Ухвала

від 06.12.2024 по справі 911/2073/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2073/24

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук Світлани Олегівни, розглянув матеріали заяви Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову (вх.№ 9569 від 04.12.2024) у справі № 911/2073/24

за позовом Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області

08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 21, код ЄДРПОУ 0290999622 (код ЄДРПОУ Київської обласної прокуратури 02909996)

в інтересах держави в особі позивача:

Бориспільської районної державної адміністрації Київської області

08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 74, код ЄДРПОУ 24209740

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ"

08552, Київська обл., Фастівський р-н, с. Триліси, вул. Короленка, буд. 7, код ЄДРПОУ 34501857

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача

Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9 А, код ЄДРПОУ 44768034

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЛІ ТРЕЙД"

03067, м. Київ, б-р Гавела Вацлава, буд. 4, к. 45, код ЄДРПОУ 35378489

про витребування земельних ділянок

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1101/24 від 05.08.2024) Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі позивача: Бориспільської районної державної адміністрації Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" про витребування земельних ділянок.

Прокурором у позовній заяві також заявлене залучення третьої осіби, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 9 А, код ЄДРПОУ 44768034).

Позовні вимоги прокурора обґрунтовані незаконним заволодінням Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" земельними ділянками лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0014, у зв`язку з чим, вони заявляються до витребування на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації, також заявляється про відшкодування витрат на сплату 3028,00 грн судового збору.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Оскільки позов обгрунтований тим, що спірні земельні ділянки під час їх відчуження відносились до земель лісогосподарського призначення та використовувались для ведення лісового господарства, суд дійшов висновку, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", відтак, є підстави для задоволення заяви прокурора про залучення цього підприємства для участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Крім того, оскільки відповідачем спірні земельні ділянки набуті за договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.07.2019 № 645, що укладений між ним як іпотекодержателем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Березова роща" як іпотекодавцем, суд дійшов висновку про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АРЛІ ТРЕЙД" (попередня назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Березова роща"), оскільки рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду, залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №911/2073/24 за правилами загального позовного провадження, призначено проведення підготовчого судового засідання на 15.10.2024 о 14:00, залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору та встановлено процесуальні строки учасникам справи.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№10798/24 від 02.10.2024) у якому заявлені клопотання про залишення позову без руху, застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності та про відмову в задоволенні позову.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від відповідача надійшла заява (вх.№10858/24 від 03.10.2024) про надання додаткових пояснень щодо залишення позовної заяви без руху.

За наслідками розгляду клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, що міститься у відзиві (вх.№10798/24 від 02.10.2024) та додаткових поясненнях (вх.№10858/24 від 03.10.2024), суд дійшов таких висновків.

Підставами для залишення позову без руху відповідач визначає те, що прокурором неправильно визначено ціну позову, з якої, відповідно, неправильно сплачений судовий збір: у розмірі меншому, ніж підлягає сплаті, а саме: за майнові вимоги про витребування земельних ділянок розмір судового збору мав би розраховуватись з їх нормативної грошової оцінки, на підтвердження якої відповідачем надані докази: Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За приписами підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що на 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 гривень.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна.

Предметом позову у цій справі є витребування на користь держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" (код ЄДРПОУ 34501857) земельних ділянок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0014.

Вартість спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0014 визначена прокурором у позовній заяві за договорами про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.07.2019 №645 та від 05.07.2019 №644, у сумі 105000,00 грн, відтак, прокурором відповідно до платіжної інструкції №2009 від 12.07.2024 сплачено 3028,00 грн судового збору.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву (вх.№10798/24 від 02.10.2024) додано два витяги з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки щодо спірних земельних ділянок, в якому нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:001:0013 вказана у розмірі 3745448,64 грн, а нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:001:0014 вказана у розмірі 5598181,24 грн, що не відповідає вартості спірного майна, що врахована прокурором при визначенні ціни позову та відповідній сплаті судового збору.

Відтак, за витягами з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельні ділянки, ціна позову становить 9343629,88 грн та, відповідно, 1,5 % судового збору - 140154,45 грн.

Одночасно, у письмових поясненнях відповідачем визначається вартість земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:001:0013 у 3562400,40 грн, що не відповідає наданому ним же доказу - Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:001:0013 та, відповідно, визначається ціна позову у 9160581,64 грн (137408,73 грн - судовий збір).

Відповідно до частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали - про що і заявляє відповідач, проте, надані суду матеріали справи недостатні для встановлення судом дійсної ціни позову, станом на день подання цього позову, та містять суперечливі відомості, при цьому, одностороння оцінка судом доказів, що подані однією із сторін, без урахування позицій інших учасників справи - суперечитиме принципу змігальності сторін господарського судочинства та не сприятиме ухваленню законних та справедливих судових рішень у справі, розгляд якої, при цьому, постановлено здійснювати у судових засіданнях з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про витребування у прокурора письмових пояснень про вартість спірного у справі майна, станом на дату подання позову до суду, для цілей розрахунку правильного судового збору у справі за позовні вимоги майнового характеру, з відповідними доказами вартості спірного майна у додатку, та про доводи відповідача щодо розрахунку ціни позову з наданих відповідачем доказів розмірів нормативно грошової оцінки спірних земельних ділянок.

Згідно із статею 13 Господарського процесуального кодексу України 1. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. 2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. 3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. 5. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

З метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін господарського судочинства відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України та належного встановлення ціни позову та, відповідно, визначення належного до сплати судового збору, суд дійшов висновку про витребування доказів та відкладення розгляду питання залишення позову без руху до судового засідання, що призначене у справі на 15.10.2024 о 14:00.

Вказана позиція суду не суперечить позиціям Верховного Суду у подібних випадках, що надані відповідачем, зокрема, викладених в ухвалі Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 906/283/22, з огляду на наявність у Господарського суду Київської області матеріалів справи та повноважень суду на стадії підготовчого провадження, відповідно до частини 2 статті 182, частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.10.2024 відкладено розгляд питання про залишення позову без руху до підготовчого засідання у справі 15.10.2024 о 14:00.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від відповідача надійшла заява (вх.№11383/24 від 14.10.2024) про надання додаткових пояснень у справі.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від прокурора надійшла заява (вх.№11397/24 від 15.10.2024) з процесуальних питань (пояснення).

У підготовче судове засідання 15.10.2024 з`явився представник відповідача та прокурор, представники позивача та третіх осіб не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Під час підготовчого судового засідання 15.10.2024 судом повторно перевірено позовну заяву і додані до неї документи на відповідність вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України та встановлена їх невідповідність вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з вимогами підпункту 2 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 становить 3028,00 грн.

Суд встановив, що відповідно до витягу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру нормативна грошова оцінка спірних у справі земельних ділянок складає: 3220888000:03:001:0013 - 3745448,64 грн та 3220888000:03:001:0014 - 5598181,24 грн, у зв`язку з чим, прокурором недоплачений до Державного бюджету України судовий збір - 137126,45 грн.

Верховний Суд в ухвалах від 30.04.2024 у справі №906/283/22, від 02.06.2021 у справі №201/2956/19, від 06.08.2021 у справі №308/6261/16-ц та від 11.06.2021 у справі №372/453/19 зазначає, що вартість земельної ділянки визначається нормативною грошовою оцінкою, відбувається шляхом отримання відомостей (витяг/довідка) з Державного земельного кадастру даних про таку оцінку вартості та сума судового збору за подання позовної заяви про витребування земельної ділянки має розраховуватись від нормативної грошової оцінки.

Доводи прокурора, що для потреб розрахунку судового збору має використовуватись екпертна оцінка, не відповідає вищевказаним позиціям та вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оцінку земель" грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки є єдиним офіційним показником, затвердженим державою, експертна оцінка, яка відображає ринкову вартість, не використовується для судового збору, оскільки вона залежить від ринкових умов і не є стандартизованою для таких правовідносин, у зв`язку з чим, Верховний Суд підкреслює необхідність використання офіційних державних даних, щоб забезпечити єдиний підхід до розрахунків у земельних справах.

Відповідно до частин 11, 12, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2024 (повний текст складений 24.10.2024) позовну заяву залишено без руху, зобов`язано прокурора усунути недоліки позовної заяви шляхом доплати судового збору за подання позову на суму 137126,45 грн і докази такої доплати надати суду та встановлено строк на таке усунення.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від прокурора надійшла заява (вх.№8528 від 29.10.2024) про продовження строку виконання ухвали.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від прокурора надійшла заява (вх.№12173/24 від 30.10.2024) про усунення недоліків позовної заяви.

У підсистемі ЄСІТС Електронний суд від відповідача надійшла заява (вх.№12181/24 від 31.10.2024) про залишення позовної заяви без розгляду.

За результатами розгляду вищевказаних заяв прокурора та відповідача, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною 5 статті 119 Господарського процесуального кодексу України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2024, якою позовну заяву залишено без руху, встановлено строк прокурору на усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору за подання позову на суму 137126,45 грн - 5 днів з дня вручення даної ухвали, що з урахуванням доставлення цієї ухвали до електронного кабінету прокурора 24.10.2024, становить строк до 29.10.2024, прокурором 29.10.2024 подана суду заява про продовження цього строку, а 30.10.2024 - надані докази усунення недоліків позовної заяви шляхом доплати судового збору за подання позову на суму 137126,45 грн (платіжна інструкція №3168 від 28.10.2024).

Відповідач заперечує наявність підстав для продовження строку на усунення прокурором недоліків позову, зокрема, присічністю такого строку, тим, що суд встановив максимальний строк із можливих, прокурором не вказані поважні причини пропуску цього строку та не надано доказів на їх підтвердження, доказ - довідка бухгалтерії прокуратури є неналежним: підписаний неуповноваженою особою та не містить реквізитів, клопотання про продовження процесуального строку не містить строку, на який заявлене таке продовження, з огляду на що відповідач заявляє про залишення позову без розгляду на підставі частин 11-13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на усунення недоліків позовної заяви, прокурор посилається на те, що платіжні документи для доплати судового збору підготовлені у строк, що визначений судом та передані в органи Державної казначейської служби України у Київській області для проведення платежу, на підтвердження чого прокурором надана довідка відділу фінансування та бухгалтерського обліку Київської обласної прокуратури та у зв`язку із фінансуванням органів прокуратури виключно з державного бюджету, виконання цього платежу казначейством потребує більше часу, ніж надано судом.

Як вбачається з платіжної інструкції №3168 від 28.10.2024, що додана разом із заявою про усунення недоліків (вх.№12173/24 від 30.10.2024), введення цього документу до системи дистанційного обслуговування казначейства датується 28.10.2024, однак, виконано його 30.10.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №3168 від 28.10.2024 про доплату прокуратурою спірного судового збору, що містить відмітку Державної казначейської служби України про її виконання, відтак, приймається судом як достовірний доказ, цей електронний платіжний документ, який є розпорядженням ініціатора (у даному випадку прокуратури) надавачу платіжних послуг (у даному випадку Державній казначейській службі України) щодо виконання платіжної операції, отриманий Державною казначейською службою України 28.10.2024 о 17:20.

Згідно з Регламентом роботи системи дистанційного обслуговування з використанням програмно-технічного комплексу «Клієнт казначейства Казначейство»: формування, візування та відправка електронних документів користувачами (клієнтами) у програмно-технічному комплексі «Клієнт казначейства Казначейство» здійснюється цілодобово; формування Державною казначейською службою України виписок з рахунків за надходженнями бюджетів здійснюється щоденно з 9:00 до 11:00; прийняття електронних документів клієнтів із системи дистанційного обслуговування до облікових систем Державної казначейської служби України здійснюється: понеділок - п`ятниця: з 9:00 до 18:00, субота неділя: з 9:00 до 16:00.

Зважаючи на вказане, прокуратура мала обгрунтовані підстави розраховувати, що платіжна інструкція №3168 від 28.10.2024, яка отримана Державною казначейською службою України 28.10.2024 о 17:20 (понеділок) має бути виконана (оплачена) Державною казначейською службою України до 29.10.2024, оскільки вищевказаний Регламент роботи Держказначейської служби із здійснення безготівкових платіжних операцій розміщено на офіційному веб-сайті Державної казначейської служби України: https://www.treasury.gov.ua/kliyent-kaznachejstva-kaznachejstvo, у розділі інформації для клієнтів системи дистанційного обслуговування Держказначейської служби, яким, зокрема, є прокуратура.

Верховний Суд сформулював правовий висновок стосовно застосування принципу «легітимних очікувань», що, головним чином, походить від англійського терміну «legitimate expectations» як розумні, небезпідставні або обґрунтовані очікування. Зокрема, Суд зазначив, що принцип легітимних очікувань широко застосовується у судовій практиці та ґрунтується на низці конституційних положень, які гарантують захист права власності (стаття 41 Конституції України) та передбачуваність (прогнозованість) законодавства, яким визначаються обмежувальні заходи (статті 22, 57, 58, 94 та 152 Конституції України).

Реалізація принципу легітимних очікувань полягає у досягненні бажаного результату шляхом вчинення правомірних дій з огляду на заздалегідь передбачені ймовірні наслідки.

Правовим підґрунтям (основою) для виникнення в особи легітимного очікування можуть бути: норма права (законодавство), судова практика, акт індивідуальної дії, конкретне судове рішення, що набуло законної сили, або умови договору (постанова Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №580/1300/22 (адміністративне провадження № К/990/25849/22)).

Беручи до уваги пояснення прокурора та надані ним докази, незначне порушення спірного строку та подання заяви про його продовження відповідно до вимог частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України - до закінчення цього строку, те, що прокурор подав платіжний документ для доплати судового збору до Державної казначейської служби України у встановлений судом строк, що грунтувалось на його легітимних очікуваннях про зарахування цих коштів не пізніше наступного для, що у межах спірного строку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора (вх.№8528 від 29.10.2024) та продовження строку на усунення недоліків позовної заяви.

Заперечення відповідача не спростовують вищевказаних висновків суду про поважність причин пропуску спірного строку, а строки, що встановлені судом, як спірний, за частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України не містять присічних, на відміну від строків, що встановлені законом і поновлюються в порядку частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України якщо суд визнає причини їх пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За наданим прокурором доказом - платіжною інструкцією №3168 від 28.10.2024 на суму 137126,45 грн, прокурором усунуті недоліки позову, що встановлені ухвалою Господарського суду Київської області від 15.10.2024.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 11, 12 статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Зважаючи на вказане, ухвалою Господарського суду Київської області від 07.11.2024 заяву прокурора (вх.№8528 від 29.10.2024) про продовження строку на усунення недоліків позову на виконання ухвали від 15.10.2024 задоволено, продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви, призначене підготовче засідання у справі на 05.12.2024.

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшла заява про забезпечення позову (вх.№ 9569 від 04.12.2024).

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на заяву прокурора про забезпечення позову (вх.№ 11891/24 від 05.12.2024).

Через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про застосування штрафу (вх.№ 11892/24 від 05.12.2024).

У підготовче засідання 05.12.2024 з`явились прокурор та представник відповідача, представники третіх осіб у судове засідання не з`явились, повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області підготовче засідання відкладено на 28.01.2025.

Суд розглянув заяву прокурора про забезпечення позову (вх.№ 11891/24 від 05.12.2024) та дійшов таких висновків.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом позову і спору у даній справі є вимоги прокурора в інтересах держави в особі позивача до відповідача про витребування на користь держави з незаконного володіння земельних ділянкок лісогосподарського призначення з кадастровими номерами 3220888000:03:001:0013, 3220888000:03:001:0014, а підставою вищевказаного позову є те, що вищезазначені земельні ділянки згідно з матеріалами лісовпорядкування накладаються на землі лісогосподарського призначення кв. 1 Вишеньківського лісництва Бориспільського лісгоспу, а їх приватизація відбулась незаконно, при цьому, починаючи з моменту припинення права Бориспільського лісгоспу користування спірними земельними ділянками рішенням Щасливської сільської ради, відбувалась неодноразова зміна власників цих земельних ділянок, тому існує реальна загроза уникнення виконання відповідачем, у подальшому, рішення суду, в разі задоволення позову, шляхом, зокрема, зміни первісного об`єкту цивільних прав: його поділу чи об`єднання або відчуження земельних ділянок, у зв`язку з чим, прокурором заявлено про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки.

За результатом оцінки доводів прокурора суд дійшов таких висновків.

Забезпечення позову обґрунтовано тим, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, з огляду на те, що відповідачем може бути здійснені зміна чи відчуження майна, на яке заявлено накладення арешту, а, у разі задоволення позову, вказане майно підлягатиме поверненню позивачу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

З урахуванням позиції, що викладена у пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процессу.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватись за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оцінка матеріалів заяви та висновки суду.

Відповідно до наданих суду Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, власником спірних земельних ділянок є відповідач.

Спірні правовідносини щодо відчуження вказаних земельних ділянок вже розглядались у справі №359/3373/16-ц, в якій судами встановлювались обставини законності приватизації цих земельних ділянок громадянами - відповідачами у тій справі, проте, з огляду на передачу спірних земельних ділянок низкою правочинів між громадянами урешті-решт Товариству з обмеженою відповідальністю "Березова роща" (чинне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЛІ ТРЕЙД", яке залучене до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача) постановою Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц провадження у справі закрито, в частині вимог до зазначеного товариства щодо спірних земельних ділянок, з огляду на суб`єктний склад сторін, у зв`язку з чим, справа, в цій частині, відносилась до юрисдикції господарських судів.

При цьому, судом враховано, що позов у справі №359/3373/16-ц поданий прокурором у квітні 2016 року, а провадження в ній, в частині спірних земельних ділянок, як вказано судом вище, закрито 23.11.2021.

Під час розгляду справи №359/3373/16-ц Товариством з обмеженою відповідальністю "Березова роща" (чинне найменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРЛІ ТРЕЙД") укладено з відповідачем два правочини: договір безпроцентної позики №ЗС/Б 16/69 від 10.06.2016 та договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 05.07.2019 №645, наслідком яких стало відчуження спірних земельних ділянок у час, коли судами вирішувалось питання їх витребування від попереднього власника на користь держави, відтак, відповідачем набуте спірне майно у ході судового розгляду щодо цього майна.

Зважаючи на предмет та підстави позову, суд дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки, які є предметом спору, ускладнить можливість для позивача вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення прав держави, у разі задоволення позову, тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання рішення суду, одночасно дотримується збалансованість інтересів обох сторін, оскільки за відсутності наміру відповідача відчужити спірні земельні ділянки протягом розгляду судом спору щодо них, жодним чином такі заходи забезпечення не вплинуть на права відповідача щодо них, зокрема, щодо їх використання в господарській діяльності.

Накладення арешту носить тимчасовий характер, не містить очевидних ознак можливої шкоди та збитків відповідача, не позбавить можливості здійснення господарської діяльності, отримання доходів, сплати податків тощо, а лише тимчасово обмежить право власника спірних земельних ділянок на їх відчуження. Водночас, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища та на ефективний захист порушених прав та інтересів держави у випадку задоволення позову, з урахуванням конкретних обставин щодо саме спірних у справі земельних ділянок - їх неодноразова зміна як об`єктів цивільних прав та зміна власників, у тому числі, під час судового провадження щодо них.

Аналогічні доводи також відображені у постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2022 у справі 910/16868/19.

Також судом враховані правові висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22, постанові від 01.07.2020 у справі № 756/7833/19 стосовно того, що абсолютне право власника на розпорядження нерухомим майном, під час розгляду судом заяви про вжиття заходів забезпечення позову щодо такого майна шляхом накладення арешту, не підлягає доведенню як очевидне, а також не підлягає доведенню, в цьому випадку, наявність дій відповідача, що спрямовані на таке відчуження.

Суд відзначає наявність зв`язку між заявленими заходами до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на предмет позову і предметом спору та наголошує на співмірності та адекватності заходів, що заявлені, із позовними вимогами.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.06.2021 у справі 914/2438/20 зазначено, що під час вирішення питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Також у даній постанові, Верховний Суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на майно або кошти суд має виходити із того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися коштами або майном, тому може застосуватися у справі, в якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, коштів або про стягнення коштів. Сума арештованих коштів обмежується розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт має стосуватися майна, належного до предмета спору. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 14.02.2020 у справі № 916/2278/19, від 26.11.2020 у справі №911/949/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20.

Прокурор у заяві про забезпечення позову зазначає, що, на його думку, в даному випадку забезпечення позову не спричинить збитків відповідачу, тому відсутні підстави для зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини 1 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Згідно частини 2 цієї ж статті зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Для гарантування іншим учасникам провадження забезпечення відшкодування можливих збитків процесуальним законом передбачена процедура вжиття заходів зустрічного забезпечення. Сторони не позбавлені можливості подати до суду таку заяву.

Відповідно до частини 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати сторона у зв`язку із забезпеченням позову.

Оскільки наразі, на поточному етапі розгляду справи, суд не має змоги визначити розмір збитків, до яких може призвести накладення заходів забезпечення позову у разі відмови у задоволенні позову, суд позбавлений можливості вирішити питання застосування зустрічного забезпечення і визначити його розмір.

У суду немає підстав стверджувати про певні розміри збитків (або взагалі констатувати їх відсутність) при застосуванні заходів забезпечення позову, тому, на даний час, заходи зустрічного забезпечення не застосовуються судом.

Водночас, суд роз`яснює відповідачу, що якщо відповідач матиме намір подати заяву про застосування заходів зустрічного забезпечення, він має обґрунтувати розміри збитків до яких може призвести застосування заходів забезпечення позову та доцільність застосування такого виду заходів задля гарантування збереження належного становища сторони як власника майна у співвідношенні до предмету позову у даній справі.

За результатами дослідження та оцінки матеріалів щодо забезпечення позову в їх сукупності, з огляду на вказані вище вимоги чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 141, 146, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Заяву про забезпечення позову Виконувача обов`язків керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову (вх.№ 9569 від 04.12.2024) у справі № 911/2073/24 задовольнити повністю.

2. Накласти арешт на земельні ділянки, які розташовані на території Бориспільського району з кадастровими номерами: 3220888000:03:001:0013 площею 0,7494 га, 3220888000:03:001:0014 площею 1,1201 га, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" (ЄДРПОУ 34501857).

3. Повідомити сторони, що вони не позбавлені права подати заяву про застосування заходів зустрічного забезпечення, належним чином обґрунтувавши розміри збитків, які можуть бути заподіяні внаслідок накладених судом заходів забезпечення позову.

4. Стягувачами за ухвалою є:

Бориспільська окружна прокуратура Київської області (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 21, код ЄДРПОУ 0290999622);

Бориспільська районна державна адміністрація Київської області (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 74, код ЄДРПОУ 24209740).

5. Боржником за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕГАПЛАНТ" (08552, Київська обл., Фастівський р-н, с. Триліси, вул. Короленка, буд. 7, код ЄДРПОУ 34501857).

6. Строк пред`явлення ухвали до виконання - до 07 грудня 2027 року.

Ухвала є виконавчим документом відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 06.12.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя С.О. Саванчук