Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/3084/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/3084/18 (910/2159/24)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, ЄДРПОУ 37034805)

до 1) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

2) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )

3) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 )

про визнання недійсними правочинів та витребування майна

в межах справи №910/3084/18

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтел Капітал" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, ідентифікаційний номер 38576557)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. П. Усенка, 8, ідентифікаційний номер 37034805)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

від позивача - Ткачук О.В. (поза межами приміщення суду )

від відповідача-1 - Гаврилюк Е.В.,

від відповідача-2 - не з`явилися,

від відповідача-3 - не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/3084/18 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтел Капітал" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс".

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС", в якій позивач просив:

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1596;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1597;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1594;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1595;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1590;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1591;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1592;

- визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1593;

- стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) вартість майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 11.11.2016 за реєстровим №№ 1590, 1591, 1592, 1593 в розмірі 18 998 800,00 грн.;

- витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА САПІЄНС" (код ЄДРПОУ 37034805) багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житлова площа: 273.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385);

- визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.10.2021, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 573;

- застосувати наслідки недійсності договору іпотеки від 29.10.2021, укладеного між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 573 шляхом: скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61249816 від 29.10.2021 15:53:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273.6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про іпотеку: 44743051, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:37:29; та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61250412 від 29.10.2021 16:07:11, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273.6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про обтяження: 44743255, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:48:50.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2024 позовну заяву залишено без руху.

До Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 11.03.2024.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 22.05.2024.

26.04.2024 до суду надійшов відзив відповідача-1 на позовну заяву.

07.05.2024 до Господарського суду м. Києва від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2024 постановлено здійснювати розгляд справи № 910/3084/18 (910/2159/24) за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.06.2024.

17.06.2024 до суду надійшли заперечення ОСОБА_1 на відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 відкладено підготовче засідання на 14.08.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2024 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 16.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2024 відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 13.11.2024.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача-1 просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представники відповідачів-2,-3 до судового засідання не з`явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1596. За умовами вказаного договору ТОВ «Медіа Сапієнс» продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 4 319 120 грн. 40 коп. (в т.ч. ПДВ 719 853,40 грн.) 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Також, 11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2, а саме: 1/2 частини нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , за ціною 4 319 120 грн. 40 коп. (в т.ч. ПДВ 719 853,40 грн.). Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №1597.

У подальшому, на підставі укладеного між ОСОБА_1 , як продавцем, та ТОВ «Аррата Інвест Компанія», як покупцем, договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 14.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. за реєстровим номером № 395, дане нерухоме майно відчужено на користь ТОВ «Аррата Інвест Компанія».

Поряд із цим, відповідно до договору купівлі-продажу частини нежитлового будинку від 11.11.2016 №1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1594, ТОВ «Медіа Сапієнс» продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 1 284 274,80 грн. (в т.ч. ПДВ 214 045,80 грн.) 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, відповідно до договору купівлі-продажу частини нежитлового будинку від 11.11.2016 № 2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1595, ТОВ «Медіа Сапієнс» продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 1 284 274,80 грн. (в т.ч. ПДВ 214 045,80 грн.) 1/2 частину нежитлового будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

07.12.2018 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державним реєстратором КФ КП «Реєстрація бізнесу» Поліщук В.М. (рішення № 44481598) внесені зміни стосовно вказаного вище нерухомого майна (РНОНМ 107282780385), а саме: з нежилого будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м. - на багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465,0 кв.м., житловою площею 273,6 кв.м.

Згідно з Договором дарування, посвідченого 13.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстраційним № 549, ОСОБА_1 безоплатно передала у власність ОСОБА_2 багатоквартирний житловий будинок (літ. Е) загальною площею 465,0 кв.м., житловою площею 273,6 кв.м,, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385).

Після того, 29.10.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В., за реєстровим № 573, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно: багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385).

Одночасно, 11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим №1590, предметом якого є нежиле приміщення № 34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за ціною 94 339,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15 723,20 грн.).

03.04.2018 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу щодо відчуження нежилого приміщення № 34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Указаний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером № 2055.

Також, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 11.11.2016 за реєстровим № 1591, відповідно до умов якого ТОВ «Медіа Сапієнс» продало, а ОСОБА_1 купила за ціною 1 258 952,40 грн. (в т.ч. ПДВ 209 825,40 грн.) нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

На підставі укладеного 03.04.2018 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером № 2054, нежилі приміщення з № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , відчужено на користь ОСОБА_4 .

Поряд із цим, 11.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1592. Предметом вказаного договору є відчуження нежилих приміщень із № 1 по № 18 (групи приміщень № 33) (в літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , за ціною 2 570 245,20 грн. (в т.ч. ПДВ 428 374,20 грн.).

Надалі, між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 19.07.2018 щодо вказаного нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. за реєстровим номером № 1320.

Крім того, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс», як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 11.11.2016, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за реєстровим № 1593. За умовами даного договору предметом відчуження є шестикімнатна квартира загальною площею 158,20 кв.м., житловою площею 102,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , за ціною 3 667 023,60 грн. (в т.ч. ПДВ 611 170,60 грн.).

Дане нерухоме майно відчужено надалі на користь ОСОБА_4 на підставі укладеного 03.04.2018 між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. за реєстровим номером № 2053.

Як зазначено в пункті 2.1. кожного оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна вартість нерухомого майна встановлена на підставі Звіту про незалежну оцінку нежилого приміщення від 24.10.2016, виконаного суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю «ТриАлекс» (сертифікат оціночної діяльності № 16344/14, виданий ФДМУ 22.04.2014).

У свою чергу, на замовлення позивача судовим експертом Кушніром В.В. складено Висновок експерта № 59/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021, відповідно до якого ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі (в літ. В), загальною площею 1016,8 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 14 910 000 грн.

Відповідно до Висновку експерта № 54/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі літера «Е», загальною площею 303,10 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 11 листопада 2016 року склала без урахування ПДВ: 4 444 600 грн.

Згідно з Висновком експерта № 56/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість нежитлового приміщення № 34 (в літ. «Г»), загальною площею S=13,50 м2., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 395 900 грн.

Висновком експерта від 21.04.2021 № 55/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного судовим експертом Кушніром В.В. установлено, що ринкова вартість нежитлових приміщень № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. «Г») загальною площею S = 157,0 м2, без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 4 604 500 грн.

У Висновку експерта № 58/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., визначено, що ринкова вартість нежитлових приміщень № 1 по № 18 (групи приміщень № 33) (в літ. «Г») загальною площею S = 303,3 м2, без урахування права користування земельною ділянкою, без урахування вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 8 895 000 грн.

Відповідно до Висновку експерта № 57/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., Ринкова вартість квартири АДРЕСА_5 загальною площею S = 158,20 м2, яка знаходиться в задовільному стані за адресою: АДРЕСА_3 станом на 11 листопада 2016 року склала без урахування ПДВ: 4 477 600 грн.

Поряд із цим, 30.09.2015 на замовлення Боржника суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «РЄМ» були складені висновки про вартість майна, яке належало ТОВ «Медіа Сапієнс»: 1) нежитлового будинку- офісного центру (в літ. В) за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, буд. 25 - ринкова вартість визначена нарівні 11 709 305 грн. без ПДВ.; 2) нежитлового будинку- офісного центру (в літ. Е) за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, буд. 25 - ринкова вартість визначена нарівні 3 698 102 грн. без ПДВ. Відповідно до балансової довідки ТОВ «МЕДІА САПІЄНС» від 01.03.2016 вартість проданого нерухомого майна становила: 1) 6 517 272,40 грн. - нежилі прим. з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г); 2) 3 582 632,48 грн. - нежилі прим. з №1 по №11 (групи приміщень №22) (в літ. Г); 3) 8 203 057,68 грн. - шестикімнатна квартира АДРЕСА_5 .

Крім того, загальна ринкова вартість об`єктів нерухомого майна відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи за № 1667/10-2023 від 27.10.2023 становить: 1) нежилої будівлі (літ. «В»), загальною площею 1016,80 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , станом на дату проведення експертизи виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів становить 33 027 900,00 грн. без ПДВ; 2) нежилого приміщення № 34 (літ. «Г»), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 261 700,00 грн. без ПДВ; 3) нежилих приміщень з № 1 по № 18 (групи приміщень №33) (літ. «Г»), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 737 300,00 грн. без ПДВ; 4) нежилих приміщень з № 1 по № 11 (групи приміщень №22) (літ. «Г»), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 496 700 грн.; 5) квартири АДРЕСА_6 , виходячи із задовільного технічного стану квартири (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 9 503 100,00 грн.

Одночасно ліквідатором ТОВ «Медіа Сапієнс» наголошено, що станом на день подання даної позовної вимоги кредиторів згідно з реєстром кредиторів у справі про банкрутство становлять 68 482 755,37 грн.

Як установлено рішенням Господарського суду міста Києва від 24.07.2017 у справі № 910/11343/17, заборгованість Боржника перед ТОВ «Інтел Капітал» на суму 1 143 000,00 грн. виникла 01.07.2016.

Невиконання зазначеного рішення суду стало підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Медіа Сапієнс» та визнання грошових вимог ТОВ «Інтел Капітал» до Боржника в розмірі 1 160 145,00 грн., що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 по справі № 910/3084/18.

У свою чергу, відповідач-1 у відзиві наголосила, що станом на момент укладення оспорюваних договорів із ТОВ «Медіа Сапієнс» у суді не перебував на розгляді спір із ТОВ «Інтел Капітал» про стягнення боргу, при цьому останнє визнано кредитором боржника лише 04.04.2018. До того ж, у боржника була відсутня заборгованість перед ПАТ «Фортуна-банк» у зв`язку з її повним погашенням. Одночасно відповідач-1 звернула увагу, що приписи статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки оспорювані договору купівлі-продажу укладені до дати набрання чинності вказаним кодексом.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку задовольнити позов з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

У правовідносинах банкрутства оспорювання правочинів боржника вчинених на шкоду кредитора врегульовано спеціальними нормами статті 42 КУзПБ, що не виключає можливості визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі №911/1012/13 уточнено висновок, викладений у постанові від 02.06.2021 № 904/7905/16, про те, що при застосуванні статті 42 КУзПБ слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

За висновком Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі №911/1012/13, на відміну від загальних норм (ЦК України та ГК України), застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс". Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтел Капітал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" у розмірі 1 160 145,00грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Оскільки на момент укладення оспорюваних договорів купівлі-продажу 11.11.2016 провадження у справі про банкрутство ТОВ «Медіа Сапієнс» відкрито не було, положення ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" застосуванню не підлягають.

Аналіз норм статті 42 КУзПБ дає підстави для висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що названа стаття підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма статті 42 КУзПБ, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з частиною 1 статті 42 КУзПБ господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування (частина друга статті 42 КУзПБ).

Відтак, положення статті 42 КУзПБ розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №920/10/21 (920/868/21)).

Приймаючи до уваги наведене, стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства до спірних правовідносин застосуванню не підлягає.

Згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, не виключається визнання недійсним договору, спрямованого на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Отже, договір, який укладений з метою уникнути виконання зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладання договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору.

Велика Палата Верховного Суду у наведеній справі зазначила, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що спрямований на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України) і послатися на спеціальну норму, що передбачає визнання правочину недійсним.

За статтею 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені статтею 215 ЦК України.

Так, відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (частина друга статті 215 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частина третя статті 215 ЦК України).

Оспорюваний правочин ЦК України імперативно не визнає недійсним, допускаючи можливість визнання його таким у судовому порядку за вимогою однієї із сторін або іншої заінтересованої особи, якщо в результаті судового розгляду буде доведено наявність визначених законодавством підстав недійсності правочину у порядку, передбаченому процесуальним законом. При цьому оспорюваний правочин є вчиненим, породжує юридично значущі наслідки, обумовлені ним, й у силу презумпції правомірності правочину за статтею 204 ЦК України вважається правомірним, якщо не буде визнаний судом недійсним.

Таким чином, при вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі N 755/17944/18 (провадження N 61-17511св19) вказано, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника).

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути: - момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі; - контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи); - щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Укладення договору, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, оскільки не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до статті 234 ЦК України.

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20)).

Виходячи зі змісту статті 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Відповідно до положень статті 189 ГК України ціна в цьому Кодексі є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Як слідує з положень оспорюваних договорів купівлі-продажу від 11.11.2016, за домовленістю сторін продаж майна вчиняється за наступними цінами: 1) 1/2 частина нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, за ціною 4 319 120,40 грн. (в т.ч. ПДВ 719 853,40 грн.); 2) 1/2 частини нежитлового будинку - офісного центру (літ. В), загальною площею 1016,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, за ціною 4 319 120,40 грн.; 3) 1/2 частини нежитлового будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, за ціною 1 284 274,80 грн. (в т.ч. ПДВ 214 045,80 грн.); 4) 1/2 частини нежитлового будинку - офісного центру (літ. Е), загальною площею 303,10 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25, за ціною 1 284 274,80 грн. (в т.ч. ПДВ 214 045,80 грн.); 5) нежиле приміщення № 34 (в літ. Г), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, за ціною 94 339,20 грн. (в т.ч. ПДВ 15 723,20 грн.); 6) нежилі приміщення з № 1 по № 11 (група приміщень № 22) (в літ. Г), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, за ціною 1 258 952,40 грн. (в т.ч. ПДВ 209 825,40 грн.); 7) нежилі приміщення з № 1 по № 18 (група приміщень № 33) (в літ. Г), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, за ціною 2 570 245,20 грн. (в т.ч. ПДВ 428 374,20 грн.); 8) шестикімнатна квартира, загальною площею 158,20 кв.м., житловою площею 102,20 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , за ціною 3 667 023,60 грн. (в т.ч. ПДВ 611 170,60 грн.).

Водночас, на замовлення позивача судовим експертом Кушніром В.В. складено Висновок експерта № 59/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021, відповідно до якого ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі (в літ. В), загальною площею 1016,8 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ 14 910 000,00 грн.

Відповідно до Висновку експерта № 54/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість 1/2 частки нежитлової будівлі літера «Е», загальною площею 303,10 кв.м., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П.Сагайдачного, 25, станом на 11 листопада 2016 року склала без урахування ПДВ: 4 444 600 грн.

Згідно з Висновком експерта № 56/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість нежитлового приміщення № 34 (в літ. «Г»), загальною площею S=13,50 м2., без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.П.Сагайдачного, 25 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 395 900 грн.

Висновком експерта від 21.04.2021 № 55/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного судовим експертом Кушніром В.В. установлено, що ринкова вартість нежитлових приміщень № 1 по № 11 (групи приміщень № 22) (в літ. «Г») загальною площею S = 157,0 м2, без врахування права користування земельною ділянкою, без врахування вартості земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.П.Сагайдачного, 25 станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 4 604 500 грн.

У Висновку експерта № 58/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., визначено, що ринкова вартість нежитлових приміщень № 1 по № 18 (групи приміщень № 33) (в літ. «Г») загальною площею S = 303,3 м2, без урахування права користування земельною ділянкою, без урахування вартості земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. П. Сагайдачного, 25, станом на 11.11.2016 склала без урахування ПДВ: 8 895 000 грн.

Відповідно до Висновку експерта № 57/05-21 за результатами проведення експертного будівельно-оціночного дослідження, виконаного 21.04.2021 судовим експертом Кушніром В.В., ринкова вартість квартири № 18 загальною площею S = 158,20 м2, яка знаходиться в задовільному стані за адресою: м.Київ, Петра Сагайдачного, буд.25 станом на 11 листопада 2016 року склала без урахування ПДВ: 4 477 600 грн.

Також, у вказаних висновках судовим експертом Кушніром В.В. зазначено, що виконані ТОВ «ТриАлекс» з датою оцінки 24.10.2016 Звіти про незалежну оцінку визначеного в оспорюваних договорах нерухомого майна, за ознаками, встановленими п.67 Національного стандарту №1, не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісними та (або) непрофесійними і не можуть бути використані.

Поряд із цим, 30.09.2015 на замовлення Боржника суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «РЄМ» були складені висновки про вартість майна, яке належало ТОВ «Медіа Сапієнс»: 1) нежитлового будинку- офісного центру (в літ. В) за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, буд. 25 - ринкова вартість визначена нарівні 11 709 305 грн. без ПДВ.; 2) нежитлового будинку- офісного центру (в літ. Е) за адресою: м. Київ, вулиця Сагайдачного Петра, буд. 25 - ринкова вартість визначена нарівні 3 698 102 грн. без ПДВ. Відповідно до балансової довідки ТОВ «Медіа Сапієнс» від 01.03.2016 вартість проданого нерухомого майна становила: 1) 6 517 272,40 грн. - нежилі прим. з №1 по №18 (групи приміщень №33) (в літ. Г); 2) 3 582 632,48 грн. - нежилі прим. з №1 по №11 (групи приміщень №22) (в літ. Г); 3) 8 203 057,68 грн. - шестикімнатна квартира №18.

Одночасно, загальна ринкова вартість об`єктів нерухомого майна відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи за № 1667/10-2023 від 27.10.2023 становить: 1) нежилої будівлі (літ. «В»), загальною площею 1016,80 кв.м., що розташована за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, станом на дату проведення експертизи виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів становить 33 027 900,00 грн. без ПДВ; 2) нежилого приміщення № 34 (літ. «Г»), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 261 700,00 грн. без ПДВ; 3) нежилих приміщень з № 1 по № 18 (групи приміщень №33) (літ. «Г»), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 737 300,00 грн. без ПДВ; 4) нежилих приміщень з № 1 по № 11 (групи приміщень №22) (літ. «Г»), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, 25, виходячи із задовільного технічного стану приміщень (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 4 496 700 грн.; 5) квартири АДРЕСА_6 , виходячи із задовільного технічного стану квартири (мінімального рівня при якому можлива безпечна експлуатація) та виходячи із середньоринкової вартості аналогічних об`єктів, в цінах на дату проведення дослідження становить 9 503 100,00 грн.

Таким чином, як слідує з вартості нерухомого майна зазначеного в оспорюваних договорах купівлі-продажу від 11.11.2016, Боржник продав своє майно на загальну суму 15 664 459,00 грн. (без урахування ПДВ) та 18 797 350,80 грн. (із ПДВ), у той час як ринкова вартість всього відчуженого нерухомого майна Боржника станом на 11.11.2016 складала 57 082 200,00 грн. (без урахування ПДВ), згідно з висновками оціночно-будівельної експертизи.

Відтак, відчуження спірного нерухомого майна Боржником на користь відповідача-1 здійснено вочевидь за ціною, значно нижчою від ринкової, а саме на 41 417 741,00 грн. (без урахування ПДВ) менше від ринкової станом на 11.11.2016 року.

До того ж, станом на дату вчинення спірних правочинів - 11.11.2016, ТОВ «Медіа Сапієнс» мало прострочене зобов`язання перед ТОВ «Інтел Капітал» на суму 1 143 000,00 грн., що виникло 01.07.2016 року.

Як слідує з ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2018 про відкриття провадження у справі № 910/3084/18 про банкрутство ТОВ «Медіа Сапієнс», заборгованість ТОВ "Медіа Сапієнс" за рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2017 у справі №910/11343/17 перед ТОВ "Інтел-Капітал" становить 1 143 000,00грн.

У свою чергу, рішенням Господарського суду м. Києва від 24.07.2017 у справі №910/11343/17 установлено, що ТОВ "Медіа Сапієнс" мало виконати грошове зобов`язання перед ТОВ "Інтел-Капітал" на суму 1 143 000,00грн. до 30.06.2016 включно, однак прострочило його виконання.

Одночасно, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі № 910/3084/18 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" та відкрито ліквідаційну процедуру. При цьому встановлено, що під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, розпорядником майна не знайдено, та згідно зі звітом за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності боржника останній перебуває у стані надкритичної неплатоспроможності, обсяг кредиторської заборгованості, що має бути погашеною боржником у 102,5 рази перевищує вартість активів боржника.

Крім того, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 у справі № 910/3084/18 установлено, що ТОВ «Медіа Сапієнс» мало прострочену заборгованість перед ПАТ «Фортуна-Банк» за Кредитним договором № 04КЛ/143/1679/ЮР від 31.10.2012 у розмірі 43 888 600,00 грн. по тілу кредиту та 407 485,37 грн. по процентам, та кінцевим терміном повернення кредиту було 25.11.2016. За наведених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», як правонаступника ПАТ «Фортуна-Банк», визнано кредитором боржника на суму 62 154 582,37 грн. з віднесенням 51 890 026,57 грн. до четвертої черги та 10 264 555,60 грн. - до шостої черги задоволення вимог кредиторів. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" у визнанні кредитором на суму 43 280 499,73 грн.

Отже, при наявності заборгованості перед ТОВ "Інтел-Капітал" та настанні 25.11.2016 кінцевого строку повернення кредиту ПАТ «Фортуна-Банк», боржником вчинено на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу від 11.11.2016 відчуження нерухомого майна на користь відповідача-1 за ціною, що вочевидь значно нижче від ринкової, відтак загальний обсяг активів ТОВ «Медіа Сапієнс» зменшився, що унеможливило погашення вимог кредиторів.

Так, категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина друга статті 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором. У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 920/10/21 (920/868/21).

За наведених обставин в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку, що укладені між ТОВ «Медіа Сапієнс» та ОСОБА_1 , як покупцем, договори купівлі-продажу від 11.11.2016 належного боржнику нерухомого майна є фраудаторними, а відтак підлягають визнанню недійсними на підставі ч. 1 ст. 215, 234 ЦК України.

Водночас, відповідно до ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі укладених між ОСОБА_1 , як продавцем, та ОСОБА_4 , як покупцем, договорів купівлі-продажу від 03.04.2018, наразі ОСОБА_4 є власником наступного нерухомого майна: нежилого приміщення № 34 (літ. «Г»), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; нежилих приміщень з №1 по № 18 (групи приміщень №33) (літ. «Г»), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; нежилих приміщень з №1 по №11 (групи приміщень №22) (літ. «Г»), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; квартири АДРЕСА_6 .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи за № 1667/10-2023 від 27.10.2023 ринкова вартість нежилого приміщення № 34 (літ. «Г»), загальною площею 13,50 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , становить 261 700,00 грн.; нежилих приміщень з №1 по №18 (групи приміщень №33) (літ. «Г»), загальною площею 303,30 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , становить 4 737 300,00 грн.; 3) нежилих приміщень з №1 по №11 (групи приміщень №22) (літ. «Г»), загальною площею 157,00 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , становить 4 496 700,00 грн.; квартири АДРЕСА_6 , становить 9 503 100,00 грн. Тобто, загальна вартість вказаного нерухомого майна становить 18 998 800,00 грн.

Отже, суд дійшов висновку стягнути з ОСОБА_1 вартість відчуженого нею нерухомого майна боржника в розмірі 18 998 800,00 грн.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача, передбачене статтею 388 ЦК, у частині 1 якої зазначено, що в разі якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 05.06.2019 №926/1288/18, для вірного застосування положень ст. 387 та п.3 ч.1 ст.388 ЦК України, суду необхідно встановити: хто саме є власником чи володільцем спірного майна на момент звернення з позовом до суду; хто саме був власником майна на момент такого вибуття вказаного майна поза волею наведеної особи; яким саме шляхом вибуло спірне майно з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, і що це вибуття вказаним шляхом сталося саме не з волі зазначених осіб.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від волевиявлення власника щодо вибуття майна, від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, а також від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду зробила в постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19 (провадження № 14-21цс22)).

Отже, власник майна може витребувати належне йому майно від будь якої особи, яка є його останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. При цьому норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись для повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було надалі відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення позову про витребування майна до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених, зокрема, статтями 387 та 388 ЦК України.

Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц.

У постановах Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 913/106/18 та від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20) зазначено, що у разі, якщо відчуження майна відбулося за правочином, визнаним недійсним з підстав, визначених частиною 11 статті 17 Закону про банкрутство, керуючий санацією боржника має право звернутися з вимогами про витребування майна в останнього набувача у порядку статті 388 Цивільного кодексу України, що є ефективним способом захисту порушених прав боржника, відповідає повноваженням керуючого санацією боржника та не суперечить меті Закону про банкрутство.

Як слідує з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 24.10.2023 власником нерухомого майна - багатоквартирного житлового будинку (літ. Е) заг. пл. 465,0 кв.м., житл. пл. 273,6 кв.м,, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 107282780385) є ОСОБА_2 на підставі укладеного з ОСОБА_1 договору дарування, посвідченого 13.10.2021 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстраційним № 549.

Таким чином, ОСОБА_2 набув спірне нерухоме майно безоплатно, що надає позивачу згідно з частиною 3 статті 388 ЦК України в усіх випадках право витребувати відповідне майно від добросовісного набувача.

Крім того, 29.10.2021 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки вказаного вище нерухомого майна, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. за реєстровим № 573.

За змістом статей 572, 575 ЦК України іпотека є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до частини 2 статті 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

У статті 5 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору іпотеки) установлено, що предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Отже, лише власник може передати належне йому майно в іпотеку.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 911/735/19 та від 12.01.2021 у справі № 910/2538/18, від 27.01.2022 у справі № 922/987/16 (922/1050/21).

Оскільки за встановленими судом вище обставинами ОСОБА_2 не був законним власником предмету іпотеки за договором іпотеки від 29.10.2021, то суд, виходячи з положень частини 2 статті 583 ЦК України та статті 5 Закону України "Про іпотеку", дійшов обґрунтованого висновку про недійсність спірного договору.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відтак, також підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування державної реєстрації іпотеки та державної реєстрації заборони в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, вчинені на підставі оспорюваного договору іпотеки від 29.10.2021, які є похідними від вимог про визнання недійсним договору іпотеки від 29.10.2021.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3 порівну, а саме в розмірі по 127 701,33 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1596.

3. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1597.

4. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 1 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1594.

5. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу частини нежитлового будинку № 2 від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1595

6. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1590.

7. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1591.

8. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1592.

9. Визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 11.11.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (код ЄДРПОУ 37034805) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. та зареєстрований в реєстрі за номером 1593.

10. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) вартість майна, одержаного за Договорами купівлі-продажу нерухомого майна від 11.11.2016 року, посвідчених приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. 11.11.2016 за реєстровим №№ 1590, 1591, 1592, 1593 у розмірі 18 998 800 (вісімнадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот) грн. 00 коп.

11. Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Сапієнс» (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385).

12. Визнати недійсним з моменту укладення договір іпотеки від 29.10.2021, укладений між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. та зареєстрований в реєстрі за № 573.

13. Cкасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61249816 від 29.10.2021 15:53:42, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію іпотеки на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про іпотеку: 44743051, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:37:29.

14. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61250412 від 29.10.2021 16:07:11, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про державну реєстрацію заборони на нерухоме майно - багатоквартирний житловий будинок (літ. Е), загальною площею 465 кв.м., житловою площею: 273,6 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 107282780385), номер запису про обтяження: 44743255, дата, час державної реєстрації: 29.10.2021 15:48:50.

15. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) 127 701 (сто двадцять сім тисяч сімсот одну) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

16. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) 127 701 (сто двадцять сім тисяч сімсот одну) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

17. Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Сапієнс" (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд. 8, код ЄДРПОУ 37034805) 127 701 (сто двадцять сім тисяч сімсот одну) грн. 33 коп. витрат по сплаті судового збору.

18. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 06.12.2024

Суддя Д.В. Мандичев