Рішення

від 04.12.2024 по справі 910/11938/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2024Справа № 910/11938/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (61004, вул. Катерининська, буд.46,м. Харків,код ЄДРПОУ 21194014)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ефект Плюс" (04071, вул. Ярославська, буд.10 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37176978)

про стягнення 44 347,99 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК"(далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ефект Плюс" (далі - відповідач) про стягнення 44 347,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було здійснено поставку товару, відповідно до видаткової накладної №100027330/1 від 17.02.2022, видаткової накладної №100027330/2 від 17.02.2022, видаткової накладної №100027330/3 від 17.02.2022, видаткової накладної №100029401/1 від 21.02.2022, видаткової накладної №100029401/2 від 21.02.2022, видаткової накладної №100029401/3 від 21.02.2022, проте відповідач не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 36 831,96 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 2 153,21 грн 3% річних та 5 362,82 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову та характер спірних правовідносин, судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

При цьому, судом повідомлено відповідача, що останній протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі може подати заяву із обгрунтованими запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі їх наявності).

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 03.10.2024 року про відкриття провадження у справі № 910/11938/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та відповідає адресі згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 04071, місто Київ, вул.Ярославська, будинок 10 А.

Відповідно до наявного у матеріалах справи поштового повідомлення з трек-номером № 0600294996440.

Проте, означена ухвала повернута поштовим відділенням 03.10.2024 з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило.

Згідно положень ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи, визначений процесуальний строк для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд вбачає за можливе здійснити розгляд справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фарм-ефект плюс", як покупцем у спрощений спосіб були укладений договір поставки у спрощений спосіб.

До позовної заяви долучено видаткові накладні: № 100027330/1 від 17.02.2022 на суму 14 771,03, №100027330/2 від 17.02.2022 на суму 652,46 грн, №100027330/3 від 17.02.2022 на суму 6 270,91 грн, №100029401/1 від 21.02.2022 на суму 1 087,11 грн, №100029401/2 від 21.02.2022 на суму 12 125,84 грн. №100029401/3 від 21.02.2022 на суму 1 924,61 грн, загальною вартістю 36 831,96 грн.

Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печаткою обох сторін.

Позивач зазначає, у вказаних видаткових накладних підставою поставки вказано договір №36 від 16.02.2022, який був складений, підписаний позивачем і переданий разом з товаром у двох оригінальних примірниках відповідачу, але відповідач не повернув позивачу оригінальний примірник договору, підписаний зі свого боку.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частина 2 статті 642 ЦК України).

Судом встановлено, що шляхом вчинення обома сторонами конклюдентних дій (позивач відправив товар, а відповідач зазначений товар отримав та не повернув), між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки.

Вказаний договір є підставою для виникнення в його сторін прав та обов`язків: майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 36 831,96 грн за переданий товар.

20.09.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою №19-09/22 від 19.09.2022, у якій вимагав у семиденний строк, з дня отримання претензії, здійснити оплати поставленого товару на загальну суму 36 831,96 грн. Докази направлення претензії долучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на претензію не надав, суму заборгованості не оплатив.

Оскільки, сторонами не було обумовлено строки оплати товару, то він мав бути оплачений після пред`явлення вимоги, тобто 21.09.2022, відповідно.

Разом з тим, доказів оплати товару матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 36831,96 грн є правомірною та обґрунтованою, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню в повному обсязі.

Також у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення 3% річних у сумі 2 153,21 грн та інфляційних втрат у сумі 5 362,82 грн за загальний період жовтень 2022 по серпень 2024.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми за користування коштами.

Суд перевірив розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем та вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а отже, таким що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 86, 129, 232-234, 240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарм-Ефект Плюс" (04071, вул. Ярославська, буд.10 А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37176978) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (61004, вул. Катерининська, буд.46,м. Харків,код ЄДРПОУ 21194014) заборгованість у розмірі 36 831 (тридцять шість тисяч вісімсот тридцять одну) грн 96 коп. 3% річних у розмірі 2 153 (дві тисячі сто п`ятдесят три) грн 21 коп., інфляційних втрат 5 362 (п`ять тисяч триста шістдесят дві) грн 82 коп та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 04.12.2024.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА