Постанова

від 06.12.2024 по справі 910/11472/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2024 р. Справа№910/11472/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024

у справі №910/11472/24 (суддя Селівон А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Констанг Інком Логістик»

про стягнення 2 464 201,95 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Констанг Інком Логістик» (далі-відповідач) про стягнення 2 464 201,95 грн, з яких: 2 214 556,19 грн основного боргу, 69 542,48 грн 3% річних та 180 103,28 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань згідно умов договорів купівлі-продажу транспортних засобів № 8046/2022/3375699 від 03.09.2022, №8045/2024/4751656 від 12.07.2024 та №8045/2024/4751970 від 12.07.2024 в частині своєчасної оплати переданих у власність транспортних засобів, внаслідок чого утворилась спірна заборгованість у загальному розмірі 2 464 201,95 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 07.10.2024 у справі №910/11472/24 позовну заяву повернув без розгляду.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем у поданій до суду позовній заяві об`єднано декілька позовних вимог, що є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Встановлено, що позивачем в межах даного позову об`єднано вимоги до відповідача як покупця зі стягнення основного боргу за переданий транспортний засіб за кожним з договорів, а також нарахованих у зв`язку з порушенням строків оплати згідно трьох окремих договорів 3 процентів річних та втрат від інфляції, які позивач просить суд стягнути єдиними сумами. Зазначено, що для встановлення фактичних обставин справи судом має бути досліджено окремо кожний з трьох договорів купівлі - продажу, встановлено обставини виконання їх умов сторонами, в тому числі передачі предмету договору, при цьому судом мають бути оцінені всі докази для дослідження наявності чи відсутності підстав для нарахування процентів річних і втрат від інфляції та обґрунтованого періоду їх нарахування, тобто встановленню підлягають обставини фактичного виконання окремо за кожним з трьох договорів.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24; позовну заяву передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не врахував того, що заявлені позивачем в одному позові вимоги є однорідними, не підпадають під заборони визначені частинами 4 та 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, позов подано одним і тим самим позивачем до одного і того ж самого відповідача та дійшов помилкового висновку про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог. Також зазначено, що суд першої інстанції не врахував того, що договори купівлі-продажу транспортних засобів є ідентичними, а їх спільний розгляд не перешкоджатиме розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 23.10.2024 витребував з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11472/24. Відклав розгляд питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24.

Матеріали справи №910/11472/24 надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 08.11.2024.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.11.2024 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24 без повідомлення учасників справи.

Згідно відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю «Констанг Інком Логістик» на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» відповідач повністю заперечує проти її задоволення зазначаючи, зокрема, що сам факт наявності правовідносин в одному складі учасників, подібність умов укладених правочинів та документів, які мають бути доказами на підтвердження викладених в позовній заяві обставин, жодним чином не унеможливлює вирішення питання щодо наявності правових підстав для стягнення заборгованості за кожним договором окремо.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Під вимогою розуміють матеріально-правову вимогу, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднані можуть бути вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднаними можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того самого відповідача. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (схожі за змістом висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 у справі № 921/318/22, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 22.04.2019 у справі № 914/2191/18, від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18).

У розумінні положень частини 1 статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 ГПК України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 ГПК України.

У той же час аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 ГПК України у системному співвідношенні з положеннями статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 ГПК і розглянути кожну із заявлених вимог окремо.

Отже, з урахуванням конкретних обставин суд має право застосувати положення частини 6 статті 173 ГПК України як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і в разі їх порушення. Проте в будь-якому випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 ГПК України, в суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовується позов (схожі за змістом правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19, від 02.12.2020 у справі № 908/420/20, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22).

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин (схожі висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.04.2023 у cправі № 916/1522/22, від 04.04.2023 у cправі № 911/1757/21, від 30.03.2023 у справі № 910/4501/22, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22 та в інших, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18).

Крім того, обсяг доданих до позовної заяви доказів на підтвердження позовних вимог та підстав їх виникнення не є свідченням порушення/дотримання правил об`єднання/роз`єднання позовних вимог, а тому не має вирішального значення у застосуванні положень частин першої, шостої статті 173 та пункту 2 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України. Наведена правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 910/21280/21.

За змістом частини першої статті 173 ГПК України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги; (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Суд апеляційної інстанції встановив, що звертаючись з позовом у цій справі, підставою такого позову позивач визначив неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Констанг Інком Логістик» умов Договорів купівлі-продажу транспортних засобів в частині повної та своєчасної оплати поставки товару за видатковими накладними та податковою накладною.

При цьому суд апеляційної інстанції врахував, що на підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви додано однорідні за своєю правовою природою та аналогічні докази. Зокрема, позивачем надано суду копії згаданих договорів купівлі-продажу транспортних засобів, а також видаткові накладні до договорів за 2024 рік та податкову накладну до договору за 2022 рік.

З врахуванням викладеного, виходячи зі змісту поданої позовної заяви, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем заявлено одну матеріально-правову вимогу - стягнення грошових коштів за переданий позивачем товар у загальному розмірі 2 214 556,19 грн. Натомість, позивачем лише наведено окремий розрахунок розміру заборгованості по кожному з договорів 3 % річних та інфляційних нарахувань.

Суд апеляційної інстанції вважає, що подання окремих позовних заяв по кожному із випадків порушення умов договорів є недоцільним та не сприятиме ефективному захисту потенційно порушених прав Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ».

Вказане свідчить про однорідність позовних вимог, оскільки останні виникають з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів, а відтак і можливість їх розгляду в межах одного провадження.

При цьому, на переконання колегії суддів з огляду на обставини спору, обсяг судового дослідження, об`єднання даних позовних вимог дає можливість навпаки досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Одночасно, встановивши після відкриття провадження за позовною заявою, що спільний розгляд заявлених у ній вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, суд не позбавлений можливості відповідно до частини 6 статті 173 ГПК України до початку розгляду справи по суті, зокрема, і з власної ініціативи роз`єднати позовні вимоги, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства (схожі правові висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18, від 02.12.2020 у справі №908/420/20, від 22.01.2021 у справі № 904/4376/20, від 23.03.2021 у справі № 910/15196/20, від 12.08.2022 у справі № 911/2401/21, від 19.12.2022 у справі № 921/318/22).

З огляду на наведене суд першої інстанцій дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, помилково застосував п. 2 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

Згідно із частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із частиною 1 статті 271 ГПК апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункт 4 частини 1 статті 277 ГПК України).

У випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України).

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційну скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24 скасуванню з передачею на розгляд суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

За правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 756/6141/16-а, від 07.09.2022 у справі №911/2130/21.

За таких обставин, судовий збір за подання апеляційної скарги розподілу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛПГ ЛАБ» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/11472/24 скасувати.

3. Справу №910/11472/24 передати до Господарського суду міста Києва для розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст.ст. 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова