Рішення

від 03.12.2024 по справі 911/1811/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1811/24

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, за участю секретаря судового засідання Д.С.Бабяка, розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ», м. Київ

до Державного спеціалізованого підприємства «ПІВНІЧНА ПУЩА», Київська обл., м. Чорнобиль

про стягнення заборгованості

представники:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» б/н від 10.07.2024 року (вх. №3162 від 10.07.2024) (далі позивач) до Державного спеціалізованого підприємства «ПІВНІЧНА ПУЩА» (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №04/05-В від 12.01.2023 року у розмірі 589753,02 грн., з яких 578452,69 грн. основного боргу, 6226,63 грн. інфляційних втрат та 5073,70 грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 19.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1811/24 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.09.2024 року.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 05.08.2024 року (вх. №8425/24 від 05.08.2024), в якому відповідач проти позову заперечує.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи, у судове засідання 24.09.2024 року не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 24.09.2024 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/1811/24 на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 29.10.2024 року.

До суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання б/н від 28.10.2024 року (вх. №12046/24 від 29.10.2024) про відкладення розгляду справи та продовження строку проведення підготовчого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2024 року проти відкладення підготовчого засідання заперечив та просив суд закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 29.10.2024 закрито підготовче провадження у справі №911/1811/24 та призначено розгляд справи по суті на 03.12.2024.

Сторони, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання 03.12.2024 не з`явились.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що сторони належним чином та завчасно повідомлялись про розгляд справи, а також, керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов`язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення представників сторін про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників сторін.

Згідно ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №312 (надалі - ПРРЕЕ).

Згідно п. 1.2.7 ПРРЕЕ, постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

У відповідності до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії», він визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633,634,641,642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (за договором - постачальник), та Державним спеціалізованим підприємством «ПІВНІЧНА ПУЩА» (за договором - споживач) 12.01.2023 року укладено Договір №04/05-В про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір) шляхом підписання Заяви-приєднання від 12.01.2023, згідно умов п. 1.1 якого, Постачальник зобов`язується постачати Споживачу у 2023 році електричну енергію, код 09310000-5 Електрична енергія за ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» (далі товар, електрична енергія), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплати електричну енергію на умовах цього Договору.

Очікувані договірні обсяги закупівлі електричної енергії за цим Договором становлять 580300 кВт/год та визначені в Додатку 1 до Договору (п. 2.2. Договору).

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що загальна вартість цього Договору становить 2525752,50 грн., крім того, ПДВ 505150,50 грн., разом з ПДВ - 3030903,00 грн. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії визначається та змінюється відповідно до Додатка 2 до цього Договору.

Згідно п.5.5 Договору, оплата по цьому Договору буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів та коштів господарської діяльності підприємства. Розрахунки за спожиту електроенергію проводяться відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Загальна вартість Договору складається з місячних сум вартості очікуваних договірних обсягів постачання електричної енергії Споживачу (п.5.6. Договору).

Відповідно до п.5.8 Договору, вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт/год, визначеної згідно з Додатком 2 до Договору.

Відповідно до п. 5.10, оплата проводиться протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акта про прийняття-передання, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Згідно п. 5.9 Договору, фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті про прийняття-передання. Оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акта про прийняття-передання, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Згідно Додатку № 2 до Договору Сторони, згідно з умовами пункту 5.1. Договору, визначили ціну за 1 кВт*год електричної енергії - 5,22 грн. Зміна ціни за одиницю товару регламентується щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього Додатку. В такому випадку Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за одиницю товару.

Додатковими угодами №3 від 07.03.2023, №4 від 17.04.2023, №5 від 17.05.2023, №6 від 26.06.2023, №7 від 18.07.2023, №8 від 03.10.2023, №9 від 03.10.2023, №10 від 23.10.2023, №11 від 21.11.2023, №13 від 25.12.2023 до Договору сторонами вносились зміни щодо ціни за 1 кВт*год електричної енергії.

Так, Додатковою угодою №13 від 25.12.2023 до Договору сторони узгодили вартість електричної енергії на рівні 6,55548 грн. з ПДВ за 1 кВт/год з 01.11.2023 по 30.11.2023.

Як зазначено позивачем, на виконання умов Договору, ним поставлено відповідачу за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 електроенергію обсягом 90666 кВт/год на загальну суму 578452,69 грн. з ПДВ., що підтверджується підписаними представниками обох сторін Актами прийому-передачі електричної енергії №1004 від 30.11.2023 року, №1109 від 31.12.2023 року.

Однак, відповідач не оплатив поставлену позивачем електричну енергію, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість за Договором у сумі 578452,69 грн.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії (пункт 4.12 ПРРЕЕ)

Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується, що за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію, що підтверджується доданими до матеріалів справи актами прийому-передачі електричної енергії. Однак, відповідачем не здійснено оплату за поставлену електричну енергію, у зв`язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 578452,69 грн. Доказів оплати всієї вартості поставленої електроенергії відповідачем не подано.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 578452,69 грн. основного боргу є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилань відповідача на те, що матеріали справи не містять рахунків на оплату та доказів їх направлення (виставлення) відповідачу, суд зазначає наступне.

В даному випадку для вирішення питання про наявність чи відсутність у відповідача обов`язку з оплати витрат вартості поставленої електричної енергії мають значення належні та допустимі докази, а саме, передбачені законом та Договором документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тобто первинні документи.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Документами, які є підставою для оприбуткування товару є накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення запису в облікові бухгалтерські реєстри.

Первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» мають бути складені на паперових або машинних носіях і повинні містити такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (далі Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. 2.2 Положення, первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо неможливо, безпосередньо після її завершення.

У відповідності до п. 2.4 Положення, про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Тобто, підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлений первинний документ.

Згідно п. п. 5.9, 5.10 Договору, фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається згідно з даними приладів обліку та фіксується в акті про прийняття-передання. Оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акта про прийняття-передання, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем). Оплата проводиться протягом 5 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання акта про прийняття-передання, але не пізніше 20-го дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).

Отже, виходячи з положень Договору, документальним оформленням юридичного факту виконаних робіт з постачання електричної енергії є відповідні двосторонні акти приймання-передачі, з чого виникає обов`язок відповідача здійснити оплату позивачу за поставлену електричну енергію.

До матеріалів справи додано підписані представниками обох сторін Акти прийому-передачі електричної енергії №1004 від 30.11.2023 року та №1109 від 31.12.2023 року, які підтверджують постачання відповідачу за період з 01.11.2023 по 31.12.2023 електроенергії обсягом 90666 кВт/год на загальну суму 578452,69 грн. з ПДВ.

Матеріали справи не містять та сторонами до суду не надані рахунки на оплату поставленої електричної енергії та доказів вручення відповідачу рахунків за актами прийому-передачі електричної енергії у спірному періоді.

Проте, суд зазначає, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Ненадання рахунку на оплату, по своїй суті, не є відкладальною умовою у розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням продавця у розумінні приписів Цивільного кодексу України, тому, наявність або відсутність рахунка не звільняє сторону від обов`язку виконати умови договору (оплатити товар чи надані послуги).

Водночас, судом встановлено доведеність позивачем заборгованості відповідача за Договором, оскільки, відповідно до його умов, відшкодування витрат за спожиту електричну енергію підлягає проведенню відповідачем на підставі двосторонніх актів виконаних робіт, складених на підставі показників приладу обліку електричної енергії.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6226,63 грн. інфляційних втрат та 5073,70 грн. 3% річних, нарахованих на заборгованість відповідача згідно виконаного ним розрахунку.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, нараховані позивачем до стягнення інфляційні втрати у сумі 6226,63 грн. та 3% річних у сумі 5073,70 грн. відповідають вимогам чинного законодавства та заявлені правомірно.

Суд звертає увагу відповідача, що згідно рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 зазначено, що, можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб`єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі, досудового врегулювання спору; обов`язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист; обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

З приводу доводів відповідача щодо відсутності бюджетних коштів для проведення розрахунку з позивачем, суд звертає увагу на положення ч. 1 ст. 9 ЦК України, відповідно до якого, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Крім того, ч. 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 справа № 910/4926/19, від 30.03.2020 справа № 910/3011/19.

Стосовно посилань відповідача на те, що під час дії Договору згідно укладених додаткових угод №9 від 03.10.2023, №10 від 23.10.2023, №11 від 21.11.2023 та №13 від 25.12.2023, ціна за одиницю товару (за 1 кВт*год електричної енергії) перевищувала 10 відсотків від визначеної в Додатку №2 до Договору ціни 5,22 грн., що на думку відповідача свідчить про те, що вказані додаткові угоди суперечили вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а тому, відповідачем з`ясовується наявність підстав для звернення з позовом про визнання вказаних додаткових угод недійсними та стягнення з позивача безпідставно набутих коштів, суд зазначає наступне.

В процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод до Договору недійсними та стягнення з позивача безпідставно набутих коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В процесі розгляду справи відповідачем не надано доказів звернення до суду з позовом про визнання додаткових угод до Договору недійсними та стягнення з позивача безпідставно набутих коштів, а тому, у суду відсутні підстави вважати, що додаткові угоди суперечили вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», крім того, встановлення зазначених обставин не входить до предмету доказування у даній справі та не є предметом спору у даній справі.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 126, 129, 130, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» до Державного спеціалізованого підприємства «ПІВНІЧНА ПУЩА» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «ПІВНІЧНА ПУЩА» (07270, Київська обл., м. Чорнобиль, Леніна, 148, код ЄДРПОУ 40247540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (04080, місто Київ, вул. Сагайдачного, буд. 25 Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) 578452 (п`ятсот сімдесят вісім тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 69 коп. основного боргу, 6226 (шість тисяч двісті двадцять шість) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 5073 (п`ять тисяч сімдесят три) грн. 70 коп. 3% річних та 7077 (сім тисяч сімдесят сім) грн. 04 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 06.12.2024 року.

Суддя Д.Г. Заєць