Ухвала

від 05.12.2024 по справі 486/1048/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції з приміщення

Южноукраїнського міського суду Миколаївської області)

підозрюваного ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу начальника Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8

на ухвалу слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 листопада 2024 року щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

- підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 листопада 2024 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 січня 2025 року включно.

Визначено заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1211200 грн, за умови внесення якої ОСОБА_6 слід негайно звільнити з-під варти.

У разі внесення вказаної застави покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язки: не відлучатися з м. Південноукраїнську, Вознесенського району, Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме з: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ; здати на зберігання до Державної міграційної служби України свій паспорт для виїзду за кордон, а також інший наявний паспорт громадянина України для виїзду за кордон, термін дії якого закінчився; прибувати до Відділення поліції №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області щопонеділка та щоп`ятниці.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Прокурор проситьухвалу слідчогосудді скасуватиі постановитинову ухвалу,якою ОСОБА_6 обрати запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60днів.Визначити заставу-1905розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осіб, всумі 5770328грн 55коп.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Прокурор, не погоджується з рішенням слідчого судді в частині визначення застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1211200 грн. Вважає, що слідчий суддя належним чином не мотивував своє рішення щодо розміру застави.

Зокрема, на думку апелянта, не враховано шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, розмір якої майже в 5 разів перевищує розмір визначеної застави підозрюваному ОСОБА_6 , а також майновий стан підозрюваного та масштаб його фінансових операцій, оскільки очолюване ним товариство (TOB « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), у якому він є кінцевим бенефіціаром, активно співпрацює з філією ВП «Південноукраїнська атомна електрична станція» AT «НАЕК «Енергоатом» та упродовж років є стороною у договірних стосунках із зазначеним товариством, а тому отримує значний прибуток.

Зазначив, що слідчим суддею не взято до уваги: обставини кримінального правопорушення; майновий станпідозрюваного,його сімейнийстан,у томучислі матеріальнестановище близькихосіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК України.

Узагальнений виклад позиції інших учасників судового провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу захисник ОСОБА_7 просить ухвалу слідчого судді залишити без змін. Вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави достатньою мірою гарантує виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків та свідчить про його належну процесуальну поведінку.

Встановлені слідчим суддею обставини.

СВ ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2024 за №12024152120000179, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

13.11.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя зазначив, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою, та підтверджується доданими до клопотання матеріалами.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість злочину, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості підозрюваним ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. При цьому слідчий суддя вважав недоведеним ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя дійшов висновку, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування не зможе запобігти встановленим ризикам.

Також слідчим суддею визначений розмір застави, що перевищує максимальний розмір застави, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України,оскільки ОСОБА_6 підозрюється увчиненні особливотяжкого злочину.Визначивши заставу 400прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що складає1211200грн,слідчий суддявважав,що саметакий розмірзможе забезпечитивиконання підозрюванимпроцесуальних обов`язківв разівнесення застави.

Позиції учасників судового провадження.

Прокурор просив апеляційну скаргу задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7 заперечували проти апеляційної скарги прокурора.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційних скаргах доводи в межах її вимог, суд встановив таке.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя прийняв рішення з дотриманням вимог ч. 2 ст. 177, ч. 1 ст. 194 КПК України.

Так, під час судового розгляду встановлено, що СВ ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.04.2024 за №12024152120000179, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 , будучи службовою особою директором ТОВ «Ресурстехнобуд» та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, діючи умисно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вніс до акту приймання виконаних будівельних робіт № 1 за серпень 2023 року та підсумкової відомості ресурсів до Договору за темою «Капітальний ремонт гідроізоляційного покриття бризкального басейну» недостовірні відомості щодо обємів фактично використаних матеріалів та виконаних робіт, що стало підставою для безпідставного перерахування грошових коштів ВП «ПАЕС» на рахунок належний ТОВ «Ресурстехнобуд» у загальній сумі 5770328 грн 55 коп., чим спричинив ВП «ПАЕС» збитки, розмір яких більш ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та становить особливо великий розмір.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Слідчий суддя встановив наявність достатніхпідстав вважати,що існуютьризики,передбачені статтею177цього Кодексу,на яківказував уклопотанні слідчий,а саме: підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Є також правильними висновки слідчого судді, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на даному етапі досудового розслідування, не зможе запобігти встановленим ризикам.

Обставин,передбачених ч.2ст.183КПК України,що виключаютьможливість застосуваннящодо підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Всупереч вимогам апелянта про обрання підозрюваному запобіжного заходу з визначенням застави у розмірі, що є меншим, ніж просив у клопотанні слідчий, колегія суддів зазначає, що слідчим суддею визначено розмір застави, який значно перевищує встановлений законом.

В апеляційній скарзі прокурор не навів переконливих доводів щодо визначення застави 1905 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Так, згідно положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається в розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Приймаючи рішення про визначення розміру застави, який перевищує розмір, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, слідчий суддя достатньо врахував встановлені ризики, суспільну небезпеку кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість та обставини кримінального правопорушення.

Враховано, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Як слідує з доводів прокурора, апелянт просить визначити розмір застави на суму, яка дорівнює сумі вірогідній шкоді, завданій внаслідок вчинення інкримінованого злочину.

Колегія суддів наголошує, що вірогідний розмір завданих збитків не є підставою для визначення розміру застави.

Також колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу щодо розміру застави.

Зокрема, в рішенні ЄСПЛ у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 суд вказав,«що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

В цьому контексті також колегія суддів посилається на рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України», в якому суд зазначив:«зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов`язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагаєпункт 3статті 5 Конвенції. Отже, було порушено це положення».

Окрім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» суд дійшов до наступних висновків:«Як сума гарантії, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Так, намагання прив`язати суму гарантії від затриманої особи виключно до суми збитку приписуваного йому не відповідає ст. 5 (3) Конвенції. Гарантії, передбачені цією статтею, призначені не для відшкодування збитків, а скоріше для забезпечення присутності обвинуваченого на слуханні. Тож її сума повинна бути встановлена в основному шляхом посилання на нього, його активи і його відносини з особами, які повинні надати заставу, іншими словами, перспектива втрати застави чи дій проти гарантів у разі його неявки до суду буде виступати в якості достатнього стримуючого фактора, щоб розсіяти будь-яке бажання з його боку переховуватись від правосуддя».

Отже, вказані рішення ЄСПЛ вказують чіткий перелік критеріїв та вимог, якими повинні керуватися суди національних інстанцій при визначенні розміру застави та встановлювати такий розмір застави, щоб підозрюваний/обвинувачений мав можливість його сплатити.

ЄСПЛ наголошує на тому, що застава повинна бути оціненою переважно стосовно обвинуваченого і його активів, а не можливих розмірів збитків. Такі висновки ЄСПЛ додатково підтверджують, що розмір застави не має бути оцінений з погляду потенційних завданих збитків.

За такого,на переконанняколегії суддів,рішення слідчогосудді щодовизначення заставиу визначеномуслідчим суддеюрозмірі 1211200грн є обґрунтованим, законним та вмотивованим.

Всупереч доводам апелянта, визначений розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов`язків в разі внесення застави. Тому, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 422, 532 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу начальника Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 15 листопада 2024 року щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_24