Рішення

від 17.09.2024 по справі 911/823/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. м. Київ Справа № 911/823/24

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор», м. Київ

до Приватного підприємства «Васильківтрансавто», Київська обл., м. Васильків

про стягнення 153728,93 грн.

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

від позивача: Солошенко С.В. (ордер серії СА № 1081327 від 27.03.2024 р.);

від відповідача: Положишник В.В. (ордер серії ВІ № 1215540 від 04.05.2023 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного підприємства «Васильківтрансавто», в якому позивач (з урахуванням доповнень до позовної заяви) просить стягнути 153728,93 грн., з яких 110000,00 грн. боргу, 19240,00 грн. пені, 1923,73 грн. 3 % річних, 3566,29 грн. інфляційних втрат та 18998,91 грн. збитків.

Позовні вимоги (з урахуванням доповнень до позовної заяви від 27.03.2024 р. у справі № 911/823/24 (позовна заява з усуненням недоліків)) обґрунтовано тим, що відповідач в порушення п. 4.1.1, 4.1.2 договору про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень, укладеного між позивачем та відповідачем, не забезпечив надання технічного справного автобусу для здійснення перевезень пасажирів на замовлення позивача та не надав у повному обсязі послуги в частині перевезення пасажирів за маршрутом м. Вльора м. Київ в період з 19.08.2023 р. по 21.08.2023 р., у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з повернення частини вартості ненаданих послуг у сумі 110000,00 грн. З огляду на припинення дії договору внаслідок закінчення строку його дії, а також враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з надання послуг на сплачену позивачем на умовах договору частину авансу в розмірі 110000,00 грн, позивач, посилаючись на ст. 1212 Цивільного кодексу України, вважає, що вказані кошти є безпідставно набутими відповідачем. Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано 1923,73 грн 3 % річних, 3566,29 грн інфляційних втрат, також посилаючись на п. 5.6 договору нараховано 19240,00 грн пені.

В обґрунтування позовної вимоги про стягнення 18998,91 грн збитків позивач посилається на те, що через поломку автобусу відповідача і неможливість продовження перевезення пасажирів до кінцевого пункту призначення, а також через незабезпечення відповідачем заміни автобусу позивач вимушений був понести витрати на забезпечення пасажирів харчуванням на суму 1715 румунських лей, що при оплаті було конвертовано в суму 14168,91 грн та на суму 551 румунських лей, що при оплаті було конвертовано в суму 4830,00 грн, а загалом 18998,91 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 09.05.2024 р.

29.04.2024 до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання про приєднання заяви свідка до матеріалів справи, в якому він просить приєднати до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 , підпис на якій посвідчений 05.04.2024 р. приватним нотаріусом КМНО Рвач Ж.В., зареєстровану в реєстрі за № 407. Вказане клопотання судом задоволено, оскільки вказана заява не могла бути подана позивачем разом із позовною заявою, яка була подана 28.03.2024 р., так як датована пізніше (05.04.2024 р.).

07.05.2024 до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач визнає обставини поломки автобусу VOLVO IRIZAR під час надання послуг з пасажирського перевезення з м. Вльора до м. Києва 20.08.2023 р. на території Румунії, проте повністю заперечує проти позовних вимог про стягнення з відповідача 153728,93 грн. Відповідач посилається на те, що під час вирішення ситуації з поломкою автобусу ним в особі директора ОСОБА_2 , водіями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на місці вживалися заходи стосовно якнайшвидшого ремонту автобуса відповідними станціями технічного обслуговування, які були поруч, та в месенджері «Вайбер» відбувалося постійне спілкування з представниками ТОВ «Альф туристичний оператор» Новобранець Катериною та Наталею (прізвище не відомо) стосовно вирішення ситуації з подальшим наданням послуг з перевезення пасажирів до кінцевого місця. Відповідач зазначає, що ОСОБА_2 від імені ПП «Васильківтрансавто» сплачено за проживання туристів в готелі та ТОВ «Альф туристичний оператор» 135432,46 грн, з яких 61250 грн безпосередньо представникам позивача для повернення туристів (частини, яка погодилася) до м. Києва. Відповідач вважає, що проблемна ситуація була вирішена спільними зусиллями обох сторін, внаслідок чого був складений акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. Відповідач зазначає, що не зобов`язаний був повертати частину суми попередньої оплати пропорційно невиконаному перевезенню, адже фактично таке перевезення здійснено іншими транспортними засобами за рахунок відповідача, що співмірно правовому значенню надання транспортних послуг особою, яка такі послуги оплачує. Відповідач вважає, що оскільки у нього не виникло обов`язку повернути суму попередньої оплати на умовах договору від 12.07.2023 р., останнім не допущено порушення грошового зобов`язання, а тому вимоги про стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені, є необґрунтованими. На твердження позивача про те, що акт виконаних робіт № 15 було підписано помилково при невиконанні відповідачем своїх зобов`язань, внаслідок чого економіста з фінансової роботи ТОВ «Альф туристичний оператор» ОСОБА_5 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану за підписання первинних документів без проведення належної перевірки виконання зобов`язань, відповідач зазначає, що у разі уповноваження ОСОБА_5 на підписання документів первинного обліку від позивача, остання мала право підписувати акт № 15 власним кваліфікованим електронним підписом, в той час як вказаний акт підписано генеральним директором ТОВ «Альф туристичний оператор».

23.05.2024 до господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він, зокрема просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач зазначає, що доводи відповідача щодо забезпечення перевезення пасажирів до кінцевого пункту призначення іншими транспортними засобами за його рахунок, не підтверджено жодним належним і допустимим доказом, та спростовується численними скаргами пасажирів, а також заявою свідка, що міститься в матеріалах справи. Позивач посилається на те, що акт виконаних робіт № 15, який направлений відповідачем позивачу, не містить відомостей, на виконання якого саме договору його укладено, отже відсутні підстави стверджувати, що він підтверджує надання послуг саме по договору про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень від 12.07.2023 р., а не в межах інших договорів. Позивач зазначає, що акт виконаних робіт № 15 складений 21.08.2023 р., але в зазначену дату автобус, який здійснював перевезення, та пасажири цього рейсу перебували ще за межами України, що визнається самим відповідачем, а отже відсутні підстави стверджувати про надання відповідачем спірних послуг станом на 21.08.2023 р., та є ще одним підтвердженням помилковості його підписання позивачем. Позивач вважає, що доводи відповідача про відсутність у позивача до нього претензій щодо надання послуг перевезення, посилаючись на акт виконаних робіт № 15, в якому зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають, спростовуються направленням позивачем відповідачу листів та претензій. Позивач посилається на те, що зі змісту долучених відповідачем копій платіжних доручень вбачається, що ОСОБА_2 було перерахувано кошти на користь невідомих фізичних осіб із призначенням платежу: «переказ власних коштів».

30.05.2024 до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про допит свідків, в якому він просить викликати та допитати в судовому засіданні працівника ТОВ «Альфа туристичний оператор» Катерину Новобранець; зобов`язати ТОВ «Альфа туристичний оператор» надати суду персональні дані ПІБ, адресу місця проживання та роботи менеджера Наталі, яка від імені позивача спілкувалась з відповідачем у месенджері «вайбер»; після встановлення таких даних викликати та допитати в судовому засіданні працівника ТОВ «Альфа туристичний оператор» Наталю. Вказане клопотання судом не задоволено з огляду на наступне.

11.06.2024 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про допит свідків, в якому він просить відмовити в задоволенні клопотання ПП «Васильківтрансавто» про виклик свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Отже Господарським процесуальним кодексом України встановлено, що свідок викликається судом для допиту тільки у випадку, коли обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Водночас, у даній справі відсутні заяви свідків ОСОБА_6 та Наталі, яких відповідач просить викликати до суду для допиту, що є безумовною підставою для відмови у задоволенні вказаного клопотання.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.06.2024 р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

04.07.2024 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, в якому він просить долучити до матеріалів справи докази стосовно підтвердження оплати вартості послуг з повернення пасажирів, а саме: лист ПП «Васильківтрансавто» до ФОП Миклащук від 20.06.2024 р. та лист ФОП Миклащук від 24.06.2024 р. Неподання вказаних доказів обґрунтовано їх відсутністю у ПП «Васильківтрансавто» на час подання відзиву на позов та потребою їх отримання на стадії підготовчого провадження в іншої особи. Вказане клопотання судом задоволено, оскільки вказані докази не могли бути подані відповідачем разом із відзивом на позовну заяву, який надійшов до суду 07.05.2024 р., так як датовані пізніше, а саме 20.06.2024 р. та 24.06.2024 р.

04.07.2024 р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому він просить витребувати від позивача дані та копії документів, які, на думку відповідача, підтверджують обставини спірних правовідносин стосовно повернення з м. Тімішоара (Румунія) до м. Києва пасажирів маршруту м. Вльора м. Київ, в період 19-23 серпня 2023 р., перевезення яких здійснювалось ПП «Васильківтрансавто» за переліком, який зазначено у клопотанні.

22.07.2024 р. до господарського суду Київської області від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів, в яких він просить відмовити в задоволенні клопотання ПП «Васильківтрансавто» про витребування доказів.

Клопотання відповідача про витребування доказів судом не задоволено з підстав, зазначених в ухвалі суду від 23.07.2024 р.

У підготовчих засіданнях 09.05.2024 р., 30.05.2024 р. та 04.07.2024 р. судом оголошено перерви до 30.05.2024 р., 13.06.2024 р. та 23.07.2024 р. відповідно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.08.2024 р.

У судовому засіданні 08.08.2024 р. судом оголошено перерву до 22.08.2024 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.08.2024 р. відкладено судове засідання на 05.09.2024 р.

У зв`язку із оголошенням у місті Києві сигналу «Повітряна тривога» судове засідання, призначене на 05.09.2024 р., не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2024 р. судове засідання призначено на 17.09.2024 р.

Представник позивача у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у підготовчих засіданнях та судових засіданнях проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.07.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» (замовник) та Приватним підприємством «Васильківтрансавто» (виконавець) було укладено договір про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень.

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується надавати послуги замовнику з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень пасажирів замовника, а замовник прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Згідно з п. 1.2 договору виконавець зобов`язується надати послуги з перевезення пасажирів замовника у кількості не більше 63 особи за маршрутом: Київ (Україна) - Житомир - Рівне - Львів - Стрий - Мукачево - Берегове - Дяково - Тімішоара - Белград - Подгориця - Бар - Ульцинь - Тирана - Дуррес - Вльора (Республіка Албанія) та в зворотному напрямку.

Пунктом 1.3 договору сторони дійшли згоди, що надання послуг з перевезення людей замовника розпочинається з 19.07.2023 р., перевезення виконуватимуться 1 раз на тиждень, кожної середи виїзд з Києва (Україна), кожної суботи виїзд з Вльора (Республіка Албанія).

Для здійснення перевезень виконавець надає замовнику автобус великої місткості, який є технічно справним та призначений для комфортного міжнародного перевезення пасажирів (п. 1.5 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору вартість кожного перевезення за маршрутом, визначеним у п. 1.2 цього договору, визначається виконавцем у наданому замовнику рахунку-фактурі. Оплата замовником рахунку-фактури є підтвердженням про узгодження сторонами вартості замовленої послуги, яка буде надана виконавцем.

Згідно з п. 3.2 договору оплата за послуги виконавця, що визначена цим договором, проводиться безготівковим розрахунком, шляхом перерахування грошових коштів замовником на рахунок виконавця в установі банку у повному обсязі на умовах 100 % попередньої оплати перед початком перевезення.

Пунктом 3.3 договору встановлено, що сплачена замовником вартість послуг виконавця включає в себе всі можливі витрати виконавця, пов`язані із здійсненням перевезення за погодженим сторонами маршрутом, у тому числі оплату за проїзд платними дорогами, стоянку тощо.

Замовник протягом трьох робочих днів з дати отримання акту прийому-надання послуг від виконавця зобов`язаний підписати його або у той же строк висунути мотивовану відмову від підписання такого акту, а у разі його підписання, один примірник повернути виконавцю (п. 3.7 договору).

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 договору виконавець зобов`язується надати технічно справний автобус, призначений його виробником для перевезення пасажирів та їх багажу, сертифікований відповідного типу, що відповідає параметрам комфортності для даного виду перевезень, укомплектований необхідною документацією на визначений у цьому договорі маршрут.

Згідно з пп. 4.1.2 п. 4.1 договору виконавець зобов`язується забезпечити надання послуг автобусами, які знаходяться у технічно справному стані та пройшли обов`язковий технічний контроль КТЗ і мають відповідний дійсний протокол.

Підпунктом 4.1.10 п. 4.1 договору встановлено, що виконавець зобов`язується у разі поломки автобусу або не можливості здійснити перевезення з будь-яких причин, вжити всіх можливих заходів для усунення причини вимушеної зупинки перевезення, а у випадку не можливості усунення причин, по можливості надати інший автобус (з кількістю сидячих місць не менше ніж кількість пасажирів) з таким розрахунком, щоб доставка пасажирів була здійснена по маршруту без додаткових витрат для пасажирів та замовника.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 договору виконавець має право здійснювати заміну автобусу при погодженні з Замовником.

Згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 договору виконавець має право у виключних випадках передавати свої права та зобов`язання за цим договором іншим особам та організаціям погодивши це із замовником.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що у випадку ненадання послуг з перевезення (її частини) виконавець протягом трьох робочих днів з дня скасування (невиконання) такого перевезення повертає замовнику суму попередньої оплати (її частину пропорційно невиконаному перевезенню), сплаченої замовником та відшкодовує понесені у зв`язку з цим збитки у повному обсязі.

Цей договір набирає юридичної сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 р. (п. 7.1 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст. 905 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

На виконання умов договору про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000015 від 15.08.2023 р. на оплату послуги перевезення пасажирів за маршрутом Київ (Україна) Вльора (Республіка Албанія) 16.08-19.08.23 р. на суму 220000,00 грн.

Вказаний рахунок оплачений позивачем 15.08.2023 р., що підтверджується платіжною інструкцією № 71729045 від 15.08.2023 р. на суму 220000,00 грн із призначенням платежу: «Оплата за турист. послуги автобусн перевезен Україна-Албанія-Україна 16.08.23-19.08.23 зг рф № 15 від 15.08.23 Без ПДВ».

Таким чином, відповідно до п.п. 1.3, 3.1 договору сторони дійшли згоди про надання відповідачем позивачу послуг з перевезення пасажирів з виїздом з міста Київ (Україна)16.08.2023 р. (середа) до міста Вльора (Республіка Албанія), та виїздом з міста Вльора (Республіка Албанія) 19.08.2023 р. (субота) до міста Київ (Україна).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, зокрема посилається на те, що відповідач в порушення п. 4.1.1, 4.1.2 договору не забезпечив надання технічного справного автобусу для здійснення перевезень пасажирів на замовлення позивача, в результаті чого 20.08.2023 р. автобус зламався під час здійснення перевезення за маршрутом м. Вльора м. Київ. Позивач зазначає, що відповідач надав послуги лише частково, оскільки свої зобов`язання з перевезенням пасажирів 19.08.2023 р. за вказаним маршрутом і доставлення пасажирів до кінцевого пункту 21.08.2023 р. відповідачем не виконані, у зв`язку з чим у відповідача виникло зобов`язання з повернення частини вартості ненаданих послуг у сумі 110000,00 грн.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що у випадку ненадання послуг з перевезення (її частини) виконавець протягом трьох робочих днів з дня скасування (невиконання) такого перевезення повертає замовнику суму попередньої оплати (її частину пропорційно невиконаному перевезенню), сплаченої замовником та відшкодовує понесені у зв`язку з цим збитки у повному обсязі.

Відповідач визнає обставини поломки автобусу 20.08.2023 р. під час надання послуг з пасажирського перевезення з м. Вльора до м. Києва на території Румунії, проте повністю заперечує проти позовних вимог про стягнення з відповідача, зокрема 110000,00 грн.

Пунктом 3.7 договору від 12.07.2023 р. про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень встановлено, що замовник протягом трьох робочих днів з дати отримання акта прийому-надання послуг від виконавця зобов`язаний підписати його або у той же строк висунути мотивовану відмову від підписання такого акту, а у разі його підписання, один примірник повернути виконавцю.

Отже доказом надання відповідачем послуг з перевезення пасажирів за договором від 12.07.2023 р. про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень є підписаний обома сторонами акт прийому-надання послуг.

Приватним підприємством «Васильківтрансавто» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» підписаний акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р., відповідно до якого виконавцем були надані послуги за рахунком № 15 від 15.08.2023 р., а саме: послуги з міжнародних перевезень пасажирів та багажу за маршрутом Україна Республіка Албанія (Вльора) Україна в період з 16.08.2023 р. по 19.08.2023 р., загальною вартістю 220000,00 грн. Також у вказаному акті сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають.

Акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. підписаний від Приватного підприємства «Васильківтрансавто» директором ОСОБА_2 (ЕЦП за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно»), а від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» генеральним директором Олексієнко О.М. (ЕЦП за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно»), та скріплений електронними печатками.

При цьому, у позовній заяві позивач посилається на те, що вказаний акт підписаний уповноваженою особою позивача ОСОБА_5 помилково разом із іншими 12 актами, направленими відповідачем.

Судом встановлено, що наказом № 1101/1 від 11.01.2022 р. Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» «Про використання електронного цифрового підпису» надано право економісту з фінансової роботи ОСОБА_5 на підписання договірних документів, первинних та інших документів з контрагентами підприємства із використанням електронного цифрового підпису уповноваженої особи ТОВ «Альф Туристичний Оператор».

Відповідно до пояснювальної записки від 08.11.2023 р. економіста з фінансової роботи ТОВ «Альф Туристичний Оператор» Король І., нею 07.09.2023 р. підписано в електронній формі акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. за договором про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень від 12.07.2023 р., направлений ПП «Васильківтрансавто» через сервіс обміну електронними документами «Вчасно». Економіст з фінансової роботи ОСОБА_7 пояснила, що незважаючи на обізнаність про невиконання ПП «Васильківтрансавто» свого зобов`язання за договором з доставки пасажирів до місця призначення, підписання вказаного акта відбулось помилково.

Водночас, судом встановлено, що в акті виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. зазначено, що цей акт уклали ПП «Васильківтрансавто» в особі ОСОБА_2 та ТОВ «Альф Туристичний Оператор» в особі генерального директора Олексієнко О.М. У вказаному акті, де містяться реквізити юридичних осіб та підписи, хоча і не міститься власноручних підписів сторін, проте зазначено, що акт має бути підписаний від виконавця Черненком С.В., а від замовника ОСОБА_8 .

Як вже зазначалось, акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. підписаний від Приватного підприємства «Васильківтрансавто» Черненком С.В. (за допомогою ЕЦП), та від Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» ОСОБА_8 (за допомогою ЕЦП).

Відповідно п. 15 ч. ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Згідно з ч. 6 ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» користувачі послуг електронної ідентифікації зобов`язані забезпечувати конфіденційність та неможливість несанкціонованого доступу інших осіб до засобу електронної ідентифікації.

Наказом № 1101/1 від 11.01.2022 р. Генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» «Про використання електронно-цифрового підпису» хоча і надано право економісту з фінансової роботи ОСОБА_5 на підписання документів, проте ОСОБА_5 має право підписувати документи лише власним електронним-цифровим підписом.

Отже акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. підписаний електронним цифровим підписом, який має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, саме генеральним директором ТОВ «Альф Туристичний Оператор» ОСОБА_8 , а не економістом з фінансової роботи ТОВ «Альф Туристичний Оператор» ОСОБА_5 .

Позивач також посилається на те, що на помилковість підписання акта виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. свідчить те, що станом на 21.08.2023 р. транспортний засіб відповідача з номерним знаком НОМЕР_1 , який здійснював спірне перевезення відповідно до шляхового листа пасажира № 000016, не здійснив в`їзд на територію України, а отже неможливо було констатувати факт надання відповідачем послуг станом на дату підписання зазначеного акта.

Державна митна служба України у відповідь на адвокатський запит адвоката Солошенка С. від 23.02.2024 р. № 02-24/15 разом із листом № 19/19-02-02/8.19/1019 від 27.02.2024 р. надала дані щодо перетину митного кордону України транспортним засобом з номером державної реєстрації АІ 2858 РН у період з 17.08.2023 р. по 21.08.2023 р. За даними Журналу пункту пропуску «Дякове-Халмеу» митного поста «Дякове» Закарпатської залізниці транспортний засіб АІ 2858 РН 17.08.2023 р. перетнув державний кордон у напрямку виїзду.

Відповідачем не заперечується факт того, що станом на 21.08.2023 р. автобус з номерним знаком НОМЕР_1 , який здійснював спірне перевезення, не перетинав державний кордон у зворотньому напрямку.

Проте, як вже зазначалось, підписання акта виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. здійснювалось сторонами в електронному вигляді за допомогою онлайн-сервісу електронного документообігу «Вчасно».

Відповідно до виписки, яку надано позивачем разом із позовною заявою, ОСОБА_2 (директор ПП «Васильківтрансавто») підписав вказаний акт електронним цифровим підписом та скріпив його електронною печаткою 05.09.2023 р., а Олексієнко Ольга Миколаївна (генеральний директор ТОВ «АТО») 07.09.2023 р.

Таким чином, акт виконаних робіт № 15, хоча і датований 21.08.2023 р., проте підписаний відповідачем та позивачем 05.09.2023 р. та 07.09.2023 р. відповідно.

Позивач також посилається на те, що акт виконаних робіт № 15, направлений відповідачем, не містить відомостей, на виконання якого саме договору його укладено, отже відсутні підстави стверджувати, що він підтверджує надання послуг саме по договору про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень від 12.07.2023 р., а не в межах інших договорів.

При цьому, позивачем не надано інших договорів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» та Приватним підприємством «Васильківтрансавто», на підставі яких відповідачем були надані позивачу послуги за рахунком № 15 від 15.08.2023 р., а саме: послуги з міжнародних перевезень пасажирів та багажу за маршрутом Україна Республіка Албанія (Вльора) Україна в період з 16.08.2023 р. по 19.08.2023 р., загальною вартістю 220000,00 грн.

Крім того, твердження позивача є суперечливими, оскільки, звертаючись із позовною заявою, позивач посилається на те, що вказаний акт (який ним і долучений до матеріалів позовної заяви) підписаний помилково, у зв`язку із чим працівнику, який нібито підписав вказаний акт, оголошено догану за порушення трудової дисципліни.

Як вбачається з наказу № 0911-23 від 09.11.2023 р. Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» «Про притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності» догану за порушення трудової дисципліни оголошено через те, що ОСОБА_5 проявила необачність і підписала акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. саме за договором про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень від 12.07.2023 р.

Таким чином, твердження позивача про те, що відсутні підстави стверджувати, що акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. підтверджує надання послуг по договору про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень від 12.07.2023 р., а не в межах інших договорів, є необґрунтованими.

Матеріали справи не містять мотивованої відмови позивача від підписання акта виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також посилається на те, що протягом більше доби відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання, передбачені, зокрема п. 4.1.10 договору, а саме: причини зупинення перевезення не усунуто, інший автобус для продовження перевезення відповідачем не забезпечений, пасажири відмовилися від подальшого перевезення автобусом ПП «Васильківтрансавто» та змушені були самостійно добиратися до кінцевого місця призначення за власний рахунок, що дуже негативно вплинуло на репутацію позивача та отримано відповідні скарги від пасажирів з вимогами щодо компенсації їх збитків.

Суд зазначає, що предметом спору у даній справі, зокрема є стягнення коштів за часткове ненадання послуг за договором від 12.07.2023 р. про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» та Приватним підприємством «Васильківтрансавто».

За умовами вказаного договору відповідач зобов`язувався надавати послуги з перевезення пасажирів замовника за маршрутом: Київ (Україна) Вльора (Республіка Албанія) та в зворотному напрямку 1 раз на тиждень, кожної середи виїзд з міста Києва (Україна), кожної суботи виїзд з міста Вльора (Республіка Албанія).

Таким чином, умовами договору сторони узгодили, що кожної суботи мав відбуватись виїзд з міста Вльора (Республіка Албанія) до міста Києва (Україна), проте ні в договорі, ні в інших документах, наданих сторонами, не міститься домовленостей, коли автобус має повернутись в місто Київ.

Маршрутні листи, які надає позивач як підтвердження узгодження дати прибуття до міста Києва 21.08.2023 р., стосуються правовідносин, які виникли між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» та пасажирами, а не між Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» та Приватним підприємством «Васильківтрансавто».

Крім того, в рахунку-фактурі № СФ-0000015 від 15.08.2023 р., який виставлений на оплату послуги перевезення пасажирів за маршрутом Київ (Україна) Вльора (Республіка Албанія), зазначені дати 16.08-19.08.23 р., тобто 16.08.2023 р. (середа) виїзд до міста Вльора (Республіка Албанія), та 19.08.2023 р. (субота) виїзд до міста Київ (Україна).

В акті виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р. також зазначено, що виконавцем були надані послуги з міжнародних перевезень пасажирів та багажу за маршрутом Україна Республіка Албанія (Вльора) Україна в період з 16.08.2023 р. по 19.08.2023 р., вартість яких складає 220000,00 грн.

Отже матеріали справи не містять доказів того, що сторонами було узгоджено дату повернення до міста Києва саме 21.08.2023 р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи приписи ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України та відсутність в матеріалах справи доказів того, що сторонами було узгоджено дату повернення до міста Києва 21.08.2023 р., твердження позивача про те, що відповідачем порушено зобов`язання в частині здійснення перевезення за маршрутом м. Вльора м. Київ саме до 21.08.2023 р., є помилковим.

Водночас, підпунктом 4.1.10 п. 4.1 договору встановлено, що виконавець зобов`язується у разі поломки автобусу або не можливості здійснити перевезення з будь-яких причин, вжити всіх можливих заходів для усунення причини вимушеної зупинки перевезення, а у випадку не можливості усунення причин, по можливості надати інший автобус (з кількістю сидячих місць не менше ніж кількість пасажирів) з таким розрахунком, щоб доставка пасажирів була здійснена по маршруту без додаткових витрат для пасажирів та замовника.

Таким чином, факт поломки автобусу не є обставиною, що без дослідження всіх обставин справи в сукупності, свідчить про ненадання послуг за договором.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 договору виконавець має право здійснювати заміну автобусу при погодженні з замовником.

Як вже зазначалось, 20.08.2023 р. під час надання послуг з пасажирського перевезення з м. Вльора до м. Києва автобус зламався на території Румунії. Позивачем та відповідачем не заперечується той факт, що обидві сторони були на зв`язку і вживали всіх можливих заходів для вирішення даної ситуації, зокрема пошук станції технічного обслуговування, пошук іншого автобусу для завершення перевезення, пошук готелю для ночівлі пасажирів.

При цьому, позивач посилається на те, що пасажири відмовилися від подальшого перевезення автобусом ПП «Васильківтрансавто» та змушені були самостійно добиратися до кінцевого місця призначення за власний рахунок.

В матеріалах справи наявні звернення та заяви пасажирів, які їхали автобусом з номерним знаком НОМЕР_1 за маршрутом Вльора-Київ. Із вказаних звернень, зокрема вбачається, що дійсно автобус зламався на під`їзді до м. Тіміошара (Румунія) і більшість пасажирів організовували повернення до місця призначення самостійно.

Проте, матеріали справи не місять доказів того, що відповідач відмовився виконувати вказане перевезення, і як вже встановлено судом, умовами договору про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень від 12.07.2023 р., укладеним між позивачем та відповідачем, узгоджена лише дата виїзду з м. Вльора, проте не встановлена дата повернення до м. Києва, отже той факт, що пасажири відмовились від подальшого перевезення автобусом ПП «Васильківтрансавто» не свідчить про порушення відповідачем зобов`язань за договором та як наслідок його вину у тому, що вказані пасажири понесли додаткові витрати.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що не зобов`язаний був повертати частину суми попередньої оплати пропорційно невиконаному перевезенню, адже фактично таке перевезення здійснено іншими транспортними засобами за рахунок відповідача, що співмірно правовому значенню надання транспортних послуг особою, яка такі послуги оплачує.

На підтвердження здійснення перевезення іншими транспортними засобами за рахунок відповідача та здійснення оплати за готель відповідачем, зокрема надані платіжні інструкції про переказ коштів фізичним особам (водію, супроводжуючій), проте із вказаних платіжних доручень неможливо встановити, що вказані кошти були переказані директором ПП «Васильківтрансавто» на виконання договору від 12.07.2023 р. про послуги з нерегулярних (екскурсійних) пасажирських перевезень.

Також, Приватне підприємство «Васильківтрансавто» звернулось із листом від 20.06.2024 р. № 37 до Фізичної особи-підприємця Миклащука В.В., в якому просило надати відомості стосовно обставин здійснення пасажирських перевезень групи туристів до м. Києва у період з 22-23 серпня 2023 р. вартістю 24000,00 грн. У вказаному листі відповідач посилається на те, що представники Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» повідомили директора Приватного підприємства «Васильківтрансавто», що ними знайдено пасажирського перевізника, який доставить групу туристів від кордону України до м. Києва та надали номер карткового рахунку, на який директором відповідача 22.08.2023 р. були перераховані кошти у сумі 24000,00 грн, і після вказаної оплати туристи були доставлені до м. Києва.

Проте, у відповідь на вказаний лист Фізична особа-підприємець Миклащук В.В. повідомив, що 22.08.2023 р. було здійснено замовлення з перевезення групи пасажирів з м. Солотвино до м. Києва, однак хто саме замовляв перевезення та точної кількості пасажирів він не пам`ятає, проте пам`ятає, що замовлення було від імені туристичної компанії. Фізична особа-підприємець Миклащук В.В. також повідомив, 22.08.2023 р. на його банківський рахунок надійшли кошти у сумі 24000,00 грн, платником яких був ОСОБА_2 .

Матеріали справи також не містять доказів, яка кількість пасажирів чекали завершення перевезення, якими автобусами здійснювалось перевезення після поламки автобусу з номерним знаком НОМЕР_1 , та коли спірне перевезення було завершено.

При цьому позивачем не доведено, що всі пасажири автобусу, який здійснював спірне перевезення, добиралися до кінцевого місця призначення самостійно, оскільки відповідно до шляхового листа пасажира № 000016 в салоні автобуса перебувало 59 пасажирів, в той час як позивачем надано скарги від імені 25 осіб (з огляду на наявні в матеріалах справи маршрутні листи). Водночас, відповідачем надані переписки, платіжні доручення та листи, які хоч і не є належними та допустимими доказами, які підтверджують або спростовують спірні обставини, проте більш вірогідно свідчать про вжиття відповідачем заходів для завершення здійснення перевезення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Таким чином, враховуючи викладене та наявний в матеріалах справи підписаний обома сторонами акт виконаних робіт № 15 від 21.08.2023 р., суд дійшов висновку, що Приватним підприємством «Васильківтрансавто» надані, а Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» прийняті послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Київ (Україна) Вльора (Республіка Албанія) та в зворотному напрямку, а саме з виїздом з міста Києва (Україна) 16.08.2023 р. (середа) до міста Вльора (Республіка Албанія), та виїздом з міста Вльора (Республіка Албанія) 19.08.2023 р. (субота) до міста Києва (Україна).

Як вже неодноразово зазначалось судом, зобов`язання відповідача з повернення до міста Києва саме до 21.08.2023 р. умовами договору, укладеного між позивачем та відповідачем, не передбачено.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 110000,00 грн боргу, який визначений позивачем як вартість ненаданих послуг, є недоведеною та такою, що не ґрунтується на законі, з огляду на що задоволенню не підлягає.

Позовні вимоги про стягнення з відповідача 19240,00 грн пені, 1923,73 грн 3 % річних, 3566,29 грн інфляційних втрат також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 18998,91 грн збитків.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина 2 статті 224 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 1 статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За визначенням частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, збитки це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Як вже зазначалось, підпунктом 4.1.10 п. 4.1 договору встановлено, що виконавець зобов`язується у разі поломки автобусу або не можливості здійснити перевезення з будь-яких причин, вжити всіх можливих заходів для усунення причини вимушеної зупинки перевезення, а у випадку не можливості усунення причин, по можливості надати інший автобус (з кількістю сидячих місць не менше ніж кількість пасажирів) з таким розрахунком, щоб доставка пасажирів була здійснена по маршруту без додаткових витрат для пасажирів та замовника.

Позивач зазначає, що через поломку автобусу відповідача і неможливість продовження перевезення пасажирів до кінцевого пункту призначення, а також через незабезпечення відповідачем заміни автобусу позивач вимушений був понести витрати на забезпечення пасажирів харчуванням на суму 1715 румунських лей, що при оплаті було конвертовано в суму 14168,91 грн та на суму 551 румунських лей, що при оплаті було конвертовано в суму 4830,00 грн, а загалом 18998,91 грн.

Позивачем не надано доказів, яка кількість пасажирів, які відповідно до шляхового листа пасажира № 000016 їхали в автобусі з номером державної реєстрації АІ 2858 РН, були заселені в готель та яка кількість пасажирів скористалась послугами харчування, які, як стверджує позивач, він оплатив в готелі. Також позивачем не надано доказів на підтвердження вартості харчування у готелі.

На підтвердження понесення позивачем витрат на забезпечення пасажирів харчуванням позивачем разом із позовною заявою надані фіскальні чеки та скріншоти із мобільного додатка банківської установи.

Проте, у вказаних фіскальних чеках та скріншотах із мобільного додатка банківської установи відсутнє будь-яке посилання на те, що ці оплати були здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» за харчування туристів, які перебували в автобусі Приватного підприємства «Васильківтрансавто», який зламався.

Інших доказів на підтвердження понесення витрат на забезпечення пасажирів харчуванням позивачем взагалі не надано.

Отже, позивачем не доведено, що у зв`язку із поломкою автобусу Приватного підприємства «Васильківтрансавто» він зазнав втрат на забезпечення пасажирів харчуванням, які є збитками позивача.

Доведення факту наявності збитків та їх розміру покладено на позивача.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 18998,91 грн збитків є недоведеною та такою, що задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судовий збір відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на позивача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Альф Туристичний Оператор» до Приватного підприємства «Васильківтрансавто» про стягнення 153728,93 грн відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 06.12.2024 р.

Суддя О.О. Рябцева