ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Рішення
06 листопада 2024 р. м. Ужгород Справа №907/517/24
За позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, м. Київ
до відповідача Фінансового управління Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород Закарпатської області
про стягнення 74 594,01 грн, у тому числі 36 148,33 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 5616,30 грн пені, 15 793,75 грн інфляційних нарахувань та 17 035,63 грн 15% річних,
Суддя господарського суду Пригара Л.І.
Секретар судового засідання Шикітка О.В.
представники:
Позивача без виклику
Відповідача без виклику
СУТЬ СПОРУ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ СУДУ В МЕЖАХ СПРАВИ
Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, м. Київ заявлено позов до відповідача Фінансового управління Ужгородської районної державної адміністрації, м. Ужгород Закарпатської області про стягнення 74 594,01 грн, у тому числі 36 148,33 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, 5616,30 грн пені, 15 793,75 грн інфляційних нарахувань та 17 035,63 грн 15% річних.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.07.2024 відкрито провадження у справі №907/517/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику уповноважених представників сторін спору. Встановлено відповідачеві строк на подання господарському суду відзиву на позовну заяву в порядку ст. 165, 251 ГПК України з одночасним надісланням копії такого позивачеві, а доказів надіслання суду, протягом 15-ти днів із дня одержання даної ухвали, а також у цей же строк письмово висловленої позиції щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Встановлено позивачеві строк для надання суду та відповідачеві відповіді на відзив у порядку ст. 166 ГПК України, протягом 5-ти днів із дня одержання копії відзиву. Встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив та відповідачем заперечення на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) не пізніше 06.08.2024.
Ухвалою суду від 03.09.2024 судом у порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін про те, що судове засідання по розгляду справи №907/121/24 призначено на 17.10.2024 без виклику уповноважених представників учасників спору.
Ухвалою суду від 17.10.2024 судом у порядку ст. 120 ГПК України повідомлено сторін про те, що судове засідання по розгляду справи №907/121/24 призначено на 06.11.2024 без виклику уповноважених представників учасників спору.
Приписами ч. 3, 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справи, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом приписів ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято в нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами спору.
За приписами частин 4 та 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи (виклику), є дата складення повного судового рішення.
АРГУМЕНТИ СТОРІН СПОРУ
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі, покликаючись на порушення відповідачем, як правонаступником Фінансового управління Перечинської районної державної адміністрації, взятих на себе зобов`язань за Договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленої позивачем протягом січня 2021 року, лютого 2021 року та березня 2021 року електричної енергії, внаслідок чого у відповідача виникла та рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 36 148,33 грн. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з останнього 5616,30 грн пені, 15 793,75 грн інфляційних нарахувань та 17 035,63 грн 15% річних.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА
За змістом поданого через підсистему Електронний суд відзиву на позовну заяву б/н від 12.07.2024 (вх. №02.3.1-02/5543/24 від 12.07.2024) відповідач просить відмовити в задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, мотивуючи вказане тим, що зі Звіту про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д) за 2020 рік, поданого Фінансовим управлінням Перечинської районної державної адміністрації до Управління казначейської служби України у Перечинському районі Закарпатської області 13.01.2021, вбачається, що зазначені позивачем обсяги спожитої електроенергії за спірний період є завищеними.
Відповідач звертає увагу, що згідно з балансом станом на 01.01.2021, поданим Фінансовим управлінням Перечинської РДА, та балансом станом на 15.03.2021 (ліквідаційний), поданим комісією з реорганізації Фінансового управління Перечинської РДА, будь-яка кредиторська заборгованість відсутня.
За твердженням відповідача, 05.02.2021 працівників Фінансового управління Перечинської РДА було звільнено, а до цього періоду на адресу споживача не надходило ні договору, вказаного позивачем, ні рахунку за спожиту електроенергію за січень 2021 року.
Із посиланням на положення наказу Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012 Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України відповідач наголошує, що здійснення оплати без рахунку та акта купівлі продажу через органи Державної казначейської служби України неможлива.
Крім того, вказує, що Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії від 27.12.2018 та Додаток №1 до нього від 07.06.2019, долучені позивачем до позовної заяви, не підписані з боку споживача.
Відповідач наголошує, що за період, починаючи з 2021 року по лютий 2024 року, рахунки про заборгованість Фінансового управління Перечинської РДА перед позивачем за поставлену електроенергію відповідачу, як правонаступнику останнього, не надходили, а відтак, оскільки ліквідаційний баланс був поданий і прийнятий казначейською службою України у Перечинському районі Закарпатської області, і кредиторської заборгованості в ньому не зареєстровано, про існування заборгованості відповідачеві було невідомо.
Відповідач зауважує, що Фінансове управління Перечинської РДА, яке знаходилося за адресою: м. Перечин, пл. Народна, 16, орендувало приміщення, що перебувало у власності та на балансі Перечинської районної ради; водночас рішенням 48-ї (позачергової) сесії VII скликання Перечинської районної ради №716 від 10.11.2020 Про передачу майна спільної комунальної власності територіальних громад сіл, міста Перечинського району Закарпатської області в комунальну власність територіальних громад та рішенням 2-ї (позачергової) сесії VIII скликання Ужгородської районної ради №64 від 10.02.2021 Про утворення комісії з прийому-передачі майна (будівлі адмінбудинку районної ради, яка розташована за адресою: м. Перечин, пл. Народна, 16 (загальна площа 1074 кв.м,)) в комунальну власність Перечинської міської ради утворено комісію, яка 19.02.2021 підписала акт приймання-передачі адмінбудівлі районної ради в комунальну власність Перечинської міської ради; договір оренди з Перечинською міською радою не укладався.
ДОВОДИ, ВИКЛАДЕНІ СТОРОНАМИ В ІНШИХ ЗАЯВАХ ПО СУТІ СПРАВИ
Представник позивача через підсистему Електронний суд подала відповідь на відзив б/н від 17.07.2024 (вх. №02.3.1-02/5646/24 від 17.07.2024), в якій зазначає про те, що ліквідаційний баланс, на який посилається відповідач, сформовано станом на 15.03.2021, що, як мінімум, не може включати заборгованість за березень 2021; до цього часу Фінансове управління Перечинської РДА здійснювало дії по завершенню реорганізації, а додані докази фінансової звітності тільки підтверджують уникнення сплати коштів за використану електричну енергію з урахуванням ненадання відповідачем доказів укладення договорів з іншим електропостачальником в зазначений період.
За твердженням представника позивача, ДПЗД Укрінтеренерго направляло рахунки споживачу Фінансовому управлінню Перечинської РДА, проте вони були повернуті без повідомлення причин; водночас повідомлення про направлення рахунку за січень 2021 року не повернулося від АТ Укрпошта, але вказана обставина не позбавляє позивача права на отримання грошових коштів за поставлену електричну енергію, стягнення на його користь з відповідача пені, 15% річних та інфляційних втрат.
За позицією представника позивача, чинним законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії укладається на підставі дій споживача споживання електричної енергії (акцепт договору) без наявності договору з іншим електропостачальником; у такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником
останньої надії в перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.
Представник позивача звертає увагу, що правовідносини із приводу постачання електричної енергії, сплати її фактичної вартості та відшкодування 15% річних, пені й інфляційних втрат виникли між позивачем та відповідачем з підстав, прямо передбачених чинним законодавством, та відповідають останньому.
За твердженням представника позивача, в силу положень Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, затвердженого постановою НКРЕКП №1179 від 05.10.2018, ціну за постачання електричної енергії ДПЗД Укрінтеренерго самостійно не встановлює та не може впливати на її розмір; водночас факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку, що надає постачальнику останньої надії оператор системи розподілу/передачі.
Таким чином, представник позивача зауважує, що всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД Укрінтеренерго отримує від ОСР, яким є ПрАТ Закарпаттяобленерго, у Звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) за розрахунковий період, і на підставі вказаних Звітів споживачеві й було виставлено рахунки на оплату вартості електроенергії за спірний період.
Із посиланням на приписи п. 4.27. ПРРЕЕ представник позивача наголошує, що споживач самостійно не здійснив необхідного повідомлення та не надав до оператора системи розподілу (ПрАТ Закарпаттяобленерго) відповідної заяви про намір припинити дію договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії і, тим більше, не сплатив кошти за спожиту електричну енергію.
Відповідач через підсистему Електронний суд подав додаткові пояснення б/н від 08.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6183/24 від 08.08.2024), за змістом яких стверджує про те, що в листі ПрАТ Закарпаттяобленерго №154-25/6025 від 10.07.2024 (копія якого долучена позивачем до матеріалів справи) зазначено, що обсяг спожитої електроенергії був визначений розрахунковим шляхом без встановлення на об`єкті споживача розрахункового засобу комерційного обліку, а відтак, відомості про покази лічильника відсутні, у зв`язку з чим не можуть бути надані Оператором системи розподілу.
Відповідач зауважує, що згідно з підп. 5.3. п. 5 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №о/р 190329 від 07.02.2020, укладеного між ТОВ Закарпаттяенергозбут та Фінансовим управлінням Перечинської РДА, орієнтовний обсяг використаної електроенергії на рік становить 8113 кВт/год; 08.12.2020 до згаданого Договору було укладено Додаткову угоду №1, якою орієнтовний обсяг використаної (спожитої) енергії збільшено до 9484 кВт/год, що фактично і було використано за 2020 рік споживачем.
На переконання відповідача, додані ним до матеріалів справи копії наказів про звільнення 05.02.2021 всіх працівників Фінансового управління Перечинської РДА є прямим доказом про неможливість використання електроенергії в обсязі 8000 кВт/год за вказаний період; водночас комісія з реорганізації Фінансового управління Перечинської РДА не перебувала у приміщенні і не використовувала електроенергію у зв`язку з тим, що станом на 05.02.2021 вся оргтехніка, меблі, які знаходилися у власності споживача, були запаковані й готові до передачі правонаступнику.
На думку відповідача, відсутність доказів надіслання та вручення рахунку за січень 2021 року на адресу споживача свідчить про те, що такий рахунок не надсилався; рахунки ж за лютий та березень 2021 року повернулися без вручення, бо споживач фактично був у стані припинення, а всі його працівники звільнені.
За твердженням відповідача, у зв`язку з тим, що у штатному розписі на 2021 рік віддаленого робочого місця в м. Перечин не передбачалося, він не заключав договору про оренду приміщення, із огляду на що не було необхідності й укладати договір з електропостачальниками.
За змістом поданих через підсистему Електронний суд письмових заперечень б/н від 14.08.2024 (вх. №02.3.1-02/6355/24 від 14.08.2024) представник позивача, серед іншого, вказує на те, що у разі невідповідності визначеного ОСР обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії, Фінансове управління Ужгородської РДА, як споживач, відповідно до положень п. 3.5. Договору розподілу споживача, мало звернутися з цим питанням безпосередньо до ПрАТ Закарпаттяобленерго, яке, у свою чергу, в разі коригування обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії мало відповідно до положень гл. 4 та 5 Договору розподілу електропостачальника надати ДПЗД Укрінтеренерго відкоригований обсяг розподіленої та спожитої електричної енергії відповідачем для подальшого його використання.
Водночас як стверджує представник позивача, відповідач не здійснив жодних дій щодо врегулювання незгоди з обсягами електричної енергії та, крім того, не відмовився від електропостачання у спірний період.
Представник позивача також наголошує на п. 4.1. Комерційної пропозиції №3 від 07.09.2019, згідно з яким, у разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.
Відтак, на переконання представника позивача, відповідач мав сам подбати про постачальника електричної енергії, здійснюючи реорганізацію установи, правонаступником якої він є.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ. ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ДО СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України Про ринок електричної енергії.
Відповідно до п. 16 ч. 1 ст. 4 Закону України Про ринок електричної енергії, учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, як, зокрема, про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.
Згідно із п. 1.2.9. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ), постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, зміст якого визначається постачальником останньої надії на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (додаток 7 до цих Правил), є публічним договором приєднання та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.
Водночас п. 66 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що постачальник останньої надії визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
Частиною 2 статті 64 вищевказаного Закону передбачено, що визначення постачальника останньої надії здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (із змінами до нього), Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго визначено постачальником останньої надії на період із 01 січня 2019 року до 31 грудня 2024 року.
Положеннями пунктів 6.2.3., 6.2.4. ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником останньої надії вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Початком постачання електричної енергії постачальником останньої надії є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2. та 6.2.3. цієї глави. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача (споживачів) на постачання електричної енергії постачальником останньої надії постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.
Згідно із ч. 11 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії, постачальник останньої надії має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник останньої надії зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.
На виконання вказаних вимог Закону України Про ринок електричної енергії, позивачем Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго в мережі Інтернет за адресою: www.uie.kiev.ua розміщено: - порядок приєднання до умов Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії; - Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії; - комерційну пропозицію №3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії.
Зважаючи на вищевикладені обставини, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (постачальником, позивачем у справі), яке виконує функції постачальника останньої надії, діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) №1344 від 06.11.2018 та розпорядження Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018, та Фінансовим управлінням Перечинської районної державної адміністрації (споживачем), правонаступником якого є Фінансове управління Ужгородської районної державної адміністрації (відповідач у справі) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії (далі Договір) на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника останньої надії та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.
За цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція) (п. 2.1. Договору).
Відповідно до пункту 2.2. Договору, обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Згідно із п. 3.1. Договору, постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2. цієї глави.
Пунктом 3.4. Договору визначено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.
За змістом п. 3.7. Договору, початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами.
Відповідно до п. 5.1. Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії, яка є додатком 1 до Договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2. Договору).
За умовами п. 5.8. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Розрахунки споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок). При цьому, споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.9. Договору).
Згідно із п. 5.10. Договору, оплата виставленого постачальником рахунка за цим Договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної веб-сторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
На підставі п. 5.11. Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.
Пунктом 13.1. Договору визначено, що цей Договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.
Додатком №1 до Договору є комерційна пропозиція для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії №3 від 07.06.2019, пунктом 4.1. якої встановлено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.
Згідно із п. 4.2. комерційної пропозиції, остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.
Рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п. 4.3. комерційної пропозиції).
Відповідно до п. 4.4. комерційної пропозиції, Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі Акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію Акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію Акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал Акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу Акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини. До усунення розбіжностей сторони керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.
Пунктом 6.1. комерційної пропозиції визначено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.
Згідно із п. 7.4. комерційної пропозиції, споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.
Як вбачається із наявного в матеріалах справи листа Приватного акціонерного товариства Закарпаттяобленерго №154-25/31 від 04.01.2021, останнім, як оператором системи розподілу, повідомлено позивача про переведення з 01.01.2021 для постачання електричної енергії постачальником останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго споживача Фінансове управління Перечинської районної державної адміністрації.
На підставі Звітів щодо фактичного корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника останньої надії за січень 2021 року (лист ПрАТ Закарпаттяобленерго №154-25/900/1 від 08.02.2021), за лютий 2021 року (лист ПрАТ Закарпаттяобленерго №154-25/1543 від 05.03.2021) та за березень 2021 року (лист ПрАТ Закарпаттяобленерго №154-25/2219 від 05.04.2021) сформовано та надіслано на адресу споживача Фінансового управління Перечинської районної державної адміністрації:
- рахунок №000002313625/06/О01/13161 від 23.02.2021 та акт купівлі-продажу електроенергії №007344 від 31.01.2021, згідно з якими, на підставі даних оператора системи розподілу, обсяг споживання споживачем електричної енергії в січні 2021 року склав 3698 кВт*год, що у вартісному еквіваленті становить суму 17 155,90 грн;
- рахунок №000002313625/06/О02/16858 від 22.03.2021 та акт купівлі-продажу електроенергії №011037 від 28.02.2021, за якими, відповідно до даних оператора системи розподілу, обсяг споживання споживачем електричної енергії у лютому 2021 року становив 3515 кВт*год, що у вартісному еквіваленті складає суму 15 260,30 грн;
- рахунок №000002313625/06/О03/18449 від 12.04.2021 та акт купівлі-продажу електроенергії №012584 від 31.03.2021, відповідно до яких, за даними оператора системи розподілу, обсяг споживання споживачем електричної енергії в березні 2021 року склав 787 кВт*год, що у вартісному еквіваленті становить суму 3732,13 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, рахунки на оплату та акти купівлі-продажу електроенергії за лютий та березень 2021 року повернуті позивачу відділенням поштового зв`язку без їх вручення адресату (споживачу); водночас за твердженням ДПЗД Укрінтеренерго, рекомендоване повідомлення про вручення споживачу рахунку на оплату та акту купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 року від АТ Укрпошта не поверталося.
Несплата Фінансовим управлінням Перечинської РДА вартості поставленої позивачем, як постачальником останньої надії, електричної енергії за розрахунковий період січень березень 2021 року на суму 36 148,33 грн зумовила підстави для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з правонаступника споживача Фінансового управління Ужгородської районної державної адміністрації заборгованості в означеному розмірі у примусовому порядку. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем зобов`язань зі здійснення оплати вартості спожитої у січні 2021 року, лютому 2021 року та березні 2021 року електричної енергії, позивачем нараховано останньому 5616,30 грн пені, 15 793,75 грн інфляційних нарахувань та 17 035,63 грн 15% річних.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Нормою ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, станом на момент розгляду наявного спору по суті його обставини оцінюються судом із огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Згідно із ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.
Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону (ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України).
Приписами частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України визначено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до ч. 1 6 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії, постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. У разі покладення на електропостачальника зобов`язань з надання універсальних послуг або виконання функцій постачальника останньої надії ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника останньої надії визначаються відповідно до цього Закону. Покладення зобов`язань з надання універсальних послуг та/або постачання останньої надії не обмежує права електропостачальника здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами. Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам електропостачальники здійснюють купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Постачальник останньої надії надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку (ч. 1 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії).
За приписами ч. 4 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії, постачальник останньої надії призначається на строк до трьох років.
Постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник останньої надії оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті (ч. 6 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії).
Відповідно до ч. 8 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії, постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Згідно із ч. 1 та 2 ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).
За змістом п. 1.2.15. ПРРЕЕ, укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку). На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами. Електропостачальники зобов`язані повідомляти оператора системи розподілу (передачі) про укладення та припинення договору із споживачем в установленому цими Правилами порядку.
Пунктом 3.1.7. ПРРЕЕ встановлено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Із огляду на вищенаведені законодавчі положення, суд доходить до висновку про те, що між позивачем та Фінансовим управлінням Перечинської районної державної адміністрації, правонаступником якого є Фінансове управління Ужгородської районної державної адміністрації, з початком фактичного постачання позивачем електричної енергії споживачу укладено договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника останньої надії та комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019, які розроблені з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України Про ринок електричної енергії, Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, а відтак, твердження відповідача щодо неукладеності між сторонами вищевказаного Договору є безпідставними та необґрунтованими.
Суд зазначає, що факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника останньої надії, згідно з нормами чинного законодавства, пов`язується із початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником останньої надії (за наявності нормативно визначених для цього умов та з віднесенням оператором системи розподілу такого споживача до портфоліо постачальника останньої надії), а не з датою повідомлення споживача про укладення відповідного договору.
Верховний Суд у своїй постанові від 20.09.2021 у справі №910/8958/20 дійшов висновку про те, що в разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону, постачальник останньої надії надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника останньої надії відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.
Водночас у розумінні п. 3.4.1. ПРРЕЕ, постачальник останньої надії повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному веб-сайті.
За матеріалами справи судом встановлено, що нарахування позивачем заборгованості за спожиту відповідачем електроенергію відбувалося на підставі одержаних від оператора системи розподілу ПрАТ Закарпаттяобленерго Звітів щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника останньої надії за січень 2021 року, лютий 2021 року та березень 2021 року відповідно до яких обсяг споживання відповідачем електричної енергії в січні 2021 року склав 3698 кВт*год, що у вартісному еквіваленті становить суму 17 155,90 грн із ПДВ, у лютому 2021 року 3515 кВт*год, що у вартісному еквіваленті складає суму 15 260,30 грн із ПДВ та в березні 2021 року 787 кВт*год, що у вартісному еквіваленті становить суму 3732,13 грн із ПДВ.
Крім того, визначені обсяги електричної енергії оператором розподільної системи ПрАТ Закарпаттяобленерго сформовано із застосуванням до різних об`єктів споживання Фінансового управління Перечинської РДА розрахункових коефіцієнтів (К=К(ТС)хК(ТН)), що відповідає колонці 24 Звітів ПрАТ Закарпаттяобленерго про фактичний (корисний) відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку споживача в січні 2021 року, лютому 2021 року та березні 2021 року.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України Про ринок електричної енергії, електропостачальники мають право, зокрема, на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Згідно із п. 4.12., 4.19. ПРРЕЕ, розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: - протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; - протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; - в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Розрахунки споживача за електричну енергію здійснюються за розрахунковий період, який, як правило, становить календарний місяць відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції). За взаємною згодою сторін виставлення платіжних документів та їх оплата можуть здійснюватися рідше ніж раз на місяць, якщо оплата виконується за довший розрахунковий період або споживання протягом конкретного розрахункового періоду нижче певного рівня або дорівнює нулю, або частіше ніж раз на місяць, якщо сторонам необхідно забезпечити рівномірне перерахування значних сум коштів протягом розрахункового періоду. Така згода, якщо вона не була передбачена під час укладення договору, оформлюється додатковою угодою до договору.
За твердженням позивача, акти купівлі-продажу електроенергії та рахунки на оплату її вартості протягом спірного періоду надсилались ДПЗД Укрінтеренерго засобами поштового зв`язку на адресу споживача, однак були повернуті без їх вручення адресату (за винятком рахунку на оплату та акту купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 року, відомості про вручення якого відсутні).
Відтак, ураховуючи відсутність у матеріалах справи документальних доказів у підтвердження факту отримання означених розрахункових документів споживачем, суд доходить до висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню приписи п. 5.10. Договору та п. 4.1. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 в частині строку оплати вартості спожитої електричної енергії за спірний період.
Так, пунктом 5.10. Договору, пунктом 4.1. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 передбачено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.
З урахуванням викладеного та з огляду на п. 5.10. Договору, п. 4.1. комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 і п. 4.12. ПРРЕЕ, суд зазначає, що строк сплати заборгованості за спожиту електроенергію за спірний період є таким, що настав.
Із огляду на вищенаведене, суд доходить висновку про те, що факт поставки позивачем електричної енергії споживачу у спірний період підтверджений документально та не спростований останнім належними і допустимими доказами.
Підпунктом 2 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Матеріалами справи підтверджено, що споживач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконав, допустивши заборгованість перед позивачем, як постачальником останньої надії, за спожиту електричну енергію у січні березні 2021 року у розмірі 36 148,33 грн.
Водночас як вбачається із відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Фінансове управління Перечинської районної державної адміністрації 01.11.2021 було припинене (підстава: рішення щодо реорганізації).
Так, пунктом 1 розпорядження Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області №01 від 05.01.2021 Про реорганізацію шляхом приєднання структурного підрозділу фінансового управління районної державної адміністрації із статусом юридичної особи публічного права постановлено реорганізувати юридичну особу публічного права фінансове управління Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 02313625) шляхом приєднання до фінансового управління Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 02313594).
Пунктом 1 Положення про Фінансове управління Ужгородської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови державної адміністрації №245 від 12.10.2021, визначено, що Фінансове управління Ужгородської районної державної адміністрації є самостійним структурним підрозділом районної державної адміністрації з питань фінансів (далі фінансове управління), входить до її складу, підпорядковується голові районної державної адміністрації, а також підзвітне і підконтрольне департаменту фінансів обласної державної адміністрації. Фінансове управління Ужгородської районної державної адміністрації є правонаступником фінансових управлінь Великоберезнянської та Перечинської районних державних адміністрацій реорганізованих шляхом приєднання.
Таким чином, із урахуванням факту реорганізації споживача за Договором шляхом його приєднання до правонаступника Фінансового управління Ужгородської районної державної адміністрації, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з останнього суми 36 148,33 грн заборгованості за поставлену електричну енергію документально доведеними та обґрунтованими, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.
На підставі п. 5.11. Договору та п. 6.1. комерційної пропозиції позивач просить стягнути з відповідача суму 5616,30 грн пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому в договорі.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
Статею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 5.11. Договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строк, передбачений комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач має сплатити за вимогою постачальника пеню у розмірі, яка зазначається в комерційній пропозиції.
Пунктом 6.1. комерційної пропозиції визначено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.
Відповідно до п. 13.1. комерційної пропозиції, сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (штраф, пеня) не звільняє споживача від обов`язку відшкодувати постачальнику в повному обсязі збитки, спричинені порушенням умов Договору.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку позивача, за неналежне виконання договірних умов ним нараховано відповідачу суму 5616,30 грн пені, в тому числі 2757,63 грн пені за період із 21.02.2021 по 20.02.2022, 2330,85 грн пені за період із 21.03.2021 по 23.02.2022 та 527,82 грн пені за період із 21.04.2021 по 23.02.2022.
Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН перерахунок заявленої до стягнення пені у межах відповідних боргових періодів (початок перебігу яких визначений із урахуванням п. 4.12. ПРРЕЕ), суд встановив, що пеня в розмірі 5616,30 грн нарахована правомірно (розгорнутий розрахунок пені міститься в матеріалах справи) та підлягає стягненню з відповідача повністю.
Крім того, за прострочення оплати вартості поставленої електричної енергії позивач, посилаючись на ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 7.4. комерційної пропозиції, просить стягнути з відповідача суму 15 793,75 грн інфляційних нарахувань та 17 035,63 грн 15% річних.
Згідно із п. 7.4. комерційної пропозиції, споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Статтею 625 Цивільного кодексу України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання. Так, відповідно до наведеної норми, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 09.02.2021 у справі №520/17342/18.
Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН перерахунок заявлених до стягнення інфляційних нарахувань та 15% річних за визначені в розрахунку позивача періоди, суд встановив, що суми 15 793,75 грн інфляційних нарахувань та 17 035,63 грн 15% річних обчислені вірно та підлягають стягненню з відповідача повністю.
Водночас суд критично оцінює посилання відповідача на те, що згідно з ліквідаційним балансом, будь-яка кредиторська заборгованість у Фінансового управління Перечинської РДА відсутня, і це є підставою для відмови в задоволенні позову, виходячи з факту підтвердження оператором системи розподілу ПрАТ Закарпаттяобленерго обсягів електричної енергії, спожитих означеною юридичною особою протягом спірного періоду, вартість яких позивачем заявлена до стягнення; більше того, право позивача на отримання грошових коштів за поставлений ним товар (електроенергію) не може ставитись у залежність від відображення чи невідображення юридичною особою, яка перебувала у стані реорганізації, у фінансовій звітності наявності кредиторської заборгованості.
Безпідставними є й доводи відповідача про завищеність обсягів та ціни електричної енергії, що вказані у виставлених позивачем розрахункових документах, оскільки, як зазначалось судом попередньо, відомості про обсяги спожитої Фінансовим управлінням Перечинської РДА електроенергії отримані позивачем безпосередньо від оператора системи розподілу ПрАТ Закарпаттяобленерго; водночас у випадку незгоди з такими відомостями споживач мав право звернутися до ОСР з метою їх коригування, а ПрАТ Закарпаттяобленерго, у свою чергу, в разі такого коригування мало повідомити ДПЗД Укрінтеренерго про змінений обсяг розподіленої та спожитої електричної енергії відповідним споживачем. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів у підтвердження факту вчинення Фінансовим управлінням Перечинської РДА та його правонаступником (відповідачем) вказаних дій, що дозволяє дійти висновку про наявність згоди з боку споживача з обсягами поставленої йому електричної енергії у спірний період.
Що ж стосується ціни, зазначеної позивачем у розрахункових документах, суд звертає увагу на те, що ДПЗД Укрінтеренерго при її формуванні керується вимогами Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, затвердженого постановою НКРЕКП №1179 від 05.10.2018, а відтак, жодним чином не може впливати на її розмір.
Посилання відповідача на неотримання ним рахунків на оплату та актів купівлі-продажу електроенергії за спірний період спростовуються п. 4.1. комерційної пропозиції №3 від 07.09.2019, згідно з яким, у разі неотримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Крім того, як вбачається із долученого до матеріалів справи листа відповідача №03-19/50 від 09.02.2024, останнім повідомлено позивача про те, що станом на 01.01.2024 кредиторської заборгованості зареєстровано не було; оплата у лютому 2024 року не можлива, тільки за рішенням суду.
Аргументи відповідача про невикористання ним та Фінансовим управлінням Перечинської РДА у спірний період об`єкта нерухомості, до якого здійснювалось постачання електричної енергії позивачем, суд також оцінює критично, позаяк на підставі п. 4.27. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, (надалі Правила) (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно. Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об`єкта. Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта. У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами. У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
Відповідно до підп. 16 п. 5.5.5. Правил, споживач електричної енергії зобов`язаний не пізніше ніж за 20 робочих днів до припинення користування електричною енергією на об`єкті споживача письмово повідомити електропостачальника, оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про розірвання договорів та розрахуватися за електричну енергію, включаючи день виїзду.
Водночас за змістом п. 13.7. Договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, споживач зобов`язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних (прізвище, ім`я, по батькові; паспортні дані, ідентифікаційний код (за наявності), код ЄДР; вид та адреса об`єкта, ЕІС-код точки комерційного обліку; ЕІС-код присвоєний відповідним оператором системи). Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто під підпис за зазначеними в цьому договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача.
Таким чином, суд доходить до висновку про те, що відповідач повинен був повідомити оператора системи розподілу ПрАТ Закарпаттяобленерго про те, що у комунальну власність Перечинської територіальної громади в особі Перечинської міської ради передано об`єкт нерухомого майна будівлі адмінбудинку районної ради для того, щоб ОСР відобразив такі дії в своєму обліку.
Поряд із цим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження того, що він звертався до ПрАТ Закарпаттяобленерго з метою повідомлення про вищевказані обставини, а відтак, заперечення в цій частині є безпідставними та відхиляються судом.
Подібна правова позиція викладена у постанові Західного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №907/615/22.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав, а його аргументи не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи та положеннях законодавства.
З урахуванням вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ У СПРАВІ
Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 3028 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України
СУД УХВАЛИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фінансового управління Ужгородської районної державної (військової) адміністрації, вул. Загорська, будинок 10, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 02313594) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго, вул. Кирилівська, будинок 85, м. Київ, 04080 (код ЄДРЮОФОПтаГФ 19480600) суму 74 594,01 грн (Сімдесят чотири тисячі п`ятсот дев`яносто чотири гривні 01 коп), у тому числі 36 148,33 грн (Тридцять шість тисяч сто сорок вісім гривень 33 коп) заборгованості за поставлену електричну енергію, 5616,30 грн (П`ять тисяч шістсот шістнадцять гривень 30 коп) пені, 15 793,75 грн (П`ятнадцять тисяч сімсот дев`яносто три гривні 75 коп) інфляційних нарахувань та 17 035,63 грн (Сімнадцять тисяч тридцять п`ять гривень 63 коп) 15% річних, а також 3028 грн (Три тисячі двадцять вісім гривень) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
3. На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повне судове рішення складено та підписано 06.12.2024.
Суддя Л.І. Пригара
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 06.11.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123577896 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Пригара Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні