Рішення

від 06.12.2024 по справі 910/12181/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.12.2024Справа № 910/12181/24

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код: 03359018)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610; ідентифікаційний код: 42792505)

про стягнення 37303,42 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» про стягнення 37303,42 грн, з яких 23200,82 грн основного боргу, 3033,27 грн пені, 1895,94 грн 3% річних та 9173,39 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 не оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 23200,82 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3033,27 грн пені, 1895,94 грн 3% річних та 9173,39 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 відкрито провадження у справі №910/12181/24, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/12181/24 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якого ухвала суду була отримана відповідачем 15.10.2024 (за ідентифікатором пошуку 0600294879363).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» (генпідрядник) та Комунальним підприємством по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (субпідрядник) укладено Договір субпідряду №07-61, предметом якого є надання субпідрядником послуг власними силами та засобами на об`єктах Генпідрядника: Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь код ДК 021:2015-45230000-8 (Послуги по ямковому ремонту дорожнього покриття по вул. Центральна в смт. Баришівка струменевим методом за допомогою машин для ямкового ремонту «КРАФКО МАГНУМ»).

У п. 2.1 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 сторони погодили, що строк надання послуг становить з дати укладання договору до 31.12.2020 року.

Відповідно до п. 3.1 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 ціна договору складає 23200,82 гри.

Відповідно до п. 4.1 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 приймання - передача послуг оформляється Актом виконаних робіт (КБ2в та КБ3), підписаним повноваженими представниками сторін та скріпленим печатками.

Відповідно до п. 4.3 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 генпідрядник у випадку відсутності зауважень до наданих послуг, підписує Акт на протязі 5 днів.

Відповідно до п. 10.1 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 цей договір вступає в силу після його підписання обома сторонами і є чинним до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 не оплатив виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 23200,82 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3033,27 грн пені, 1895,94 грн 3% річних та 9173,39 грн інфляційних втрат.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до п. 2.5 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 приймання-передача послуг оформлюється Актом наданих ( виконаних) послуг.

Загальна вартість наданих за цим договором послуг визначається на підставі Актів виконаних робіт, підписаних уповноваженими представниками сторін та скріплених печатками сторін (п. 3.3 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав роботи, обумовлені Договором субпідряду №07-61 від 30.07.2020, що підтверджується Актом №7-339 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2020 року від 31.07.2020 на суму 23200,82 грн та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2020 року на суму 23200,82 грн, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками печаток юридичних осіб Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» (копії долучено позивачем до позовної заяви).

Згідно з п. 3.4 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 розрахунки Генпідрядника з субпідрядником здійснюються виключно у національній валюті України на підставі виставленого субпідрядником рахунку на оплату послуг шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 Цивільного кодексу України.

Днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Оскільки згаданою статтею 530 Цивільного кодексу України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.12.2021 позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за Договором субпідряду №07-61 від 30.07.2020, в якій вимагав погасити заборгованість протягом 10 робочих днів з моменту отримання претензії.

Вказана претензія була отримана відповідачем 05.01.2022, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта», роздрукованою позивачем та долученою до позовної заяви.

Отже, враховуючи встановлений позивачем строк для виконання відповідачем обов`язку оплатити за виконані роботи (10 робочих днів), суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплатити позивачу грошові кошти у розмірі 23200,82 грн у строк до 20.01.2022 включно.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 23200,82 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання)

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» за Договором субпідряду №07-61 від 30.07.2020 у сумі 23200,82 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» суми основного боргу у розмірі 23200,82 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 3033,27 грн за період з 12.01.2022 по 11.07.2022.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п. 6.3 Договору субпідряду №07-61 від 30.07.2020 у випадку затримки оплати генпідрядник сплачує субпідряднику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості (так як позивачем неправильно визначено початок періоду виникнення прострочення), у зв`язку з чим здійснив власний розрахунок (в межах заявленого позивачем періоду нарахування), відповідно до якого обгрунтованим розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, є 2580,69 грн.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» пені у розмірі 3033,27 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 2580,69 грн.

Також, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1895,94 грн за період з 12.01.2022 по 02.10.2024 та інфляційні втрати у розмірі 9173,39 грн за період з січня 2022 року по серпень 2024 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.

Цивільним кодексом України, як основним актом цивільного законодавства, не передбачено механізму здійснення розрахунку інфляційних втрат кредитора у зв`язку із простроченням боржника у виконанні грошового зобов`язання.

Водночас, частиною першою статті 8 Цивільного кодексу України визначено, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Частиною п`ятою статті 4 Цивільного кодексу України передбачено, що інші органи державної влади України у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, можуть видавати нормативно-правові акти, що регулюють цивільні відносини.

Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено індексацію грошових доходів населення як встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг (стаття 1 Закону). Статтею 2 цього Закону передбачено як об`єкти індексації грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України, що не мають разового характеру, перелік яких визначено у частині першій цієї статті; водночас, частиною другою статті 2 цього Закону законодавець передбачив право Кабінету Міністрів України встановлювати інші об`єкти індексації, поряд з тими, що зазначені у частині першій цієї статті.

З метою реалізації Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінет Міністрів України постановою №1078 від 17.07.2003 затвердив Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок), пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).

Отже, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено право особи отримати компенсацію інфляційних збитків за весь період прострочення. Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - «дефляція», то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003.

Об`єднаною палатою Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх необґрунтованості (так як позивачем неправильно визначено початок періоду виникнення прострочення), у зв`язку з чим здійснив власні розрахунки (в межах заявленого позивачем періоду нарахування), відповідно до яких обґрунтованим розміром 3% річних є 1878,78 грн, а обґрунтованим розміром інфляційних втрат - 8757,93 грн.

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» 3% річних у розмірі 1895,94 грн та інфляційних втрат у розмірі 9173,39 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 1878,78 грн (3% річних) та 8757,93 грн (інфляційні втрати).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Так як позивачем було подано позовну заяву у даній справі в електронній формі, розмір судового збору, що підлягає сплаті, підлягає пониженню на коефіцієнт 0,8 та становить 2422,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з платіжної інструкції №12496 від 27.09.2024 позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн, тобто внесено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом (2422,40 грн), у зв`язку з чим на користь позивача підлягає поверненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арда Трейд» (03194, м. Київ, бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610; ідентифікаційний код: 42792505) на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код: 03359018) суму основного боргу у розмірі 23200 (двадцять три тисячі двісті) грн 82 коп., пеню у розмірі 2580 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят) грн 69 коп., 3% річних у розмірі 1878 (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім) грн 78 коп., інфляційні втрати у розмірі 8757 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят сім) грн 93 коп. та судовий збір у розмірі 2364 (дві тисячі триста шістдесят чотири) 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва «Київавтошляхміст» (01013, м. Київ, Набережно-Печерська дорога, буд. 2; ідентифікаційний код: 03359018) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп., сплачений за платіжною інструкцією №12496 від 27.09.2024.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак