Рішення

від 25.11.2024 по справі 902/25/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2024 р. Cправа № 902/25/24(902/1531/23)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

представника позивача - Чайки А.О.

представника відповідача - Лещенко С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Фермерського господарства "Павленко Т.М." (вул. Леніна, буд. 60, с. Ковалівка, Немирівський рн., Вінницька обл., 22830, код 41089441)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницяагропроектбуд" (Хмельницьке шосе, 82, офіс 538, м. Вінниця, 21036, код 35949905)

про витребування із незаконного володіння майна, стягнення 14 437,50 грн. упущеної вигоди

В С Т А Н О В И В :

18.12.2023 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ФГ "Павленко Т.М." до ТОВ "Вінницяагропроектбуд" про витребування із незаконного володіння перевантажувального бункеру накопичувача ПБН-20 (S/N 401 62) та стягнення упущеної вигоди у розмірі 14 437,50 грн.

Ухвалою суду від 09.01.2024 (суддя Шамшуріна М.В.) відкрито провадження у справі № 902/1531/23 за правилами загального позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 08.02.2024.

Ухвалою від 08.02.2024 (суддя Шамшуріна М.В.) відкладено підготовче засідання у справі № 9021531/23 на 05.03.2024

Ухвалою суду від 23.02.2024 (суддя Лабунська Т.І.) відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вінницяпроектбуд", введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Голубенко О.В., попереднє засідання призначено на 04.04.2023.

28.02.2024 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвалою суду від 05.03.2024 (суддя Шамшуріна М.В.) матеріали справи № 902/1531/23 за позовом ФГ "Павленко Т.М." до ТОВ "Вінницяагропроектбуд" про витребування із незаконного володіння ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на користь ФГ "Павленко Т.М." перевантажувального бункеру накопичувача ПБН-20 (S/N 401 62) та стягнення упущеної вигоди у розмірі 14 437,50 грн. передано за підсудністю до Господарського суду Вінницької області для розгляду в межах справи № 902/25/24 про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд".

11.03.2024 матеріали справи № 905/1531/23 (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/25/24(902/1531/23) передано на розгляд судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 14.03.2024 матеріали справи № 902/1531/23 прийнято до свого провадження для розгляду в межах справи № 902/25/24 про банкрутство ТОВ "Вінницяагропроектбуд". Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 02.04.2024.

02.04.2024 до суду від представника позивача надійшло клопотання № 252/24 від 05.03.2024 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 02.04.2024 задоволено клопотання позивача № 252/24 від 05.03.2024 про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 26.04.2024.

Ухвалою суду від 26.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 23.05.2024.

Разом з тим, у зв`язку з масштабною та тривалою повітряною тривогою, загрозою ракетних ударів по всій території України, судове засідання по справі № 902/25/24(902/1531/23), призначене на 11:30 год. 23.05.2024 не відбулось.

Ухвалою суду від 27.05.2024 призначено підготовче засідання у справі призначено на 05.06.2024.

Ухвалою суду від 05.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/25/24(902/1531/23) для судового розгляду по суті на 09.07.2024.

Ухвалами суду від 09.07.2024, від 09.09.2024, від 08.10.2024, від 28.10.2024 розгляд справи по суті відкладався, востаннє на 18.11.2024.

18.11.2024 протокольною ухвалою було оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 25.11.2024.

В судовому засіданні 25.11.2024 судом сповіщено, що 25.11.2024 до суду від представника позивача - адвоката Чайки А.О. надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи на іншу дату.

Судом відмовлено в задоволені вказаного клопотання, про що постановлено відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 25.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила та просила відмовити в його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В позовній заяві позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що на виконання Договору поставки сільськогосподарських машин №В 1-0001391 від 10.06.2019 ТОВ "Украгрозапчастина" (постачальник) та ФГ "Павленко Т.М." (покупець) склали акт приймання-передачі сільськогосподарської техніки № УА-00007083 від 15.07.2019 до Договору про те, що постачальник передав, а покупець прийняв перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 [S/N 401 62], загальної суми 731 050,00 грн.

Разом з тим, право власності на передану за цим актом сільськогосподарську техніку передається за покупцем (п. 5 Акту приймання-передачі № УА-00007083 від 15.07.2019 до Договору), підтвердженням чого слугує видаткова накладна № УА-00007083 від 15 липня 2019.

25.09.2023 Павленко Т.М. звернулася до чергової частини ВП № 5 (м. Немирів) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області із письмовою заявою про те, що керівництво ТОВ "Вінницяагропроектбуд", в особі директора ОСОБА_2 , безпідставно не повертає перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20, який знаходиться у власності ФГ "Павленко Т.М.".

Загальна вартість витребуваного майна, відповідно видаткової накладної № УА-00007083 складає 731 050,00 грн.

У зв`язку з чим станом на даний момент у відповідача у володінні безпідставно перебуває майно, яке належить на праві приватної власності ФГ "Павленко Т.М.".

Крім того, оскільки перевантажувач перебуває безпідставно у відповідача з 25.09.2023, позивачем нараховано упущену вигоду у розмірі 14 437,50 грн.

У відзиві на позовну заяву від 24.01.2024 відповідач проти задоволення позову заперечує зазначаючи, що додані до позовної заяви документи жодним чином не підтверджують право власності ФГ «Павленко Т.М.» на перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 (S/N 40162), що є змінною причіпною машиною.

Змінна причіпна машина - це обладнання, що використовується в сільському або лісовому господарстві, призначається для буксирування трактором і змінює або доповнює його функції.

Також відповідач вказує, що легального використання такої спецтехніки відповідно до чинного законодавства, вона підлягає реєстрації. Реєстрація сільськогосподарської техніки проводиться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

З огляду на вищезазначене, за відсутності документів передбачених Порядком, які б характеризували індивідуальні ознаки майна (відомості про машину, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа, місце реєстрації), що витребовується, право на звернення до суду з позовом про захист речових прав на майно, нічим не підтверджено та не доведено.

Крім того, в договорі застави наданому в якості доказів, про те що перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 (S/N 40162), знаходиться у відповідача є лише вказана адреса: м. Немирів, вул. Соборна 231, за якою знаходишся перевантажувальний бункер накопичував ПБН-20 (S/N 40162).

До вказаної адреси ТОВ «Вінницяагропроектбуд» жодного відношення не має, адже юридичною адресою підприємства є: м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 82, оф. 538, а фактичною адресою є: м. Немирів. вул. Горького, 26а, Вінницької області.

Будь яких домовленостей між ТОВ «Вінницяагропроектбуд» за якою одна сторона бере в оренду чи зобов`язується зберігати річ, яка передана ФГ «Паленко Т.М.» не було. Жодних договорів оренди чи зберігання не укладалося. Будь-яких актів приймання передачі між сторонами не підписувалось.

Жодних доказів перебування перевантажувального бункера накопичувача ПБН- 20 (S/N 40162) в натурі у ТОВ «Вінниняагропроектбуд», доказів його використання, доказів безпідставного збагачення за рахунок потерпілого до матеріалів справи позивачем не надано.

У відповіді на відзив від 02.02.2024 позивач вказав, що викладена у відзиві інформація не спростовує ті факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги ФГ "Павленко Т.М." у зв`язку із таким.

На думку позивача у відзиві відповідач умисно надається недостовірна інформацію про юридичну адресу ТОВ "Вінницяагропроектбуд", а саме: 21036, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, будинок 82, офіс 538.

Однак, відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.02.2024 юридична адреса ТОВ "Вінницяагропроектбуд" з 04.01.2024: 21037, Вінницька область, місто Вінниця, вул. Ратушної Л., будинок 130, офіс 7.

Щодо фактичної адреси ведення господарської діяльності (Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 26а) також виникають сумніви у зв`язку із таким.

Відповідачем надано до відзиву Договір оренди майна №2 від 04.01.2021, предметом якого є комплекс будівель та споруд за адресою: Вінницька обл., м. Немирів, вул. Горького, буд. 26а. Загальна площа майна, що здається в оренду 1405,6 кв.м.

Відповідно до п.4.1. Договір діє до 31.12.2022 року, а отже строк оренди закінчився. Будь-яких додаткових угоди на продовження строку оренди даних будівель та споруд не надано.

До того ж, у Договорі вказано, що передається комплекс будівель та споруд площею 1405,6 кв.м., однак у наданому відповідачем в акті прийому-передачі приміщення від 04.01.2021 року міститься інформація, що ТОВ «ТАНВІК» передає в оренду комплекс будівель та споруд площею 648 кв.м.

По-друге, відповідно до Договору застави №PL 23-403/28-2 від 30.06.2023 перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 знаходився за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за цією адресою зареєстроване ТОВ "Немирівська СПМК-63" (код 00911061) - директором якого є ОСОБА_2 .

В подальшому, за вказівкою директора, перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 перевезли за адресою: АДРЕСА_2 . За цією адресою зареєстроване Немирівське МТБОВ "Будівельник" (код 03582882) - директором якого є ОСОБА_2 .

За розпорядженням ОСОБА_3 , який також є засновником Немирівське МТБОВ "Будівельник" (код 03582882), перевантажувальний бункер накопичувач ПБН -20 був захований в склад - тракторна майстерня. Дану інформацію може підтвердити головний агроном ФГ "Павленко Т.М." - ОСОБА_6., який 24.09.2023 проїжджаючи повз Немирівське МТБОВ "Будівельник" та був свідком того, що тракторист ОСОБА_4 затягував перевантажувальний бункер накопичувач ПБН -20 трактором марки "Джон Дір" 6195М д.н.з. НОМЕР_1 у цей склад (завідувач складу ОСОБА_5 ).

25.09.2023 Павленко Т.М. за даним фактом звернулася до правоохоронних органів, що підтверджується талоном-повідомленням єдиного обліку № 4875.

Згодом відбувалось збирання урожаю з полів і у ТОВ "Вінницяагропроектбуд" виникла потреба у даному складі (де знаходився ПБН - 20), яка полягала у необхідності зберігання зібраного зерна. Тому перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 трактором витягнули на територію підприємства Немирівське МТБОВ "Будівельник".

Оскільки, доступ представників ФГ "Павленко Т.М." на територію підприємства Немирівське МТБОВ "Будівельник" заборонений керівниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , визначення місцезнаходження перевантажувального бункера накопичувана ПБН-20 перевірити неможливо - хоча за інформацією перехожих громадян - бункер так і знаходиться на території підприємства Немирівське МТБОВ "Будівельник" за адресою: м. Немирів, вул. Соборна (Леніна), 93 А (98).

Надані позивачем до суду акти приймання - передачі на загальну суму 731050,00 грн, у т.ч.: акт приймання-передачі УА-00007083 від 15.07.2019 щодо передачі перевантажувального бункеру - накопичувана ПБН - 20 (S|N 40162) на суму 606 000,00 грн., акт приймання-передачі УА-00007083 від 15.07.2019 щодо передачі тентової системи, гідравлічно - регульованого козирка шнека, вагової системи з принтером на суму 125 050,00 грн., видаткова накладна № УА-00007083 від 15.07.2019, платіжне доручення від 11.06.2019 № 83, платіжне доручення від 18.07.2019 року №87, платіжне доручення від 01.11.2019 №110 свідчать про законний перехід права власності на перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 до ФГ "Павленко Т.М.".

Посилання відповідача на порушення норм Порядку КМУ від 08.07.2009 р. № 694 щодо відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів є недоречними, оскільки порушення будь-яких приписів такого Порядку не позбавляє права власності ФГ "Павленко Т.М." на перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, надаючи оцінку спірним правовідносинам та порушеному праву позивача, суд виходив із наступного.

Судом встановлено, що на підтвердження набуття права власності на перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 (S/N 401 62) позивач посилається на договір № В1-1001391 від 10.06.2019.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2019 між ТОВ "Украгрозапчастина" (постачальник) та ФГ "Павленко Т.М." (покупець) укладено договір № В1-1001391 поставки сільськогосподарських машин.

Додатком № 1/1 до договору поставки сільського сподарських машин № В1-0001391 від 10.06.2019 (специфікація) від 10.06.2019, погоджено найменування сільськогосподарських машин - перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20, ціну - 731 050,00 грн.

Згідно платіжних доручень № 83 від 11.06.2019, № 87 від 18.07.2019, № 110 від 01.11.2019 ФГ "Павленко Т.М." здійснено оплату в загальній сумі 731 050,00 грн. на користь ТОВ "Украгрозапчастина" згідно рахунку № В1-00000986 від 10.06.2019 за ТОВ "Украгрозапчастина".

На виконання умов Договору поставки № В1-0001391 від 10.06.2019 ТОВ "Украгрозапчастина" поставило ФГ "Павленко Т.М." перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 (S/N 401 62) на суму 731 050,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № УА-000007083 від 15.07.2019 та актом приймання-передачі № УА-000007083 від 15.07.2019.

Крім того, відповідно до Договору застави № 23-403/28-2 від 30.06.2023 ФГ "Павленко Т.М." передано в заставу АТ "ОТП БАНК" перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 (S/N 401 62).

Разом з тим, судом встановлено, що змінна причіпна машина - це обладнання, що використовується в сільському або лісовому господарстві, призначається для буксирування трактором і змінює або доповнює його функції.

До категорії змінних причіпних машин також належать напівпричіпні машини, частина вертикального навантаження яких передається на трактор. Причіпна машина може складатися з вантажної платформи для розміщення робочих знарядь, пристроїв га тимчасового зберігання вироблених або необхідних для роботи технологічних матеріалів. Обладнання, призначене для буксирування трактором і з`єднане з ним або постійно або тимчасово (для переробки технологічних матеріалів), є змінною причіпною машиною, якщо співвідношення його технічно допустимої маси з вантажем до спорядженої маси становить менш як 3.

Для законного використання такої спецтехніки відповідно до чинного законодавства, вона підлягає реєстрації. Процедуру потрібно проходити обладнанню, яке використовується як для особистих цілей, так і для комерційної діяльності.

Реєстрація сільськогосподарської техніки проводиться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

На кожну зареєстровану спецтехніку видасться свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини, зразки яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 № 47 та номерний знак, що виготовляється згідно з державними стандартами. На причіпне, навісне обладнання (крім тракторних причепів і прирівняних до них машин) та інвентар номерні знаки не видаються. Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою. За фізичною особою - підприємцем машина реєструються як за фізичною особою.

Відомості про машину, власника, номерний знак, серію і номер реєстраційного документа та інші дані у випадках, визначених Порядком відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо- будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2009 № 694, заносяться до книги реєстрації машин або книги тимчасової реєстрації машин, зразки яких затверджуються Мінекономіки та до уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи, створеної Держпродспоживслужбою.

Відповідно п.9. Порядку машина, що належить юридичній особі, реєструється за її місцезнаходженням, а фізичній особі - за місцем її проживання (перебування).

Машини, що використовуються та зберігаються у відокремлених підрозділах юридичної особи або на земельних ділянках, які є власністю юридичних або фізичних осіб чи надані їм у користування, зокрема в оренду, можуть реєструватися за місцезнаходженням відокремлених підрозділів або земельних ділянок. У такому разі до заяви про реєстрацію машини додаються документи, що підтверджують використання та зберігання машини у відокремленому підрозділі або право власності на земельну ділянку чи на користування нею.

Всупереч наведеному позивач не надав доказів реєстрації права власності на перевантажувальний бункер накопичувач ПБН-20 (S/N 401 62) в органах Держпродспоживслужби.

Згідно зі ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 911/3681/17 від 21 серпня 2019 звернула увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюгу договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що позов про витребування майна може бути пред`явлений власником майна або особою, яка заявляє права щодо такого майна до особи, яка є його останнім набувачем.

Визначення кола відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача, а встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Спір щодо витребування майна з чужого незаконного володіння треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням прав позивача іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на майно.

Позивач, посилаючись на безпідставне неповернення ТОВ "Вінницявгропроектбуд" перевантажувального бункеру накопичувача ПБН-20 не надав жодних доказів, що вказаний накопичував перебуває у володінні ТОВ "Вінницяагропроектбуд".

Докази, які б підтверджували, що ФГ "Павленко Т.М." передало ТОВ "Вінницяагропроектбуд" перевантажувального бункеру накопичувача ПБН-20 (договори оренди, акти приймання-передачі, тощо) в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, враховуючи, що майно може бути витребувано з чужого незаконного володіння тільки у особи, яка ним заволоділа, та те, що позивачем не доведено факту знаходження спірного майна у відповідача, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позов в частині вимоги про повернення із незаконного володіння майна.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача упущеної вигоди в розмірі14 437,50 грн., суд зважає на таке.

Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це розрахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на доказах, які підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання певних грошових сум, якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Такі висновки наведені у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 у справі 922/3928/20).

Відповідно до статі 22 ЦК України у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Тому звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов`язок також довести, окрім наведеного, реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання прибутку не є підставою для його стягнення.

Позивач, звертаючись із позовом до суду у даній справі, пов`язує заподіяння йому збитків у вигляді упущеної вигоди з безпідставним перебуванням перевантажувального бункеру накопичувача ПБН-20 у відповідача, у зв`язку з чим, на думку позивача, фермерське господарство втратило можливість отримання прибутку в розмірі 14 437,00 грн.

Разом з тим, оскільки судом встановлено, що позивачем не надано належних доказів знаходження спірного майна у відповідача, суд дійшов висновку про відмову задоволені позову в частині стягнення упущеної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У відповідності до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки рішенням суду в задоволенні позову відмовлено, судовий збір, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства; ст.ст. 2, 3, 4, 11, 12, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 96, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236-238, 240-242, 255, 256, 326, 327 ГПК України -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити в задоволенні позовної заяви ФГ "Павленко Т.М." до ТОВ "Вінницяагропроектбуд" про витребування із незаконного володіння перевантажувального бункеру накопичувача ПБН-20 (S/N 401 62) та стягнення упущеної вигоди у розмірі 14 437,50 грн.

2. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Копію рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: представнику ФГ "Павленко Т.М."., адвокату - Сувалову В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адвокату Чайці А.О. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ТОВ "Вінницяпроектбуд", адвокату Лещенко С.В. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; адвокату Герасимчук О.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4

Повне рішення складено 05 грудня 2024 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи