Рішення

від 25.11.2024 по справі 909/733/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.11.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/733/24Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О.В.,

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Макон і К"

вул. Василишина, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76000

е-mail: junior_58@i.ua

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКРІТФЛОУ"

вул. Авіаторів, буд. 5, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52071

е-mail:concreterflow.tech@gmail.com

про розірвання договору оренди, звільнення приміщення, повернення майна та стягнення заборгованості у розмірі 232 996 грн 20 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Федіва Івана Ігоровича;

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Макон і К" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКРІТФЛОУ" про:

- розірвання договору оренди №4 від 01.12.2023;

- зобов`язання звільнити та повернути капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м, загальною площею 300 м.кв., що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22;

- стягнення заборгованості за договорами оренди в сумі 232 996 грн 20 коп., з яких: 154 742 грн 67 коп. заборгованість за договором оренди №4 від 01.12.2023 та 78 253 грн 53 коп. за договором оренди № 13 від 01.04.2023.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.08.2024, суд залишив подану позовну заяву без руху та встановив строк для усунення її недоліків.

13.08.2024 до відділу документального забезпечення, канцелярії суду від позивача надійшла заява (вх.№12963/24) про усунення недоліків позовної заяви.

Згідною з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2024, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначив підготовче засідання на 18.09.2024, встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Позивачу ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.08.2024 направлено в його електронний кабінет, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України. Від відповідача копія цієї ухвали, направлена за юридичною адресою, вказаною в позовній заяві, що відповідає відомостям з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, повернулася до суду з відміткою Укрпошти 10.09.2024 "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і повернуто підприємством зв`язку із посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. (постанови ВС від 25.06.2018 у справі №904/9904/17, від 13.12.2023 у справі 873/534/23).

При цьому, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому конкретному випадку - суду (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20).

У зв`язку з перебуванням судді Рочняк О.В. у відпустці судове засідання, призначене на 18.09.2024, не відбулося.

Відповідно до ухвали від 30.09.2024, суд повідомив учасників справи про те, що підготовче засідання відбудеться 10.10.2024.

В судовому засіданні 10.10.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 04.11.2024, про що позивача повідомлено в судовому засіданні під розписку, а відповідача - ухвалою повідомленням від 10.10.2024 та телефонограмою.

Копія ухвали від 10.10.2024, направлена відповідачу, повернулася до суду з відміткою Укрпошти 12.10.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Таким чином, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 10.10.2024 є 12.10.2024.

За наслідками підготовчого засідання 04.11.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.11.2024, про що відповідача повідомлено ухвалою повідомленням від 04.11.2024, яку направлено на юридичну адресу відповідача, на адресу орендованого ним приміщення, а також на електронну пошту.

ПОЗИЦІЇ СТОРІН

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов`язань, які виникли між сторонами, відповідач не оплатив орендну плату, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за договором оренди №4 від 01.12.2023 в розмірі 118 800 грн та заборгованість за договором оренди № 13 від 01.04.2023 в розмірі 54 140 грн, на яку позивач нарахував відповідачу пеню, штраф та 3% річних. У зв`язку із несплатою орендної плати, що є істотним порушенням умов договору оренди позивач просить розірвати договір оренди та зобов`язати відповідача звільнити та повернути орендоване приміщення.

Позиція відповідача. Правом на надання відзиву на позов та на участь представника в судовому засіданні відповідач не скористався.

Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, надавши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.04.2023 між ТОВ "Макон і К" (орендодавець) та ТОВ "КОНКРІТФЛОУ" (орендар) укладено договір оренди №13, відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар зобов`язався прийняти у тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення за плату та обумовлений строк на умовах, зазначених в даному договорі.

Приміщенням, що передається в оренду є капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м. (об`єкт), що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22 та належить орендодавцеві на основі свідоцтва про право власності (п.1.2 договору №13).

Згідно з п. 1.3 договору №13, загальна площа приміщення становить 300 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 договору №13, місячний розмір орендної плати (плати за користування об`єктом) за перший місяць оренди становить 18000 грн без ПДВ із розрахунку 60 грн за 1 кв.м.

За змістом п. 3.4 договору №13, орендну плату орендар вносить щомісячно до 15 числа місяця за який вноситься орендна плата у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний банківський рахунок орендодавця.

В п. 3.6 договору №13 визначено, що крім орендної плати орендар оплачує вартість платежів за електроенергію, газ, воду, прибирання території прилеглої до орендованого об`єкта, оплату за вивіз сміття та інших комунальних (експлуатаційних) платежів. Ці витрати орендодавця орендар відшкодовує орендодавцеві на підставі виставлених орендодавцем рахунків.

Згідно з п. 6.1 договору №13, орендар вступає в строкове платне користування об`єктом з моменту передачі приміщення за актом передачі-приймання.

За змістом п.7.2 договору №13, за несвоєчасне внесення орендної плати та/чи платежів, передбачених п.п. 3.4, 3.6 договору, орендар сплачує пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення платежу від суми заборгованості.

За несвоєчасне внесення орендної плати та/чи платежів, передбачених п.п. 3.4, 3.6 договору, орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 20% від розміру орендної плати за базовий місяць розрахунку (п.7.3 договору №13).

Відповідно до пунктів 10.1, 10.2 договору №13, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє з 01 квітня до 31 грудня 2023 року. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишилися невиконаними згідно умов цього договору.

01.04.2023 сторони підписали акт прийому-передачі майна в оренду, відповідно до якого орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м. (об`єкт), загальною площею 300 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22.

З метою досудового врегулювання спору 16.02.2024 позивач направив відповідачу рахунки на оплату та лист-вимогу №2-2 від 15.02.2024 про сплату заборгованості із штрафними санкціями за договором оренди №13 від 01.04.2023 в загальній сумі 86 277 грн 48 коп.

Відповідно до довідки про кредиторську заборгованість за договором оренди №13 від 01.04.2023, станом на 01.05.2024 розмір заборгованості за договором становить 54 140 грн.

У зв`язку з порушенням грошових зобов`язань за договором оренди №13 від 01.04.2023, позивач нарахував відповідачу 12 107 грн 16 коп. пені, 10 828 грн 00 коп. штрафу та 1 178 грн 37 коп. 3% річних.

У відповідності до п. 10.1 договору, договір оренди №13 від 01.04.2023 припинив свою дію 31.12.2023.

01.12.2023 між ТОВ "Макон і К" (орендодавець) та ТОВ "КОНКРІТФЛОУ" (орендар) укладено договір оренди №4, відповідно до п.1.1 якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар зобов`язався прийняти у тимчасове користування (оренду) нежитлове приміщення за плату та обумовлений строк на умовах, зазначених в даному договорі.

Приміщенням, що передається в оренду є капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м. (об`єкт), що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22 та належить орендодавцеві на основі свідоцтва про право власності (п.1.2 договору №4).

Згідно з п. 1.3 договору №4, загальна площа приміщення становить 300 кв.м.

Відповідно до п. 3.1 договору №4, місячний розмір орендної плати (плати за користування об`єктом) за перший місяць оренди становить 19 800 грн без ПДВ із розрахунку 66 грн за 1 кв.м.

За змістом п. 3.4 договору №4, орендну плату орендар вносить щомісячно до 15 числа місяця за який вноситься орендна плата у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний банківський рахунок орендодавця.

Відповідно до п. 5.5 договору №4, після закінчення терміну дії договору орендар зобов`язаний здати приміщення по акту передачі в стані, якому він отримав дане приміщення.

В п. 6.1 договору №4 визначено, що орендар вступає в строкове платне користування об`єктом з моменту передачі приміщення за актом передачі-приймання.

Пунктом 6.9 договору передбачено, що у випадку дострокового припинення дії договору сторона ініціатор зобов`язана письмово повідомити протилежну сторону за 60 днів до дати припинення дії договору.

Згідно з п.7.2 договору №4, за несвоєчасне внесення орендної плати та/чи платежів, передбачених п.п. 3.4, 3.6 договору, орендар сплачує пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення платежу від суми заборгованості.

За несвоєчасне внесення орендної плати та/чи платежів, передбачених п.п. 3.4, 3.6 договору, орендар сплачує орендодавцеві штраф у розмірі 20% від розміру орендної плати за базовий місяць розрахунку (п.7.3 договору №4).

За змістом пунктів 10.1, 10.2 договору №4, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє з 01 січня до 31 грудня 2024 року. Припинення дії цього договору не звільняє сторони від виконання тих зобов`язань, що залишилися невиконаними згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 10.4 договору №4, договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму у порядку, визначеному нормами чинного законодавства.

Згідно з п. 11.3 договору №4, сторона, що отримала письмове повідомлення з пропозицією зміни умов договору, зобов`язана дати відповідь в 20-ти денний термін з дня отримання такого повідомлення.

31.12.2023 сторони підписали акт прийому-передачі майна в оренду, відповідно до якого орендодавець передав в оренду, а орендар прийняв капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м. (об`єкт), загальною площею 300 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22.

01.02.2024 позивач направив відповідачу грошову вимогу №2-1 від 01.02.2024 про погашення заборгованості із штрафними санкціями за договором оренди №4 від 01.12.2023 в загальній сумі 124 740 грн та лист-повідомлення №1-1 від 31.01.2024 про дострокове припинення договору оренди та необхідність 31.03.2024 о 10:00 год. прибути на територію об`єкта оренди для підписання акту передачі-приймання орендованого приміщення.

31.03.2024 ТОВ "МАКОН І К" складено акт №7-2 про відсутність орендаря та неповернення орендодавцю об`єкта оренди.

Відповідно до довідки АТ "ТАСКОМБАНК" №64/54 від 05.08.2024, за період з 01.01.2024 по 05.08.2024 відсутні поступлення від контрагента ТОВ "КОНКРІТФЛОУ" на поточний рахунок ТОВ "Макон і К" відкритий в АТ "ТАСКОМБАНК".

Відповідно до довідки №25 від 05.08.2024 про кредиторську заборгованість за договором оренди №4 від 01.12.2023, станом на 01.07.2024 розмір заборгованості за договором становить 118 800 грн.

У зв`язку з порушенням грошових зобов`язань за договором оренди №4 від 01.12.2023, позивач нарахував відповідачу 10 939 грн 50 коп. пені, 23 760 грн 00 коп. штрафу та 1 243 грн 17 коп. 3% річних.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).

На підставі господарського договору між суб`єктами господарювання виникають господарські зобов`язання, в силу яких один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ст.173, 174 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

В п. 6.1 договорів визначено, що орендар вступає в строкове платне користування об`єктом з моменту передачі приміщення за актом передачі-приймання.

За встановлених судом обставин, на виконання договірних зобов`язань позивач передав а відповідач прийняв в оренду капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м, загальною площею 300 м.кв., що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22.

В п.п. 3.1, 3.4 договорів сторони визначили місячний розмір орендної плати, який за договором №13 становить 18 000 грн без ПДВ, а за договором №4 - 19 800 грн без ПДВ, а також погодили, що орендну плату орендар вносить щомісячно до 15 числа місяця за який вноситься орендна плата у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний банківський рахунок орендодавця.

Так, до 15 числа кожного поточного місяця у відповідача виникло зобов`язання сплачувати орендні платежі.

За встановлених судом обставин, загальний розмір заборгованості з орендної плати за договором оренди №13 від 01.04.2023 становить 54 140 грн, а за договором оренди №4 від 01.12.2023 - 118 800 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію ст. 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання договірних зобов`язань суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 54 140 грн основного боргу за договором оренди №13 від 01.04.2023 та 118 800 грн за договором оренди №4 від 01.12.2023 є обґрунтованими та належать до задоволення.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних, навіть, якщо умовами договору не передбачено стягнення інфляційних та 3% річних.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

У договорах оренди сторони визначили, що за несвоєчасне внесення орендної плати та/чи платежів, передбачених п.п. 3.4, 3.6 договору, орендар сплачує пеню за кожен день прострочки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення платежу від суми заборгованості та штраф у розмірі 20% від розміру орендної плати за базовий місяць розрахунку (пункти 7.2, 7.3 договорів).

За прострочення виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано відповідачу за договором оренди №13 від 01.04.2023 - 12 107 грн 16 коп. пені, 10 828 грн 00 коп. штрафу і 1 178 грн 37 коп. 3% річних та за договором оренди №4 від 01.12.2023 - 10 939 грн 50 коп. пені, 23 760 грн 00 коп. штрафу і 1 243 грн 17 коп. 3% річних.

Суд здійснив перерахунок пені, штрафу та 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого за договором оренди №13 від 01.04.2023 розмір пені становить 11 807 грн 96 коп., розмір штрафу - 10 828 грн 00 коп., розмір 3% річних - 1 172 грн 45 коп., а за договором оренди №4 від 01.12.2023 розмір пені становить 11 232 грн 99 коп., розмір штрафу - 23 760 грн 00 коп., розмір 3% річних - 1 235 грн 06 коп.

Отже, за перерахунком суду розмір пені за договором оренди №4 від 01.12.2023 є більшим, ніж визначив позивач. Разом з тим, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума пені (10 939 грн 50 коп.).

Відтак, з відповідача на користь позивача у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання належить стягнути 22 747 грн 46 коп. пені, 2 407 грн 51 коп. 3% річних, 34 588 грн штрафу.

Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди, звільнення приміщення, повернення майна суд зазначає таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно із ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом ст. 782 ЦК України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Істотність порушення в даному випадку презюмується, оскільки несплатою орендної плати протягом 3-х місяців і більше апріорі порушуються права орендодавця на отримання плати за передане в користування іншій особі нерухоме майно, чим покриваються збитки орендодавця від неможливості використання майна у власній діяльності, зокрема, шляхом його передачі в оренду іншій особі із отриманням орендної плати від неї як сумлінного орендаря.

Відповідно до ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно із ч. 3 ст.291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

В п. 10.4 договору оренди №4 від 01.12.2023 сторони визначили, договір може бути розірваний за вимогою однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму у порядку, визначеному нормами чинного законодавства.

Однією з підстав для розірвання договору оренди може бути належним чином доведене невиконання орендарем зобов`язань, передбачених договором оренди.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів сплати відповідачем орендної плати за договором оренди №4 від 01.12.2023 за період з січня по червень 2024 (6 місяців підряд), має місце істотне порушення умов договору оренди, що є підставою для розірвання договору оренди №4 від 01.12.2023.

Відповідно до ч. 4 ст. 291 ГК України та ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У зв`язку із розірванням договору оренди №4 від 01.12.2023 позовна вимога зобов`язання ТОВ "КОНКРІТФЛОУ" звільнити та повернути орендоване приміщення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Можливість одночасного задоволення позовних вимог про розірвання договору оренди та виселення орендаря з орендованого приміщення також підтверджується судовою практикою (постанови Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 916/2610/17 та від 11.10.2018 у справі № 910/20767/17).

З огляду на викладене, позов належить до часткового задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку сума судових витрат на професійну правничу допомогу становить 20 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу подано такі докази:

- ордер на надання правничої допомоги;

- договір про надання правової допомоги №29-01/24 від 29.01.2024;

- додаткову угоду №1 від 29.01.2024 до договору про надання правової допомоги №29-01/24 від 29.01.2024;

- акти прийому-здачі виконаних робіт №1 від 22.02.2024, №2 від 01.03.2024, №3 від 10.05.2024;

- платіжні інструкції №242-11 від 22.02.2024, №243-1 від 05.03.2024, №245-7 від 10.05.2024 про оплату наданих юридичних послуг в загальному розмірі 20 000 грн.

Вирішуючи питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу, суд виходив із такого.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з договору про надання правничої допомоги №29/01/24 від 09.01.2024, укладеного між ТОВ "МАКОН І К" (клієнт) та адвокатом Федівим Іваном Ігоровичем (виконавець), клієнт доручив, а виконавець взяв на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги (юридичних послуг) таких видів: представляти та захищати права та інтереси клієнта в усіх органах, судах, підприємствах, установах і організаціях незалежно від форм власності, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань (п.1.1.1); збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення (п.1.1.2); ознайомлюватися в судах, установах, організаціях, підприємствах, структурах Національної поліції України, Фіскальної служби України, Державної виконавчої служби, інших організацій незалежно від форми власності та підпорядкування з необхідними для надання правової допомоги документами і матеріалами (п.1.1.3); отримувати письмові висновки з питань, що потребують спеціальних знань (п.1.1.4); подавати позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив, клопотання, заяви, заперечення і скарги, відповідно до чинного законодавства, отримувати на них письмові відповіді (п.1.1.5); бути присутнім в судових засідання, всіх юрисдикцій та рівнів, при розгляді справ, заяв, клопотань пов`язаних із Клієнтом (п.1.1.6); бути присутнім в інших процесах, в якості адвоката (п.1.1.7); вчиняти всі дії визначені для клієнта та його представника нормами Господарським процесуальним кодексом, Кодексом адміністративного судочинства, Цивільним процесуальним кодексом, Кримінальним процесуальним кодексом України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Земельним кодексом України та іншим чинним законодавством України, що регулюють права і обов`язки клієнта, міжнародними актами, які ратифіковані Україною (п.1.1.8); виконувати інші дії передбачені ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим чинним законодавством України, без будь-яких обмежень (п. 1.1.9).

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 договору, за послуги надані виконавцем згідно п.1.1. цього договору, клієнт сплачує суму за домовленістю сторін в розмірі визначеною додатком №1 до цього договору. Клієнт сплачує оплату за даним договором у сумі, встановленій в п.4.1. даного договору, на підставі підписаного акту прийому-здачі виконаних робіт, протягом 5днів.

29.01.2024 між ТОВ "МАКОН І К" (клієнт) та адвокатом Федівим Іваном Ігоровичем (виконавець) укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №29-01/24 від 29.01.2024, згідно з п.1 якої розмір надання правової допомоги становить 20000 грн.

Як вбачається з підписаного обома сторонами акта прийому-здачі виконаних робіт №1 від 22.02.2024 виконавцем надано клієнту такі послуги: - вивчення та аналіз наданого ТОВ "МАКОН І К" договору оренди № 4 від 01.12.2023, банківських виписок з рахунку товариства, рахунків на оплату оренди; - надання первинних консультацій; - виготовлення внутрішніх документів ТОВ "МАКОН І К". Загальна вартість цих послуг становить 5000 грн.

Із змісту підписаного сторонами акта №2 від 01.03.2024 прийому-здачі виконаних робіт виконавцем надано клієнту наступні послуги: - вивчення та аналіз наданого ТОВ "МАКОН І К" договору оренди №13 від 01.04.2023, банківських виписок з рахунку товариства, рахунків на оплату оренди; - надання первинних консультацій; - виготовлення внутрішніх документів ТОВ "МАКОН І К". Загальна вартість цих послуг становить 5000 грн.

10.05.2024 сторони підписали акт №3 прийому-здачі виконаних робіт, відповідно до якого виконавцем надано клієнту наступні послуги: - виготовлення внутрішніх документів ТОВ "МАКОН І К", а саме: акта №2 від 17.04.2024 і №5 від 10.05.2024 звірки взаєморозрахунків за договором оренди №4 від 01.12.2023, довідки про кредиторську заборгованість за договором оренди № 6-1 від 10.05.2024, акта № 3 від 17.04.2024, № 4 від 10.05.2024 звірки взаєморозрахунків за договором оренди №13 від 01.04.2023, довідки про кредиторську заборгованість за договором оренди №5-1 від 10.05.2024, акта №1 від 31.03.2024 про відсутність орендаря та неповернення орендованого об`єкта оренди, акта №2 від 17.04.2024 про неповернення орендованого об`єкта оренди; - виготовлення позовної заяви про розірвання договору оренди та стягнення заборгованості, пені, штрафу та 3% річних. Загальна вартість цих послуг становить 10 000 грн.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Така правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18.

Дослідивши подані позивачем докази та виходячи з конкретних обставин справи, суд встановив, що послуги адвоката, надані відповідно до актів прийому-здачі виконаних робіт №1 від 22.02.2024 та №2 від 01.03.2024 поглинаються послугами, наданими згідно з актом прийому-здачі виконаних робіт №3 від 10.05.2024, за які визначено плату в сумі 10000 грн.

Згідно з частинами 1-2 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи складність справи, надані представником позивача послуги, принципи реальності, співрозмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що доведеним та обґрунтованими є витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10 000 грн за послуги, надані відповідно до акту прийому-здачі виконаних робіт №3 від 10.05.2024.

З огляду на те, що спір між сторонами у даній справі вирішено шляхом часткового задоволення позову, судовий збір та витрати позивача на професійну правничу допомогу, у відповідності до ст. 129 ГПК України, суд покладає на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Розірвати договір оренди №4 від 01.12.2023, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Макон і К" (код ЄДРПОУ 33859705) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНКРІТФЛОУ" (код ЄДРПОУ 44362412).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНКРІТФЛОУ" (код ЄДРПОУ 44362412) звільнити капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м., загальною площею 300 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНКРІТФЛОУ" (код ЄДРПОУ 44362412) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Макон і К" (код ЄДРПОУ 33859705) капітальне цегляне виробниче приміщення в головному складському корпусі висотою 10 м., загальною площею 300 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. П. Василишина, 22.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНКРІТФЛОУ" (вул. Авіаторів, буд. 5, с. Дослідне, Дніпровський район, Дніпропетровська область, 52071, код ЄДРПОУ 44362412) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Макон і К" (вул. Василишина, буд. 22, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 33859705) 232 682 (двісті тридцять дві тисячі шістсот вісімдесят дві) грн 97 коп. заборгованості, з яких: 172 940 (сто сімдесят дві тисячі дев`ятсот сорок) грн основного боргу, 22 747 (двадцять дві тисячі сімсот сорок сім) грн 46 коп. пені, 2 407 (дві тисячі чотириста сім) грн 51 коп. 3% річних, 34 588 (тридцять чотири тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) грн штрафу, 9 546 (дев`ять тисяч п`ятсот сорок шість) грн 24 коп. судового збору та 9 986 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят шість) грн 56 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.12.2024.

Суддя О.В. Рочняк