Рішення

від 06.12.2024 по справі 907/645/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2024 р. м. УжгородСправа № 907/645/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №907/645/24

за позовною заявою Тячівської окружної прокуратури, м. Тячів

інтересах держави в особі Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", м. Ужгород

та до Комунального некомерційного підприємства «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів

про визнання недійсними додаткових угод до Договору та стягнення суми 292 080,39 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави в особі позивача до відповідачів про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022, укладених між КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області та ТОВ «Закарпаттяенергозбут» до договору про постачання електричної енергії № 220101/2022 від 30.12.2021 та стягненню суми 292 080,39 грн. зайво сплачених коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з ч. 3 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є, зокрема, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

З огляду на наведене, оскільки справа № 907/645/24, не є складною в розумінні норми ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі (з огляду на заявлені предмет та підстави позову) не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд справи без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.07.2024 р. суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України); встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.

05.08.2024 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява із запереченням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", м. Ужгород (вх. №02.3.1-02/6054/24 від 05.08.2024) проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 08.08.2024 р. відмовлено в задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", м. Ужгород (вх. №02.3.1-02/6054/24 від 05.08.2024) із запереченням проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

14.08.2024 через систему «Електронний суд» від прокурора до суду надійшла відповідь на відзив, в якій містилось клопотання про поновлення процесуального строку.

Ухвалою суду від 05.12.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання прокурора (вх. №02.3.1-02/6340/24) про поновлення процесуального строку. За ініціативи суду поновлено процесуальний строк для подання відповіді на відзив.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані недійсністю додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 до укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії споживачу № 220101/2022 від 0.12.2021, як таких, що укладені з порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі», у зв`язку з підвищенням означеними додатковими угодами без визначених законодавством підстав ціни товару в розмірі, що перевищує 10% встановленої в договорі про закупівлю.

У зв`язку з наведеним прокурор зазначає, що розмір безпідставно (зайво) отриманих відповідачем коштів від позивача в якості оплати вартості поставленої останньому електричної енергії, як різниця між фактично сплаченою Споживачем вартістю електроенергії та сумою, яку він повинен був сплатити без врахування зміненої означеними додатковими угодами ціни 1 кВт/год електроенергії, становить 292 080,39 грн, які просить стягнути з відповідача у справі.

Позивачем не подано суду жодних пояснень щодо предмету позовних вимог у даній справі.

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", м. Ужгород у поданому суду відзиві на позовну заяву від 05.08.2024 заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Зазначає, що зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Доводить, що під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку за наявності умов, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у разі коливання ціни такого товару на ринку; якщо така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю).

За позицією відповідача 1 застосована законодавцем конструкція «за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю» передбачає, що у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення сторони договору про закупівлю можуть збільшити ціну за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню його ціни на ринку з одночасним зменшенням обсягів закупівлі цього товару, що також вказує на неможливість збільшення ціни товару, якщо предметом договору про закупівлю є одна одиниця товару.

Також, за позицією відповідача 1, попри однозначно встановлену можливість декілька разів підвищувати ціну за одиницю товару, в п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не обмежується підсумковий, кінцевий відсоток підвищення ціни, а відтак сторони в договорі про закупівлю можуть щоразу збільшувати ціну за одиницю товару до 10% та таке збільшення відбувається під час коливання ціни на товар (електроенергія) пропорційно збільшенню ціни на ринку, що свідчить про те, що усі додаткові угоди про підвищення ціни за одиницю товару були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у повній відповідності до Листів Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

Крім того, зауважує, що починаючи з лютого 2022 року, коли почалися військові дії на території України, видобуток електроенергії значно знизився через зазначені обставини, які є надзвичайними і невідворотними, що призвели до значних коливань на ринку електричної енергії, тоді як в разі розірвання Договору сторонами, позивачу необхідно б було обрати нового постачальника, провівши відповідну процедуру закупівлі, або укласти договір з постачальником «останньої надії», ціни якого в спірний період були значно більшими від зазначених в оспорюваних прокурором додаткових угодах.

Прокурор згідно з поданою суду відповіддю на відзив від 14.08.2024 р. викладено власні аргументи та міркування на спростування заперечень проти позову, які зазначені відповідачем у відзиві на позов.

З посиланням на постанову Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19 пояснює, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону, а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод за позицією прокурора є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця.

Звертає увагу також на постанову від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, в якій Велика Палата Верховного Суду виснувала, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Зауважує, що в спірних правовідносинах чинною залишається дія Додаткової угоди № 1, відповідно до якою ціну 1 кВт/год електричної енергії підвищено на 8,77 % від ціни основного договору, укладена в межах встановленого законодавством 10% ліміту щодо підвищення ціни.

Відповідач 1 у поданих суду запереченнях на відповідь на відзив від19.08.2024 з посиланнями на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 812/292/18 та враховуючи європейське законодавство, на якому ґрунтується Закон України «Про публічні закупівлі» в силу статті 148 Угоди про асоціацію з ЄС, та ґрунтуючись на європейській практиці, висвітленій у рішеннях ЄСПЛ, «Правило 10 %» викладене у частині п`ятій статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» за позицією відповідача повинно трактуватися на користь учасника закупівлі.

Вважає, що всі дії сторін Договору № 220101/2022 від 0.12.2021 спрямовані на укладання додаткових угод були здійснені у межах визначених законодавством, а саме: предметом закупівлі є електрична енергія, і зміни, які вносилися до договору спірними додатковими угодами, за рахунок зменшення обсягу закупівлі товару не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; жодною зі спірних додаткових угод ціну за одиницю товару не було збільшено понад 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку; на підтвердження обґрунтованості коливання ціни на електричну енергію, що зумовило її збільшення за договором, Відповідач надав довідки Закарпатської торгово-промислової палати, зі змісту яких можна відстежити динаміку цін та встановити її рух у бік збільшення.

Крім того, відповідач 1 у поданих письмових поясненнях від 20.11.2024 р. Зауважує, що наявність між сторонами договору, який є нікчемним або який визнано недійсним, виключає можливість стягнення переданих на його виконання коштів на підставі статті 1212 ЦК України. У тому разі, якщо договір між сторонами не був укладений, тобто правова підстава передачі коштів у момент їх передачі відсутня, до правовідносин застосовується стаття 1212 ЦК України, а відтак, доводить передчасність вимоги прокурора про стягнення неправомірно сплачених коштів.

Відповідач 2- Комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем 2 відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Судом також враховано, що згідно з приписами п. 6.1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальним некомерційним підприємством «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області (надалі Споживач та/або позивач) проведено відкриті торги, за результатами яких замовником 30.12.2021 укладено договір № 220101/2022 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (надалі ТОВ «Закарпаттяенергозбут» та/або Постачальник, та/або відповідач) про постачання електричної енергії споживачу з річним плановим обсягом 999 тис. кВт/год за ціною 3,419989 грн. за 1 кВт/год, загальною вартістю 3 416 570 грн. (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується постачати Споживачу у 2022 pоці ДК 021:2015 - 09310000-5 Електричну енергію, а Споживач зобов`язується прийняти та оплатити цю електричну енергію, на умовах цього договору (п. 2.1. Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: з 01 січня 2022 року (з моменту завершення процедури зміни Постачальника) по 31 грудня 2022 року включно. Місце поставки (передачі) товарів - об`єкти Споживача, перелік яких наведено у додатку №3. При цьому обов`язковою умовою для постачання електричної енергії на об`єкти споживача визначені в Додатку №3 є наявність в споживача укладеного у встановленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору Загальна вартість цього Договору становить 2 847 141, 67 грн. без ПДВ крім того ПДВ - 569428, 33 грн, разом з ПДВ 3 416 570, 00 грн

Ціна за 1 кВт/год електричної енергії за цим договором становить 2, 849991 грн. без ПДВ, ПДВ - 0, 569998 гри., разом з ПДВ - 3, 419989 гри, (гри грн. 419989 коп.) та складається з: - закупівельної ціни на ринку електричної енергії; - регульованого тарифу на передачу електричної енергії, затвердженого у встановленому порядку - тарифу (маржі) постачальника електричної енергії. Ціна за 1 кВт.год не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії, які оплачуються Споживачем самостійно Оператор) системи розподілу, Постачальника стороною, відповідальною за баланс своїх споживачів відповідно до положень, «Правил ринку», витрати на врегулювання небалансів на балансуючому ринку електричної енергії покладаються на Постачальника та окремо Споживачем не оплачуються (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: Зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача. Сторони можуть внести зміни до договору у разі зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків Споживача а також у випадку зменшення обсягу споживчої потреби товару. В такому випадку ціна договору зменшується в залежності від зміни таких обсягів.

збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такою договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору при закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

У разі коливання ціни товару на ринку в межах до 10 % від ціни за одиницю товару, зацікавлена сторона ініціює внесення змін у договір щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ми) або листом(ми) (завіреними копіями цих довідки(ок) або листа(ів)) відповідних органів. установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товар) на ринку. До розрахунку ціни і а одиницю товару приймається ціна па момент визначення ціни Договору (з урахуванням внесених раніше змін до Договору про закупівлю) та на момент звернення до вказаних органів, установ, організацій, що підтверджує коливання (зміни) цін на ринку товару, що е предметом закупівлі за цим Договором.

покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю. Сторони можуть внести зміни до договору у випадку покращення якості товару за умови, що така зміна не призведе до зміни товару та відповідає тендерній документації в частині встановлення вимог та функціональних характеристик предмета закупівлі і є покращенням його якості. Підтвердженням можуть бути документи технічного характеру з відповідними висновками, наданими уповноваженими органами, що свідчать про покращеним якості, яке не впливає на функціональні характеристики товару.

Продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Споживача, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку. Сторони можуть внести зміни до Договору у узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг.

Зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборі» та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування.

Зміна ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування може відбуватися як в бік збільшення, так і в бік зменшення, сума Договору може змінюватися в залежності від таких змін без зміни обсягу закупівлі. Підтвердженням можливості внесення таких змін будуть чинні (введені в дію) нормативно-правові акти Держави.

Зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Plstts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативі», що застосовуються в договорі про закупівлю. Сторони вносять до договору зміни у разі зміни регульованого тарифу на передачу електричної енергії, з момент) набрання чинності нормативно правовим актом, яким встановлено (змінено) регульовану ціну (тариф) на передачу електричної енергії. Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни та одиницю товару. Підтвердженням необхідності внесення таких змін є чинні (введені в дію в порядку встановленому законодавством) нормативно-правові акти відповідного уповноваженого органу або держави щодо встановлення (зміни) регульованою тарифу на передачу електричної енергії. Сума Договору при цьому може змінюватися в залежності від таких змін в бік збільшення або в бік зменшення без зміни обсягу закупівлі.

Зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41, а саме дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленим) порядку.

В разі необхідності зміни істотних умов Договору, в тому числі зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку та/або зміни регульованої ціни (тарифу), Сторона ініціатор такої зміни зобов`язана підготувати та направити на погодження іншій стороні проект змін до цього Договору у формі додаткової угоди (додаткового договору). Зміни до договору про закупівлю оформляються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору (угоди) (п. 5.5 Договору).

Відповідно до п. 14.1. Договору, цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами то скріплення їх підписів печатками та діє до « 31» грудня 2022 року включно, а н частині розрахунків діє до повного виконання Сторонами взятих па себе зобов`язань за цим Договором.

Судом встановлено також, що протягом строку дії Договору між його сторонами були укладені такі додаткові угоди:

- додаткова угода № 1 від 18.01.2022 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 3,720211 та зменшення річного обсягу постачання електричної енергії до 918 381,7047 тис. кВт/год.

- додаткова угода № 2 від 23.08.2022 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 4,050425 грн.

- додаткова угода № 3 від 30.09.2022 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 4,413626 грн.

- додаткова угода № 4 від 30.09.2022 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 4,813114 грн.

Судом встановлено та учасниками справи визнається, що на виконання умов Договору Постачальник протягом січня-грудня 2022 року включно поставив, а Споживач прийняв електричну енергію, а саме:

- в січні 2022 року 134941 кВт/год електроенергії за ціною 3,100176 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 502009,02 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за січень 2022 року №220101/1/1 від 31.01.2022 року;

- в лютому 2022 року 80139 кВт/год електроенергії за ціною 3,100176 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 298134,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за лютий 2022 року №220101/2/1 від 28.02.2022 року;

- в березні 2022 року 78640 кВт/год електроенергії за ціною 3,100176 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 292557,41 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за березень 2022 року №220101/3/1 від 11.04.2022 р.;

- в квітні 2022 року 55840 кВт/год електроенергії за ціною 3,100176 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 207736,60 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за квітень 2022 року №220101/4/1 від 09.05.2022 р.;

- в травні 2022 року 47200 кВт/год електроенергії за ціною 3,100176 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 175 593,97 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за травень 2022 року №220101/5/1 від 07.06.2022 р.;

- в червні 2022 року 46960 кВт/год електроенергії за ціною 3,100176 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 174701,11 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за червень 2022 року №220101/6/1 від 11.07.2022 р.;

- в липні 2022 року 48560 кВт/год електроенергії за ціною 3,100176 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 180 653,46 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за липень 2022 року №220101/7/1 від 01.08.2022 р.;

- в серпні 2022 року 40 240 кВт/год електроенергії за ціною 3,375354 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 162 989,09 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за серпень 2022 року №220101/8/1 від 01.09.2022 р.;

- у вересні 2022 року 64295 кВт/год електроенергії за ціною 3,911058 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 301 753,80 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за вересень 2022 року №220101/9/1 від 07.10.2022 р.;

- в жовтні 2022 року 72 585 кВт/год електроенергії за ціною 4,010928 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 349 360,28 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за жовтень 2022 року №220101/10/1 від 03.11.2022 р.;

- в листопаді 2022 року 61 360 кВт/год електроенергії за ціною 4,010928 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 295 332,65 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за листопад 2022 року №220101/11/1 від 01.12.2022 р.

- в грудні 2022 року 66696 кВт/год електроенергії за ціною 4,010928 грн (без ПДВ) за 1 кВт/год на суму 321 015,42 грн, що підтверджується підписаним сторонами Договору Актом прийняття-передавання товарної продукції за грудень 2022 року № 220101/12/1 від 27.12.2022 р.

Встановлено також, що Споживачем здійснено оплату за отриману електроенергію в повному обсязі.

Стверджуючи про безпідставність та незаконність внесених сторонами в Договір змін в частині збільшення вартості електричної енергії та, відповідно, недійсність додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 до Договору відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», прокурор просить такі додаткові угоди визнати недійсними та в порядку застосування наслідків недійсності правочину шляхом реституції - стягнути з відповідача зайво сплачені позивачем, як Споживачем, грошові кошти за придбану електроенергію в загальній сумі 292 080,39 грн.

Означена сума прокурором обрахована як різниця між фактично сплаченою позивачем вартістю електроенергії відповідно до її ціни, яка визначалася відповідно до недійсних додаткових угод до Договору та встановленою Сторонами в додатковій угоді №1 від 18.01.2022 до Договору вартістю електроенергії, яка повинна була оплачуватися позивачем на користь відповідача з врахуванням недійсності внесених в Договір подальших змін щодо збільшення вартості електричної енергії, які перевищують 10% від початково визначеної в Договорі ціни електричної енергії.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Щодо представництва прокурора то суд зазначає наступне.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано в статті 23 Закону України від 14.10.2014 №1697-VII Про прокуратуру, який набрав чинності 15.07.2015. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає в здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, в випадках та порядку, встановлених законом (частина 1). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина 3). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абзаци перший - третій частини 4). У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження (частина 7).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 статті 23 Закону України Про прокуратуру передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави та відповідачем, не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, в якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу в протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Згідно Статуту КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради, затвердженого рішенням 7 сесії Тячівської міської ради 8 скликання від 17.08.2021 № 904 (далі - Статут), КНП «Тячівська районна лікарня» утворене шляхом перетворення комунального некомерційного підприємства «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради у Комунальне некомерційне підприємство «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради за рішенням сесії Тячівської міської ради і підпорядковується останній. Власником підприємства є Тячівська міська рада. Підприємство створене на базі майна комунальної власності Тячівської міської територіальної громади, користується закріпленим майном на правах оперативного управління, є правонаступником всього майна, всіх прав і обов`язків «Тячівська районна лікарня» Тячівської районної ради.

Тячівською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», 04.06.2024 скеровано на адресу Тячівської міської ради відповідний лист № 07.52-104-3577ВИХ-24, яким повідомлено про наявність порушень при підписанні додаткових угод до договору постачання електричної енергії.

На лист окружної прокуратури про надання інформації, чи вживались міською радою, як органом до компетенції якого віднесено захист інтересів держави у спірних правовідносинах, заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до вказаного договору та стягнення надмірно сплачених коштів або чи будуть вони вживатись в майбутньому, Тячівською міською радою надано відповідь №05-26/895 від 28.06.2024, зі змісту якої вбачається, що заходи щодо визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі та стягнення надмірно сплачених коштів радою не вживалися та не планується їх вжиття у майбутньому.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Тячівською окружною прокуратурою листом від U 1.07.2024 раду повідомлено Тячівську міську про звернення до Господарського суду Закарпатської області із вказаним позовом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для звернення прокурора з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України).

Підставою позовних вимог про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022, укладених між КНП «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області та ТОВ «Закарпаттяенергозбут» до договору про постачання електричної енергії № 220101/2022 від 30.12.2021 та стягнення безпідставно (надмірно) сплачених грошових коштів прокурор визначає положення Закону України «Про публічні закупівлі», які були чинні на час внесення змін до Договору.

Враховуючи, що Договір про постачання електричної енергії № 220101/2022 від 30.12.2021 р., який прокурором визначено в якості підстави заявленого позову, укладено сторонами за наслідком проведеної відповідачем публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Закону України «Про публічні закупівлі».

Як передбачено ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі у редакції, яка діяла на момент існування спірних правовідносин) замовниками є суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.

До замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад (п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ст. 41Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положеннями ч. 2 ст. 189 ГК України визначено, що ціна є істотною умовою господарського договору.

За встановленими у даній справі обставинами, в момент підписання сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 220101/2022 від 30.12.2021 р. між ними досягнуто згоди щодо істотних умов предмета закупівлі, зокрема, обсягу закупівлі, ціни предмета закупівлі, встановивши останню в розмірі 3,419989 грн з 1 кВт/год електроенергії (з ПДВ) та, в подальшому, в порядку п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшивши відповідну ціну 1 кВт/год електроенергії до 3,720211, тобто в межах встановленої Законом 10-відсоткової межі збільшення ціни.

Водночас, надалі до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 220101/2022 від 30.12.2021 р. сторонами укладено ряд додаткових угод, якими повторно збільшено ціну 1 кВт/год електроенергії.

Надаючи оцінку доводам прокурора про недійсність додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 до Договору, як таких, що укладені з порушенням вимог чинного на час їх укладення законодавства України про публічні закупівлі, суд зважає на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Як встановлено вище, наслідком внесення сторонами оспорюваних змін до Договору стало збільшення ціни 1 кВт/год електричної енергії, а саме:

- додаткова угода № 2 від 23.08.2022 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 4,050425 грн.

- додаткова угода № 3 від 30.09.2022 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 4,413626 грн.

- додаткова угода № 4 від 30.09.2022 про зміну умов договору в частині збільшення ціни за 1 кВт/год електричної енергії до 4,813114 грн.

В той же час, як зазначалось вище, в ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії;

3) покращення якості предмета закупівлі, за умови що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку;

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

При цьому, суд зазначає, що наявність факту збільшення ціни за одиницю товару за змістом вищенаведених приписів п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» є єдиною умовою та підставою зміни первісно встановленої ціни. На підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Аналогічна правова міститься у постанові Верховного Суду від 15.03.2018 у справі №910/4474/17, постанові Вищого господарського суду України від 15.05.2014 у справі №904/3255/13.

Крім того, переглядаючи вказані справи за касаційними скаргами відповідачів, Верховний Суд погодився із висновками судів апеляційної інстанції, що сторони у випадку коливання цін на ринку (як в бік зменшення, так і в бік збільшення ціни) наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10 % від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Для внесення змін до умов договору щодо ціни товару визначальним є не просто коливання ціни, а й те, що таке коливання сторонами не було враховано попередніми змінами. Суд звернув увагу, що існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинно бути доведеним, документально підтвердженим. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Так, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зазначив, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10 % є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %.

Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про державні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначає, що обмеження 10 % застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод), а підвищення більш як на 10 % шляхом так званого «каскадного» укладення додаткових угод є недобросовісною діловою практикою з боку Продавця.

Відповідна правова позиція послідовно викладається у постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 927/568/21; від 09.06.2022 № 927/636/21; від 31.05.2022 № 927/515/21; від 25.11.2022 № 927/563/20.

Окрім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 надано висновок про застосування законодавства про публічні закупівлі в цій частині, за яким у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

З урахуванням наведеного, відхиляються судом заперечення відповідача щодо застосування 10% підняття ціни кожного разу при зміні умов договору та про те, що така ціна, як наслідок, може підніматися і більше 10% від зазначеної в договорі про закупівлю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що сторонами без будь-яких підстав та з порушенням норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного Договору, укладено додаткові угоди № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 згідно з якими збільшено ціну за одиницю товару (1 кВт/год) більш як на 10% від визначеної в Договорі ціни (3,419989 грн) до 4,050425 грн, 4,413626 грн та 4,813114 грн за 1 кВт/год (з ПДВ) відповідно.

Таким чином, судом встановлено, що при укладенні додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 до Договору їх сторонами, в тому числі й позивачем, порушено п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме змінено ціну за одиницю товару у сторону збільшення в розмірі, що перевищує гранично допустимі обсяги збільшення ціни (10%).

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 цього Кодексу (частина перша) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Наведені вище обставини свідчать про протиправність внесених сторонами змін до Договору та, відповідно, наявність правових підстав для визнання недійсними додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 220101/2022 від 30.12.2021 року, позаяк порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» сторонами мали системний характер, а під час розгляду справи в суді знайшли свої документальне підтвердження доводи прокурора про перевищення встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» ліміту можливого збільшення, а відтак позовні вимоги прокурора в цій частині підлягають до задоволення судом.

При цьому, з огляду на приписи ч. 1 ст. 236 ЦК України за якими нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, беручи до уваги встановлену судом недійсність змін, що внесені до Договору Додатковими угодами № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022, застосуванню між сторонами в спірний період підлягали зазначені в Договорі положення щодо ціни електроенергії, обсягів постачання та ціни Договору (з урахуванням їх зміни відповідно до Додаткової угоди №1 від 18.01.2022 до Договору).

Варто зауважити, що, з урахуванням встановлених судом обставин даної справи, визнання недійсної (нікчемною) будь-якої додаткової угоди, якою змінено ціну, тягне за собою визнання недійсними (нікчемними) всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару тому є похідною від попередніх додаткових угод та є недійсною, якщо ціна за такою угодою перевищує можливе підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених у статті 36 3акону України «Про публічні закупівлі» у порівнянні з первісною ціною без врахування змін внесених на підставі нікчемних додаткових угод.

З урахування викладеного, суд приходить до висновку, що сторонами Договору під час укладення Додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 до Договору допущено зловживання своїм правом на зміну умов договору, здійснивши збільшення ціни товару, понад 10%.

Таким чином, внесення сторонами змін до Договору відповідно до Додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 суперечить вимогам ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» в частині збільшення ціни закупівлі поза межами встановленої законом граничної межі її збільшення та свідчить про недійсність відповідних змін до Договору, які внесені означеними Додатковими угодами до Договору.

Водночас, сам факт виконання сторонами Договору з урахуванням означених додаткових угод не має значення для встановлення їх нікчемності, а відтак, заперечення відповідача в цій частині відхиляються судом.

В силу приписів ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Частиною 1 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

В ст. 669 ЦК визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК (правова позиція Об`єднаної палати Верховного Суду, викладена у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19).

Судом встановлено, що сторонами Договору, всупереч інтересів держави та зі зловживанням правом, без будь-яких належних на те підстав та жодного належно обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на електроенергію, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень Договору, укладено Додаткові угоди, згідно яких збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації.

Недійсність додаткових угод, з врахуванням обставин даної справи, визначає необхідність регулювання зобов`язання між сторонами за положеннями укладеного Договору з урахуванням Додаткової угоди №1 від 18.01.2022 до Договору, проте без тих змін, які були внесені до нього Додатковими угодами № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022.

При цьому, відхиляються судом аргументи відповідача щодо можливості застосування в спірних правовідносинах встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» максимуму можливого збільшення ціни договору (10%) та використання його в розрахунках між сторонами, позаяк ТОВ «Закарпаттяенергозбут» не надано суду доказів укладення сторонами Договору додаткової угоди, яка б визначала вартість електроенергії в розмірі саме на 10% більше ніж зазначено в самому Договору, а правовідносини між сторонами носять господарський характер та суд неправі самостійно застосовувати відповідну ціну товару без доказів її погодження сторонами Договору та доказів відповідності означеної зміни ціни Закону України «Про публічні закупівлі».

Разом з цим, як встановлено судом, на виконання умов укладеного між сторонами Договору про постачання електричної енергії споживачу № 220101/2022 від 30.12.2021 року ТОВ «Закарпаттяенергозбут» за період з серпня по грудень 2022 року включно поставив, а відповідач, в свою чергу, прийняв електричну енергію в обсязі 305 176 кВт/год, вартість якої, з урахуванням визначеної в п. 5.1. Договору (з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою №1 від 18.01.2022 р.) ціни 1 кВт/год 3,720211 грн (без врахування внесених змін за недійсними Додатковими угодами) становить 1 135 319,11 грн (305 176 кВт/год * 3,720211 грн).

При цьому, починаючи з серпня 2022 року означені обсяги електроенергії позивачем оплачувалися, виходячи зі збільшеної її ціни за недійсними додатковими угодами до Договору.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги оплату замовником вартості поставленої за Договором з серпня по грудень 2022 року електроенергії в розмірі 1 430 451,24 грн, суд доходить висновку, що в результаті укладення недійсних додаткових угод позивачем зайво сплачено 295 132,13 грн (1 135 319,11 - 1 430 451,24 грн) за придбану з серпня по грудень 2022 року включно електроенергію.

Резюмуючи викладене, суд зауважує, що порушення процедури державних закупівель та укладення додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 унеможливлює раціональне та ефективне використання державних коштів і створюють загрозу інтересам держави у подальшому. Як наслідок, указане призвело до необхідності додаткового витрачання коштів з бюджету, та свідчить про нераціональне та неефективне використання бюджетних коштів, що створює загрозу державним інтересам у подальшому.

Водночас, у відповідності до ч. 2 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Відтак, суд доходить до висновку, що із відповідача 1 слід стягнути надмірно сплачені кошти за постачання електричної енергії в сумі заявленій прокурором - 292 080,39 грн.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги як обґрунтовано заявлені підлягають до задоволення в заявленому обсязі.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Тячівської окружної прокуратури, м. Тячів інтересах держави в особі Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", м. Ужгород та до Комунального некомерційного підприємства «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів про визнання недійсними додаткових угод № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022 до Договору № 220101/2022 від 30.12.2021, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", м. Ужгород та Комунальним некомерційним підприємством «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів та стягненню суми 292 080,39 грн. зайво сплачених коштів підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (по вимозі майнового характеру) покладаються порівну на відповідачів у справі, позаяк саме з їх неправильних дій (внесення змін до Договору всупереч вимог Закону України «Про публічні закупівлі») і виник даний спір між сторонами.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 173, 180, 231, 232, 236-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 2 від 23.08.2022, № 3 від 30.09.2022, № 4 від 30.09.2022, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЗАКАРПАТТЯЕНЕРГОЗБУТ", м. Ужгород (код ЄДРПОУ 41999833) та Комунальним некомерційним підприємством «Тячівська районна лікарня» Тячівської міської ради Закарпатської області, м. Тячів (код ЄДРПОУ 01992682).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, буд. 18, код ЄДРПОУ 41999833) на користь Тячівської міської ради Закарпатської області (90500, Закарпатська обл., Тячівський р-н, місто Тячів, вулиця Шевченка, будинок 2, код ЄДРПОУ 04053766) суму 292 080,39 грн. (двісті дев`яносто дві тисячі вісімдесят гривень 39 коп.) безпідставно збережених коштів.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпаттяенергозбут» (88000, м. Ужгород, пл. Жупанатська, буд. 18, код ЄДРПОУ 41999833) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) суму 6 732,60 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дві гривні 60 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Тячівська районна лікарня" Тячівської міської ради Закарпатської області (90500, Закарпатська обл., Тячівський р-н, місто Тячів, вулиця Нересенська, будинок 48, код ЄДРПОУ 01992682) на користь Закарпатської обласної прокуратури (код 02909967, IBAN UA228201720343130001000018475, банк: Державна казначейська служба, м. Київ, код класифікації видатків бюджету 2800) суму 6 732,60 грн. (шість тисяч сімсот тридцять дві гривні 60 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 06.12.2024.

Суддя О. Ф. Ремецькі