Рішення

від 08.11.2024 по справі 522/3672/24

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/3672/24

Провадження № 2/522/3838/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2024 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Глущенко Т. О.,

представника позивача адвоката Калугіна Д. О.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Мозгальова В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 04.05.2021 о 10:46 год. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Кузнечній біля будинку № 28 у м. Одесі не дотрималась безпечного бокового інтервалу та здійснила наїзд на автомобіль INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілю позивача завдано механічних пошкоджень.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2021 у справі № 522/8788/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням транспортного засобу, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу становить 47966,23 грн, а вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 80974,78 грн.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , згідно з полісом №202370125 була застрахована в ТзДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну на одного потерпілого 130000,00 грн, франшиза 1000,00 грн.

Позивач вважає, що оскільки на момент настання ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ТзДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ», а тому з останнього підлягають стягненню збитки, спричинені внаслідок ДТП у розмірі 46966,23 грн з урахуванням зносу, а з ОСОБА_1 підлягає стягненню 34008,55 грн, яка складається з різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові та страховим відшкодуванням, а також франшизи.

Також зазначає, що внаслідок ДТП їй завдано моральну шкоду, яка полягає у негативному впливі на її психологічне здоров`я, оскільки вказані обставини порушили її нормальні життєві зв`язки і вимагають додаткових матеріальних витрат, порушено її ритм життя. Протягом тривалого часу вона не має можливості користуватися автомобілем, а оскільки її робота пов`язана з постійним пересуванням по місту та області, це негативно впливає на її працездатність, внаслідок чого було завдано шкоди її репутації як добросовісного працівника. Зазначає, що вона доклала чималих зусиль для придбання автомобіля, багато років накопичувала кошти для його придбання, підтримувала його у відмінному стані, тому для неї факт пошкодження її транспортного засобу є дуже болючим. На даний час вона не може відремонтувати автомобіль у зв`язку з браком коштів, а такий його стан кожного дня спричиняє їй душевного болю та нагадує про події дня, коли сталася ДТП. Унаслідок пошкодження майна та самого факту ДТП у неї виникла роздратованість, постійні переживання та турботи, пов`язані із пошкодженням автомобіля. Крім того, позивача обурює поведінка відповідача ОСОБА_1 , до якої вона звернулася для мирного вирішення спору, однак остання зухвало її направила до суду, не вказуючи про причини неможливості мирного врегулювання конфлікту, що додатково негативно впливає на її психічний стан і викликає постійну тривогу та хвилювання у вирішенні спору.

На підставі наведеного позивач просила стягнути з ТДВ «СК «Ю.ЕС.АЙ» матеріальні збитки, спричинені внаслідок ДТП у розмірі 46966,23 грн, а з ОСОБА_1 - матеріальні збитки, спричинені внаслідок ДТП у розмірі 34008,55 грн та 50000 грн у відшкодування моральної шкоди.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 у задоволенні позову просить відмовити, вважає позовні вимоги позивача, пред`явлені до неї, необґрунтованими. Зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент скоєння ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» на підставі полісу № 20237015 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.01.2021, чинність якого не оспорюється, відповідно до якого сума за шкоду заподіяну майну складає 130000,00 грн.

Розмір франшизи за вказаним полісом визначено у розмірі 1000 грн, яку було перераховано ОСОБА_1 на рахунок позивача 17.06.2021, що підтверджується відповідними банківськими документами.

Вважає, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, враховуючи, що ліміт відповідальності страховика в повній мірі покриває розмір шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля

Крім тогоуказує,що якслідує зекспертного висновку,вартість матеріальногозбитку,завданого власникуавтомобіля INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП 04.05.2021, визначається рівною 47966, 23 грн. У тексті самого дослідження, яке міститься у висновку експерта від 21.05.2021 № 102-21 зазначається, що згідно із калькуляцією повна вартість відновлювального ремонту визначається рівною 80974, 78 грн, однак ані калькуляція, ані висновок не містять зазначення про те, чи ця сума визначена з врахуванням чи без врахування ПДВ. При цьому зазначає, що на вирішення експерта було поставлено лише одне питання, а саме, яка вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулась 04.05.2021, на яке експертом надано єдину відповідь, що вартість такого матеріального збитку, визначається рівною 47966,23 грн.

Зазначає, що до позовної заяви не додано доказів на підтвердження обставин щодо проведення позивачем ремонту пошкодженого транспортного засобу та зокрема, здійснення фактичної оплати вартості робіт, запчастин, матеріалів.

Заперечуючи проти вимог позивача щодо відшкодування моральної шкоди зазначає, що позивачем, у порушення ст. 81 ЦПК України, не надано жодних доказів на підтвердження моральної шкоди. Водночас, з висновку експерта, наданого позивачем, слідує, що автомобіль позивача вже раніше був аварійно пошкоджений та відновлювався. Крім того, за обставинами ДТП, що сталася за участю позивача та ОСОБА_1 , остання здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб позивача, її у транспортному засобі не було, автомобіль на огляд експерта прибув власним ходом, що спростовує доводи позивача про заподіяння їй моральної шкоди, в тому числі у визначеному нею розмірі.

Також відповідач зазначає, що 27.11.2021 та 03.11.2021, тобто до подання позову, на власника автомобіля INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 були складені постанови про адміністративні правопорушення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш ніж як на 20 км. на год, що підтверджується відомостями на сайті https://pay.infotech.gov.ua, який адмініструється державною ІТ-компанією «Інфотех», яка належить до сфери управління МВС, є постачальником інформаційно-цифрових послуг і визначено адміністратором Єдиної інформаційної системи та Єдиної цифрової відомчої телекомунікаційної мережі МВС України. Також указані постанови внесені в Сервіс перевірки адміністративних правопорушень у галузі безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Крім того, відповідно до відомостей із указаного Сервісу, наявний ряд постанов про перевищення встановлених обмежень швидкості руху т.з. INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 , а саме від 29.10.2022, 17.01.2024, 20.03.2024, 19.04.2024, 28.04.2024, 26.04.2024.

Вважає, що указане не тільки спростовує арґументи позивача про неможливість користування транспортним засобом, а і вводить суд в оману.

Ба більше, на вказаних посиланнях, при переході на вкладку «Фото Звіт» наявні світлини та відеоролики із моментом порушення правил дорожнього руху в частині перевищення швидкості, на яких відображена уся ліва частина автомобіля позивача, яка не має жодних пошкоджень, хоча відповідно до висновку експерта саме ця частина автомобіля і була пошкоджена.

Тому відповідач вважає, що транспортний засіб позивача є відремонтованим, однак позивач не надала жодних доказів про проведення фактичного ремонту.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Калугін Д. О. позов просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Мозгальов В. Ю. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши представників сторін, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд встановив таке.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2021 у справі № 522/8788/21 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки 04.05.2021 о 10:46 год. вона, керуючи автомобілем TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Кузнечній біля будинку № 28 у м. Одесі не дотрималась безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснила наїзд на автомобіль INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 , який був припаркований, чим порушила п. 13.1 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-трапнспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

ОСОБА_2 є власником автомобіля INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , на час настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ТДВ «СК «Ю.Ес.Ай» згідно з Полісом обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 202370125, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну - 130 000 грн, розмір франшизи 1 000 грн.

Згідно з висновком експерта ОСОБА_3 № 102-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу INFINITI QX60, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеним 21 травня 2021 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля INFINITI QX60, реєстраційний номер НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка відбулася 04.05.2021, визначається рівною 47 966,23 грн. У дослідницькій частині висновку експерта зазначено, що вартість відновлювального ремонту указаного транспортного засобу становить 80974, 78 грн.

Згідно з частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

У позовнійзаяві позивач,зокрема,просить стягнутиз ТзДВ«Страхова компанія«Ю.ЕС.АЙ» матеріальні збитки, спричинені внаслідок ДТП у розмірі 46 966,23 грн, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та за вирахуванням франшизи.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюється Конституцією України, ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Спеціальним законом, який регулює порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхового випадку за договорам (полісом) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та (або) майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Таким чином Закон має на меті захист не лише прав потерпілих на відшкодування шкоди, але й захист інтересів страхувальників - заподіювача шкоди.

При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі Закон) власники наземних транспортних засобів зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Відповідно до ст. 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону).

Згідно зі ст. 28 Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, із пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно зі ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводяться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта, що складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, визначеній страховиком.

Аналогічну норму містить частина перша статті 990 ЦК України.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з п. 35.1, 35.2 статті 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). Документи, зазначені у підпунктах "а"-"ґ" цього пункту, надаються для огляду та зняття копії або в копіях, засвідчених заявником. Страховик та МТСБУ мають право вимагати для огляду оригінали зазначених документів. Решта документів надаються в оригіналі або належним чином оформленій копії. Належно оформленою копією документа є копія, посвідчена органом, установою чи організацією, що його видала, або нотаріально посвідчена або посвідчена особою, якій подається заява про страхове відшкодування.

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.

Відповідно до пункту 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому зазначений у пункті 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV строк є преклюзивним (присічним) і поновленню не підлягає.

Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 753/5293/16, від 11.12.2019 у справі № 465/4287/15, постановах Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 758/16132/16-ц, від 01.07.2019 у справі № 513/1275/14-ц, від 05.02.2020 у справі № 748/1893/18.

У системномузв`язкузі ст.36зазначеного Законувимоги пп.37.1.4п.37.1ст.37Закону №1961-IVщодо неподаннязаяви прострахове відшкодуваннявпродовж установленихцим пунктомстроків якпідстави длявідмови увідшкодуванні стосуютьсявипадків,коли впродовжцих строківпотерпілий взагаліне здійснювавволевиявлення,спрямованого наодержання компенсації-не звертавсяані достраховика (абоМТСБУ),ані досуду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.

Попереднє звернення потерпілого у випадках, передбачених законом, до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному статтею 35 Закону № 1961-IV, загалом не є обов`язковим та не виключає право особи звернутися безпосередньо до суду із позовом про стягнення відповідного страхового відшкодування.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду 11 грудня 2019 року у Справі № 465/4287/15.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частині третій статті 12, частинах першій, п`ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом з тим, позивач не обґрунтовувала та не надала доказів її звернення до страховика із заявою про страхове відшкодування у порядку та у строки, визначені Законом № 1961-IV.

Також, як слідує з матеріалів справи, із даним позовом до страховика позивач звернулася 04.03.2024, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, тобто з пропуском встановленого законом річного строку з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, визначеного п. 37.1.4 статті 37 Закону № 1961-IV.

Таким чином, позивачем не доведено порушення страховиком її прав та наявності підстав для задоволення позову до ТзДВ «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ».

Що стосується вимог позивача до ОСОБА_1 , то вони підлягають задоволенню частково з огляду на таке.

Майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За змістом частини першої статті 28, статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Тобто, даний Закон встановлює законодавчі обмеження щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме розмір страхової виплати визначається з обов`язковим урахуванням зносу автомобіля, що у свою чергу згідно ст. 1194 ЦК України покладає на винуватця обов`язок сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, у разі її недостатності.

У постанові у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 755/7666/19 (провадження № 61-10010св20) зроблено висновок, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою потерпілій особі страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов`язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме особа, винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити потерпілій особі таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Тому доводи відповідача про те, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, враховуючи, що ліміт відповідальності страховика в повній мірі покриває розмір шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля, є необґрунтованими.

Як слідує з висновку експерта Крутих Є. О. № 102-21 експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу INFINITI QX60, реєстраційний номер НОМЕР_2 , складеного 21 травня 2021 року, вартість відновлювального ремонту зазначеного транспортного засобу становить 80974, 78 грн.

Отже,різниця міжфактичним розміромшкоди івартістю з урахуванням зносу, яка за законом покладається на страховика, підлягає сплаті ОСОБА_1 .

При цьому доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що у висновку експерта не зазначено, чи вартість відновлювального ремонту у розмірі 80974, 78 грн, визначена з урахуванням чи без урахування ПДВ, не свідчать про наявінсть підстав для відмови у задоволенні позову в цій частині, відповідачем така вартість відновлювального ремонту не спростована, останньою не надано доказів, які б свідчили про іншу вартість відновлювального ремонту, також відповідачем не заявлялося і клопотання про призначення у справі судової еспертизи.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач також просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь франшизу у розмірі 1 000 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

За приписами п. 36.6. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 202370125 розмір франшизи становить 1 000 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 зазначила, що сума франшизи у розмірі 1 000 грн була перерахована нею на рахунок позивача 17.06.2021, у підтвердження чого надала виписку з банківського рахунку та інформацію про заявку, в яких містяться відомості про переказ 17.06.2021 з карти на карту коштів на суму 1000 грн (картка отримувача НОМЕР_4 ).

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Калугін Д. О. зазначив, що про отримання позивачем від ОСОБА_1 суми франшизи йому невідомо, проте якщо останньою надано про це підтверджуючі документи, то позивач не наполягає на стягненні цієї суми.

Оскільки відповідачем надано докази про переказ нею коштів у розмірі франшизи, а позивачем не спростовано їх отримання, суд вважає, що позов ОСОБА_2 в частині стягнення з ОСОБА_1 суми франшизи в розмірі 1000 грн задоволенню не підлягає.

Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає сума в розмірі 33008, 55 грн (80974, 78 47966, 23).

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 50 000 грн у відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок ДТП, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За змістом статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У позовній заяві позивач зазначає, що моральна шкода, оцінена нею у розмірі 50 000 грн, полягає у негативному впливі на її психологічне здоров`я, оскільки внаслідок ДТП порушено її нормальні життєві зв`язки, що вимагає додаткових матеріальних витрат, порушено її ритм життя. Протягом тривалого часу вона не має можливості користуватися автомобілем, а оскільки її робота пов`язана з постійним пересуванням по місту та області, це негативно впливає на її працездатність, внаслідок чого було завдано шкоди її репутації як добросовісного працівника. Зазначає, що вона доклала чималих зусиль для придбання автомобіля, багато років накопичувала кошти для його придбання, підтримувала його у відмінному стані, тому для неї факт пошкодження її транспортного засобу є дуже болючим. На даний час вона не може відремонтувати автомобіль у зв`язку з браком коштів, а такий його стан кожного дня спричиняє їй душевного болю та нагадує про події дня, коли сталася ДТП. Унаслідок пошкодження майна та самого факту ДТП у неї виникла роздратованість, постійні переживання та турботи, пов`язані із пошкодженням автомобіля. Крім того, позивача обурює поведінка відповідача ОСОБА_1 , до якої вона звернулася для мирного вирішення спору, однак остання зухвало її направила до суду, не вказуючи про причини неможливості мирного врегулювання конфлікту що додатково негативно впливає на її психічний стан і викликає постійну тривогу та хвилювання у вирішенні спору.

Як встановлено судом, з вини відповідача ОСОБА_1 пошкоджено транспортний засіб позивача, а отже, очевидним є те, що вона зазнала негативних переживань та емоцій від пошкодження свого майна та внаслідок протиправних дій винуватця ДТП.

Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення (постанова Великої Палата Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц).

При визначенні розміру спричиненої моральної шкоди суд враховує обґрунтування позовних вимог в цій частині та заперечення відповідача ОСОБА_1 .

Так, як слідує з матеріалів справи, за обставинами ДТП, ОСОБА_1 здійснила наїзд на припаркований автомобіль позивача, остання в салоні автомобіля в цей час не перебувала.

Також посиланняпозивача,яка звернуласядо судуз данимпозовом 04.03.2024,що протягомтривалого часувона немає можливостікористуватися автомобілем,спростовуються наданими відповідачем відомостями із Сервісу перевірки адміністративних правопорушень у галузі безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, відповідно до яких 27.11.2021, 03.11.2021, тобто до подання позову, та у подальшому на власника автомобіля INFINITI QX60, державний номерний знак НОМЕР_2 були складені постанови про адміністративні правопорушення за перевищення встановлених обмежень швидкості руху, що свідчить про те, що щонайменше станом на 27.11.2021 позивач мала можливість користуватися автомобілем.

Ураховуючи характер, тривалість, обсяг та зміст душевних страждань позивача внаслідок пошкодження її майна, виходячи із засад розумності, співмірності та справедливості, суд вважає, що розмір спричиненої моральної шкоди слід визначити у сумі 3 000 грн, а тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Такий розмір відшкодування моральної шкоди, на думку суду, ураховуючи обставини справи, є достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи.

Натомість розмір моральної шкоди, заявлений позивачем до стягнення з ОСОБА_1 , є недоведеним.

На підставі викладеного, позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково.

При ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд, ухвалюючи рішення дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 частково, то із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 561,36 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Склад та розмір судових витрат, зокрема, пов`язаних із проведенням експертизи, входить до предмета доказування у справі. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Положення статті 139 ЦПК України передбачають, що судом встановлюється розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Як слідує з матеріалів справи, за проведення автотоварознавчого дослідження для встановлення розміру заподіяних збитків позивачем сплачено 2500,00 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № від 11 травня 2021 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22 відступити від висновку, висловленого в постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 грудня 2020 року у справі № 824/647/19-а (провадження N К/9901/31359/20) та від 13 липня 2021 року у справі № 640/19089/20 (провадження № К/9901/22986/21), у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 липня 2022 року у справі № 524/710/21 (провадження № 61-1693св22), у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31 травня 2023 року у справі № 914/3881/21.

Такий відступ полягає в тому, що відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

Отже, ураховуючи постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 листопада 2023 року у справі № 712/4126/22, зважаючи на те, що висновок експерта № 102-21 експертного автотоварознавчого дослідження від 21.05.2021 був врахований судом як доказ на підтвердження розміру завданих позивачу збитків, стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає 1071,50 грн у відшкодування витрат на проведення указаного експертного дослідження.

Керуючись ст. ст.13,81,141,279,263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ» про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 33 008 (тридцять три тисячі вісім) грн 55 коп. у відшкодування матеріальної шкоди та 3000 (три тисячі) грн у відшкодування моральної шкоди.

У решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 561 (п`ятсот шістдесят одну) грн 36 коп. та 1 071 (одна тисяча сімдесят одну) грн 50 коп. у відшкодування витрат на проведення експертного дослідження.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.ЕС.АЙ», код ЄДРПОУ: 32404600, м. Київ, пр-т Героїв Сталінграда, 4, корпус 6А.

Повне судове рішення складено 06.12.2024.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА