ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.11.2024Справа № 910/9251/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Ломаки В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,
розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна"
про стягнення 147 114,24 грн.,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна"
про стягнення 191 638,30 грн.,
Представники сторін (за первісним позовом):
від позивача: Кондратюк Г.В. (у порядку самопредставництва);
від відповідача: Шмига Г.В. за ордером від 17.08.2024 року серії АІ № 1683435.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" 147 114,24 грн. пені, нарахованої внаслідок прострочення останнім строку поставки товару за укладеним між сторонами 08.04.2024 року договором поставки № ГРЧ-40.
Ухвалою від 31.07.2024 року господарський суд міста Києва залишив вказану позовну заяву без руху з одночасним встановленням Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" строку та способу усунення її недоліків.
07.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" від 07.08.2024 року про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 12.08.2024 року господарський суд міста Києва прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/9251/24 та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
27.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на позовну заяву, в якому останнє заперечило проти задоволення вимог позивача з огляду на те, що покупцем у повному обсязі не було проведено оплату товару за Специфікацією № 2, що позбавило відповідача можливості належним чином виконати свої зобов`язання в частині поставки товару - пшениці 3-го класу згідно зі Специфікацією від 13.05.2024 року № 3, адже закупівля відповідного товару здійснювалася у сільськогосподарських товаровиробників, завантаження машин відбувалося у господарствах, з якими відповідачем було укладено договори поставки.
Крім того, вся комунікація щодо виконання договору поставки від 08.04.2024 року № ГРЧ-40 та Специфікацій № 1 - № 3 до нього відбувалася через залученого агента - ФОП Черкаса Р.С., який обіцяв врегулювати питання щодо оплати заборгованості та поставки товару в добровільному порядку, однак цього не зробив.
Разом із тим, 27.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" грошових коштів у загальному розмірі 191 638,30 грн., з яких: 146 840,04 грн. - основний борг за договором поставки від 08.04.2024 року № ГРЧ-40, 44 798,26 грн. - пеня.
В обґрунтування зустрічних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" посилалося на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" обов`язку з повної та своєчасної оплати поставленого йому за означеним правочином товару.
Також, 27.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна", в якому останнє просило суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" оригінали договору поставки від 08.04.2024 року № ГРЧ-40, а також Специфікації від 08.04.2024 року № 1, Специфікації від 03.05.2024 року № 2 та Специфікації від 13.05.2024 року № 3 до нього.
Крім того, 27.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна", в якому останнє просило суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичну особу-підприємця Черкаса Романа Стефановича.
30.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" від 29.08.2024 року № 29/08-24 на відзив на позовну заяву, в якій останнє вказало, що згідно зі Специфікацією № 1 відповідач поставив на користь позивача товару на загальну суму 2 241 876,00 грн., тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" 2 771 877, 56 грн. Відтак, свої зобов`язання позивач виконав належним чином; більше того, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" виникла переплата у розмірі 530 000,56 грн. У той же час, враховуючи означену переплату позивача за Специфікацією № 1, за Специфікацією № 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" фактично сплатило грошові кошти у розмірі 2 205 783,29 грн. (оплата згідно зі Специфікацією № 2 + переплата за Специфікацією № 1). Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" вказало про безпідставність посилань відповідача на невиконання ним умов договору (Специфікації № 3) внаслідок відсутності надходження від позивача оплати 86 % вартості товару за Специфікацією № 3, оскільки оплата продукції у розмірі 86 % її вартості за умовами договору здійснюється протягом 3 банківських днів від дати накопичення та поставки всієї партії (300,00 тон).
Ухвалою від 09.09.2024 року господарський суд міста Києва прийняв до розгляду зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" у справі № 910/9251/24, об`єднав вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" та призначив підготовче засідання у даній справі для спільного розгляду первісного та зустрічного позовів на 02.10.2024 року. Крім того, у наведеній ухвалі суд відмовив у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" про витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" оригіналів договору поставки від 08.04.2024 року № ГРЧ-40 та Специфікацій № 1 - № 3 до нього та про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фізичної особи-підприємця Черкаса Романа Стефановича.
23.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" від 19.09.2024 року № 19/09-24 на зустрічну позовну заяву, в якому останнє навело аргументи на спростування зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна".
26.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій останнє навело аргументи на спростування висловлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" заперечень проти задоволення зустрічного позову.
26.09.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 147 114,24 грн.
У підготовчому засіданні 02.10.2024 року суд встановив Товариству з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" процесуальний строк на подання заперечень за первісним позовом до 09.10.2024 року, а також встановив Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" процесуальний строк на подання заперечень за зустрічним позовом до 09.10.2024 року. Крім того, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 30.10.2024 року.
08.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" на зустрічну позовну заяву.
09.10.2024 року через систему "Електронний суд" надійшли заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на відповідь на відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 30.10.2024 року суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.
Ухвалою від 30.10.2024 року господарський суд міста Києва закрив підготовче провадження та призначив справу № 910/9251/24 до судового розгляду по суті на 27.11.2024 року.
Представники Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" у судовому засіданні 27.11.2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Водночас останній заперечив проти зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" та просив суд відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" у вказаному судовому засіданні підтримав зустрічні вимоги та заперечив проти первісних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна", зазначивши про їх безпідставність.
У судовому засіданні 27.11.2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна", об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
08.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" (постачальник) був укладений договір поставки № ГРЧ-40 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язався поставити і передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (в подальшому - товар) на умовах, узгоджених з покупцем і вказаних у Договорі та/або Специфікаціях до Договору, а покупець зобов`язався здійснити приймання та оплату товару.
Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками печаток цих суб`єктів господарювання.
За умовами пункту 1.2 Договору найменування, асортимент, кількість та якісні характеристики товару зазначаються у Специфікаціях, які підписуються обома сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору. Сторони цього Договору мають право змінити умови цього Договору виключно за взаємною згодою, яка оформлюється у вигляді додаткової угоди, яка затверджується та підписується сторонами цього Договору.
Пунктами 2.1-2.3 Договору передбачено, що базисні ціни товару визначаються сторонами в Специфікаціях та є фіксованими та такими, що не підлягають зміні в однобічному порядку. Сумою Договору є сума всіх Специфікацій, які укладені для поставки товару. Ціна товару визначається в гривні. Розрахунки здійснюються покупцем за кожну партію товару в розрізі Договору. Перерахування грошових коштів здійснюється на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах даного Договору.
За умовами пункту 2.4 цієї угоди покупець, якщо інше не передбачено у Специфікації, проводить розрахунки з постачальником наступним чином:
- 86 % вартості товару протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами цього Договору, за умови виконання пункту 7.5 Договору та наявності у покупця належним чином оформлених екземплярів Договору та Специфікацій;
- 14 % вартості товару після реєстрації податкової накладної згідно з пунктом 7.11 та за умови виконання пункту 3.3 Договору.
За згодою сторін покупець може здійснити авансові платежі по цьому Договору (пункт 2.4.3 Договору).
Згідно з пунктом 2.5 наведеного правочину обов`язки покупця по оплаті товару вважаються виконаними в момент зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника згідно умов, визначених у пункті 2.3 даного Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що постачальник зобов`язується поставити та передати товар покупцю у строки, зазначені в Специфікації до Договору, у відповідності до базисних умов поставки. Базовою умовою поставки товару за цим Договором є DAP, який тлумачиться сторонами відповідно до Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року). У випадку виникнення розбіжностей між умовами Договору (Специфікаціями) та правилами "Інкотермс", пріоритет у будь-якій ситуації над правилами "Інкотермс" мають умови цього Договору (Специфікації), які виконують регуляторну функцію щодо вирішення ситуації або спору. Поставка товару здійснюється постачальником у пункті поставки, визначеному в Специфікації.
Відповідно до пунктів 3.2-3.4 Договору поставка вважається виконаною з дати отримання покупцем останньої партії товару від його загальної кількості, зазначеної у Специфікаціях до Договору.
Датою постави товару вважається дата відмітки вантажоодержувача про прийом товару на товарно-транспортних накладних, оформлених згідно із Законом України "Про автомобільний транспорт", Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 року № 363 та Додатком № 2 (Інструкції з оформлення товарно-транспортних накладних), якщо інше не передбачено Специфікаціями. Інформація про вантажоодержувача вказується у Специфікаціях до Договору.
Перехід права власності відбувається в момент передачі товару постачальником покупцю за видатковою накладною в пункті поставки.
Пунктом 3.7 Договору на постачальника покладено обов`язок складати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних відповідно до законодавства України. Для уникнення розбіжностей одночасно з поданням документів, зазначених в пункті 3.6, постачальник обов`язково надсилає засобами сертифікованого програмного забезпечення податкову накладну на затвердження покупцем. В разі затвердження податкової накладної покупцем, постачальник зобов`язаний зареєструвати таку податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 5 (п`яти) банківських днів, але не пізніше строків, встановлених законодавством України.
За умовами пункту 7.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 30.06.2024 року, а в частині невиконаних зобов`язань - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.
Судом встановлено, що у Специфікації від 08.04.2024 року № 1 до Договору сторони погодили здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" пшениці 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 7 800,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 340 000,00 грн. (+/- 10 %).
Відповідно до пунктів 7, 8 цієї Специфікації № 1 термін постачання: з 08.04.2024 року по 18.04.2024 року. Оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86 % вартості партії - здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення партії;
- 14 % вартості партії - здійснюється після реєстрації податкової накладної продавцем.
У Специфікації від 03.05.2024 року № 2 до Договору сторони погодили здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" кукурудзи 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 7 470,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 241 000,00 грн. (+/- 10 %).
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Специфікації № 1 термін постачання: з 03.05.2024 року по 13.05.2024 року. Оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86 % вартості партії - здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення партії;
- 14 % вартості партії - здійснюється після реєстрації податкової накладної продавцем.
У Специфікації від 13.05.2024 року № 3 до Договору сторони погодили здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" пшениці 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 8 400,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 520 000,00 грн. (+/- 10 %).
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Специфікації № 1 термін постачання: з 13.05.2024 року по 23.05.2024 року. Оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86 % вартості партії - здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення партії;
- 14 % вартості партії - здійснюється після реєстрації податкової накладної продавцем.
У матеріалах справи також наявні копії виставлених покупцеві Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" рахунків на оплату від 09.04.2024 року № 21 на суму 2 340 001,62 грн. (на оплату передбаченої Специфікацією № 1 пшениці 3 класу врожаю 2023 року українського походження), від 06.05.2024 року № 33 на суму 2 241 000,00 грн. (на оплату передбаченої Специфікацією № 2 кукурудзи 3 класу врожаю 2023 року українського походження) та від 14.05.2024 року № 36 на суму 1 679 999,76 грн. (на оплату передбаченої Специфікацією № 3 пшениці 3 класу врожаю 2023 року українського походження).
Судом встановлено, що на виконання умов Договору та Специфікації № 1 до нього постачальник відповідно до підписаних представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток видаткових накладних від 10.04.2024 року № 20 на поставку 26 тон пшениці на суму 202 800,14 грн. (на підставі рахунку від 09.04.2024 року № 21), від 11.04.2024 року № 22 на поставку 78,74 тон пшениці на суму 614 172,42 грн. (на підставі рахунку від 09.04.2024 року № 21), від 15.04.2024 року № 26 на поставку 51,84 тон пшениці на суму 404 352,28 грн. (на підставі рахунку від 09.04.2024 року № 21), від 17.04.2024 року № 27 на поставку 53,1 тон пшениці на суму 414 180,29 грн. (на підставі рахунку від 09.04.2024 року № 21), від 19.04.2024 року № 28 на поставку 52,28 тон пшениці на суму 407 784,29 грн. (на підставі рахунку від 09.04.2024 року № 21) та від 21.04.2024 року № 29 на поставку 25,46 тон пшениці на суму 198 588,14 грн. (на підставі рахунку від 09.04.2024 року № 21) поставив покупцю 287,42 тон пшениці загальною вартістю 2 241 877,56 грн. (в межах передбаченої Специфікацією похибки +/- 10 %).
Враховуючи положення пункту 3.2 Договору, а також зважаючи на те, що остання партія товару була отримана покупцем 21.04.2024 року, суд дійшов висновку про те, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" щодо поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" товару за Специфікацією № 1 вважається виконаним саме з 21.04.2024 року, у той час як у покупця виник обов`язок з оплати усієї партії товару в розмірі 86 % її вартості протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення цієї партії (тобто до 24.04.2024 року включно).
З матеріалів справи також вбачається, що на виконання умов Договору та Специфікації № 2 до нього постачальник відповідно до підписаних представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток видаткових накладних від 07.05.2024 року № 36 на поставку 133,806 тон кукурудзи на суму 999 530,58 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33), від 08.05.2024 року № 37 на поставку 22,093 тон кукурудзи на суму 165 034,67 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33), від 09.05.2024 року № 38 на поставку 50,567 тон кукурудзи на суму 377 735,40 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33), від 12.05.2024 року № 42 на поставку 53,149 тон кукурудзи на суму 397 022,93 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33) та від 15.05.2024 року № 43 на поставку 24,691 тон кукурудзи на суму 184 441,73 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33) поставив покупцю 284,306 тон кукурудзи загальною вартістю 2 123 765,31 грн. (в межах передбаченої Специфікацією похибки +/- 10 %).
Оскільки остання партія відповідного товару була отримана покупцем 15.05.2024 року, суд дійшов висновку про те, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" щодо поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" товару за Специфікацією № 2 вважається виконаним саме з 15.05.2024 року, у той час як у покупця виник обов`язок з оплати усієї партії товару в розмірі 86 % її вартості протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення цієї партії (тобто до 20.05.2024 року включно).
Крім того, на виконання умов Договору та Специфікації № 3 до нього постачальник відповідно до підписаних представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток видаткових накладних від 16.05.2024 року № 44 на поставку 99,047 тон пшениці на суму 831 994,69 грн. (на підставі рахунку від 14.05.2024 року № 36) та від 17.05.2024 року № 50 на поставку 25,817 тон пшениці на суму 216 862,77 грн. (на підставі рахунку від 14.05.2024 року № 36) поставив покупцю 124,864 тон пшениці загальною вартістю 1 048 857,46 грн. (що становить 41,6 % від передбаченого Специфікацією № 3 об`єму пшениці).
Судом також встановлено, що на виконання своїх грошових обов`язків з оплати погодженого сторонами товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" сплатило на банківський рахунок постачальника кошти у наступному порядку та розмірах: 09.04.2024 року - 1 170 000,00 грн. (платіжна інструкція від 09.04.2024 року № 2759), 22.04.2024 року - 842 400,00 грн. (платіжна інструкція від 22.04.2024 року № 3204), 25.04.2024 року - 144 585,42 грн. (платіжна інструкція від 25.04.2024 року № 3411) та 02.05.2024 року - 84 892,14 грн. (платіжна інструкція від 02.05.2024 року № 3691), що в загальній сумі відповідає вартості поставленого покупцю товару за Специфікацією № 1 у розмірі 2 241 877,56 грн., а також 07.05.2024 року - 1 000 000,00 грн. (платіжна інструкція від 07.05.2024 року № 3933), 14.05.2024 року - 1 350 000,00 грн. (платіжна інструкція від 14.05.2024 року № 4175), 20.05.2024 року - 354 992,74 грн. (платіжна інструкція від 20.05.2024 року № 4353); 22.05.2024 року - 186 501,98 грн. (платіжна інструкція від 22.05.2024 року № 4498); 27.05.2024 року - 134 288,01 грн. (платіжна інструкція від 27.05.2024 року № 4688).
Слід зазначити, що наведені платіжні документи не містять посилань про здійснення оплати товару за конкретною Специфікацією, а в призначенні платежу в означених платіжних інструкціях вказано лише "За зернові по дог № ГРЧ-40 від 08.04.2024 року".
З матеріалів справи також вбачається, що продавцем були складені та зареєстровані податкові накладні, зокрема, від 09.04.2024 року № 3 на суму 1 170 000,00 грн. (зареєстрована в ЄРПН 16.04.2024 року); від 15.04.2024 року № 8 на суму 51 324,84 грн. (зареєстрована в ЄРПН 23.04.2024 року); від 17.04.2024 року № 9 на суму 414 180,29 грн. (зареєстрована в ЄРПН 23.04.2024 року); від 19.04.2024 року № 10 на суму 407 784,29 грн. (зареєстрована в ЄРПН 30.04.2024 року); та від 21.04.2024 року № 11 на суму 198 588,14 грн. (зареєстрована в ЄРПН 30.04.2024 року), загальна сума яких складає 2 241 877,56 грн., тобто вартість фактично поставленого покупцю товару за Специфікацією № 1; а також від 07.05.2024 року № 1 на суму 1 000 000,00 грн. (зареєстрована в ЄРПН 14.05.2024 року); від 08.05.2024 року № 2 на суму 164 565,25 грн. (зареєстрована в ЄРПН 15.05.2024 року); від 09.05.2024 року № 3 на суму 377 735,40 грн. (зареєстрована в ЄРПН 24.05.2024 року); від 12.05.2024 року № 3 на суму 377 735,40 грн. (зареєстрована в ЄРПН 24.05.2024 року); від 12.05.2024 року № 7 на суму 397 022,93 грн. (зареєстрована в ЄРПН 24.05.2024 року); від 14.05.2024 року № 10 на суму 1 350 000,00 грн. (зареєстрована в ЄРПН 03.06.2024 року) з розрахунком коригування до неї від 31.05.2024 року на суму - 36 982,42 грн. (зареєстрованим у ЄРПН 14.06.2024 року); від 15.05.2024 року № 9 на суму 184 441,73 грн. (зареєстрована в ЄРПН 24.05.2024 року).
Відтак, обов`язок з оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" поставленого товару в розмірі 14 % вартості його партії в розумінні пунктів 6, 7 Специфікацій № 1, № 2 та № 3 виник після реєстрації продавцем вищенаведених податкових накладних (фактично на наступний день після такої реєстрації), а прострочення виконання такого обов`язку можливо обраховувати з наступного дня після відповідних дат.
Судом встановлено, що з урахуванням положень пункту 3.2 Договору, пункту 6 Специфікації № 1, дат реєстрації відповідних податкових накладних (від 09.04.2024 року № 3 на суму 1 170 000,00 грн. - 16.04.2024 року; від 15.04.2024 року № 8 на суму 51 324,84 грн. - 23.04.2024 року; від 17.04.2024 року № 9 на суму 414 180,29 грн. - 23.04.2024 року; від 19.04.2024 року № 10 на суму 407 784,29 грн. - 30.04.2024 року; від 21.04.2024 року № 11 на суму 198 588,14 грн. - 30.04.2024 року) та днів здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" оплат вартості партії товару за Специфікацією № 1 (09.04.2024 року - 1 170 000,00 грн., 22.04.2024 року - 842 400,00 грн., 25.04.2024 року - 144 585,42 грн. та 02.05.2024 року - 84 892,14 грн. (остання оплата, яка становить 14 % від суми податкових накладних від 19.04.2024 року № 10 на суму 407 784,29 грн. та від 21.04.2024 року № 11 на суму 198 588,14 грн. (що зареєстровані 30.04.2024 року)), останнє здійснило оплату вартості поставленого за Специфікацією № 1 до Договору товару в установлений строк (було відсутнє прострочення оплати протягом хоча б одного повного дня).
На виконання умов Договору та Специфікації № 2 до нього постачальник відповідно до підписаних представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток видаткових накладних від 07.05.2024 року № 36, від 08.05.2024 року № 37, від 09.05.2024 року № 38, від 12.05.2024 року № 42 та від 15.05.2024 року № 43 поставив покупцю 284,306 тон кукурудзи загальною вартістю 2 123 765,31 грн. (в межах передбаченої Специфікацією похибки +/- 10 %), виконавши 15.05.2024 року свій обов`язок щодо поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" товару за Специфікацією № 2.
Разом із тим, у покупця виник обов`язок з оплати усієї партії товару за Специфікацією № 2 у розмірі 86 % її вартості протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення цієї партії (тобто до 20.05.2024 року включно).
З матеріалів справи вбачається, що платіжними інструкціями, зокрема, від 07.05.2024 року № 3933 на суму 1 000 000,00 грн. та від 14.05.2024 року № 4175 на суму 1 350 000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" сплатило повну (100 %) вартість поставленого йому за Специфікацією № 2 товару вартістю 2 123 765,31 грн. в передбачений цією Специфікацією строк, у той час як за покупцем фактично виникла переплата у розмірі 226 234,69 грн. ((1 000 000,00 грн. + 1 350 000,00 грн.) - 2 123 765,31 грн.).
Більше того, сума такої переплати, з урахуванням здійснених покупцем у подальшому платежів (20.05.2024 року - на суму 354 992,74 грн.; 22.05.2024 року - на суму 186 501,98 грн. та 27.05.2024 року - на суму 134 288,01 грн.), склала 902 017,42 грн.
Як було зазначено вище, у Специфікації від 13.05.2024 року № 3 до Договору сторони погодили здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" пшениці 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 8 400,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 520 000,00 грн. (+/- 10 %).
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Специфікації № 1 термін постачання: з 13.05.2024 року по 23.05.2024 року. Оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86 % вартості партії - здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення партії;
- 14 % вартості партії - здійснюється після реєстрації податкової накладної продавцем.
Разом із тим, на виконання умов Договору та Специфікації № 3 до нього постачальник відповідно до підписаних представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток видаткових накладних від 16.05.2024 року № 44 на поставку 99,047 тон пшениці на суму 831 994,69 грн. (на підставі рахунку від 14.05.2024 року № 36) та від 17.05.2024 року № 50 на поставку 25,817 тон пшениці на суму 216 862,77 грн. (на підставі рахунку від 14.05.2024 року № 36) поставив покупцю лише 124,864 тон пшениці загальною вартістю 1 048 857,46 грн. (що становить 41,6 % від передбаченого Специфікацією № 3 об`єму пшениці), недопоставивши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" пшеницю в кількості 175,136 тон вартістю 1 471 142,40 грн. ((300 тон - 175,136 тон) * базисну ціну 8 400,00 грн. з ПДВ).
Обґрунтовуючи пред`явлений первісний позов, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" вказувало на те, що 10.06.2024 року воно направило на електронну адресу постачальника вимогу від 10.06.2024 року про виконання своїх зобов`язань за Договором та сплату пені в розмірі 147 114,24 грн.
Оскільки означена вимога була залишена Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" без задоволення, покупець вирішив звернутися до господарського суду міста Києва з позовом про примусове стягнення з постачальника означеної суми цієї штрафної санкції.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 173, 174 Господарського кодексу України та статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Як було зазначено вище, відповідно до пунктів 3.2-3.4 Договору поставка вважається виконаною з дати отримання покупцем останньої партії товару від його загальної кількості, зазначеної у Специфікаціях до Договору.
Датою постави товару вважається дата відмітки вантажоодержувача про прийом товару на товарно-транспортних накладних, оформлених згідно із Законом України "Про автомобільний транспорт", Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні від 14.10.1997 року № 363 та Додатком № 2 (Інструкції з оформлення товарно-транспортних накладних), якщо інше не передбачено Специфікаціями. Інформація про вантажоодержувача вказується у Специфікаціях до Договору.
Перехід права власності відбувається в момент передачі товару постачальником покупцю за видатковою накладною в пункті поставки.
За умовами пункту 6 Специфікації від 13.05.2024 року № 3 до Договору термін постачання Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" пшениці 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 8 400,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 520 000,00 грн. (+/- 10 %): з 13.05.2024 року по 23.05.2024 року.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Під час розгляду справи судом було встановлено, що відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання щодо поставки позивачу повного обсягу товару за Специфікацією № 3 в строк, визначений за домовленістю сторін та вказаний у цій Специфікації.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на те, що покупець лише частково оплатив поставлений йому за Специфікацією № 2 товар судом до уваги не беруться, оскільки спростовуються вищенаведеними встановленими під час розгляду обставинами, у тому числі рахунками на оплату, видатковими і товарно-транспортними накладними, а також платіжними інструкціями (в призначенні платежів за якими вказано "За зернові по дог № ГРЧ-40 від 08.04.2024 року").
За наведених підстав, суд критично оцінює доводи постачальника про те, що у зв`язку з неповною оплатою покупцем поставленого за Специфікацією № 2 товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" не змогло у повному обсязі виконати свої зобов`язання в частині поставки пшениці 3-го класу згідно зі Специфікацією № 3. Крім того, умови Договору не містять положень, які покладають на покупця обов`язок здійснювати попередню оплату за кожною зі Специфікації чи передбачають закупівлю постачальником товару за отримані від покупця грошові кошти.
Слід також зазначити, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту отримання покупцем виставленого йому постачальником рахунку від 14.05.2024 року № 36 на оплату пшениці 3 класу (за Специфікацією № 3) в день його складення (14.05.2024 року), що могло б опосередковано свідчити про можливу оплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" грошових коштів у сумі 1 350 000,00 грн. на підставі платіжної інструкції від 14.05.2024 року № 4175 саме в рахунок оплати (попередньої) товару за Специфікацією № 3, як на це посилалося Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" у відзиві на позовну заяву.
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на те, що вся комунікація щодо виконання Договору та Специфікацій № 1-№ 3 до нього відбувалася через залученого агента - ФОП Черкаса Р.С., який обіцяв врегулювати питання щодо оплати заборгованості та поставки товару в добровільному порядку, однак цього не зробив, також не спростовуються вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" та не свідчать про їх необґрунтованість, оскільки безпосередньо не стосуються предмета первісного позову в даній справі.
Також не спростовує вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" й посилання постачальника на акт звірки взаємних розрахунків сторін за період з 01.04.2024 року по 29.05.2024 року, оскільки означений акт у встановленому порядку не був підписаний уповноваженою особою покупця та скріплений відбитком його печатки.
Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).
Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.
Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" обов`язку щодо своєчасної поставки покупцю передбаченого Специфікацією № 3 до Договору товару в повному обсязі, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" просило суд стягнути з постачальника 147 114,24 грн. пені, нарахованої за несвоєчасну поставку товару, починаючи з 24.05.2024 року (за 60 днів прострочення), на відповідну вартість товару, поставка якого була прострочена (1 471 142,40 грн.) із застосуванням встановленої Договором ставки у розмірі 1 % від вартості непоставленого та/або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Положеннями статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частини 1 статті 1 Цивільного кодексу України).
Водночас, в силу приписів частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Цю норму Цивільного кодексу України слід розуміти так, що спеціальними законами можуть передбачатися особливості регулювання певних майнових відносин в сфері господарювання.
Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що спеціальні норми Господарського кодексу України, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу України, які містять відповідне загальне регулювання. Наприклад, правила частини 1 статті 232 Господарського кодексу України, відповідно до якої збитки відшкодовуються в частині, не покритій штрафними санкціями (залікова неустойка), підлягають переважному застосуванню перед правилами частини 1 статті 624 Цивільного кодексу України, відповідно до якої неустойка підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (штрафна неустойка).
При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Тому в разі, якщо норми Господарського кодексу України не містять особливостей регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, а встановлюють загальні правила, які не узгоджуються із відповідними правилами Цивільного кодексу України, слід застосовувати правила, встановлені Цивільним кодексом України.
За таких обставин, до спірних правовідносин підлягають застосуванню спеціальні норми Господарського кодексу України, які регулюють майнову відповідальність суб`єктів господарювання за порушення господарських зобов`язань.
В силу приписів статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі статтею 230, пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити у договорі господарську санкцію, що стягується за прострочення негрошового зобов`язання, зокрема, у відсотках до суми невиконаного зобов`язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про її стягнення у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання.
Аналізуючи в сукупності вищевказані норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що на основі норм господарського законодавства пеня може бути застосована для забезпечення будь-якого зобов`язання, оскільки вона відноситься до штрафних санкцій.
Про це, зокрема, свідчить використання законодавцем таких термінів, як "зобов`язання", "грошова сума".
Як наслідок, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України та частину 2 статті 4 Господарського кодексу України, що передбачають наявність спеціальних норм, регулюючих господарські відносини, сторони господарського договору мають право забезпечувати пенею виконання будь-якого зобов`язання, а не лише грошового.
Зі змісту положень статті 231 Господарського кодексу України вбачається, що остання носить диспозитивний характер, оскільки передбачає можливість встановлення сторонами розміру штрафних санкцій безпосередньо в укладеному між ними договорі.
За умовами пункту 5.5 Договору в разі прострочення поставки товару за цим Договором постачальник зобов`язується сплатити покупцеві пеню в розмірі 1 % від вартості непоставленого та/або несвоєчасно поставленого товару за кожний день прострочення. Максимальна сума нарахованої пені не може перевищувати 10 % від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.
Оскільки нарахована Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" сума пені у розмірі 147 114,24 грн. є арифметично правильною та відповідає приписам чинного законодавства і умовам Договору, а також не перевищує 10 % від вартості непоставленого товару, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість первісних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь покупця цієї штрафної санкції у вищенаведеному розмірі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" задоволенню не підлягають, виходячи з такого.
Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" посилалася на те, що на виконання умов Договору та Специфікації № 2 до нього постачальник поставив покупцю товар - кукурудзу українського походження урожаю 2023 року в кількості 284,306 тон загальною вартістю 2 123 765,31 грн. Однак, всупереч умовам Договору та Специфікації № 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" оплатило означений товар лише частково на суму 1 675 782,73 грн.
Відповідно до пункту 5.4 Договору покупець несе відповідальність за прострочення оплати товару відповідно у вигляді пені у розмірі 1 % від простроченого платежу за кожен день прострочення. Максимальна сума нарахованої пені не може перевищувати 10 % від суми простроченого платежу за весь час прострочення.
Листом від 21.06.2024 року № 21-06/24 постачальник звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" з вимогою, в якій просив покупця перерахувати йому грошові кошти у розмірі 447 982,58 грн. (2 123 765,31 грн. - 1 675 782,73 грн.), а також сплатити нараховану в період з 01.06.2024 року по 21.06.2024 року на означену суму боргу пеню в розмірі 44 798,26 грн. Проте, вказана претензія Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" задоволена не була.
Постачальник також зазначав, що на виконання умов Договору та Специфікації № 3 до нього він поставив покупцю товар - пшеницю українського походження урожаю 2023 року в кількості 124,864 тон загальною вартістю 1 048 857,46 грн. У свою чергу, платіжною інструкцією від 14.05.2024 року № 4175 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" сплатило на користь постачальника грошові кошти у розмірі 1 350 000,00 грн., внаслідок чого за покупцем утворилася переплата за поставлений на виконання Специфікації № 3 товар у розмірі 301 142,54 грн. (1 350 000,00 грн. - 1 048 857,46 грн.).
За таких обставин, постачальник у зустрічній позовній заяві наголосив, що згідно з актом звірки взаєморозрахунків між сторонами за період з 01.04.2024 року по 29.05.2024 року за покупцем обліковується сума основного боргу за Договором у розмірі 146 840,04 грн. (що становить різницю між боргом покупця за поставлений за Специфікацією № 2 товар у розмірі 447 982,58 грн. та здійсненою ним переплатою за Специфікацією № 3 в сумі 301 142,54 грн.).
Враховуючи наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" звернулося до господарського суду міста Києва із зустрічним позовом про стягнення з покупця 146 840,04 грн. заборгованості за Договором, а також 44 798,26 грн. пені, нарахованої у період з 01.06.2024 року по 21.06.2024 року на суму основного боргу в розмірі 447 982,58 грн.
Як було зазначено вище, відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У Специфікації від 03.05.2024 року № 2 до Договору сторони погодили здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" кукурудзи 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 7 470,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 241 000,00 грн. (+/- 10 %).
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Специфікації № 1 термін постачання: з 03.05.2024 року по 13.05.2024 року. Оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86 % вартості партії - здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення партії;
- 14 % вартості партії - здійснюється після реєстрації податкової накладної продавцем.
У Специфікації від 13.05.2024 року № 3 до Договору сторони погодили здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" пшениці 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 8 400,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 520 000,00 грн. (+/- 10 %).
Відповідно до пунктів 6, 7 цієї Специфікації № 1 термін постачання: з 13.05.2024 року по 23.05.2024 року. Оплата здійснюється в наступному порядку:
- 86 % вартості партії - здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення партії;
- 14 % вартості партії - здійснюється після реєстрації податкової накладної продавцем.
На виконання умов Договору та Специфікації № 2 до нього постачальник відповідно до підписаних представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток видаткових накладних від 07.05.2024 року № 36 на поставку 133,806 тон кукурудзи на суму 999 530,58 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33), від 08.05.2024 року № 37 на поставку 22,093 тон кукурудзи на суму 165 034,67 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33), від 09.05.2024 року № 38 на поставку 50,567 тон кукурудзи на суму 377 735,40 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33), від 12.05.2024 року № 42 на поставку 53,149 тон кукурудзи на суму 397 022,93 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33) та від 15.05.2024 року № 43 на поставку 24,691 тон кукурудзи на суму 184 441,73 грн. (на підставі рахунку від 06.05.2024 року № 33) поставив покупцю 284,306 тон кукурудзи загальною вартістю 2 123 765,31 грн. (в межах передбаченої Специфікацією похибки +/- 10 %).
Оскільки остання партія відповідного товару була отримана покупцем 15.05.2024 року, обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" щодо поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" товару за Специфікацією № 2 вважається виконаним з 15.05.2024 року, у той час як у покупця виник обов`язок з оплати усієї партії товару в розмірі 86 % її вартості протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення цієї партії (тобто до 20.05.2024 року включно).
У свою чергу, обов`язок з оплати Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" поставленого товару в розмірі 14 % вартості його партії в розумінні пунктів 6, 7 Специфікацій, у тому числі Специфікації № 2, виник після реєстрації продавцем вищенаведених податкових накладних (фактично на наступний день після такої реєстрації), а прострочення виконання такого обов`язку можливо обраховувати з наступного дня після відповідних дат.
Разом із тим, як було встановлено судом, на виконання своїх грошових обов`язків з оплати погодженого сторонами товару, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" сплатило на банківський рахунок постачальника кошти у наступному порядку та розмірах: 09.04.2024 року - 1 170 000,00 грн. (платіжна інструкція від 09.04.2024 року № 2759), 22.04.2024 року - 842 400,00 грн. (платіжна інструкція від 22.04.2024 року № 3204), 25.04.2024 року - 144 585,42 грн. (платіжна інструкція від 25.04.2024 року № 3411) та 02.05.2024 року - 84 892,14 грн. (платіжна інструкція від 02.05.2024 року № 3691), що в загальній сумі відповідає вартості поставленого покупцю товару за Специфікацією № 1 у розмірі 2 241 877,56 грн., а також 07.05.2024 року - 1 000 000,00 грн. (платіжна інструкція від 07.05.2024 року № 3933), 14.05.2024 року - 1 350 000,00 грн. (платіжна інструкція від 14.05.2024 року № 4175), 20.05.2024 року - 354 992,74 грн. (платіжна інструкція від 20.05.2024 року № 4353); 22.05.2024 року - 186 501,98 грн. (платіжна інструкція від 22.05.2024 року № 4498); 27.05.2024 року - 134 288,01 грн. (платіжна інструкція від 27.05.2024 року № 4688). Наведені платіжні документи не містять посилань про здійснення оплати товару за конкретною Специфікацією, а в призначенні платежу в означених платіжних інструкціях вказано лише "За зернові по дог № ГРЧ-40 від 08.04.2024 року".
Суд звертає увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на те, що платіжними інструкціями, зокрема, від 07.05.2024 року № 3933 на суму 1 000 000,00 грн. та від 14.05.2024 року № 4175 на суму 1 350 000,00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" сплатило повну (100 %) вартість поставленого йому за Специфікацією № 2 товару вартістю 2 123 765,31 грн. в передбачений цією Специфікацією строк, у той час як за покупцем фактично виникла переплата у розмірі 226 234,69 грн. ((1 000 000,00 грн. + 1 350 000,00 грн.) - 2 123 765,31 грн.).
Водночас матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що оплата Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" грошових коштів у сумі 1 350 000,00 грн. на підставі платіжної інструкції від 14.05.2024 року № 4175 була здійснена саме в рахунок оплати (попередньої) товару за Специфікацією № 3, що могло б свідчити про наявність у покупця у певний момент часу заборгованості за товар, поставлений за Специфікацією № 2.
Суд наголошує, що за умовами пункту 3.2 Договору поставка вважається виконаною з дати отримання покупцем останньої партії товару від його загальної кількості, зазначеної у Специфікаціях до Договору, а за змістом Специфікації № 3 перша за черговістю оплата у розмірі 86 % вартості партії здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів від дати накопичення партії.
Специфікацією від 13.05.2024 року № 3 до Договору передбачено здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" пшениці 3 класу в кількості 300 тон (+/- 10 %) за базисною ціною 8 400,00 грн. (з ПДВ) на загальну суму 2 520 000,00 грн. (+/- 10 %). Відтак, обов`язок з оплати товару за цією Специфікацією міг виникнути у покупця лише після накопичення відповідної партії пшениці в кількості 300 тон (+/- 10 %), тобто з моменту накопичення (поставки) пшениці у кількості принаймні 270 тон.
Однак, з матеріалів справи вбачається та сторонами не заперечувалося, що на виконання умов Договору та Специфікації № 3 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" відповідно до підписаних представниками сторін та скріплених відбитками їх печаток видаткових накладних від 16.05.2024 року № 44 на поставку 99,047 тон пшениці на суму 831 994,69 грн. (на підставі рахунку від 14.05.2024 року № 36) та від 17.05.2024 року № 50 на поставку 25,817 тон пшениці на суму 216 862,77 грн. (на підставі рахунку від 14.05.2024 року № 36) поставило покупцю лише 124,864 тон пшениці загальною вартістю 1 048 857,46 грн.
Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів фактичного накопичення відповідної партії за Специфікацією № 3 до Договору, суд дійшов висновку про те, що обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" з оплати вартості цієї партії (у встановлених Специфікацією розмірах) не настав, що додатково свідчить про безпідставність посилань постачальника на сплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" на підставі платіжної інструкції від 14.05.2024 року № 4175 грошових коштів у розмірі 1 350 000,00 грн. в рахунок оплати товару саме за Специфікацією № 3 (який фактично накопичений не був).
Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на податкову накладну від 14.05.2024 року № 10 на суму 1 350 000,00 грн. (зареєстровану в ЄРПН 03.06.2024 року) з розрахунком коригування до неї від 31.05.2024 року на суму - 36 982,42 грн. (зареєстрованим у ЄРПН 14.06.2024 року) як на підставу для віднесення здійсненої покупцем за Договором оплати в рахунок товару за Специфікацією № 3 також не беруться судом до уваги, оскільки факт реєстрації податкової накладної сам по собі свідчить лише про дотримання відповідним суб`єктом вимог податкового законодавства стосовно порядку і строків реєстрації податкових накладних.
Твердження постачальника про віднесення здійсненої покупцем за Договором оплати на суму 1 350 000,00 грн. в рахунок товару за Специфікацією № 3 з посиланням на відповідні акти звірки взаєморозрахунків між сторонами також не беруться судом до уваги, оскільки означені акти звірки не підписані уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" та не скріплені відбитком печатки покупця, у той час як останній обґрунтовано заперечував означені обставини під час розгляду справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність посилань Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" на наявність у покупця простроченої заборгованості з оплати товару за Договором у розмірі 146 840,04 грн.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" заборгованості за Договором у розмірі 146 840,04 грн., а також похідних вимог постачальника про стягнення з покупця 44 798,26 грн. пені, нарахованої у період з 01.06.2024 року по 21.06.2024 року.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
За умовами статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
При цьому, суд зазначає, що інші доводи учасників справи не спростовують встановлених судом обставин та не можуть впливати на законність судового рішення.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" та відмову в задоволенні зустрічних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" у даній справі.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" про стягнення 147 114,24 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" (02155, місто Київ, вулиця Регенераторна, будинок 4, квартира 12-165; код ЄДРПОУ 44830793) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" (01001, місто Київ, площа Спортивна, будинок 1-А; код ЄДРПОУ 44868696) 147 114 (сто сорок сім тисяч сто чотирнадцять) грн. 24 коп. пені та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
4. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кратос Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранова Україна" про стягнення 191 638,30 грн. відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 06.12.2024 року.
Суддя В.С. Ломака
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2024 |
Оприлюднено | 09.12.2024 |
Номер документу | 123578169 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ломака В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні