Постанова

від 26.11.2024 по справі 914/2450/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2024 р. Справа №914/2450/22(914/2525/23)

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіЗварич О.В.,

Якімець Г.Г.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

арбітражний керуючий: Коваль В.В.;

від відповідача: Орехівська Л.М.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ від 15.11.2023 (вх. №01-05/3532/23 від 20.11.2023)

на рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023

у справі № 914/2450/22(914/2525/23) (суддя Чорній Л.З.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ, м. Київ

про стягнення 4 558 917,43 грн

у межах провадження у справі №914/2450/22

у справі за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛ-ПЕТРОЛ ТРЕЙДІНГ, м. Львів

про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА (79012, м. Львів, вул. Сахарова А. академіка, буд. 42, каб. 407; код ЄДРПОУ 36949031)

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог позовної заяви та рішення попередніх судів.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ БНК-Україна. Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ Бел-Петрол Трейдінг до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, а розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.

Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ БНК-Україна та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваля В.В.; боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено цього ж арбітражного керуючого Коваля В.В.

Судом оприлюднено на офіційному веб-сайті Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду повідомлення про визнання ТОВ БНК-Україна банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

18.08.2023 ліквідатор ТОВ БНК-УКРАЇНА подав позов про стягнення з ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ заборгованості за договором поставки, яка складається з 2807201,14 грн основного боргу, 91137,90 грн 3% річних, 273824,68 грн інфляційних втрат та 1386753,71 грн пені. Також позивач просив суд визначити Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2807201,14 грн за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано умови додаткових угод до договору поставки в частині оплати остаточної ціни за поставлений товар, що призвело до виникнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/2450/22(914/2525/23) позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 2807201,14 грн основного боргу, 91137,90 грн 3% річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції, 1386753,71 грн пені та 58641,65 грн судового збору. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 2807201,14 грн за період з 19.08.2023 до моменту виконання рішення суду ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ. Роз`яснено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у випадку часткової сплати відповідачем суми основного боргу, нарахування 3% річних повинно здійснюватися на залишок заборгованості (залишок основного боргу).

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено факт поставки товару, однак в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем суми остаточної ціни за отриманий товар. Відтак, обґрунтованим та правомірним є нарахування позивачем 3% річних, інфляційних втрат та пені, розрахунок яких судом перевірено і він є арифметично правильним

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 скасовано рішення місцевого господарського суду від 18.10.2023 в частині стягнення 78 224,64 грн 3% річних, 273 824,68 грн інфляційних втрат та 1 205 968,04 грн пені. У цій частині прийнято нове рішення про відмову у позові. У решті судове рішення залишено без змін.

Скасовуючи рішення, апеляційний господарський суд зазначив про відсутність договірного узгодження остаточної ціни товару і, як наслідок, про неможливість встановлення початку періоду виникнення заборгованості. При цьому, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу на загальну суму 2807201,14 грн, вказавши водночас, що строк оплати згідно з умовами Договорів не настав, але відповідачем вказане не заперечується, а станом на день ухвалення цієї постанови ще й сплачено

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.07.2024 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №914/2450/22 (914/2525/23) в частині відмови у задоволенні позову. Справу №914/2450/22 (914/2525/23) в скасованій частині передано до Західного апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Постанова мотивована тим, що апеляційний господарський суд не визначився з позицією відповідача по суті вищевказаних вимог, оскільки за змістом оскаржуваної постанови не вбачається врахування та/або здійснення перевірки судом наведеного в апеляційній скарзі розрахунку пені та 3% річних, відсутня мотивована оцінка цього розрахунку у контексті того, чи має місце визнання відповідачем вказаних вимог у зазначених в розрахунку сумах з огляду на вимоги апеляційної скарги про часткове скасування рішення місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача 3% річних та пені. Без усунення вказаних порушень ухвалена судом апеляційної інстанції постанова у цій справі в частині відмови у позові не може вважатися обґрунтованою та такою, що відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Плотніцький Б.Д.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ від 15.11.2023 (вх. №01-05/3532/23 від 20.11.2023) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.07.2024 у справі №907/250/24 та призначено розгляд справи на 17.09.2024.

Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено розгляд справи на 17.09.2024.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 17.09.2024 відкладено розгляд справи на 15.10.2024.

Ухвалою суду від 15.10.2024 відкладено розгляд справи на 29.10.2024.

Ухвалою суду від 29.10.2024 призначено розгляд справи на 26.11.2024.

26.11.2024 перед судовим засіданням від скаржника надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги б/н від 25.11.2024 (вх. №01-04/7093/24).

Щодо поданих додаткових пояснень до апеляційної скарги судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Окрім цього, відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Аналізом поданих скаржником письмових пояснень встановлено, що такі містять доводи та обґрунтування апеляційних вимог, які не зазначалися в поданій 20.11.2023 року апеляційній скарзі, а відтак за своїм правовим змістом є доповненням до раніше поданої апеляційної скарги.

Враховуючи те, що скаржником пропущено встановлений строк на доповнення апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про залишення таких без розгляду.

У судовому засіданні 26.11.2024 представник скаржника підтримала доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Арбітражний керуючий заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною яких є боржник, у тому числі, спори про повернення( витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно.

Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, і визначеними відповідно до них правовідносинами, вбачається, що:

14.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю БНК-УКРАЇНА як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ (надалі відповідач або Покупець), як покупцем укладено Договір №417-ДТ-20/Д поставки товару (надалі Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити у період: з січня 2021 року по грудень 2021 року нафтопродукти, надалі - Товар, паливо дизельне ДТ-Л-К5, сорт С/ паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F (з поліпшеними температурними характеристиками у період січень 2021 - березень 2021 p., листопад 2021 - грудень 2021. р. гранична температура фільтрування не вище -26 °С, гранична температура помутніння не вище -16 °С) виробництва ВАТ Мозирський НПЗ (Республіка Білорусь) у кількості до 6 000 (шість тисяч) тон (+/-10 % в опціоні Постачальника).

Як визначено в абз. 2 пп. 1.1.1. Договору, кількість Товару в конкретній партії, опціон, термін поставки, ціна та вартість кожної узгодженої до поставки партії Товару визначаються відповідними Додатковими угодами, які є невід`ємною частиною Договору і укладаються Сторонами на місячний період в порядку, передбаченому п.1.1.2 Договору, якщо інше не буде погоджено Сторонами.

Відповідно до п. 2.7. Договору ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Пунктом 2.8. Договору передбачено, що розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінченням коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, та формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни, і оформляється сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Попередня ціна визначається і фіксується сторонами в Додатковій угоді. Оплата за товар покупцем за попередньою ціною є однією з умов для початку поставки Товару Постачальником. Остаточна ціна на Товар, що поставляється за цим Договором, визначається в гривнях за метричну тону за формулою визначеною в п. 2.14 Договору. Аналогічні положення викладені в п. 9 Додаткової угоди № 15 та № 16.

Відповідно до умов п. 2.17., 2.18. Договору поставки товару №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020 в якості запобіжного заходу Покупець зобов`язався перерахувати на рахунок Постачальника грошову суму у розмірі, виходячи з 10 евро за тону, що є контрактним забезпеченням за договором та сплачується протягом 3 банківських днів з моменту виставлення рахунку Постачальником або стягується в безспірному порядку на користь Постачальника.

Згідно з платіжною інструкцією № 725 від 29.12.2020 Покупцем сплачено контрактне забезпечення в розмірі 173 229,00 грн. без ПДВ, що також підтверджується актом звіряння між сторонами за грудень 2021.

Відповідно до п. 2.21 Договору зазначена сума або зараховується у вартість поставленого товару або повертається в повному обсязі за умови повного виконання зобов`язання.

Пунктом 1 Додаткової угоди №15 до Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва ВАТ Мозирський НПЗ (надалі також Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п.1 Додаткової угоди №15.

За Додатковою угодою №15 ТОВ БНК-УКРАЇНА здійснено поставку Товару на користь ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ на загальну суму в загальному обсязі 691 т, а ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ здійснено оплату в розмірі 23 038 596,00 грн відповідно до платіжної інструкції №2112 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №171 від 01.02.2022.

Як визначено в абз. 2 п. 3 Додаткової угоди №15 розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Згідно з Доповненням №1 від 16.03.2023 до Додаткової угоди №15 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 14.12.2020 №417-ДТ-20Д, постачальник (ТОВ БНК-Україна) передав покупцю (ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ) дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 25 043 440,36 грн. Вказане доповнення 16.03.2023 підписане уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №16 до Договору передбачено, що Постачальник зобов`язується передати у власність, а Покупець прийняти паливо дизельне ДП-З-К5, сорт F виробництва білоруських НПЗ (далі Товар) та оплатити його за попередньою ціною і в обсягах, визначених в таблиці п. 1 Додаткової угоди №16.

За Додатковою угодою №16 ТОВ БНК-УКРАЇНА здійснено поставку Товару на користь ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ на загальну суму в загальному обсязі 481,65 т, а ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ здійснено оплату в розмірі 16 456 140,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 2111 від 02.02.2022 на підставі рахунку на оплату №172 від 01.02.2022.

Як визначено в абз. 2 п. 3 Додаткової угоди №16 розрахунок остаточної ціни за поставлений Товар здійснюється після поставки узгодженої партії Товару і закінчення коригувального періоду, що зазначені у Додатковій угоді, і формується в місяці, коли стали відомі всі складові остаточної ціни та оформляється Сторонами Доповненням до відповідної Додаткової угоди. Остаточна ціна партії товару за Додатковою угодою №16 становить 17 431 795,88 грн.

Відповідно до Доповнення №1 до Додаткової угоди №16 від 26.01.2022 до Договору поставки товару від 14.12.2020 №417-ДТ-20/Д, постачальник (ТОВ БНК-Україна) передав покупцю (ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ) дизельне паливо ДТ-3-К5, сорт F у власність, а покупець прийняв та зобов`язується його оплатити за остаточною ціною 17 431 795,88 грн. Вказане доповнення підписане 16.03.2022 уповноваженими особами сторін та скріплене печатками юридичних осіб.

У подальшому ліквідатором встановлено, що відповідачем сплачено на користь позивача забезпечувальний платіж в сумі 173 299,00 грн, тому позивачем на вказану суму зменшено позовні вимоги.

Враховуючи наведене позивач просив стягнути з відповідача 2 807 201,14 грн заборгованості за Додатковою угодою № 15 та №16. Також, просив стягнути з відповідача 91 137,90 грн 3% річних, 273 824,68 грн втрат від інфляції, 1 386 753,71 грн пені та судовий збір.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Враховуючи положення ст. 269 ГПК України, вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 02.07.2024, та скасування постанови Західного апеляційного господарського суду від 18.04.2024 у справі №914/2450/22 (914/2525/23) в частині відмови у задоволенні позову колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/2450/22(914/2525/23) переглядається в частині задоволення позовних вимог про стягнення 78 224,64 грн 3% річних, 273 824,68 грн інфляційних втрат та 1 205 968,04 грн пені.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина 1 статті 173 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

В силу приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з Договору №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Підставою заперечень відповідача в даному випадку є недотримання позивачем порядку надсилання акту звірки взаємних розрахунків, зокрема не надсилання його на електронну пошту відповідача, відповідно до умов договору, за відсутності інших доказів узгодження та підписання вказаного акту відповідачем.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із положеннями частини 6 статті 265 Господарського кодексу України та частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до відносин поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина перша статті 692 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи в п. 2.7 договору № 417-ДТ-20/Д поставки товару сторони встановили, що ціна по кожній партії товару є попередньою, згідно з Додатковою угодою, і остаточною, згідно з Доповненням до відповідної Додаткової угоди.

Судом першої інстанції встановлено факт виконання ТОВ БНК-УКРАЇНА умов договору поставки товару №417-ДТ-20/Д від 14.12.2020 в рамках Додаткової угоди №15 і Додаткової угоди №16 щодо поставки товару повністю, що підтверджується належними доказами, які долучені до матеріалів справи. Відповідачем здійснено оплату товару у розмірі 39 494 736,00 грн, а отримано, враховуючи остаточну вартість, на суму 42 475 236,24 грн.

За прострочення виконання грошових зобов`язань за укладеними договорами позивач просив стягнути з відповідача 3% річних за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 91 137,90 грн, втрати від інфляції за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 273 824,68 грн, пеню у розмірі 0,05% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.07.2022 по 07.09.2022 у розмірі 70 180,03 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 2% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.09.2022 по 18.08.2023 у розмірі 1 316 573,38 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 4.4. Договору №433-ДТ-21/Д поставки товару 14 грудня 2020 року сторони узгодили, що до нарахування штрафних санкцій діє подовжений строк нарахування 3 (три) роки. Також, Сторонами погоджено, що строк позовної давності по стягненню штрафних санкцій становить 3 (три) роки.

Як визначено в п. 4.2.2. Договору, у разі порушення Покупцем терміну перерахування грошових коштів, що узгоджений Сторонами в Договорі та відповідній Додатковій угоді, Покупець зобов`язаний на вимогу Постачальника сплатити пеню в розмірі до 0,05% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати, включаючи день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, а при простроченні платежу понад 50 (п`ятдесят) банківських днів від дати відвантаження - розмір пені становить 2% від несплаченої вчасно суми за кожен календарний день прострочення оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 91 137,90 грн, втрати від інфляції за період з 20.07.2022 по 18.08.2023 у розмірі 273 824,68 грн, пеню у розмірі 0,05% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 20.07.2022 по 07.09.2022 у розмірі 70 180,03 грн, пеню за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі 2% в день, але не більше подвійної облікової ставки НБУ за період з 08.09.2022 по 18.08.2023 у розмірі 1 316 573,38 грн, апеляційний суд зазначає, що здійснене нарахування є обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги є правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В пункті 3.15 договору від 14.12.2020 №417-ДТ-20/Д визначено порядок дій сторін стосовно оформлення і погодження акту звірки взаєморозрахунків, згідно з яким щомісяця, в термін до 18 числа кожного місяця та/або після відвантаження в повному обсязі місячної партії товару та формування остаточної ціни, постачальник складає акт звірки взаєморозрахунків в двох екземплярах, який підписується уповноваженою особою і завіряється круглою печаткою постачальника, та надсилає його електронним поштовим відправленням з подальшим направленням покупцю за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п.9.10 вказаного договору. В свою чергу покупець не пізніше 2-х робочих днів від дати отримання акту звірки взаєморозрахунків на електронну поштову адресу зобов`язаний забезпечити його підписання уповноваженою особою, завірити круглою печаткою та надіслати постачальнику електронним поштовим відправленням з подальшим направленням за допомогою поштового відправлення відповідно до п.9.9 та п.9.10 договору. Покупець має право в ті ж терміни надіслати свої заперечення щодо надісланого постачальником акту звірки взаєморозрахунків. Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків є дата підписання його покупцем. Якщо протягом терміну, зазначеного в абзаці 3 цього пункту, покупець не надасть постачальнику підписаний акт звірки взаєморозрахунків або свої обґрунтовані заперечення по ньому, акт визнається узгодженим сторонами. Датою підписання акту звірки взаєморозрахунків в такому випадку є дата, не пізніше якої він підлягав розгляду покупцем. Акт звірки є документом, що підтверджує стан взаємних фінансових зобов`язань між сторонами станом на кінець періоду, зазначеному в акті. Сторони повинні забезпечити підписання актів уповноваженими особами.

Як вбачається із матеріалів справи, 29.06.2022 позивач на адресу відповідача надіслав цінний лист, яким надано для підписання примірники наступних документів: додаткової угоди №15 від 26.01.2022 (2 екземпляри); видаткової накладної №1588 від 10.02.2022 (2 екземпляри); додаткової угоди №16 від 26.01.2022 (2 екземпляри); видаткової накладної №2010 від 19.02.2022 (2 екземпляри); акту звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 року за додатковою угодою №16 (2 екземпляри); акту звіряння розрахунків за період березень-червень 2022 року за додатковою угодою №15 (2 екземпляри). Вказаний цінний лист було вручено представнику відповідача 12.07.2022.

Отримавши від ТОВ "БНК-Україна" вищенаведений пакет документів ТОВ ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ не висловило жодних заперечень проти їх змісту та не повернув на адресу ТОВ "БНК-УКРАЇНА". Відтак першим днем прострочення було 20.07.2022.

Колегія суддів вважає, що відсутність будь якого реагування з приводу надісланих скаржнику документів, про що зазначалося вище, свідчить про визнання ним вказаних в актах фінансових зобов`язань сторін.

Окрім цього, як вбачається зі змісту апеляційної скарги ТОВ "ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ", останнє вказує про те, що днем прострочення виконання зобов`язання має бути 12.08.2023 і відповідачем наведено власний розрахунок пені та 3% річних за період з 12.08.2023 по 18.10.2023, згідно з яким сума пені становить 180785,67 грн, а 3% річних 12913,26 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Колегія суддів вважає. що в даному випадку відповідач безпідставно посилається на ч. 2 ст. 530 ЦК України тому, що строк та порядок виконання грошового зобов`язання відпоівдача передбачено та встановлено умовами договору між сторонами.

Згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Колегія суддів зазначає, що скаржником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування власного розрахунку пені та 3% річних за період з 12.08.2023 по 18.10.2023.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення у виконанні грошових зобов`язань зі сторони відповідача, а отже позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами та підлягають задоволенню.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/2450/22(914/2525/23) ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстави для його скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕР-ФУД-ЕНЕРДЖІ від 15.11.2023 (вх. №01-05/3532/23 від 20.11.2023) в частині оскарження 78 224,64 грн 3% річних, 273 824,68 грн інфляційних втрат та 1 205 968,04 грн пені - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 18.10.2023 у справі №914/2450/22(914/2525/23) в оскаржуваній частині- залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 06.12.2024.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіЗварич О.В.

Якімець Г.Г.,