Рішення
від 11.11.2024 по справі 908/3468/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 16/62/13-21/5/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2024 Справа № 908/3468/13 (908/2113/24)

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретарі Подгайній В.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/3468/13 (908/2113/24)

За позовною заявою - Фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича ( АДРЕСА_1 , ідент. № НОМЕР_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, представник - адвокат Погрібна С.О., e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача 1 - Запорізької міської ради (пр. Соборний 206, м. Запоріжжя, 69061, код ЄДРПОУ 04053915, ел. пошта info@zp.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача 2 - Комунального підприємства "Водоканал" (вул. Святого Миколая, 61, м. Запоріжжя, 69002, код ЄДРПОУ 03327121, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

до відповідача 3 - Концерну "Міські теплові мережі" (вул. Героїв полку "Азов", буд. 137, м. Запоріжжя, 69091, код ЄДРПОУ 32121458, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1. Публічне акціонерне товариств "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, в особі керуючого санацією - Оберемка Р.А., АДРЕСА_2 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (пр. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39262230, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

3. Приватне підприємство "Стасенко та партнери" (вул. Костянтинівська, 71, Київ, 04080, м код ЄДРПОУ 37392658, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

4. Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (в ЄДР - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЗАПОРІЖГАЗ") (вул. Заводська, 7, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 03345716, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

5. Запорізький міський центр зайнятості (вул. Рекордна, 16-б, м. Запоріжжя, 69037, код ЄДРПОУ 20482573, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

6. Головне управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69107, код ЄДРПОУ 44118663, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС) - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест" (вул. Велика Васильківська, буд. 9/2, оф. 45, м. Київ, 01004, код ЄДРПОУ 31839996, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

8. Публічне акціонерне товариство "Полтавський турбомеханічний завод" (вул. Зінківська, 6, м. Полтава, 36029, код ЄДРПОУ 00110792, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

9. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско Пласт" (вул. Плеханова, 4/6, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 33668983, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

10. Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (вул. Сталеварів, 14, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 00130926, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

11. Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" (пр. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39262712, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

12. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 30958370, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

13. Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, 158-Б, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 20490012, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. Виконавчий комітет Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 02140892, ел. пошта: zgik@commit.zp.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

2. Фонд державного майна України (вул. Генерала Алмазова, 18/9, Київ, 01133, код ЄДРПОУ 00032945, ел. пошта: info@spfu.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

3. Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 37573068, ел. пошта: reception.dkvp@zp.gov.ua, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

про солідарне стягнення збитків

що розглядається в межах справи № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600, код ЄДРПОУ 00191247, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

Керуючий санацією - Оберемко Роман Анатолійович (адреса: АДРЕСА_2 , має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС)

За участю представників сторін:

не з`явились

СУТЬ СПОРУ:

05.08.2024 до підсистеми "Електронний суд" від фізичної особи - підприємця Руденка А.П. надійшла позовна заява від 05.08.2024 (вх. № 2122/08-07/24 від 10.07.2024) до відповідача 1 - Запорізької міської ради, до відповідача 2 - Комунального підприємства "Водоканал", до відповідача 3 - Концерну "Міські теплові мережі" в якій просить суд: стягнути солідарно з Запорізької міської ради і КП "Водоканал" збитки від незаконної конфіскації з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" інженерних мереж - зовнішні мережі водопостачання загальною довжиною 30,5 п.м, вартістю 14 984, 00 грн. та зовнішні мережі водовідведення загальною довжиною 27,0 п.м, вартістю 8 679, 00 грн. до житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32, загальною вартістю на 23.05.2014 - 23 663, 00 грн., 89 605, 41 грн., з них - Сума збитків від інфляції: 65 942, 41 грн.; стягнути солідарно з Запорізької міської ради і Концерну "Міські теплові мережі" збитки від незаконної конфіскації з ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" інженерних мереж - ділянку теплової мережі від ТК-53 до житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 довжиною 2,5 п.м та вартістю 758, 00 грн. на 23.05.2014 - 2 870, 34 грн., з них - сума збитків від інфляції: 2 112, 34 грн.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.08.2024, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер 908/2113/24) визначено судді Черкаському В.І.

Ухвалою від 09.08.2024, зокрема, позовну заяву фізичної особи - підприємця Руденка Анатолія Петровича до відповідача 1 - Запорізької міської ради, до відповідача 2 - Комунального підприємства "Водоканал", до відповідача 3 - Концерну "Міські теплові мережі" про солідарне стягнення збитків прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Ухвалено розглядати позовну заяву за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства. Позовну заяву від 05.08.2024 (вх. № 2328/08-07/24 від 05.08.2024) в частині звільнення від сплати судового збору задовольнив. Звільнив ФОП Руденка А.П. від сплати судового збору за подання позовної заяви про солідарне стягнення збитків. Заяву позивача від 05.08.2024 (вх. № 2328/08-07/24 від 05.08.2024) задовольнив частково. Залучено до участі у справі № 908/3468/13 (908/2113/24) у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - кредиторів у справі № 908/3468/13: ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", ТОВ "Запорізький Емальпосуд", ПП "Стасенко та партнери", ПАТ по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", Запорізький міський центр зайнятості, Головне управління ДПС у Запорізькій області - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, ТОВ "Енергомаш-Інвест", ПАТ "Полтавський турбомеханічний завод", ТОВ "Аско Пласт", ПАТ "Запоріжжяобленерго", ТОВ "Метал Холдінг", ТОВ "Торговий дім "Метизи". Залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, Фонд державного майна України, Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради.

У задоволенні заяви позивача від 05.08.2024 (вх. № 2328/08-07/24 від 05.08.2024) щодо залучення ОСОБА_1 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів відмовлено. Підготовче засідання призначене на 09.09.2024, 14 - 00.

До суду надійшли:

- відзив відповідача 2 (вх. № 16940/08-08/24 від 27.08.2024);

- клопотання позивача (вх. № 16990/08-08/24 від 28.08.2024) про відкладення засідання;

- заява відповідача 2 (вх. № 17016/08-08/24 від 28.08.2024);

- пояснення відповідача 2 (вх. № 17100/08-08/24 від 29.08.2024);

- відповідь позивача (вх. № 17752/08-08/24 від 09.09.2024) на відзив відповідача 2 (вх. № 16940/08-08/24 від 27.08.2024);

У засіданні додаткові докази приєднано до матеріалів справи.

У засіданні позивачем заявлені усні клопотання:

- визнання дій відповідачів та третіх осіб, не надавших витребуваних судом доказів зловживанням процесуальними правами, допущенням бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, застосування штрафу до Запорізької міської ради за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

- про витребування у керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" доказів передачі активів від товариства до відповідачів у справі та діяльності комітету кредиторів товариства за період 2014 - 2015 р.р.

У засіданні клопотання прийняті до розгляду.

У засіданні клопотання позивача про визнання дій відповідачів та третіх осіб, не надавших витребуваних судом доказів зловживанням процесуальними правами, допущенням бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, застосування штрафу до Запорізької міської ради за невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу задоволене частково. Суд визнав бездіяльність ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", Виконавчого комітету Запорізької міської ради, Концерну "Міські теплові мережі"; Фонду Державного майна України, Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, не надавших витребуваних судом доказів зловживанням процесуальними правами, допущенням бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Враховуючи невідповідність вимогам ст. 81 ГПК України, у засіданні клопотання позивача про витребування залишене без задоволення.

Ухвалою від 09.09.2024, зокрема, відкладене підготовче засідання на 09.10.2024, 10 - 00.

До суду надійшли:

- пояснення ФДМУ (вх. № 18888/08-08/24 від 24.09.2024);

- клопотання позивача (вх. № 16990/08-08/24 від 28.08.2024, вх. № 19793/08-08/24 від 08.10.2024) про залучення третіх осіб (по суті - докази направлення позовної заяви третім особам);

- відзив Запорізької міської ради (вх. № 19850/08-08/24 від 08.10.2024);

- заперечення КП "Водоканал" (вх. № 19857/08-08/24 від 08.10.2024);

У засіданні додаткові докази приєднано до матеріалів справи.

У засіданні позивачем заявлене усне клопотання про витребування у Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради реєстраційної справи по житловому будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, 32.

У засіданні оголошувалась перерва до 09.10.2024 з 10 - 53 до 10 - 55.

09.10.2024 о 10 - 54 позивач (у чаті відеоконференції) повідомив суд, що у нього відсутнє енергопостачання.

У засіданні оголошувалась перерва до 09.10.2024, з 10 - 55 до 12 - 00.

Щодо оголошення перерви до 12 - 00 позивачу надсилалась телефонограма (не прийняв з невідомих причин), повідомлення на електронну пошту, розміщувалась інформація на сайті Господарського суду Запорізької області.

Від відповідачів 1 та 2 надійшли клопотання про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті (вих. від 09.10.2024).

У засіданні клопотання сторін прийняті до розгляду.

Після закінчення перерви та продовження засідання о 12 - 00, учасники справи у зал засідання не з`явились, до відеоконференцзв`язку ЄСІКС не приєднались.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання позивача (вих. від 09.10.2024) про витребування у Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради реєстраційної справи по житловому будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, 32, враховуючи наявні докази у матеріалах справи та не зазначення позивачем обставин, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Ухвалою від 09.10.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № № 908/3468/13 (908/2113/24) до судового розгляду по суті на 11.11.2024, 14 - 00.

11.11.2024 до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без його участі (вх. № 21947/08-08/24 від 11.11.2024).

У судовому засіданні 11.11.2024 винесено вступну та резолютивну частини рішення.

Представники сторін у судове засідання 11.11.2024 не з`явились, до відеоконференції не приєднались.

Враховуючи наявність у заяві позивача про розгляд справи без його участі (вх. № 21947/08-08/24 від 11.11.2024) образливих висловлювань, що принижують честь та гідність учасників провадження та головуючого, заява (вх. № 21947/08-08/24 від 11.11.2024) у засіданні 11.11.2024 на підставі ст. ст. 7, 42, 43, 170 ГПК України залишена без розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21 жовтня 2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Частиною 4 Прикінцевих та перехідних положень встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 затверджено план санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який схвалено комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 25.02.2014).

Станом на 11.11.2024 у справі № 908/3468/13 продовжується процедура санації, план санації не виконаний. Ухвалою від 17.10.2024 відкладене судове засідання для розгляду наступної судової процедури, клопотання голови комітету кредиторів Руденка А.П. про продовження строку процедури санації на 12 місяців (вих. від 17.09.2024), плану санації боржника, які схвалені комітетом кредиторів 16.09.2024, клопотання керуючого санації (вх. № 20409/08-08/24 від 17.10.2024) на 17.12.2024, 10 - 00.

Таким чином, до правовідносин застосовуються норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Позивач вважає незаконною конфіскацією у ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" інженерних мереж:

- зовнішні мережі водопостачання загальною довжиною 30,5 п.м, вартістю 14 984,00 грн. та зовнішні мережі водовідведення загальною довжиною 27,0 п.м, вартістю 8 679,00 грн. до житлового будинку по вул. Вроцлавській,32, загальною вартістю на 23.05.2014 23 663,00 грн.;

- ділянку теплової мережі від ТК-53 до житлового будинку по вул.Вроцлавській,32 довжиною 2,5 п.м та вартістю 758,00 грн. на 23.05.2014 - 2 870,34 грн. та передачу їх відповідачам і обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Законом - статтею 228 Цивільного кодексу України - визначені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Зокрема, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Стаття 41 Конституції України гарантує: Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об`єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Стаття 228 Цивільного кодексу України визначає, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Стаття 216 Цивільного кодексу України гарантує, що вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи. Нажаль, наш суд за десять років війни не захистив інтереси держави.

Мій інтерес полягає в тому, що коли Запорізька міська рада і КП "Водоканал" та Концерн "МТМ" виконають деліктні зобов`язання, я отримаю 30 грн. компенсації моїх вимог - теж гроші!!!

Стаття 13 Конституції України гарантує - Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Стаття 202 Цивільного кодексу України визначає поняття та види правочинів - Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. Тобто, в нашому випадку має місце така форма правочину як акт прийому-передачі до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" інженерних мереж. Та й суддя Черкаський В.І. так вказує у справі № 908/3468/13(908/1500/240).

Згідно статті 208 Цивільного кодексу України, у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами. Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено вимоги до письмової форми правочину, коли правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

В плані санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" цього об`єкту немає. Має всі ознаки фраудаторності. Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14- 260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України); такого, що порушує публічний порядок (частини перша та друга статті 228 ЦК України). Право на звернення про спростування майнових дій боржника повторяюсь, що я - конкурсний кредитор і голова комітету кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

Визнання недійсними правочинів (договорів) та спростування майнових дій боржника врегульовано в статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". При цьому, Правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог.

У разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або конкурсного кредитора про визнання недійсним правочину (договору) або спростування майнових дій боржника господарський суд виносить ухвалу.

Фраудаторні правочини (правочини, що вчинені боржником на шкоду кредиторам) в українському законодавстві регулюються тільки в певних сферах. Зокрема, у банкрутстві (стаття 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом. Згідно частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними.

Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Стаття 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначає, що до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства.

Але я вільний у виборі способу захисту і вибираю з двох можливих застосування наслідків нікчемного правочину, який порушує публічний порядок. Далі я беру правове обґрунтування з ухвал Черкаського В.І. У провадженні судді Черкаського В.І. знаходиться справа № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".

У справі триває процедура санації, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Оберемко Р.А. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Виходячи з положень ч. 6 ст. 12 Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених законодавства про банкрутства. Згідно ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов`язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як свідчить ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі визнання недійсними правочинів (договорів) або спростування майнових дій боржника на підставах, передбачених частиною першою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути в ліквідаційну масу майно, яке він отримав від боржника, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент здійснення правочину або вчинення майнової дії.

Верховенство права та джерела права, що застосовуються господарським судом, регулюються статтею 11 ГПК України - "Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права). Забороняється відмова у правосудді з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. За відсутності визначення поняття "заінтересована особа" такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Самі по собі дії осіб, зокрема щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права.

Постанова ВП ВС від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19.

Визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Постанова ВП ВС від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.

Відповідно до частин першої, другої статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Водночас якщо правочин є нікчемним, то позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача.

Постанова ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 688/2908/16-ц.

Цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Постанова КЦС ВС від 28.07.2021 у справі № 759/24061/19.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність).

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає підстави звільнення від доказування, коли обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, та обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Стаття 216 Цивільного кодексу України визначає, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Тому ми не виставляємо вимоги до ТОВ "Енергомаш-Інвест".

Стаття 216 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Статтею 1190 Цивільного кодексу України передбачено відшкодування шкоди, завданої спільно кількома особами, коли особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим. Принцип правової визначеності як елемент верховенства права передбачає, зокрема, те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлене під сумнів (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року у справі № 306/192/14-ц).

Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Частиною 4 статті 11 ГПК України визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Таким чином, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, "ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02).

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 по справі "Чуйкіна проти України" (Case оf Chuykina V. Ukraine, заява 28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II). Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України" (Gurepka v. Ukraine), заява № 61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland), заява № 30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України" (Garnaga v. Ukraine), заява № 20390/07).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

За конфіскацію 23.05.2014 у ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" зовнішніх мереж водопостачання загальною довжиною 30,5 п.м, та зовнішніх мереж водовідведення загальною довжиною 27,0 п.м, до житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 відповідачі Запорізька міська рада та КП "Водоканал" повинні відшкодувати ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" 14 984, 00 грн. і 8 679, 00 грн. - разом 23 663, 00 грн. За конфіскацію 23.05.2014 у ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" ділянки теплової мережі від ТК-53 до житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 довжиною 2,5 п.м відповідачі Запорізька міська рада та Концерн "МТМ" повинні відшкодувати ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" 758, 00 грн.

Є стаття 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає обов`язок Запорізької міської ради і КП "Водоканал" та Концерн "МТМ" сплатити інфляційні збитки.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У відповідності зі статтями 2, 3, 4, 5, 11, 14, 15, 20, 41, 45, 46, 73, 75, 79, 81, 87, 162 ГПК України та статей 20, 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і на підставі статей 3, 16, 22, 202, 203, 2016, 228 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 3, 4, 4-1, 5, 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", просить позов задовольнити.

Відповідач 1 проти позову заперечив, з підстав зазначених у відзиві.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 порушено провадження по справі № 908/3468/13 про банкрутство ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", вирішено ввести процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначити арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича.

В позовній заяві ФОП Руденко А.П. посилається на те, що в подальшому протоколом зборів кредиторів від 29.01.2014 було сформовано склад комітету кредиторів, обрано голову комітету, який зобов`язаний був зберігати активи Боржника.

Щодо вказаних тверджень варто зазначити, що до повноважень комітету кредиторів, згідно ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не належить обов`язок збереження активів юридичної особи - Боржника. Комітет кредиторів на засіданнях дійсно приймає ряд рішень, однак збереження та розпорядження майном Боржника (в процедурі розпорядження майном, яка була введена станом на 2013-2014 рр.) відноситься до компетенції саме керівника юридичної особи-Боржника.

Згідно змісту ухвали Господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 р., під час розгляду справи, Ініціюючим кредитором ТОВ "Енергомашінвест" було подано до суду клопотання про припинення повноважень голови правління боржника та покладення виконання обов`язків керівника боржника на призначеного судом розпорядника майна.

Судом було встановлено, що з 30.04.2013 директора Боржника було звільнено з посади, про що свідчить відповідний запис у його трудовій книжці та пояснення сторін.

Отже, на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі керівник на підприємстві боржника був відсутній. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з метою забезпечення належного та всебічного виконання розпорядником майна заходів та функцій, передбачених ст. ст. 22, 23 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд вважав за доцільне покласти виконання обов`язків керівника боржника на розпорядника майна арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича, задовольнивши клопотання кредитора в цій частині.

Повноваження керівника боржника та виконавчих органів його управління, покладаються на них відповідно до законодавства чи установчих документів. Зокрема, ч. 8 ст. 22 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна вчиняють правочини (укладають договори) щодо:

- відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачі в оренду, заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства, розпорядження нерухомим майном боржника у будь-який інший спосіб;

- одержання та видачі позик (кредитів), надання поруки, гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;

- розпорядження у будь-який спосіб іншим майном боржника, балансова вартість якого становить понад один відсоток балансової вартості активів боржника, та укладання інших значних правочинів (договорів).

Враховуючи те, що згідно вищезазначеної ухвали керівник боржника і розпорядник майна є однією особою - арбітражним керуючим Персюком С.В., до його повноважень на той час належало прийняття відповідних рішень щодо майна, яке належало ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", зокрема житлових будинків по вул. Історична, 49 та вул. Вроцлавська, 32.

Щодо процесу передачі з колективної власності ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" у комунальну власність будинку по вул. Вроцлавська, 32.

Згідно ст. 4-1 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" ініціатива щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, підприємств, на балансі яких перебувають ці об`єкти, а також господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

Рішення щодо передачі об`єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об`єктів соціальної інфраструктури у комунальну власність приймаються органами, уповноваженими управляти державним майном, самоврядними організаціями за згодою відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст - за згодою районних або обласних рад.

Як було вище зазначено, станом на 213 - 2014 роки право прийняття відповідних рішень щодо майна, яке належало ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", мав керівник боржника і, за сумісництвом, розпорядник майна - арбітражний керуючий Персюк С.В.

Таким чином, розглянувши звернення Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" від 23.12.2013 № 1, керуючись Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" Запорізькою міською радою було прийнято рішення № 37 від 31.01.2014 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку по вул. Історичній, 49 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".

Згідно рішення було погоджено прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя житлового будинку по вул. Історичній, 49, що є об`єктом права колективної власності Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". Департаменту житлово - комунального господарства Запорізької міської ради та департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради було доручено здійснити прийняття до комунальної власності міста Запоріжжя житлового будинку по вул. Історичній, 49 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" після виконання умов "Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні, установ та організацій", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06.11.1995.

Вказане рішення Запорізької міської ради було виконано в установленому законом порядку, не оскаржено та не скасовано в судових інстанціях. Також, виконавчим комітетом ЗМР було прийнято рішення № 291/1 від 28.08.2014 "Про затвердження акту приймання - передачі житлового будинку по вул. Історичній, 49 літ. А-9 до комунальної власності від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".

Так, керуючись Законами України "Про місцеве самоврядування", "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", враховуючи рішення Запорізької міської ради від 31.01.2014 № 37 "Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста житлового будинку по вул. Історичній, 49 від Публічного акціонерного товариства "Запорізькій сталепрокатний завод", виконавчим комітетом Запорізької міської ради було вирішено затвердити акт приймання-передачі до комунальної власності житлового будинку по вул. Історичній, 49 літ. А-9 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". Оформити право комунальної власності на житловий будинок по вул. Історичній, 49 літ. А-9, прийнятий від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", згідно з додатком. Доручено Міському комунальному підприємству "Основаніє" прийняти в господарське відання житловий будинок по вул. Історичній, 49 літ. А-9 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" згідно з додатком.

Вказане рішення Запорізької міської ради також було виконано в установленому законом порядку, не оскаржено та не скасовано в судових інстанціях.

Щодо процесу передачі з державної у комунальну власність будинку по вул. Вроцлавська, 32. Первісно житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32 відповідно до Рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 16.05.1991 р. № 208 "Про житловий фонд Запорізького метизного заводу" належав Запорізькому метизному заводу. Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 11.03.1994 р. все майно ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" належало до державної власності. Згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 01.10.1993 р. державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу в процесі приватизації ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод", в тому числі, житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 було вилучено. Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 18.11.2002 р. № 621 "Про передачу в комунальну власність", вирішено передати безоплатно у комунальну власність територіальній громаді міста Запоріжжя державний житловий фонд, який знаходиться на балансі ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Запорізькій сталепрокатний завод"), але не увійшов до його статутного фонду в процесі приватизації, без урахування приватизованої площі: багатоквартирний будинок по вул. Вроцлавській, 32 в м. Запоріжжя.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності").

Статтею 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", встановлено, що з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об`єкти: житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом); об`єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об`єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро -, тепло -, газо -, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо). Передача оформляється актом приймання - передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акту приймання- передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Пунктом г) ст. 2 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482, встановлено, що об`єктами передачі є державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації. Складання відповідного акту приймання-передачі, що передбачено Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. № 891, є формою такої обов`язкової передачі. Вищенаведені обставини були встановлені під час розгляду справи № 18/5009/3326/11 в Господарському суді Запорізької області за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства "Запорізькій сталепрокатний завод" та відповідача 2 - Запорізької міської ради про зобов`язання передати та прийняти житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 в м. Запоріжжі до комунальної власності.

Також, Судом було встановлено, що відповідачами не було здійснено приймання - передачу житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 із дня прийняття відповідного рішення (рішення про передачу житлового будинку, оформлене наказом ФДМУ по Запорізькій області від 18.11.2002 р.). Матеріалами справи було підтверджено, що житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32 у м. Запоріжжя не увійшов до статутного фонду ВАТ "Запорізькій сталепрокатний завод" у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, є державним майном та підлягає передачі до комунальної власності, згідно Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 № 147/98-ВР із змінами та доповненнями.

Отже, Господарським судом Запорізької області було прийнято рішення по справі № 18/5009/3326/11 від 25.08.2011р. (набрало законної сили 19.09.2011), яким було зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Запорізькій сталепрокатний завод" передати Запорізькій міській раді по акту прийому-передачі житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 в м. Запоріжжі разом із технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. Зобов`язано Запорізьку міську раду прийняти від публічного акціонерного товариства "Запорізькій сталепрокатний завод" за актом прийому-передачі житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32 в м. Запоріжжі.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету № 291/2 від 28.08.2014 "Про затвердження акту приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" було затверджено акт приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".

Вирішено оформити право комунальної власності на житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 згідно з додатком та доручено Міському комунальному підприємству "Основаніє" прийняти в господарське відання житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" згідно з додатком.

Щодо передачі інженерних мереж на праві господарського відання до КП "Водоканал" та Концерну "Міські теплові мережі".

Керуючись ст. ст. 59,60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 136 Господарського кодексу України, розглянувши звернення Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", враховуючи наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 18.11.2002 № 621, рішення господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 по справі № 18/5009/3326/11, згоду департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, комунального підприємства "Водоканал" та Концерну "Міські теплові мережі", виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення № 188/1 від 23.05.2014 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя" мереж тепло -, водопостачання та водовідведення до житлових будинків по вул. Вроцлавській, 32, вул. Історичній, 49 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". Вказаним рішенням було закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством "Водоканал" такі мережі водопостачання, водовідведення:

- зовнішні мережі водопостачання загальною довжиною 86,0 п.м, вартістю 30 986, 00 грн. та зовнішні мережі водовідведення загальною довжиною 200,0 п.м, вартістю 72 236, 00 грн. до житлового будинку по вул. Історичній, 49;

- зовнішні мережі водопостачання загальною довжиною 30,5 п.м, вартістю 14 984, 00 грн. та зовнішні мережі водовідведення загальною довжиною 27,0 п.м, вартістю 8 679, 00 грн. до житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32.

Виконання вказаного рішення КП "Водоканал" підтверджується актом приймання- передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2753 від 06.2014 р., авізо № 22 від 06.2014 р., актом прийому-передачі від 06.2014 р. по вул. Історичній, 49, актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2752 від 06.2014 р., актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2755 від 06.2014 р., актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2754 від 06.2014 р., авізо № 21 від 06.2014 р., актом прийому - передачі від 06.2014 р. по вул. Вроцлавській, 32.

Позивач стверджує, що така передача була незаконною та такою, що нанесла збитки Боржнику.

Вважаємо вказані твердження хибними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 60 Закону закріплено те, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконають усі майнові операції, можуть передавати об`єкти комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначити в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Згідно ст. 24 Господарського кодексу України (далі - ГК України), управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб`єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Частиною 3 ст. 78 ГК України передбачено, що майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання або на праві оперативного управління.

Тобто, передача та прийняття до господарського відання КП "Водоканал" об`єктів інженерної інфраструктури по вул. Вроцлавській, 32 відбувалась на законних підставах, КП "Водоканал" виконувало рішення виконавчого органу Запорізької міської ради - органу, до сфери управління якого належить підприємство. Аналогічної правової позиції притримуємося і у випадку розгляду питання щодо передання комунального майна у вигляді інфраструктури за адресою по вул. Вроцлавській, 32 та Історичній та вул. Історичній, 49 до господарського відання Концерну "Міські теплові мережі".

Щодо нанесення збитків та їх стягнення в судовому порядку.

З приводу вказаного питання варто зазначити, що згідно Глави 51 "Правові наслідки порушення зобов`язання. Відповідальність за порушення зобов`язання" Цивільного кодексу України, яка охоплює ст. ст. 610 - 625, відшкодування збитків можливо лише у разі наявності порушення зобов`язання за договором, як вид правових наслідків такого (ч. 1 ст. 611). Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Звертаємо увагу, що між Боржником та Запорізькою міською радою не було укладено жодних договорів, не виникало жодних договірних зобов`язань, за невиконання яких можливо було б стягнути збитки. Запорізька міська рада отримала і передала у господарське відання майно у передбачений законом спосіб.

Таким чином, у Позивача відсутні підстави для стягнення збитків з Запорізької міської ради.

Щодо обраного способу захисту Позивачем.

Поряд з цим, зауважимо про те, що велика частина позовної заяви обґрунтовується Позивачем нормами та судовою практикою щодо нікчемності правочину, однак позовні вимоги містять вимогу щодо стягнення збитків. Тому незрозуміло який сааме спосіб захисту обрано Позивачем, який би свідчив про порушення його прав та необхідність їх захисту в судовому порядку. Тому вважаємо, що обставини, викладені у позові, зводяться до голослівних та нічим не підтверджених доводів, жодної належної підстави, яка б вказувала на наявність будь-яких порушень з боку Запорізької міської ради прав Позивача не наведено.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду наголосив у своїй постанові від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20 про те, що особа, яка звертається до суду з позовом, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів, а саме: має довести, що її права та законні інтереси безпосередньо порушені. При цьому відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові".

Щодо строку позовної давності. Крім того, вважаємо, що Позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення збитків.

Керівництво Боржником у даній справі здійснює керуючий санацією - арбітражний керуючий Оберемко Р.А., який має законне право представляти інтереси Заводу та пред`являти скарги та позови задля здійснення заходів під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Тобто незрозуміло, яким чином ФОП Руденко А.П., як кредитор у справі, взяв на себе повноваження представляти інтереси Боржника та подавати будь-які заяви на кредиторів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви ФОП Руденка А.П. до Запорізької міської ради, КП "Водоканал", Концерну "Міські теплові мережі" про солідарне стягнення збитків.

Відповідач 2 проти позову заперечив, з підстав, зазначених у відзиві, які є аналогічними відзиву позивача 1.

У запереченнях (на відповіді на відзив) додатково зазначає.

В провадженні Господарського суду Запорізької області знаходиться справа № 908/3468/13 (908/2113/24) за позовом ФОП Руденка А.П. до Запорізької міської ради, КП "Водоканал", Концерну "Міські теплові мережі" про солідарне стягнення збитків.

Позивачем було подано до суду відповідь на відзив від 09.09.2024. Ознайомившись зі змістом відповіді на відзив, вважаємо наведені у ньому доводи необґрунтованими та безпідставними, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. Насамперед зазначаємо, що детальний виклад фактичних обставин справи, а також обґрунтування безпідставності поданого позову викладено КП "Водоканал" у відзиві. Наголошуємо, що передача та прийняття до господарського відання КП "Водоканал" об`єктів інженерної інфраструктури по вул. Вроцлавській, 32 відбувалась на законних підставах, КП "Водоканал" виконувало рішення виконавчого органу Запорізької міської ради - органу, до сфери управління якого належить підприємство. В діях КП "Водоканал" відсутні жодні порушення законодавства, що свідчить про відсутність фактів умисного нанесення шкоди Боржнику з боку КП "Водоканал".

Поряд з цим, в противагу визначеним у відповіді на відзив висновкам, наводимо такі доводи.

1) Позивач у відповіді на відзив стверджує, що «труби є активом Боржника, їх можна продати ОСББ, комунальному підприємству, приватній фірмі, громаді". В противагу вказаному наголошуємо, що відчужити зовнішні мережі (труби), які забезпечують житловий будинок послугами водопостачання та водовідведення неможливо.

Як вже зазначалось, після передачі житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 у м. Запоріжжя до комунальної власності, зовнішні мережі централізованого водопостачання також були прийняті відповідними рішеннями у власність територіальної громади та передані КП "Водоканал" на праві господарського відання.

Згідно статуту КП "Водоканал", основним видом діяльності підприємства є забезпечення безперебійного постачання населенню, підприємствам, організаціям м. Запоріжжя й області питної води та забезпечення водовідведення й очищення господарсько-побутових стоків.

Відповідно до п. 9.1.1 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 05.07.95 № 30, зовнішні системи подачі і розподілу води повинні забезпечувати безперебійне і надійне постачання споживачам питної води, якість якої відповідає санітарним нормам і вимогам чинного державного стандарту "Вода питна".

Тобто, КП "Водоканал", як виконавець, забезпечує належне надання послуг з питного водопостачання та водовідведення через зовнішні мережі до точки розподілу будинку по вул. Вроцлавській, 32. Тому продаж вказаного майна міг би призвести до порушення прав споживачів на отримання послуг водопостачання та водовідведення, що є неприпустимим.

2) Позивач у відповіді на відзив зазначає, що ним подано позов не як кредитором, не як ФОП, а як заінтересованою особою, яка чекає свої 0,0073 % з повернутих активів.

Щодо вказаних тверджень зазначаємо, що згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства до заінтересованих осіб стосовно боржника відносяться юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.

Зі змісту визначення вбачається, що Позивач не підпадає під жодну з перелічених категорій заінтересованих осіб, які приймають участь у справі про банкрутство. Натомість, особою яка очікує повернення грошових коштів з реалізованих активів Боржника є саме кредитор, ким є ФОП Руденко А.П. Тому КП "Водоканал" вважає, що ФОП Руденко А.П., не зважаючи на те, що він виступає кредитором у справі, взято на себе повноваження представляти інтереси Боржника та подавати заяви на кредиторів. В той час як, керівництво Боржником у даній справі здійснює керуючий санацією - арбітражний керуючий Оберемко Р.А., який має законне право представляти інтереси Заводу та пред`являти скарги та позови задля здійснення заходів під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Звертаємо увагу, що предметом позову ФОП Руденко А.П. у даній справі є солідарне стягнення збитків з Відповідачів, однак зміст відповіді на відзив зводиться до обґрунтування необхідності скасування правочинів та майнових дій Боржника, які не мають відношення до даної справи. Поряд з цим, як було зазначено у відзиві КП "Водоканал", велика частина позовної заяви обґрунтовувалась Позивачем нормами та судовою практикою взагалі щодо нікчемності правочину.

Таким чином, КП "Водоканал" незрозуміло який саме спосіб захисту обрано Позивачем, який би свідчив про порушення його прав та необхідність їх захисту в судовому порядку. Вважаємо, що обставини, викладені у позові та відповіді на відзив, зводяться до голослівних та нічим не підтверджених доводів, жодної належної підстави, яка б вказувала на наявність будь-яких порушень з боку КП "Водоканал" прав Позивача не наведено, а суперечливе викладення правової позиції, обрання незрозумілого, а отже неефективного, способу захисту порушеного права свідчить про процесуальну недобросовісність Позивача та нерозуміння природи своїх власних вимог.

Враховуючи вищевикладене, просить відмовити у задоволенні позовної заяви ФОП Руденка А.П. до Запорізької міської ради, КП "Водоканал", Концерну "Міські теплові мережі" про солідарне стягнення збитків.

Третя особа ФДМ України у наданих поясненнях просить прийняти законне та обґрунтоване рішення по справі. Розгляд справи № 908/3468/13 (908/2113/24) здійснювати без участі представника Фонду державного майна України за наявними матеріалами справи та зазначає наступне.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" (тут та надалі, положення нормативно-правових актів використано в редакції, яка чинна на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Згідно із ст. 3 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Прем`єр-міністра України. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про Фонд державного майна України", основними завданнями Фонду державного майна України є реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; управління об`єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави у статутних капіталах господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію та затверджено план розміщення акцій; товариств, утворених у процесі перетворення (у тому числі шляхом корпоратизації) державних підприємств, що належать до сфери його управління, а також товариств, утворених за участю Фонду державного майна України; захист майнових прав державних підприємств, а також державних пакетів акцій (часток), що належать до сфери управління Фонду державного майна України на території України.

Згідно з положеннями ст. 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є, зокрема, державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій. Закон України "Про Фонд державного майна України" уповноважує Фонд (його регіональні відділення) приймати рішення про подальше використання державного майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації.

До статутного капіталу ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (код ЄДРПОУ 00191247), у процесі приватизації не увійшов 2-поверховий житловий будинок, розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, 32.

Відповідно до наказу Фонду від 05 березня 2001 року № 357, забезпечення функцій з управління державним майном, яке у процесі приватизації не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств, покладено на регіональні відділення Фонду, в даному випадку на Регіональним відділенням Фонду по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях.

Варто зазначити, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України здійснює повноваження безпосередньо та через свої регіональні відділення (представництва).

До структури Фонду державного майна України входять апарат та регіональні відділення (представництва). Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.2019 № 84 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі - Регіональне відділення) є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Регіональне відділення підпорядковується Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Відповідно до пункту 16 Положення Регіональне відділення є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Наказом Фонду державного майна України від 07.07.2023 року № 1241 було прийнято рішення реорганізувати регіональні відділення Фонду державного майна України шляхом приєднання до Фонду державного майна України згідно з переліком та утворити Регіональні відділення як відокремлені структурні підрозділи Фонду державного майна України без статусу юридичної особи згідно з переліком. Відповідно до абз. 1-2 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації діяльності Фонду державного майна України, вдосконалення управління державним майном та підвищення ефективності санкційної політики" від 30.05.2023 року № 3137-IX установлено, що: регіональні відділення (представництва) Фонду державного майна України здійснюють свої повноваження в повному обсязі до передачі їхніх повноважень Фонду державного майна України. Керівники регіональних відділень або особи, які виконують їхні функції, несуть персональну відповідальність за повне і своєчасне виконання та передачу повноважень; регіональні відділення (представництва) Фонду державного майна України здійснюють у порядку, встановленому законодавством, повноваження щодо продажу на аукціоні об`єктів малої приватизації, інформаційні повідомлення про приватизацію яких опубліковані на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України та в електронній торговій системі, до передачі своїх повноважень Фонду державного майна України.

Станом на дату написання відзиву по справі № 908/3468/13 (908/2113/24) регіональні відділення не реорганізовано. Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях є окремою юридичною особою, повноваження яких на момент надання відзиву не передано Фонду та діє на підставі Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях затвердженого наказом Фонду державного майна України від 31.01.2019 № 84, поки не завершиться процедура реорганізації.

Зазначаємо, що в інформаційних системах, які Фонд використовує у своїй роботі містяться відомості, щодо прийнятого (протокол комісії з визначення способу управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств в процесі приватизації, від 07.09.2010) та реалізованого управлінського рішення, а саме: передано до комунальної власності 2-поверховий житловий будинок, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, 32, що у процесі приватизації не увійшов до статутного капіталу ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (акт від 28.08.2014 № 291/2).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2024 у справі № 908/3468/13 (908/2113/24) було задоволено клопотання позивача щодо витребування в учасників провадження засвідчених копій документів, зокрема, витребувано у Фонду державного майна України документи про рішення виключити житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 з активів ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" для акціонування та приватизацію; довідку про балансову вартість житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 на 1993 рік (початок приватизації житла) 213, 64 радянських рублів та підстави для здорожчення до 2 509 375, 00 грн. у 2014 році; довідку про виділення інфраструктури житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 для включення в баланс ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод"; договір на виконання звіту про незалежну оцінку і звіт про незалежну оцінку житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 з включенням опису інфраструктури та копії платіжних доручень; документи про взяття на державний облік житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 та про зняття з обліку житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32.

На виконання вимог зазначеної ухвали, Фонд надає копії наявних у приватизаційній справі ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" документів щодо житлового будинку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, 32, що не увійшов до статутного капіталу зазначеного господарського товариства. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.09.2024 у справі № 908/3468/13 (908/2113/24) зобов`язано відповідачів 1, 3, третіх осіб до 24.09.2024 надати суду - докази виконання ухвали суду від 09.08.2024.

Таким чином, Фонд надає пояснення та витребувані копії документів в межах строку, визначеного ухвалою суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

У зв`язку з неможливістю забезпечення участі представника Фонду державного майна України у судовому засіданні по справі № 908/3468/13 (908/2113/24), просить здійснювати розгляд справи без участі представника Фонду державного майна України за наявними в матеріалах справи документами.

Інші учасники провадження відзивів, пояснень не надали.

Судом установлено, що рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 № 18/5009/3326/11 зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Запорізькій сталепрокатний завод" (69000, м. Запоріжжя, МСП-1086, код ЄДРПОУ 00191247) передати Запорізькій міській раді (69001, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) по акту прийому-передачі житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 в м. Запоріжжі разом із технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. Зобов`язано Запорізьку міську раду (69001, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) прийняти від Публічного акціонерного товариства "Запорізькій сталепрокатний завод" (69000, м. Запоріжжя, МСП-1086, код ЄДРПОУ 00191247) за актом прийому-передачі житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32 в м. Запоріжжі.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 по справі № 18/5009/3326/11 установлено, що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 16.05.1991 р. № 208 "Про житловий фонд Запорізького метизного заводу" вирішено: визнати приналежність житлових будинків Запорізькому метизному заводу, зокрема на житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32. Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 11.03.1994 р. все майно ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" належало до державної власності, згідно акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 01.10.1993 р. вилучено державне майно, яке не увійшло до статутного капіталу в процесі приватизації ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод", в тому числі, житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32.

Згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (позивач у справі) від 18.11.2002 р. № 621 "Про передачу в комунальну власність", вирішено передати безоплатно у комунальну власність територіальній громаді міста Запоріжжя державний житловий фонд, який знаходиться на балансі ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Запорізькій сталепрокатний завод" - відповідач 1 у справі), але не увійшов до його статного фонду в процесі приватизації, без урахування приватизованої площі: багатоквартирний будинок по вул. Вроцлавській, 32 в м. Запоріжжя.

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради (відповідач 2 у справі) від 28.04.2000 р. № 15 "Про затвердження переліку підприємств, які готують до передачі в комунальну власність м. Запоріжжя в 2000-2001 роках державний житловий фонд, що перебуває в їх оперативному управлінні", вирішено управлінню комунальної власності міської ради та управлінню житлового господарства міської ради здійснити в 2000-2001 роках прийняття в комунальну власність міста Запоріжжя державний житловий фонд, що перебуває в оперативному управлінні підприємств, згідно затвердженого переліку, після виконання підприємствами умов "Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ, організацій". Відповідно додатку до вказаного рішення у Перелік підприємств, які готують до передачі в комунальну власність міста Запоріжжя в 2000-2001 роках державний житловий фонд, що перебуває в їх оперативному управлінні увійшло і ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 09.06.2004 р. № 45 "Про надання згоди на приймання житлових будинків та гуртожитків до комунальної власності міста" вирішено: дати згоду на приймання до комунальної власності міста житлових будинків та гуртожитків, що є об`єктами державної власності та перебувають в повному господарському віданні (балансі) підприємств. Відповідно додатку до вказаного рішення у Перелік підприємств, які готують до передачі будинки і гуртожитки, що перебувають в їх повному господарському віданні (балансі) увійшло і ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод".

Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.09.2010 р. № 467 "Про об`єднання житлових та допоміжних приміщень в комунальні квартири в житловому будинку по вул. Вроцлавській, 32" вирішено: об`єднати житлові та допоміжні приміщення в житловому будинку по вул. Вроцлавській, 32 в комунальні квартири; ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" виконати роботи по об`єднанню житлових та допоміжних приміщень в житловому будинку по вул. Вроцлавській, 32 у комунальні квартири, виконати роботи по упорядкуванню нумерації комунальних квартир в житловому будинку по вул. Вроцлавській, 32 та внести відповідні зміни до технічної документації на будівлю.

Вбачається, що Запорізька міська рада неодноразово надавала згоду на прийняття до комунальної власності державного житлового фонду, що перебував на балансі ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод", але не увійшов до його статного фонду в процесі приватизації. Так, у листі Запорізької міської ради від 29.12.2010 р. зазначено, що в серпні поточного року до виконавчого комітету міської ради надійшло звернення від керівництва ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" з проханням підготувати рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради "Про об`єднання житлових та допоміжних приміщень в комунальні квартири в житловому будинку по вул. Вроцлавській, 32" з метою надання можливості мешканцям будинку реалізувати своє право на приватизацію житла. Виконавчим комітетом міської ради було затверджено таке рішення № 467 від 28.09.2010 р. Згідно усної інформації ВАТ "Запорізький сталепрокатний завод" проводить роботи на виконання рішення від 28.09.2010 р. з метою подальшого оформлення ордерів на житлові квартири та надання можливості мешканцям реалізувати своє право на приватизацію житла.

Крім того, надане суду листування між сторонами, свідчить про їх неодноразове намагання передати/прийняти житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 у комунальну власність, однак, на момент розгляду справи судом, цього виконано не було.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області здійснює управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі. Управління полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства, (абз.1 п.1.3 Положення "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68. Відповідно до абз. 4 п. 1.4. вказаного Положення, одним із способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, є передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", об`єктами передачі згідно з цим Законом є: житловий фонд та інші об`єкти соціальної інфраструктури (далі - об`єкти соціальної інфраструктури), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій (далі - підприємств) або не увійшли до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Передача об`єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням: органів, уповноважених управляти державним майном, самоврядних організацій - щодо об`єктів, визначених у абзацах четвертому та шостому частини першої статті 2 цього Закону (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності").

Статтею 7 Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", встановлено, що з державної у комунальну власність передаються безоплатно такі об`єкти: житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежилими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не завершені будівництвом); об`єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об`єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об`єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо). Передача оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 9 ст. 8 Закону України від 19.06.1992 р. № 2482-XII "Про приватизацію державного житлового фонду", державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону. У разі банкрутства підприємств, зміни форми власності, злиття, приєднання, поділу, перетворення, виділу або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (у тому числі гуртожитки) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських рад. Порядок передачі житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні підприємств, установ чи організацій, у комунальну власність визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. № 891, відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно. Згідно із ст. ст. 8, 9 вказаного Положення: передача відомчого житлового фонду в комунальну власність провадиться разом з відповідною технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього. У разі відсутності необхідної технічної документації вона відновлюється за рахунок підприємства, установи чи організації, що передає відомчий житловий фонд у комунальну власність. Акт приймання-передачі відомчого житлового фонду в комунальну власність складається в чотирьох примірниках, підписується членами комісії з питань приймання відомчого житлового фонду в комунальну власність та затверджується держадміністрацією або виконкомом, який утворив цю комісію.

Пунктом г) ст. 2 Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 р. № 1482, встановлено, що об`єктами передачі є державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації.

Складання відповідного акту приймання-передачі, що передбачено Положенням про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1995 р. № 891, є формою такої обов`язкової передачі.

Судом встановлено, що відповідачами не здійснені приймання-передача житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 із дня прийняття відповідного рішення (рішення про передачу житлового будинку, оформлене наказом ФДМУ по Запорізькій області від 18.11.2002 р.). Матеріалами справи підтверджено, що житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32 у м. Запоріжжя не увійшов до статутного фонду ВАТ "Запорізькій сталепрокатний завод" у процесі приватизації, але перебуває на його балансі, є державним майном та підлягає передачі до комунальної власності, згідно Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 № 147/98-ВР із змінами та доповненнями.

З огляду на вище зазначене, враховуючи, що відповідачі не заперечували проти задоволення позову, суд вважає вимоги позивача про зобов`язання ПАТ "Запорізькій сталепрокатний завод" передати Запорізькій міські раді по акту прийому-передачі житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 в м. Запоріжжі разом із технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього та про зобов`язання Запорізьку міську раду прийняти за актом прийому-передачі житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32 у м. Запоріжжі до комунальної власності, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На виконання зазначеного рішення видані накази від 10.12.2012.

Ухвалою від 16.01.2013 у справі № 18/5009/3326/11 строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 10.12.2012 р. у справі № 18/5009/3326/11 про зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Запорізькій сталепрокатний завод" передати Запорізькій міській раді по акту прийому-передачі житловий будинок по вулиці Вроцлавській, 32 в м. Запоріжжі разом із технічною документацією на будинок (інвентарна справа, акт прийняття в експлуатацію, плани зовнішніх мереж та інші), а також документами, що встановлюють право на нього - поновлено. Строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 10.12.2012 р. у справі № 18/5009/3326/11 про зобов`язання Запорізьку міську раду (69001, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 206, код ЄДРПОУ 04053915) прийняти від Публічного акціонерного товариства "Запорізькій сталепрокатний завод" (69000, місто Запоріжжя, МСП-1086, код ЄДРПОУ 00191247) за актом прийому-передачі житловий будинок по вулиці Вроцлавська, 32 в м. Запоріжжі - поновлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.11.2013 порушено провадження у справі № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (далі - ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод").

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.01.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" з урахуванням визнаних судом вимог та з урахуванням окремо включених до реєстру вимог ТОВ "Енергомаш-Інвест", м. Київ в розмірі 6 936 888, 58 грн. (у тому числі 102 766, 83 грн. пеня), які забезпечені заставою майна боржника, а також вимог із заробітної плати працівникам в розмірі 463 481, 50 грн. першої черги задоволення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.02.2014 введено процедуру санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", встановлено строк санації у шість місяців, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Персюка Сергія Володимировича.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 № 908/4368/13 затверджено план санації ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", який схвалено комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 25.02.2014).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.04.2014 затверджені "Зміни та доповнення до плану санації публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", схвалені комітетом кредиторів (протокол засідання комітету кредиторів б/н від 17.04.2014).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.09.2014 затверджені "Зміни та доповнення до плану санації публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", схвалені протокольним рішенням комітету кредиторів від 12.09.2014.

За планом санації (п. 4.9.1) до комунальної власності міста передається гуртожиток розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавська, 32.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2016 по справі № 908/3468/13, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 04.10.2016 року, замінено кредитора - ФОП Василенко А.О. на правонаступника - ФОП Руденко Анатолія Петровича.

Судом установлено, що рішенням виконавчого комітету № 291/2 від 28.08.2014 "Про затвердження акту приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" було затверджено акт приймання-передачі з державної власності до комунальної власності житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод".

Вирішено оформити право комунальної власності на житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 згідно з додатком та доручено Міському комунальному підприємству "Основаніє" прийняти в господарське відання житловий будинок по вул. Вроцлавській, 32 літ. А-2 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" згідно з додатком.

Керуючись ст. ст. 59, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. 136 Господарського кодексу України, розглянувши звернення Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", враховуючи наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 18.11.2002 № 621, рішення Господарського суду Запорізької області від 25.08.2011 по справі № 18/5009/3326/11, згоду департаменту житлово-комунального господарства Запорізької міської ради, комунального підприємства "Водоканал" та Концерну "Міські теплові мережі", виконавчим комітетом Запорізької міської ради було прийнято рішення № 188/1 від 23.05.2014 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Запоріжжя мереж тепло-, водопостачання та водовідведення до житлових будинків по вул. Вроцлавській, 32, вул. Історичній, 49 від Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". Вказаним рішенням було закріплено на праві господарського відання за комунальним підприємством "Водоканал" такі мережі водопостачання, водовідведення зовнішні мережі водопостачання загальною довжиною 30,5 п.м, вартістю 14 984, 00 грн. та зовнішні мережі водовідведення загальною довжиною 27,0 п.м, вартістю 8 679, 00 грн. до житлового будинку по вул. Вроцлавській, 32.

Виконання вказаного рішення КП "Водоканал" підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2752 від 06.2014 р., актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2755 від 06.2014 р., актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № 2754 від 06.2014 р., авізо № 21 від 06.2014 р,. актом прийому- передачі від 06.2014 р. по вул. Вроцлавській, 32.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов до висновку що передача - прийняття об`єкту житлового фонду за адресою: м. Запоріжжя, вул. Вроцлавській, 32 разом із зовнішніми мережами тепло і водопостачання та водовідведення відбувалась на виконання рішення Господарського суду Запорізької області № 18/5009/3326/11 від 25.08.2011, ухвали Господарського суду Запорізької області від 03.03.2014 № 908/4368/13, які набрали законної сили.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідачів збитків від незаконної конфіскації у ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" зовнішніх мереж тепло та водопостачання є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства статтями 129, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам, третім особам (до електронного кабінету/поштовим зв`язком).

Розмістити повний текст рішення на сайті господарського суду Запорізької області (https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/gromadyanam/advert/).

Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

З урахуванням відпустки судді, повний текст рішення складено, оформлено та підписано 06.12.2024.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

СудГосподарський суд Запорізької області
Дата ухвалення рішення11.11.2024
Оприлюднено09.12.2024
Номер документу123577962
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них:

Судовий реєстр по справі —908/3468/13

Ухвала від 06.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Рішення від 12.11.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Рішення від 11.11.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Черкаський В.І.

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 05.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Юлдашев О.О.

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Господарський суд Запорізької області

Сушко Л.М.

Ухвала від 02.12.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Постанова від 25.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

Ухвала від 29.11.2024

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Чередко Антон Євгенович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні