Рішення

від 04.12.2024 по справі 909/859/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/859/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Оліфіренко О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн"

про стягнення заборгованості у розмірі 103965 грн 79 к., з яких 53077 грн 76 к. - основний борг, 7365 грн 58 к. - інфляційні втрати, 3075 грн 60 к. - 3% річних та 40446 грн 85 к. - подвійна ставка НБУ,

представники сторін в судове засідання не з`явилися,

ухвалив таке рішення.

З урахуванням ч. 3 ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Меткон" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості за договором про виготовлення і монтаж металоконструкцій № 11/11-20 від 11.11.2020 на суму 103965 грн 79 к., з яких 53077 грн 76 к. - основний борг, 7365 грн 58 к. - інфляційні втрати, 3075 грн 60 к. - 3% річних та 40446 грн 85 к. - подвійна ставка НБУ.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою від 23.09.2024 суд залишив без руху позовну заяву.

Після усунення недоліків позовної заяви, суд ухвалою від 07.10.2024 постановив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначити на 06.11.2024, встановити строки сторонам на подачу відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечення.

Протокольною ухвалою від 06.11.2024 суд відклав розгляд справи по суті на 04.12.2024.

Сторін належним чином було повідомлено про дату та час розгляду справи.

Докази отримання процесуальних документів позивачем та відповідачем наявні у матеріалах справи.

Позиції сторін.

Мотивуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим виникла заборгованість в сумі 53077 грн 76 к. За несвоєчасне виконання зобов`язань відповідачу нараховано 7365 грн 58 к. - інфляційних втрат, 3075 грн 60 к. - 3% річних та 40446 грн 85 к. - подвійної ставки НБУ.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

11.11.2020 між ТОВ "Меткон" (надалі - Підрядник) та ТОВ "Віта Констракшн" (надалі - Замовник) укладено договір № 11/11-20 про виготовлення і монтаж металоконструкцій з будівництва сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов`язання виконати на свій ризик та власними силами виготовлення, ґрунтування за один раз ХС-010, перевезення на будівельний майданчик, і монтаж металевих конструкцій на об`єкті «Будівництво сучасного біатлонного комплексу в селі Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області» (захисна стінка стрільбища).

Орієнтована вартість робіт складає 2 220 000,00 гривень (два мільйони двісті двадцять тисяч грн.00 коп.) з ПДВ (п. 2.2).

Вартість виконаних робіт щомісяця оформлюється актами приймання виконаних підрядних робіт-форма К 2В і довідка форми КБ 3 (п. 2.4)

Згідно з п. 3.3 Договору, оплата проводиться Замовником після підписання Сторонами довідок КБ-2В та КБ-3 з пропорційним відрахуванням авансових платежів від об`єму робіт по виготовленню і монтажу металоконструкцій з будівництва сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця протягом 10 днів після підписання Сторонами актів приймання-здачі робіт.

Кінцевий розрахунок з Підрядником за виконані роботи проводиться Замовником протягом десяти календарних днів після підписання Сторонами актів приймання-здачі робіт (п. 3.4).

02.08.2022 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 11/11-20 (надалі - Додаткова угода), в якій зазначається, що виконавець зобов`язується виконати і передати Замовнику наступні роботи: виготовлення металоконструкцій загальною вартістю 17100,00 грн.; монтаж металоконструкцій загальною вартістю 255977,76 грн; Всього з ПДВ 273 077,76 грн.

Аванс для виконання робіт становить 70000,00 (Сімдесят тисяч) грн. з ПДВ. (п. 2 Додаткової угоди).

20.09.2022 сторонами підписано Довідку про вартість виконаних підрядних робіт/витрати за вересень 2022 року на суму ( з ПДВ) 273077 грн 76 к.

20.09.2022 сторонами підписано Акт приймання виконаних робіт за вересень 2022 року на суму 273077 грн 76 к.

Відповідач частково оплатив заборгованість у розмірі 220000 грн 00 к. Несплаченним залишився борг у розмірі 53077 грн 76 к.

За порушення строків виконання зобов`язань відповідачу нараховано 7365 грн 58 к. - інфляційних втрат, 3075 грн 60 к. - 3% річних та 40446 грн 85 к. - подвійної ставки НБУ.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Договір № 11/11-20 від 11.11.2020, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

За змістом ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено , що відповідач здійснив часткову оплату у розмірі 220000 грн 00 к., що підтверджується платіжними інструкціями від 31.08.2022 № 1219, від 29.12.2022 № 1845, від 04.10.2023 № 3290. Несплаченим залишився борг в сумі 53077 грн 76 к.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов`язань за договором не надав.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Суд перевірив подані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат за допомогою юридичної інформаційно-правової системи "Прецедент" не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого мало місце невиконання такого зобов`язання та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Так, за період нарахувань з 01.10.2022 по 04.09.2024 сума 3% річних становить 3075 грн 60 к. та 7728 грн 24 к. інфляційних втрат.

Зважаючи на те, що суд не вправі виходити за межі заявлених вимог, суд вважає за доцільне стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати в сумах, заявлених до стягнення позивачем.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача подвійної ставки НБУ слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Як визначено в ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, в статтях 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, яка встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Із змісту наведеної норми вбачається, що для такого виду відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань як пеня, що є видом неустойки, необхідним є досягнення згоди сторін щодо такого виду відповідальності, в даному випадку - закріплення відповідних умов у тексті укладеного між сторонами договору, що сторонами спору зроблено не було. У зв`язку з цим, підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 40446 грн 85 к. подвійної ставки НБУ суд не вбачає.

Висновок суду.

У контексті наведеного, позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що судом позовні вимоги позивача до відповідача задоволені частково, то судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 1849 грн 99 к.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1, 4 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України ).

Позивач, при поданні до суду позовної заяви зазначив розрахунок витрат на правову допомогу, який складає 10000 грн 00 к.

На підтвердження понесених витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги представник позивача надав копію договору про надання правничої допомоги від 20.07.2024, копію акту передачі-приймання виконаних робіт від 04.09.2024, копію платіжної інструкції № 84 від 10.09.2024 на суму 10000 грн 00 к.

У ряді постанов ВП ВС, зокрема в постанові від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19, від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18, викладено правову позицію про те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо судових витрат за ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ від 28.11. 2002 у справі Лавентс проти Латвії за заявою № 58442/00, рішення у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112, відповідно). У справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.09.2021 у справі № 918/1045/20).

Дослідивши надані докази, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених представником позивача до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників, суд зазначає, що вартість послуг наданих адвокатом не відповідає критеріям обґрунтованості та розумності їх розміру у розумінні приписів ч. 5 ст. 129 ГПК.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокатом було здійснено розрахунок інфляційних втрат, 3% річних та подвійної ставки НБУ. Суд вважає за необхідне зазначити, що такий розрахунок був здійснений представником позивача із допущеними помилками, зокрема, як зазначалось судом вище, у тексті укладеного між сторонами договору не було передбачено такого виду відповідальності як подвійна ставка НБУ, а відтак, у представника позивача не було підстав для нарахування такого виду відповідальності.

Враховуючи наведене, покладання на відповідача всієї суми витрат на професійну правову допомогу є безпідставним, необґрунтованим та становить надмірний тягар для відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, оскільки суд позовні вимоги задовольнив частково, судові витрати сторін, які ними безпосередньо понесені, підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених обставин, враховуючи часткове задоволення позову, витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 6109 грн 60 к.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 86, 129, 165, 202, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" про стягнення заборгованості у розмірі 103965 грн 79 к., з яких 53077 грн 76 к. - основний борг, 7365 грн 58 к. - інфляційні втрати, 3075 грн 60 к. - 3% річних та 40446 грн 85 к. - подвійна ставка НБУ задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віта Констракшн" (участок Щивки, буд. 2, с. Поляниця, м. Яремче, Івано-Франківська обл., 78593; ідентифікаційний код 35486251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон" (вул. Василя Симоненка, буд. 45, кв. 88, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська обл., 76006; ідентифікаційний код 32873650) 53077 (п`ятдесят три тисячі сімдесят сім) грн 76 к. - основного боргу, 3075 (три тисячі сімдесят п`ять) грн 60 к. 3% річних, 7365 (сім тисяч триста шістдесят п`ять) грн 58 к. - інфляційних втрат, 1849 (одна тисяча вісімсот сорок дев`ять) грн 99 к. - судового збору та 6109 (шість тисяч сто дев`ять) грн 60 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У частині стягнення 40446 грн 85 к. подвійної ставки НБУ - відмовити.

Судовий збір в розмірі 1178 грн 01 к. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3890 грн 40 к. - залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписане 06.12.2024.

Суддя Т. В. Стефанів