Ухвала

від 02.12.2024 по справі 904/3914/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

02.12.2024м. Дніпро№ 904/3914/24Юзіков С.Г.,

За заявою АКЦІОНЕРНЕГО ТОВАРИСТВО "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ" про розстрочення виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-промислова компанія "ПРОМІМПЕКС"

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат"

про стягнення боргу за договором поставки

Суддя Юзіков С.Г.

При секретарі судового засідання: Морозі А.О.

Представники:

Стягувача - Сьомочкіна А.Є.

Боржника (Заявник) не прибув

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 позов задоволено частково, стягнуто з АТ "Криворізький залізорудний комбінат" на користь ТОВ "Торгівельно-промислова компанія "Промімпекс" 201 539,74 грн. основного боргу, 2 224,00 грн. 3 % річних, 6 840,40 грн. пені, 4 949,65 грн. судового збору. У решті позову відмовлено.

20.11.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про розстрочення виконання судового рішення від 08.11.2024 у даній справі на шість місяців шляхом сплати рівними частинами починаючи з 10 грудня 2024 по 10 травня 2025 року включно. Заява мотивована тим, що Відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, що унеможливлює негайне повне виконання рішення суду без значної шкоди для його господарської діяльності. Крім того, Боржник звертає увагу на інші обставини, які наразі ускладнюють виконання рішення, а саме у зв`язку з військовою агресією РФ у Відповідача порушені традиційні логістичні ланцюги зі збуту залізної руди Відповідача на внутрішньому та зовнішньому ринках, зниження чисельності працівників Відповідача внаслідок мобілізаційних заходів та запровадження комендантської години через, що останній був вимушений знизити обсяги видобутку залізорудної сировини та запровадити режим скороченого робочого часу, також невиконання контрагентами своїх фінансових зобов`язань перед Відповідачем значно скоротило фінансові можливості самого Відповідача. Відтак, відповідно до звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2024 року Відповідач має чистий збиток у розмірі 383 788 тис. грн. Надання розстрочки виконання рішення суду дозволить Відповідачеві вжити необхідних заходів для стабілізації фінансового стану, що забезпечить належне виконання судового рішення в майбутньому.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 заяву Відпозивала призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.12.2024.

26.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Стягувача надійшла заява про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами суду.

26.11.2024 від Стягувача надійшов відзив на заяву про розстрочення виконання рішення, в якому останній зазначив, що не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду строком на два місяці. Також Позивач зазначає, що розстрочення виконання рішення суду на більш тривалий строк потягне за собою негативні наслідки для його господарської діяльності, крім того зазначив, що поставлена продукція має 100% валютну складову, із підвищенням курсу валюти збільшиться фінансові втрати підприємства. Стягувач має кредитні зобов`язання, за рахунок грошей отриманих від продажу товару сплачують кредити. Як роботодавець, Стягувач також має зобов`язання перед працівниками підприємства з виплати заробітної плати. Підприємство також несе негативні наслідки, пов`язані з широкомасштабною агресією РФ проти України.

Боржник у судове засідання 02.12.2024 року не прибув, причини неявки суду не повідомив, про місце, дату та час розгляду заяви повідомлявся належно.

Згідно з ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Питання задоволення заяви сторони у справі про розстрочення виконання рішення суду вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та із дотриманням балансу інтересів сторін.

Розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами ст. 86 ГПК України.

Дослідивши подану заяву про розстрочку виконання рішення суду та додані докази, суд вважає, що розстрочка виконання рішення в даному випадку не є інструментом ухилення Боржника від виконання рішення, Боржник не заперечує існування боргу, а намагається через існування певних обставин, які ускладнюють таке виконання, забезпечити повне виконання рішення та остаточне погашення боргу перед Стягувачем.

Надання розстрочки виконання рішення є заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. При цьому, затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення у справі "Іммобільяре Саффі проти Італії"). За практикою Європейського Суду в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України").

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, суд виходить з того, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відтак, питання щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватись господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Окрім винесення законного рішення у справі суд має забезпечити й сприяти фактичному виконанню такого рішення.

Вирішуючи заяву Боржника, суд бере до уваги, що граничний строк оплати товару припав на воєнний стан, введений Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, що Боржник визнав позов та не відмовляється від відповідальності за невиконання зобов`язання, що арешт коштів Боржника призведе до неможливості виплат працівникам Боржника заробітної плати, своєчасної сплати податків.

Однак, слід враховувати, що у зв`язку з введенням на території України військового стану через збройну агресію РФ всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, тому Позивач правомірно очікує на сплату йому суми коштів присуджених за рішенням суду.

З метою забезпечення балансу інтересів як Позивача, так і Відповідача, суд дійшов висновку, що негайне виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 може створити загрозу для подальшої роботи підприємства Відповідача, виплати заробітної плати численним працівникам.

З урахуванням викладеного, з метою надання можливості реального виконання рішення суду, беручи до уваги позицію Позивача, з урахуванням ч. 5 ст. 331 ГПК України, суд вважає за можливе заяву АТ "Криворізький залізорудний комбінат" про розстрочку виконання рішення суду задовольнити частково, розстрочивши виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 у справі №904/3914/24 строком на два місяці рівними сумами кожного місяця.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Керуючись статтями 73, 74, 77, 86, 232-235, 240, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариство "Криворізький Залізорудний Комбінат" про розстрочку виконання рішення у справі задовольнити частково.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2024 у справі №904/3914/24 строком на два місяці шляхом внесення платежів в наступних розмірах та строки:

107 776, 90 грн. до 02.01.2025 року

107 776, 89 грн. до 02.02.2025 року

Ухвала відповідно до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в строки та порядку, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 06.12.2024

Суддя С.Г. Юзіков