Рішення

від 06.12.2024 по справі 904/4096/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2024м. ДніпроСправа № 904/4096/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (02072, м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 12А, код ЄДРПОУ 38806862)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 77, код ЄДРПОУ 45621414)

про стягнення 780 558,47 гривень

Суддя Дичко В.О.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» про стягнення 780 558,47 грн, у тому числі заборгованості в сумі 645 941 грн, штрафу в сумі 64 594,10 грн, пені в сумі 46 504,22 грн, інфляційних втрат у сумі 18 171,61 грн та 3% річних у сумі 5 347,54 гривень.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору №19/04/2024-ПЛ від 19.04.2024 про надання медичних послуг.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 у справі №904/4096/24, що направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» (поштовий трекінг відправлення 0600294348848), 22.10.2024 повернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з відміткою Укрпошти від 06.10.2024 «адресат відсутній за вказаною адресою».

22 листопада 2024 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 повторно направлено на адресу відповідача. Зазначене відправлення (поштовий трекінг 0610210540442) не вручено відповідачу 03.12.2024 через «відсутність адресата за вказаною адресою».

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО»: 49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.Робоча, буд. 77, тобто поштову кореспонденцію судом направлено за місцем державної реєстрації відповідача.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 указав, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку - суду (близька за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи вчинялись дії щодо повідомлення засобами телефонного зв`язку (телефонограмою) за номером телефону, який значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак абонент знаходиться поза зоною досяжності.

Також повідомлення здійснювалися засобами телефонного зв`язку (телефонограмами) за номерами телефонів, що вказані на бланку, на якому оформлено гарантійний лист Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» № 67/24 від 03.06.2024 (а.с. 18). Зазначені номери телефонів належать іншим фізичним особам, які про Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» інформації не мають.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 про відкриття провадження у справі № 904/4096/24, з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило, поважних причин пропуску зазначеного строку суду також не повідомлено.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується з абз. 1 ч. 2 ст. 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, тому господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Ураховуючи предмет та підстави позову в даній справи, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позовну заяву, так і доказів, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 «Розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження» Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Ураховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані письмові докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування в даній справі є встановлення обставин укладення договору про надання медичних послуг, строк дії договору, умови, строк та порядок надання медичних послуг, строк та порядок розрахунків, наявність заборгованості замовника, період прострочення виконання зобов`язань.

19 квітня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» (далі замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (далі виконавець) укладено договір № 19/04/2024-ПЛ про надання медичних послуг (а.с. 8-9, далі Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає і оплачує, а виконавець зобов`язується надавати медичні послуги (лікувальні, діагностичні та консультативні) пацієнтам (представникам) від замовника (далі пацієнти) в обсязі і на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з пунктом 1.2 Договору замовник направляє пацієнтів до виконавця з метою отримання медичних послуг. Виконавець також надає виїзні медичні послуги в об`ємі, строки та за місцезнаходженням пацієнтів або за іншим місцезнаходженням, що погоджується сторонами при замовленні послуг.

На підставі підпунктів 2.1.1, 2.1.2 пункту 2.1 Договору виконавець зобов`язаний:

- надавати медичні послуги, передбачені даним Договором, якісно, своєчасно та у повному необхідному обсязі;

- надавати медичні послуги пацієнтам відповідно до прейскуранту цін, який затверджений виконавцем і діє на момент надання послуги.

Згідно з підпунктами 2.2.1, 2.2.2 пункту 2.2 Договору виконавець має право:

- вимагати від замовника здійснення своєчасної та повної оплати послуг, наданих за Договором;

- при наданні послуг за Договором самостійно визначати обсяг необхідних медичних заходів кожному пацієнту та самостійно оцінювати загальну вартість наданих послуг у відповідності з діючим прейскурантом цін.

Згідно з підпунктами 3.1.2, 3.1.5 пункту 3.1 Договору замовник зобов`язаний:

- своєчасно проводити приймання та оплату наданих виконавцем медичних послуг пацієнтам, відповідно до виставлених виконавцем рахунків-фактур та актів виконаних робіт, а також у випадках, передбачених умовами Договору, сплатити на його користь штраф;

- гарантовано здійснити оплату медичних послуг, наданих виконавцем пацієнтам.

Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки між сторонами за Договором здійснюються у національній валюті України гривні, безготівково, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок або готівкою у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 4.2 Договору вартість послуг виконавця, які надаються за Договором пацієнтам і які підлягають оплаті замовником, встановлюються сторонами у прейскуранті цін, який затверджений виконавцем і діє на момент надання послуги.

Згідно з пунктом 4.3 Договору за надання передбачених Договором послуг замовник сплачує виконавцю грошові кошти на підставі виставлених ним рахунків-фактур та актів виконаних робіт у строки, передбачені Договором.

Відповідно до пункту 4.4 Договору загальна ціна договору складається з суми рахунків-фактур та актів прийому-передачі наданих послуг за весь строк дії даного Договору.

На підставі пункту 4.5 Договору зобов`язання замовника щодо оплати послуг виконавця вважаються виконаними належним чином та у повному обсязі у момент надходження на рахунок виконавця грошових коштів у розмірі, що підлягає оплаті згідно умов Договору. Часткова оплата послуг виконавця не вважається належним виконанням зобов`язання і не звільняє замовника від відповідальності за неналежне виконання прийнятих на себе зобов`язань з оплати медичних послуг.

Відповідно до пункту 5.2 Договору виконавець по факту надання послуг за Договором кожні 10 (десять) календарних днів кожного місяця складає акт виконаних робіт і рахунок-фактуру, які надає замовнику. Акт виконаних робіт в обов`язковому порядку повинен містити наступні реквізити: найменування сторін даного Договору, ПІБ пацієнта, найменування і перелік робіт (послуг), виконаних виконавцем, вартість виконаних робіт (послуг) згідно прейскуранту цін, який діяв на момент надання послуг. Рахунок-фактура в обов`язковому порядку повинен містити наступні реквізити: найменування сторін даного Договору, період та загальна вартість виконаних робіт (послуг) згідно прейскуранту цін, який діяв на момент надання послуг.

Відповідно до пункту 5.3 Договору надсилання та передача замовнику акта виконаних робіт за Договором та рахунку-фактури здійснюється поштою, рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу, вказану в даному Договорі, або через кур`єра, при цьому при отриманні відповідного пакета документів (акта та рахунку-фактури) повноваження представника замовника мають бути належним чином підтверджені у порядку, встановленому законодавством. Представник замовника при отриманні акта виконаних робіт від виконавця в обов`язковому порядку на супровідному листі виконавця має власноручно проставити підпис, вказати прізвище, посаду та дату отримання, а також реквізити документа, на підставі якого він діє.

Згідно з пунктом 5.4 Договору замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання розглядає акт виконаних робіт. У разі погодження уповноважена особа замовника у вказаний строк (п`ять календарних днів) підписує такий акт (акти), засвідчує печаткою підприємства і повертає один екземпляр виконавцю.

Відповідно до пункту 5.5 Договору при відсутності зауважень та погодженні обсягу і вартості отриманих послуг, замовник у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання від виконавця пакета документів (акта та рахунку-фактури) здійснює оплату наданих виконавцем послуг.

Згідно з пунктом 5.6 Договору у разі незгоди з актом виконаних робіт, замовник протягом 5 (п`яти) календарних днів з дати отримання відповідного комплекту документів (рахунку-фактури та акта) надає виконавцю письмову мотивовану відмову.

Згідно з пунктом 5.7 Договору у разі відсутності підписаного замовником акта виконаних робіт та/або письмової мотивованої відмови від його підписання у встановлений в даному Договорі строк (5 календарних днів з дати отримання), акт вважається прийнятим замовником в повному обсязі і підлягає оплаті у строк, вказаний в пункті 5.5 цього Договору.

Відповідно до пункту 7.5 Договору підписання замовником даного Договору підтверджує факт ознайомлення і погодження замовника з діючим прейскурантом цін виконавця.

Згідно з пунктом 8.1 Договору Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2024 року.

Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна з сторін не повідомить іншу про припинення Договору у визначений у п. 8.1 строк Договір вважається автоматично пролонгованим на кожен наступний рік.

Згідно з пунктом 8.4 Договору закінчення терміну дії Договору або його дострокове припинення за вимогою однієї з сторін не звільняє сторони від повного виконання зобов`язань за Договором, що виникли в період його дії.

На виконання пункту 5.2 Договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» оформлено акти виконаних робіт:

- № 88914 від 20.04.2024 (а.с. 14), відповідно до якого надано медичні послуги 28.03.2024 ОСОБА_1 та 05.04.2024 ОСОБА_2 на загальну суму 7795грн з ПДВ;

- № 88915 від 20.04.2024 (а.с. 15), згідно з яким надано медичні послуги 26.03.2024 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на загальну суму 5 820 грн з ПДВ;

- № 88929 від 30.04.2024 (а.с. 16), відповідно до якого надано медичні послуги 24.04.2024 ОСОБА_2 , 29.04.2024 та 30.04.2024 ОСОБА_3 на загальну суму 632 526 грн з ПДВ.

Судом установлено, що всі надані акти виконаних робіт без претензій до виконавця підписав генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» Лось В.В. та поставив на них відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО».

На підставі зазначених актів виконаних робіт Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» оформило рахунки-фактури:

- № 88914 від 20.04.2024 на суму 7 795 грн з ПДВ (а.с. 11);

- № 88915 від 20.04.2024 на суму 5 820 грн з ПДВ (а.с. 12);

- № 88929 від 30.04.2024 на суму 632 526 грн з ПДВ (а.с. 13).

Позивачем до матеріалів справи долучено гарантійний лист № 67/24 від 03.06.2024 (а.с. 18), у якому керівництво Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» гарантує здійснити оплату за договором № 19/04/2024-ПЛ від 19.04.2024 до 04.06.2024 включно. Указаний гарантійний лист містить підпис генерального директора та відтиск печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО».

У матеріалах справи також міститься претензія № 149 від 11.07.2024 (а.с. 19), у якій Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» просило відповідача сплатити заборгованість у сумі 645 941 грн протягом 3-х календарних днів з дати отримання претензії.

На зазначену претензію Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» надало відповідь від 24.07.2024 (а.с. 20-21), у якій указало, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» надало необхідні медичні послуги, претензії щодо якості яких у Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» відсутні. На момент укладення договору № 19/04/2024-ПЛ від 19.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» не могло передбачити розмір витрат на медичні послуги, який значно перевищив фінансові можливості підприємства та поставив його у складне становище. Однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» підтверджує свій намір погашення наявної заборгованості за надані послуги. У зв`язку із зазначеним замовником надано виконавцю проєкт додаткової угоди № 1 до Договору (а.с. 22), що передбачає розстрочення оплати рівними частинами по 100 000 грн на місяць зі строком оплати в період з 1 до 10 числа кожного місяця, починаючи з серпня 2024 року. Позивач запропоновані відповідачем умови у проєкті додаткової угоди № 1 до Договору не погодив та вказану додаткову угоду не підписав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

На підставі ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77, ст. 79 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» докази оплати заборгованості не надало, позовні вимоги не спростувало, контррозрахунок суми заборгованості не подало.

У порушення вказаних вище вимог законодавства та Договору відповідач узяті зобов`язання щодо здійснення своєчасної оплати за надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» медичні послуги не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 645 941 гривень.

З урахуванням вищевикладеного, надані Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 645 941 грн є більш вірогідними, тому позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 645 941 грн підлягає задоволенню.

Крім заборгованості, Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» нарахувало та заявило до стягнення штраф у сумі 64 594,10 грн, пеню в сумі 46 504,22 грн, інфляційні втрати в сумі 18 171,61 грн та 3% річних у сумі 5 347,54 гривень.

З приводу нарахування пені та штрафу суд зазначає наступне.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.8 Договору у разі порушення замовником строку оплати наданих медичних послуг, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

За прострочення виконання зобов`язань згідно з пунктом 6.8 Договору позивач нарахував пеню в сумі 46 504,22 грн за період прострочення з 05.06.2024 до 13.09.2024 року.

На підставі пункту 6.9 Договору у разі порушення замовником строку оплати наданих медичних послуг понад 30 (тридцять) календарних днів, замовник, крім пені (згідно п. 6.8 цього Договору), оплачує виконавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

За прострочення виконання зобов`язань відповідно до пункту 6.9 Договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» нарахувало штраф у сумі 64 594,10 грн (645 941 грн X 10% : 100%).

Суд перевірив здійснені позивачем розрахунки пені і штрафу та встановив їх правильність, тому позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 64 594,10 грн та пені в сумі 46 504,22 грн підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Аналогічні правові висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 646/14523/15-ц та № 703/2718/16-ц, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

За змістом статей 509, 524, 533 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Подібні правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц та від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в п. 28 постанови від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 наведено формулу, за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

При цьому вказано, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

Указана правова позиція також викладена в постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Ураховуючи вищевикладене, Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» інфляційні втрати розраховані правильно.

Таким чином, вимога позивача про стягнення інфляційних втрат у сумі 18 171,61 грн підлягає задоволенню.

Ураховуючи, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло з 05.06.2024, Товариством з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» 3% річних розраховані правильно.

Отже, вимога позивача про стягнення 3% річних у сумі 5 347,54 грн за період з 05.06.2024 до 13.09.2024 підлягає задоволенню.

З урахуванням установлених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» підлягають стягненню за договором № 19/04/2024-ПЛ від 19.04.2024 про надання медичних послуг 780 558,47 грн, у тому числі заборгованість у сумі 645 941 грн, штраф у сумі 64 594,10 грн, пеня в сумі 46 504,22 грн, інфляційні втрати в сумі 18 171,61 грн та 3% річних у сумі 5 347,54 грн.

Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в сумі 11 708,38 гривень.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» про стягнення 780 558,47 грн задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «ОККО» (49008, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 77, код ЄДРПОУ 45621414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» (02072, м. Київ, просп. Миколи Бажана, буд. 12А, код ЄДРПОУ 38806862) 780 558,47 грн (сімсот вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятдесят вісім гривень 47 копійок), у тому числі заборгованість у сумі 645 941 грн (шістсот сорок п`ять тисяч дев`ятсот сорок одна гривня 00 копійок), штраф у сумі 64 594,10 грн (шістдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири гривні 10 копійок), пеню в сумі 46 504,22 грн (сорок шість тисяч п`ятсот чотири гривні 22 копійки), інфляційні втрати в сумі 18171,61 грн (вісімнадцять тисяч сто сімдесят одна гривня 61 копійка), 3% річних у сумі 5347,54грн (п`ять тисяч триста сорок сім гривень 54 копійки), судовий збір у сумі 11 708,38 грн (одинадцять тисяч сімсот вісім гривень 38 копійок).

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 06.12.2024.

Суддя В.О. Дичко