Ухвала

від 05.12.2024 по справі 910/11855/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.12.2024Справа № 910/11855/24

За заявою заступника керівника Київської міської прокуратури

про забезпечення позову

у справі № 910/11855/24

за позовом керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКЕНСТОН"

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, припинення володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації земельної ділянки

Суддя Гумега О.В.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи

УСТАНОВИВ:

Керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРКЕНСТОН" (далі - відповідач, ТОВ "АРКЕНСТОН") з такими вимогами:

- усунути перешкоди Київській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,4309 га, кадастровий номер 8000000000:75:138:0001, що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, припинивши володіння ТОВ "АРКЕНСТОН" нерухомим майном загальною площею 37,6 кв. м (Літ. А нежитлова будівля, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку) за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, оголошене рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д.О. номер 58050788 від 11.05.2021 (номер відомостей про речове право - 41867926) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права із закриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2339054180000;

- усунути перешкоди Київській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,4309 га, кадастровий номер 8000000000:75:138:0001, що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, зобов`язавши ТОВ "АРКЕНСТОН" повернути її власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради з приведенням у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва загальною площею 37,6 кв. м (Літ. А нежитлова будівля, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку) за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Ефремова, 29/22А;

- скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:75:138:0001, загальною площею 0,4309 га, що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 позовну заяву Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва залишено без руху, встановлено спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

Разом із позовною заявою прокурором подано до суду заяву про забезпечення позову (вих. № 44-5022ВИХ-24 від 26.09.2024) (далі - заява про забезпечення позову).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 відмовлено у задоволенні заяви керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва про забезпечення позову № 44-5022ВИХ-24 від 26.09.2024.

03.10.2024 через відділ діловодства суду надійшла заява прокурора про усунення недоліків позовної заяви, направлена до суду засобами поштового зв`язку 02.10.2024.

03.10.2024 прокурором сформовано в системі "Електронний суд" та зареєстровано в КП "Діловодство спеціалізованого суду" заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11855/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 04.11.2024 о 10:00 год.

15.10.2024 в системі "Електронний суд" представником позивача сформовано та зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду" пояснення на позовну заяву.

24.10.2024 через відділ діловодства суду заступником керівника Київської міської прокуратури подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/11855/24 (вих. № 15/1-5141-24 від 23.10.2024).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Київської міської прокуратури № 15/1-5141-24 від 23.10.2024 про вжиття заходів забезпечення позову у справі.

У підготовче засідання, призначене на 04.11.2024, з`явився прокурор та представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 04.11.2024, суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення, подані представником позивача.

Судом оголошено перерву до 25.11.2024 о 10:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 25.11.2024, з`явився прокурор та представник позивача. Представник відповідача не з`явився.

У підготовчому засіданні, призначеному на 25.11.2024, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.01.2025 о 10:20 год.

03.12.2024 через відділ діловодства суду заступником керівника Київської міської прокуратури подано до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/11855/24 (вих. № 15/1-5141-24 від 02.12.2024), відповідно до якої просить суд:

- до набрання рішенням законної сили у справі вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, а саме: нежитлову будівлю літ. А загальною площею 37,6 кв. м, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339054180000, та належить ТОВ "АРКЕНСТОН";

- до набрання рішенням законної сили вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, а саме: нежитлової будівлі літ. А загальною площею 37,6 кв. м, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339054180000, та належить ТОВ "АРКЕНСТОН", та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/11855/24 заступник керівника Київської міської прокуратури зазначив наступне.

Позов у справі № 910/11855/24 мотивовано тим, що на земельній ділянці площею 0,4309 га, кадастровий номер 8000000000:75:138:0001, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А (далі також - земельна ділянка), виявлено факт самочинного будівництва. Об`єктом нерухомого майна, який знаходиться на земельній ділянці та має ознаки самочинного будівництва відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, є нежитлова будівля загальною площею 37,6 кв. м (Літ. А нежитлова будівля, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А.

Вказана земельна ділянка перебуває у комунальній власності, а рішення про передачу земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно, у користування чи власність ОСОБА_1 (первісний власник спірного нерухомого майна) та/або TOB "АРКЕНСТОН" (до Статутного капіталу якого ОСОБА_1 передане спірне нерухоме майно) Київською міською радою не приймалось, правовстановлюючі документи на земельну ділянку не отримувались, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно речові права на земельну ділянку за будь-якими фізичними чи юридичними особами не зареєстровані.

За доводами прокурора, внаслідок самочинного будівництва вказаної нежитлової будівлі, Київська міська рада втратила можливість самостійно на власний розсуд використовувати та розпоряджатись земельною ділянкою територіальної громади міста.

Отже, предметом спору у даній справі є повернення територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради спірної земельної ділянки із приведенням її у придатний для використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, власником якого на даний час є ТОВ "АРКЕНСТОН".

Позовні вимоги прокурора спрямовані на поновлення права територіальної громади міста Києва на землю, яка згідно з ст. 14 Конституції України та ст. 1 Земельного кодексу України є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Разом з цим, як зазначив прокурор, відповідач (TOB "АРКЕНСТОН"), чиє право на розпорядження спірним нерухомим майном наразі не обмежено, у будь-який момент може відчужити нежитлову будівлю, внаслідок чого захист порушених прав позивача (Київської міської ради) в межах вже заявлених позовних вимог буде неефективним.

Зміна власника самочинно збудованої будівлі, що підлягає знесенню, вимагатиме заявлення додаткових позовних вимог або навіть нового звернення до суду із окремим позовом.

У зв`язку з наведеним, на думку прокурора, накладення арешту на спірне нерухоме майно є виправданим, ефективним та співмірним заходом забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

При цьому прокурор зауважив, що відсутність на даний час будь-яких доказів дій відповідача, які могли б підтвердити його наміри здійснити відчуження належного йому на праві власності нерухомого майна, не спростовує наявності у нього можливості відчужити нерухоме майно у будь-який час, якщо не вжити заходи забезпечення позову, що в подальшому може призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав або інтересів держави в особі Київської міської ради, за захистом яких до суду звернувся прокурор.

На думку прокурора, TOB "АРКЕНСТОН" зареєструвало за собою право власності на самочинно збудоване нерухоме майно з метою подальшого отримання земельної ділянки на позаконкурентних засадах, а тому існує висока ймовірність вчинення подальших дій відповідача щодо можливого відчуження спірного об`єкту нерухомості.

Прокурор також зазначив, що державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за відповідачем, у разі відсутності забезпечення позову, надає право останньому здійснювати заходи щодо поділу, об`єднання, виділення частини цього нерухомого майна та вчиняти інші дії, а саме вільно відчужувати його третім особам (як фізичним, так і юридичним).

Отже, за доводами прокурора, наявні правові підстави для застосування заходу забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, а саме: нежитлову будівлі загальною площею 37,6 кв. м, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339054180000, в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно вказаного нерухомого майна та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Прокурор звернув увагу, що у разі, якщо до закінчення розгляду справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії відносно спірного нерухомого майна, то вказане істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів держави в особі Київської міської ради, за захистом яких до суду звернувся прокурор.

На думку прокурора, вжиття визначених ним заходів забезпечення позову у сукупності є адекватним змісту порушеного права територіальної громади, як власника землі, на відновлення якого поданий позов прокурора у даній справі, та, за умови задоволення позову, не створить труднощів при виконанні рішення суду, у той час як невжиття таких заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову.

Прокурор вважає, що вжиття визначених ним заходів забезпечення позову не вплине на господарську діяльність відповідача та не буде мати своїм наслідком порушення прав мирного володіння своїм майном, закріплених у положеннях ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вжиття обраних заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, такі заходи мають тимчасовий характер, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обгрунтованості та адекватності.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Заява прокурора про забезпечення позову розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заступником керівника Київської міської прокуратури заяву про забезпечення позову та викладені в ній доводи, дослідивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає наступне.

Щодо наявності повноважень у заступника керівника Київської міської прокуратури на звернення до суду із заявою про забезпечення позову у справі № 910/11855/24 суд зазначає наступне.

Провадження у справі № 910/11855/24 відкрито за позовом Керівника Святошинської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ТОВ "АРКЕНСТОН" про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва, припинивши володіння нерухомим майном та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Заяву про забезпечення позову у справі № 910/11855/24 (вих. № 15/1-5141-24 від 02.12.2024) подано заступником керівника Київської міської прокуратури.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 8, 9, 10 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про прокуратуру" прокурором органу прокуратура є керівник обласної прокуратури, перший заступник керівника обласної прокуратури, заступник керівника обласної прокуратури.

Згідно з ч. 1, 6 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, зокрема: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження; 3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи; 4) брати участь у розгляді справи.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Згідно з ч. 4 ст. 7 Закону України "Про прокуратуру", обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Частинами 1, 2 ст. 10 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що у системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.

Отже, в силу Закону України "Про прокуратуру", Київська міська прокуратура прирівняна до обласної прокуратури.

До структури Київської міської прокуратури входять десять окружних прокуратур, у тому числі Святошинська окружна прокуратура міста Києва.

Відповідно до абз. 6 ч. 3 ст. 17 Закону України "Про прокуратуру" прокурором вищого рівня для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників є керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов`язків.

Змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня (ч. 6 ст. 24 Закону України "Про прокуратуру").

Крім того, відповідно до наказу Генерального прокурора № 389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" (далі - Наказ № 389) наказано:

- за наявності визначених законом підстав, у передбачених законом порядку та строки забезпечувати реагування на факти відмови судами у прийнятті позовів (заяв), їх повернення. За обґрунтовано залишеними без руху та без розгляду, повернутими позовними заявами (заявами, скаргами) у встановлені законом або судом строки вживати заходів для усунення недоліків чи повторного їх подання (п. 6.7 Наказу № 389);

- підрозділам представництва в суді та іншим підрозділам обласних прокуратур відповідно до їхньої компетенції забезпечувати участь у розгляді справ у місцевих господарських та адміністративних, апеляційних судах за їх місцезнаходженням, місцевих загальних судах у справах за власними позовами (заявами) (п. 11.2 Наказу № 389).

Таким чином, відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру", наказу Генерального прокурора № 389 від 21.08.2020 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді", заступник керівника Київської міської прокуратури уповноважений на подання заяви про забезпечення позову до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право на ефективний засіб юридичного захисту, встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29.06.2006 у справі "Пантелеєнко проти України" засіб юридичного захисту має бути ефективним як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" зазначено що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову (такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 29.07.2019 у справі №905/491/19).

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч. 4 ст. 139 ГПК України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування відповідного заходу забезпечення позову.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

У випадку, коли позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі №915/1912/19, від 11.02.2021 у справі №915/1185/20).

Суд зазначає, що у даному випадку керівник Святошинської окружної прокуратури міста Києва звернувся до Господарського суду міста в інтересах держави в особі Київської міської ради з такими вимогами:

- усунути перешкоди Київській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,4309 га, кадастровий номер 8000000000:75:138:0001, що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, припинивши володіння ТОВ "АРКЕНСТОН" нерухомим майном загальною площею 37,6 кв. м (Літ. А нежитлова будівля, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку) за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, оголошене рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенка Д.О. номер 58050788 від 11.05.2021 (номер відомостей про речове право - 41867926) шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права із закриттям розділу та реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна 2339054180000;

- усунути перешкоди Київській міській раді у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою площею 0,4309 га, кадастровий номер 8000000000:75:138:0001, що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, зобов`язавши ТОВ "АРКЕНСТОН" повернути її власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради з приведенням у придатний до використання стан шляхом знесення об`єкту самочинного будівництва загальною площею 37,6 кв. м (Літ. А нежитлова будівля, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку) за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Ефремова, 29/22А;

- скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:75:138:0001, загальною площею 0,4309 га, що розташована за адресою: м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Єфремова, 29/22А.

Обґрунтовуючи підстави звернення з даним позовом до суду прокурор зазначив, що спірна нежитлова будівля є самочинним будівництвом, на яке ОСОБА_1, попри здійснену державну реєстрацію речового права, не набув права власності в силу положень ч. 2 ст. 376 ЦК України, а отже і передати це право відповідачу (ТОВ "АРКЕНСТОН") він не міг.

Отже, виконання в майбутньому судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо залежить від тієї обставини, чи матиме відповідач спірне нерухоме майно у власності, оскільки у разі вибуття такого майна із власності ТОВ "АРКЕНСТОН" може породити нові реєстраційні дії щодо нього та призведе до необхідності звернення з новим позовом, а отже, застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно безпосередньо пов`язано із предметом позову.

Адекватність такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на нерухоме майно відповідача полягає у тому, що такі дії забезпечать ефективний захист та поновлення порушеного права щодо спірного майна у разі задоволення позову.

Накладення арешту на нерухоме майно забезпечить збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість захисту порушеного права у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядження цим майном відповідачем задля запобігання перешкод у поновлені порушеного права у разі задоволення позову.

Разом із тим, застосування наведеного заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо розпорядженням нерухомим майном, існування якого дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у поновлені порушеного права у разі задоволення позовних вимог.

Отже, застосування заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому поновлення порушеного права у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача спірного нерухомого майна.

За таких обставин, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність обґрунтованого припущення, що невжиття судом заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушеного права (у разі прийняття судом рішення про задоволення/часткове задоволення позову).

Застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірне нерухоме майно, відповідає статтям 136, 137 ГПК України, а також вимогам співмірності, розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Судом також враховано, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 915/508/18 від 09.11.2018).

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви прокурора про вжиття заходів забезпечення позову (вих. № 15/1-5141-24 від 02.12.2024), у зв`язку з чим вважає за необхідне задовольнити її повністю, вжити заходи забезпечення позову у справі № 910/11855/24, а саме:

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, а саме: нежитлову будівлю літ. А загальною площею 37,6 кв. м, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339054180000, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АРКЕНСТОН" (Україна, 03179, місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А; ідентифікаційний код 44375201);

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, а саме: нежитлової будівлі літ. А загальною площею 37,6 кв. м, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339054180000, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АРКЕНСТОН" (Україна, 03179, місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А; ідентифікаційний код 44375201), та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

При цьому суд зауважує, що зазначені заходи забезпечення позову є тимчасовими (до закінчення розгляду справи) та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті (збереження за відповідачем права власності на майно) з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає, зокрема, вид забезпечення позову і підстави його обрання.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 ГПК України ухвала господарського суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. 136-140, 144, 228, 230, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву заступника керівника Київської міської прокуратури про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/11855/24 (вих. № 15/1-5141-24 від 02.12.2024) задовольнити повністю.

2. Вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, а саме: нежитлову будівлю літ. А загальною площею 37,6 кв. м, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339054180000, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АРКЕНСТОН" (Україна, 03179, місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А; ідентифікаційний код 44375201);

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно - в тому числі приймати рішення про державну реєстрацію, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін стосовно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А, а саме: нежитлової будівлі літ. А загальною площею 37,6 кв. м, літ. а навіс, сходи, № 1 огорожа, № 2 шлагбаум, літ. І вимощення під автостоянку, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2339054180000, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АРКЕНСТОН" (Україна, 03179, місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А; ідентифікаційний код 44375201), та вносити будь-які записи про такі зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

3. Дана ухвала Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/11855/24 є виконавчим документом, набирає законної сили з 05.12.2024 та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

4. Строк пред`явлення даної ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/11855/24 до виконання становить три роки, тобто до 05.12.2027.

5. Стягувачем у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/11855/24 є Київська міська прокуратура (Україна, 03150, місто Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9; ідентифікаційний код 02910019).

6. Боржником у виконавчому провадженні за ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 у справі № 910/11855/24 є Товариство з обмеженою відповідальністю "АРКЕНСТОН" (Україна, 03179, місто Київ, вул. Академіка Єфремова, 29/22А; ідентифікаційний код 44375201).

7. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гумега Оксана Валеріївна