Рішення

від 21.11.2024 по справі 910/10459/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.11.2024Справа № 910/10459/24

За позовом Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (м. Харків)

до Фізичної особи - підприємця Костура Олександра Васильовича (м. Київ)

про стягнення 1 005 700,00 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників справи:

Від позивача: Степанишена А.В.

Від відповідача: Костур О.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Костура Олександра Васильовича про стягнення 1 005 700,00 грн, з яких: 445 000,00 грн авансового платежу за невиконані роботи по договору підряду №781-2-ХКБМ від 02.07.2019 та 560 700,00 грн пені за порушення строків виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

23.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

30.09.2024 від позивача надійшли відповідь на відзив та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2024 клопотання про розгляд справи №910/10459/24 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін задоволено та призначено судове засідання з розгляду справи №910/10459/24 на 22.10.2024.

04.10.2024 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

22.10.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 07.11.2024.

07.11.2024 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 21.11.2024.

У судовому засіданні 21.11.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги у повному обсязі. Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив.

21.11.2024 суд, по виходу з нарадчої кімнати, проголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив, що повне рішення буде складено у строк, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.07.2019 між Державним підприємством «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова» (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем Костуром Олександром Васильовичем (Виконавець) було укладено договір виконання робіт №781-2-ХКБМ (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Виконавець зобов`язався виконати «розробку мультимедійного матеріалу (анімаційних відео) в 3D форматі показу, технологічних процесів, заводського обладнання … (далі - Роботи)».

Відповідно до п. 1.2. Договору Роботи виконуються відповідно до «Технічних вимог» (додаток №1 до Договору) в обсязі, що забезпечує повне відтворення технологічних процесів за переліком груп агрегатів …, наведених у додатку №2 до Договору.

Загальна вартість Робіт - 890 000,00 грн без ПДВ. (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що оплата Робіт за Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця на підставі наданого рахунку в наступній послідовності:

- Авансовий платіж в розмірі 50% (п`ятдесят відсотків) від загальної вартості Робіт, згідно п. 2.1. даного Договору - протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Замовником грошових коштів авансового платежу від Кінцевого Споживача;

- Частковий розрахунок в розмірі 40% (сорок відсотків) від загальної вартості виконаних Робіт, згідно п. 2.1. даного Договору - протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Замовником грошових коштів відповідного розрахунку від Кінцевого Споживача та на підставі підписаного Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (Додаток №3);

- Остаточний розрахунок в розмірі 10% (десять відсотків) загальної вартості виконаних Робіт, згідно п. 2.1. даного Договору - протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати отримання Замовником грошових коштів відповідного розрахунку від Кінцевого Споживача та на підставі підписаного Сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (Додаток №3).

У пункті 4.1. Договору сторони погодили, що Виконавець виконує Роботи в строк не пізніше 240 (двісті сорок) календарних днів з моменту підписання даного Договору. Допускається дострокове виконання Робіт.

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Виконавець зобов`язаний:

- виконати Роботи в обсягах і в строки, передбачені Додатками № 1,2, що є невід`ємною частиною даного Договору, і здати Роботи Замовнику в стані, що відповідає потребам та вимогам Замовника;

- після завершення виконання Робіт подати Замовникові на підписання Акт приймання-передачі виконаних робіт за формою Додатку №3 до цього Договору, а у разі не підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт Замовником через недоліки або зауваження/побажання стосовно виконаної роботи Виконавець зобов`язаний усунути їх в строк 20 (двадцять) робочих днів після отримання письмового повідомлення щодо виявлених недоліків/побажань.

Відповідно до п. 5.2. Договору Замовник зобов`язаний:

- Надати Виконавцю всю необхідну технічну інформацію (загальні креслення, схеми, фото, малюнки, тощо) для виконання Робіт;

- Оплатити Роботи в розмірах і в строки, встановлені цим Договором;

- Прийняти виконані Виконавцем роботи та підписати протягом 5 (п`яти) днів з дати одержання Акт приймання-передачі виконаних робіт за умови належного виконання таких Робіт. В разі наявності зауважень/побажань, повідомити про це Виконавця офіційним листом, направивши поштою, факсимільним зв`язком, електронною поштою, тощо на протязі 5 робочих днів з дати отримання результатів Робіт.

Згідно з п. 6.2. Договору у випадку порушення Виконавцем строку виконання Робіт, останній сплачує пеню Замовнику в розмірі 0,5 % від ціни Робіт за кожний прострочений день.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до повного виконання ними своїх зобов`язань за даним Договором. Закінчення терміну цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за рушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. п. 8.1., 8.2. Договору).

Платіжною інструкцією №381 від 15.01.2021 позивач перерахував відповідачу авансовий платіж за Договором у розмірі 445 000,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що в порушення взятих на себе зобов`язань відповідачем не виконано Роботи відповідно до умов Договору. Прострочення виконання зобов`язань Відповідачем триває з 01.01.2022.

30.07.2024 позивач направив відповідачу повідомлення вих. №4562/04 від 26.07.2024 про розірвання Договору з вимогою повернути отриманий аванс в розмірі 445 000,00 грн ну строк 7 днів від дня пред`явлення вимоги. Вказане повідомлення отримано відповідачем 01.08.2024.

Позивач зазначає, що станом на час розгляду справи Договір є розірваним, вимога про повернення грошових коштів в розмірі 445 000,00 грн залишається невиконаною відповідачем. Прострочення виконання відповідачем зобов`язань з повернення суми авансового платежу триває з 09.08.2024, у зв`язку з чим позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача пеню за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 у розмірі 560 700,00 грн.

Відповідач заперечує проти таких вимог і тверджень позивача та зазначає, що невиконання обумовлених Договором робіт у встановлений п. 4.1. строк зумовлено ненаданням позивачем усієї необхідної технічної інформації для виконання Робіт. При цьому відповідач зазначає, що ним було виконано значну кількість Робіт, тож підстави для повернення авансового платежу позивачу відсутні.

Зобов`язанням, згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 843 ЦК України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін (ч. ч. 1-3 ст. 844 ЦК України).

За ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Статтею 849 ЦК України передбачено, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

За умовами частини 3 статті 651 ЦК України в разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З матеріалів справи вбачається порушення відповідачем умов Договору в частині строків виконання робіт та припинення з цих підстав дії Договору на підставі повідомлення позивача вих. №4562/04 від 26.07.2024.

Як передбачено частиною 2 статті 570 ЦК України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 445 000,00 грн попередньої оплати за Договором є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином та у встановленому законом порядку відповідачем, отже, підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення строків виконання робіт за Договором позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення з відповідача пеню за період з 24.02.2022 по 30.06.2022 у розмірі 560 700,00 грн.

Згідно з п. 6.2. Договору у випадку порушення Виконавцем строку виконання Робіт, останній сплачує пеню Замовнику в розмірі 0,5 % від ціни Робіт за кожний прострочений день.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст. 550 ЦК України).

Частиною 1 ст. 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено його правильність та арифметичну вірність, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

При цьому суд відхиляє як недоведені та необґрунтовані доводи відповідача про те, що невиконання робіт зумовлено ненаданням позивачем технічної інформації з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів повідомлення позивача про неможливість виконання робіт у встановлені строки у зв`язку з недостатністю переданих йому матеріалів, протягом обумовленого сторонами строку виконання робіт.

У той же час позивачем надано до матеріалів справи належні докази надання запитуваних відповідачем матеріалів, а також продовження строку виконання зобов`язань до 31.12.2021, відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору.

Статтею 847 ЦК України встановлено, що підрядник зобов`язаний своєчасно попередити замовника:

1) про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;

2) про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;

3) про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи.

Якщо замовник, незважаючи на своєчасне попередження з боку підрядника, у відповідний строк не замінить недоброякісний або непридатний матеріал, не змінить вказівок про спосіб виконання роботи або не усуне інших обставин, що загрожують якості або придатності результату роботи, підрядник має право відмовитися від договору підряду та право на відшкодування збитків (ч. 1 ст. 848 ЦК України).

Відповідно до ст. 850 ЦК України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Уразі невиконання замовником цього обов`язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищення ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв`язку з невиконанням замовником договору.

Статтю 851 ЦК України встановлено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

У той же час судом встановлено відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження неможливості виконання робіт за Договором з вини Замовника.

Так само суд відхиляє як необґрунтовані та недоведені твердження відповідача про виконання ним значної частини Робіт за Договором, оскільки у матеріалах справи відсутні докази прийняття позивачем частини виконаних робіт (акт приймання-передачі), з яких можливо було б встановити дійсний обсяг та вартість таких робіт.

При цьому суд звертає увагу на те, що Договором не визначена вартість виконання окремих етапів робіт, і до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження вартості частини виконаних відповідачем робіт.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов`язаної з його або її правами та обов`язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, та не спростованими належним чином та в установленому законом відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Костура Олександра Васильовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, місто Харків, вул.Тарасенка Георгія, будинок 126; ідентифікаційний код 14310299) 445 000 (чотириста сорок п`ять тисяч) грн 00 коп. авансового платежу, 560 700 (п`ятсот шістдесят тисяч сімсот) грн 00 коп. пені та 12 068 (дванадцять тисяч шістдесят вісім) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.12.2024.

Суддя Т.М. Ващенко