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Шевченко Алла Василівна, за номером: 47539012 від 04.08.2022 року).

ФГ «Агронікс» вважає, що попередній договір оренди земельної ділянки, який був укладений між С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та ОСОБА_1 01.08.2022 року є незаконним, тому що в цей момент був чинним і вже існував Договір оренди землі від 24.03.2022 року, а дії щодо «передачі» в оренду С(Ф)Г « ОСОБА_2 » земельної ділянки за договором оренди від 01.08.2022 року та його реєстрацію без припинення діючого договору оренди земельної ділянки безпідставними та незаконними, і мають ознаки фіктивності, оскільки земельна ділянка по факту не передавалася, ні в 2022 році, ні в 2023 році.

Посилаючись на зазначені обставини, представник ФГ «Агронікс» просив суд:

-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » від 01.08.2022 року на земельну ділянку площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, яка розташована на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області, зареєстрований державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Шевченко А.В., номер 47539012 від 04.08.2022 року;

-зареєструвати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договір оренди землі від 24.03.2022 року, укладений між ОСОБА_1 та ФГ «Агронікс» на земельну ділянку площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, яка розташована на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області;

-стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір, пов`язаний з розглядом справи, у пропорційному порядку.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2024 року в задоволенні позову Фермерського господарства «Агронікс» до ОСОБА_1 , Сільського (фермерського) господарства «Лещенко В.М.», третя особа: Державний реєстратор Шевченко Алла Іванівна про визнання договору оренди землі недійсним та проведення реєстрації укладеного договору оренди землі відмовлено.

Не погоджуючисьіз зазначенимрішенням суду,представник ФГ«Агронікс» подавапеляційну скаргу,в якій,посилаючись нанеповне з`ясуванняобставин,що маютьзначення длясправи,недоведеність обставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими,невідповідність висновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи,порушення нормпроцесуального права,неправильне застосуваннянорм матеріальногоправа, просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, стягнути з відповідачів судові витрати.

Узагальненими доводамиапеляційної скаргиє те,що суд першої інстанції не врахував той факт, що попередній договір оренди земельної ділянки, який був укладений між С(Ф)Г « ОСОБА_2 » та ОСОБА_1 01.08.2022 року є незаконним, тому що в цей момент був чинним і вже існував договір оренди землі від 24.03.2022 року, а дії щодо передачі в оренду С(Ф)Г « ОСОБА_2 » земельної ділянки з договором оренди від 01.08.2022 року та його реєстрацію без припинення діючого договору оренди земельної ділянки безпідставними і незаконними і мають ознаки фіктивності, оскільки ні в 2023 році, ні в 2024 році за актом прийому-передачі між ФГ «Агронікс» та ОСОБА_1 передачі земельної ділянки не було, отже останній ніяк не міг її передати за актом прийому-передачі С(Ф)Г « ОСОБА_2 ».

Право оренди ФГ «Агронікс», що виникло в нього на підставі договору оренди земельної ділянки від 24.03.2022 року є дійсним і підлягає судовому захисту у зв`язку з його порушенням відповідачами.

Фактичні обставини свідчать про те, що одну й ту саму земельну ділянку ОСОБА_1 з 2021 року по 2022 рік двічі «передав» в оренду С(Ф)Г « ОСОБА_2 » за договорами від 29.09.2021 року та 01.08.2022 року, в той час як ця сама земельна ділянка перебувала в оренді у ФГ «Агронікс» спочатку за договором, укладеним 01.03.2011 року, строк дії якого закінчився 23.03.2022 року, а потім, після укладення нового договору оренди від 24.03.2022 року між ОСОБА_1 та ФГ «Агронікс», і жодним чином С(Ф)Г « ОСОБА_2 » з 2021 року по 2023 рік так і не передавалась.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що згідно з частиною 3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення,а рішеннясуду першоїінстанції-без змін,з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідност. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Ухвалюючи рішення,суд першоїінстанції,вбачаючи зловживанняправом збоку позивача та відповідача ОСОБА_1 , на підставі принципу естопель, дійшов висновку про необґрунтованість позову та відмову в його задоволенні.

Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками суду першої інстанції погоджується, оскільки вони відповідають обставинам справи та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Як вбачаєтьсяз матеріалівсправи тавстановлено судом, 01.03.2011 року між ФГ «АГРОНІКС» та власником земельної ділянки ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі сільськогосподарського призначення площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004 на 10 років, який зареєстрований у відділі Держкомзему Вільнянського району, про що у Державному реєстрі земель вчинено відповідний запис від 23.03.2012року за№ 232150004000418.

Згідно з п. 43 зазначеного договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації, тобто його 10-річний строк дії сплив 23.03.2022 року.

Земельна ділянка була передана ФГ «АГРОНІКС» в оренду за актом прийому-передачі об`єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 01.03.2011 року.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.09.2021 року державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Жук Ю.В. проведено державну реєстрацію номер запису про інше речове право: 44285330 від 29.09.2021, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60733419 від 04.10.2021 договору оренди земельної ділянки, площею 3,5490 га, кадастровий номер 2321581000:03:004:0004, який був укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » строком на 10 років з автоматичним продовженням дії договору.

У листопаді 2021 року ФГ «АГРОНІКС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , С(Ф)Г « ОСОБА_2 », третя особа: державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, про визнання договору оренди землі недійсним, скасування реєстраційного запису, усунення перешкод у користуванні та поновлення права на користування земельною ділянкою, просили суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 », скасувати його реєстрацію, визнати припиненим за СФГ « ОСОБА_2 » право оренди зазначеної вище земельної ділянки та визнати за позивачем право оренди зазначеної земельної ділянки.

Рішенням Вільнянськогорайонного суду Запорізької областівід 01грудня 2022року (справа № 314/5206/21) позов ОСОБА_4 » задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » серія та номер 2679 виданий, 29.09.2021, та скасовано реєстрацію, яку проведено Державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Жук Ю.В., номер запису про інше речове право: 44285330 від 29.09.2021, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 60733419 від 04.10.2021 на земельну ділянку, площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, що розташована на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області.

Визнано припиненим за С(Ф)Г « ОСОБА_2 » право оренди земельної ділянки, площею 3,5490 га, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, що розташована на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізькі області, номер запису про інше речове право: 44285330 від 29.09.2021.

Визнано за ФГ «АГРОНІКС» право оренди земельної ділянки, площею 3,5490 г кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, розташованої на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області на умовах, передбачених договором оренди від 01 березня 2011 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «АГРОНІКС» з моменту набуття рішенням суду законної сили.

Стягнуто із С(Ф)Г « ОСОБА_2 » на користь ФГ «Агронікс» судовий збір у розмірі 3405,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ФГ «АГРОНІКС» судовий збір у розмірі 3405,00 грн.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 02 серпня 2023 року апеляційну скаргу С(Ф)Г « ОСОБА_2 » в особі представника ОСОБА_5 задоволено частково.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2022 року в частині визнання за ФГ «АГРОНІКС» права оренди земельної ділянки, площею 3,5490 г кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, розташованої на території Гнаровської сільської ради Запорізького (Вільнянського) району Запорізької області на умовах, передбачених договором оренди від 01 березня 2011 року, який був укладений між ОСОБА_1 та ФГ «АГРОНІКС» з моменту набуття рішенням суду законної сили скасовано.

Ухвалено у цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вказаних позовних вимог ФГ «АГРОНІКС» відмовлено.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 01 грудня 2022 року в частині вирішення питання про судові витрати змінено, зменшено розмір останніх з ОСОБА_1 , С(Ф)Г « ОСОБА_2 » на користь ФГ «АГРОНІКС» з 3 405,00 грн. до 2 270,00 грн. з кожного окремо.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Стягнуто з ФГ «АГРОНІКС» на користь С(Ф)Г « ОСОБА_2 » судовий збір за апеляційну скаргу 3 405,00 грн.

Предметом спору за цивільною справою № 314/5206/21 (перша інстанція Вільнянський районний суд Запорізької області, рішення від 01.12.2022, апеляційна інстанція Запорізький апеляційний суд, постанова від 02.08.2023) було речове право оренда земельної ділянки кадастровий номер 2321581000:03:004:0004.

Позивач посилається на те, що орендодавець ОСОБА_1 та ФГ «Агронікс» дійшли згоди і 24.03.2022 уклали новий договір оренди землі площею 3,5490 га з відповідним кадастровим номером строком на 10 років.

Відповідно до п. 43 вищевказаного договору він набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

Рішенням № 69147643 від 05.09.2023 року в реєстрації вищевказаного договору було відмовлено, оскільки виявилося, що 01.08.2022 року на цю ж саму земельну ділянку було укладено договір між ОСОБА_1 та СФГ « ОСОБА_2 », який пройшов державну реєстрацію 04.08.2022 року (державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Шевченко Алла Василівна, за номером: 47539012 від 04.08.2022 року).

Здійснивши хронологічно порівняльний аналіз вищезазначених обставин, суд першої інстанції виснував, що позивачем допущено суперечливі посилання на обставини відносно цивільно-правових відносин щодо користування земельною ділянкою.

Так, при розгляді цивільної справи № 314/5206/21 (протягом всього періоду розгляду справи) позивач, висуваючи правову позицію, декларував право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди від 01.03.2011.

В цій справі позивач порушує питання стосовно земельних правовідносин відносно спірної земельної ділянки на підставі договору оренди від 24.03.2022, тобто до ухвалення судових рішень в цивільній справі № 314/5206/21 (Вільнянський районний суд Запорізької області - рішення від 01.12.2022; Запорізький апеляційний суд - постанова від 02.08.2023).

При цьому суд зауважив, що позивач при розгляді цивільної справи № 314/5206/21 не повідомив суди відносно наявності нових врегульованих правовідносин, що стосуються спірної ділянки, та які виключають наявність продовження дії попереднього договору.

Отже, станом на 24.03.2022 з боку позивача мала місце невизначена позиція відносно правових відносин щодо спірної земельної ділянки, а саме:

за цивільною справою № 314/5206/21 правова позиція висловлена наявністю правовідносин на підставі договору оренди землі від 01.03.2011;

в цій справі позивач висуває правову позицію відносно правових відносин щодо спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 24.03.2022 та неможливістю проведення державної реєстрації договору оренди землі, оскільки не вирішено правове питання в судовому порядку за цивільною справою № 314/5206/21 щодо визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » серія та номер 2679 виданий, 29.09.2021 недійсним та скасування реєстрації іншого речового права: № 44285330 від 29.09.2021 за зазначеним договором.

Питання правовоївизначеності,що єскладовою доброчесностіучасника цивільнихправовідносин,полягає утому,що укладаючиновий договір,за якимнабувається речовеправо (договіроренди землі)відносно тогож об`єктацивільних прав(земельнаділянка)суб`єкт передбачаєвизнання обставиниприпинення аборозірвання попередніх цивільно-правових відносин між тими ж суб`єктами відносно одного й того ж об`єкта цивільних прав. Тобто, особа посилаючись на одну обставину (договір від 01.03.2011) при судовому розгляді цивільної справи № 314/5206/21 (остаточне судове рішення - 02.08.2023) не може посилатись перед судом, при розгляді іншої справи, щодо того ж об`єкта цивільних прав (земельна ділянка), що цивільні правовідносини були врегульовані іншим правочином (договір від 24.03.2022) оскільки, наявність декількох дійсних правочинів між одними й тими ж суб`єктами, відносно одного й того ж об`єкта цивільних прав виключається.

Позивач, як на підставу позову, посилається на неможливість проведення державної реєстрації договору оренди землі від 24.03.2022, оскільки в судовому порядку (справа № 314/5206/21) не буловирішено правовепитання визнання договору оренди земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » серія та номер 2679 виданий, 29.09.2021 недійсним та скасуванняреєстрації іншогоречового права:№ 44285330 від 29.09.2021 за зазначеним договором.

Судом першої інстанції також встановлено, що інше речове право: № 44285330 від 29.09.2021 право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі між ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » серія та номер 2679 виданий, 29.09.2021, що входило до предмету спору за цивільною справою № 314/5206/21, було припинено 29.07.2022 (дата державної реєстрації припинення іншого речового права) на підставі угоди про розірвання договору оренди земельної ділянки від 25.07.2022.

Отже, речове право: № 44285330 від 29.09.2021, що входило до предмету спору за цивільною справою № 314/5206/21 припинено під час судового розгляду справи, до ухвалення та постановлення судових рішень, відносно даного речового права.

Особи, забезпечуючи виконання вимог ст. 44 ЦПК України, повинні з належною сумлінністю виконувати свої процесуальні обов`язки щодо інформування суду, відносно обставин, які мають значення для розгляду справи.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 363002971 від 24.01.2024, за період часу з 29.07.2022(датадержавної реєстраціїприпинення іншогоречового права)по 04.08.2022 (дата державної реєстрації іншого речового права № 47539012 право оренди земельної ділянки), за об`єктом нерухомого майна не було зареєстровано жодного іншого речового права.

Крім того, як пояснили представники ФГ «Агронікс» та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, вони узгодили, що оскільки земельна ділянка, площею 3,5490 г, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, знаходиться всередині поля, серед інших земельних ділянок, замість неї С(Ф)Г « ОСОБА_2 » передає ФГ «Агронікс» іншу земельну ділянку до закінчення розгляду цивільних справ.

Згідно із частиною першоюстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертоїстатті 124 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Застаттею 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першоїстатті 631 ЦК Українистроком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першоюстатті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина першастатті 210 ЦК України).

Частиною другоюстатті 792 ЦК Українипередбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема,ЗК України,Законом України «Про оренду землі».

Згідно частини першоїстатті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно дост. 13 Закону України «Про оренду землі»під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду у встановленій формі.

Зміст прав та обов`язків, що виникають в орендодавця та орендаря земельної ділянки, порядок їх реалізації та виконання опосередковуються договором оренди землі. Зокрема, на підставі договору в орендодавця виникає обов`язок передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а в орендаря - обов`язок використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства та сплачувати орендну плату в порядку і розмірі, встановленому договором або законом.

Статтею 125 Земельного кодексу Українивстановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Підпунктом 6 п. 2 ч. 1ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - цеофіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Як зазначалося вище, у договір оренди землі від 24.03.2022 встановлено, що він набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації.

Строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року № 6-2777цс16.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

Вирішуючи спір у цій справі, суд апеляційної інстанції виходить із того, щомомент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом державної реєстрації договору. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії договору його текст не містить.

ОСОБА_1 та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » 01 серпня 2022 року, вже після закінчення договору оренди земельної ділянки з ФГ «Агронікс», уклали договір оренди спірної земельної ділянки, реєстрація речового права оренди якого здійснена на підставі рішення державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Запорізької області Шевченко Алла Василівна, за номером: 47539012 від 04.08.2022 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, який вірно виходив із того, що підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 01 серпня 2022 року відсутні. Так, ОСОБА_1 договір оренди земельної ділянки укладено с С(Ф)Г « ОСОБА_2 » вже після закінчення дії попереднього договору оренди землі, який сплинув 23.03.2022 року, і припинення переважного права оренди у позивача.

Крім того, оскільки відсутні підстави для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки з С(Ф)Г « ОСОБА_2 », не підлягає до задоволення і похідна вимога про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору оренди землі від 24.03.2022 року.

Доводи апеляційноїскарги проте,що суд першої інстанції не врахував той факт, що попередній договір оренди земельної ділянки, який був укладений між ОСОБА_4 » та ОСОБА_1 01.08.2022 року є незаконним, тому що в цей момент був чинним і вже існував договір оренди землі від 24.03.2022 року, висновків суду не спростовують. Як зазначалося вище, у договорі оренди землі від 24.03.2022 встановлено, що він набирає чинності після підписання його сторонами та державної реєстрації. Отже, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації; строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення. Після укладання договору ФГ «Агронікс» не зверталося до реєстраційної служби з вимогою про реєстрацію договору оренди від 24.03.2022 року, в той час як реєстрація речового права оренди С(Ф)Г « ОСОБА_2 » здійснена на підставі рішення державного реєстратора від 04.08.2022 року.

Щодо передачі земельної ділянки, як зазначалося вище, ФГ «Агронікс» та С(Ф)Г « ОСОБА_2 » узгодили, що оскільки земельна ділянка, площею 3,5490 г, кадастровий номер земельної ділянки 2321581000:03:004:0004, знаходиться всередині поля, серед інших земельних ділянок, замість неї С(Ф)Г « ОСОБА_2 » передає ФГ «Агронікс» іншу земельну ділянку до закінчення розгляду цивільних справ. Отже, твердження представника скаржника, що питання щодо передачі спірної земельної ділянки не вирішувалося сторонами, спростовано під час апеляційного розгляду справи.

Щодо доводів апеляційної скарги про переважне право скаржника перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк, то реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої відповідної позасудової процедури вирішення цього питання з ОСОБА_1 , як орендодавцем, докази дотримання якої у цій справі відсутні та стороною позивача апеляційному суду не надані.

Посилання на перелічені в апеляційній скарзі висновки Верховного Суду колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції розглянув справу та дійшов висновків, які не суперечать правовим висновкам, викладеним у вказаних у скарзі постановах Верховного Суду.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до повторень заперечень проти позову, незгоди з рішенням суду першої інстанції, незгоди з наданою судом оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, тобто стосуються переоцінки доказів, яким була надана належна оцінка судом, і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).

Враховуючи наведене, колегія суддів уважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.

Щодо судових витрат, то відповідно до підпунктів "б" та "в" пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст.367,374,375,381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Агронікс» залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 02 грудня 2024 року.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: С.В. Кухар

Е.А. Онищенко